Постанова

від 16.04.2013 по справі 818/1332/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа №818/1332/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Бушти В.О.,

представника відповідача - Радченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Укртехзапчасть" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкоих повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Укртехзапчасть» (далі по тексту - позивач, ТОВ "Торговий Дом Укртехзапчасть"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Конотопська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000792311, № 0000802311, № 0000031505.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД Укртехзапчасть» Конотопською ОДПІ складено Акт № 196/22-3/34678002, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000792311 та № 0000802311.

Також, за результатами камеральної перевірки Конотопською ОДПІ складено Акт № 199/15-5/34678002, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0000031505.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Укртехзапчасть» з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, та вважає, що факти викладені в Актах не відповідають обставинам справи, викладені з порушенням вимог чинного законодавства України та грунтуються лише на припущеннях посадових осіб Конотопської ОДПІ виходячи з наступного.

Між ТОВ «ТД Укртехзапчасть» та ТОВ «Живий хліб» укладено договір поставки у відповідності до якого, ТОВ «Живий хліб» є продавцем, а ТОВ «ТД Укртехзапчасть» є покупцем товару.

Факт доставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною, актом надання послуг, податковою накладною. Зазначений товар оприбутковано на склад ТОВ «ТД Укртехзапчасть».

Конотопська ОДПІ в повному обсязі підтверджує наявність у ТОВ «Торговий Дом Укртехзапчасть» вищезазначених первинних бухгалтерських документів, які в повному обсязі підтверджують реальність поставки товару від ТОВ «Живий хліб» до ТОВ «ТД Укртехзапчасть».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

В ході вищезазначених перевірок встановлені порушення ТОВ «Уктехзапчасть» статей 185. 188. 198. 200. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з визначенням того що господарська операція між позивачем та ТОВ «Живий хліб» по придбанню запасних частин в дійсності не відбувалась.

На запит Конотопської ОДПІ від 10 вересня 2012 року №8147/7/22-310 до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на проведення зустрічної звірки ТОВ. «Живий хліб» по взаємовідносинах з ТОВ «Конотопський ливарно-механічний завод» в червні 2012 року, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва надіслано акт від 23 серпня 2012 року №576/3/22-30 про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Живий хліб» з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 1 червня 2011 року по 31 липня 2012 року. Даною перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Живий хліб» з контрагентами - постачальниками та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

У ТОВ «Живий хліб» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Відсутність підприємства за місцезнаходженням позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовані показники податку на додану вартість, а саме: копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; видаткових накладних; акти виконаних робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг чи виконання робіт; завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товару; дослідити облік операцій з поставки та придбання товарів, що фактично унеможливлює визначення правомірності податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Працівниками податкової міліції Конотопської ОДПІ було опитано засновника ТОВ «Живий хліб» ОСОБА_4 та директора підприємства ОСОБА_5 У поясненні ОСОБА_4 підтвердила, що підприємство зареєструвала за винагороду без наміру займатися підприємницькою діяльністю. В своїх поясненнях зазначені особи повідомили, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Живий хліб» не мають, договорів не складали, товарів не відвантажували.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 17.10.2012р. Конотопською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Укртехзапчасть» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Живий хліб» за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р., за результатами якої складено акт № 196/22-3/34678002 (а.с. 8-34).

31.10.2012р. на підставі вище зазначеного акту перевірки, Конотопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000792311, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 110 375.00грн., в тому числі 88 300,00грн. за основним платежем та 22 075,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000802311, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 287,00грн. (а.с. 35-38).

Також, 19.10.2012р. Конотопською ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Торговий Дом Укртехзапчасть» у податковій звітності з ПДВ за серпень 2012р. щодо суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами якої складено акт № 199/15-5/34678002 (а.с. 39-43).

30.10.2012р. на підставі вище зазначеного акту перевірки, Конотопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0000031505, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 287,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 321,75грн.(а.с. 44-45).

