Ухвала

від 12.11.2013 по справі 818/1332/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 818/1332/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 818/1332/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Укртехзапчасть"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом Укртехзапчасть", звернувся до суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000792311, № 0000802311, № 0000031505.

16 квітня 2013 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Укртехзапчасть" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволений.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції від 31 жовтня 2012 року № 0000792311, № 0000802311 та від 30 жовтня 2012 року № 0000031505.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що отримані податкові накладні по операціям позивача з контрагентами не дають права ТОВ "Торговий Дом Укртехзапчасть" на податковий кредит, оскільки податкові накладні не засвідчують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги наявність постанови Конотопського міськрайонного суду від 28.11.2012 року по справі № 1807/6737/12 відносно директора ТОВ "ТД Укртехзапчасть" ОСОБА_5, відповідно до якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП в наслідок проведення безтоварних операцій з ТОВ "Живий хліб", завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 65464 грн., за липень 2012 року в сумі 24123 грн.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2012р. Конотопською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом Укртехзапчасть" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Живий хліб" за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р.

За результатами перевірки складено акт № 196/22-3/34678002, яким встановлено порушення позивачем п. 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч.1 , ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України, ст.185, ст.198, ст.200, ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 8-34).

31.10.2012р. на підставі висновків акту перевірки, Конотопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000792311, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 110 375.00грн., в тому числі 88 300,00грн. за основним платежем та 22 075,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000802311, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 287,00грн. (а.с. 35-38).

19.10.2012р. Конотопською ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Торговий Дом Укртехзапчасть" у податковій звітності з ПДВ за серпень 2012р. щодо суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

За результатами перевірки складено акт № 199/15-5/34678002, яким встановлено порушення позивачем п. 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч.1 , ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України, ст.185, ст.198, ст.200, ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 39-43).

30.10.2012р. на підставі висновків акту перевірки, Конотопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0000031505, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 287,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 321,75грн.(а.с. 44-45).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Живий хліб".

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що жодного належного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірними правочинами і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь, не надано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2012 р. між ТОВ "ТД Укртехзапчасть" та ТОВ "Живий хліб" укладено договір поставки № 21/05, відповідно до якого, ТОВ "Живий хліб" є продавцем, а ТОВ "ТД Укртехзапчасть" є покупцем товару, а саме запасних частин до тракторів та автомобілів (а.с. 72).

Так, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по вказаному договору проведено на підставі наступних первинних документів:

- видаткова накладна №РН-000057 від 27.06.2012р. на загальну суму