Як вбачається з матеріалів перевірок, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки податкового органу про те що господарські операції між позивачем та ТОВ «Живий хліб» по придбанню запасних частин не відбувалась, та висновки про відсутність реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Живий хліб».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає, що вони спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи суд вбачає, що 21.05.2012 р. між ТОВ «ТД Укртехзапчасть» та ТОВ «Живий хліб» укладено договір поставки № 21/05, відповідно до якого, ТОВ «Живий хліб» є продавцем, а ТОВ «ТД Укртехзапчасть» є покупцем товару, а саме запасних частин до тракторів та автомобілів (а.с. 72).

На виконання зазначеного договору, 27.06.2012р. ТОВ «Живий хліб» в адресу ТОВ «ТД Укртехзапчасть» відвантажено товар (циліндр 01MS в кількості 1000шт., циліндр 130VK в кількості 1000шт., циліндр 245f в кількості 1350шт.) по видатковій накладній № РН-000057 на загальну суму 390 084.00грн. в тому числі ПДВ 65 014,00грн. Цього ж дня ТОВ «Живий хліб» видана і податкова накладна № 37 на загальну суму 390 084,00грн. в тому числі ПДВ 65 014,00грн. (а.с. 74-76).

Також, 31.07.2012р. ТОВ «Живий хліб» в адресу ТОВ «ТД Укртехзапчасть» відвантажено товар (циліндр 01MS в кількості 850шт.) по видатковій накладній № РН-000466 на загальну суму 142 1370,00грн. в тому числі ПДВ 23 689,50грн. Цього ж дня ТОВ «Живий хліб» видана і податкова накладна № 46 на загальну суму 142 1370,00грн. в тому числі ПДВ 23 689,50грн. (а.с. 93-95).

Доставка товару здійснена була автоперевізником ТОВ «Запчасть» з яким ТОВ «ТД Укртехзапчасть» укладено договір перевезення вантажу № 1 від 02.04.2012р. Факт доставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, актами надання послуг та податковими накладними (а.с. 86 - 91, 102 - 105). Зазначений товар оприбутковано на склад ТОВ «ТД Укртехзапчасть».

Зазначений товар як і послуги з його перевезення були в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями.

Суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договору поставки.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи щодо операцій по виконанню договору поставки між позивачем та ТОВ «Живий хліб» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Отже, зважаючи, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, то, суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, судом встановлено, що оскаржений правочин був реальним, товар був отриманий на підставі зазначеної угоди, оплата товару здійснена через банк, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено. Твердження представника ДПІ про те, що контрагент позивача по спірній угоді не знаходиться за місцем реєстрації, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ЄДРПОУ, в реєстрі відсутні записи про не знаходження ТОВ «Живий хліб» за місцем реєстрації (а.с. 132-134).

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Крім того, відповідно п. 3 наведеної вище норми, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення угод контрагент позивача значився в ЄДРПОУ як суб'єкти підприємницької діяльності та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Крім того, посилання відповідача на пояснення засновника ТОВ «Живий хліб» ОСОБА_4 та директора підприємства ОСОБА_5, в яких зазначено, що підприємство зареєстроване за винагороду без наміру займатися підприємницькою діяльністю, та зазначені особи ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Живий хліб» не мають, договорів не складали, товарів не відвантажували, суд вважає безпідставним з огляду на таке.

Згідно ч.4. ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд зазначає, що вироку суду, яким би було встановлено зазначені в поясненнях факти суду не надано, більш того представник відповідача зазначив що кримінальної справи за вказаними фактами порушено не було.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Жодного належного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірними правочинами і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача викладені в оскаржуваних актах перевірки ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Тобто, суд вважає, що відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним рішень, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Укртехзапчасть" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкоих повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції від 31 жовтня 2012 року № 0000792311, № 0000802311 та від 30 жовтня 2012 року № 0000031505.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом безспірного списання із рахунку Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Укртехзапчасть" (вул. Північне шосе, буд. 4, м. Запоріжжя, 69006, код 34678002) судовий збір в сумі 1116,62 грн. (одна тисяча сто шістнадцять грн. 62 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек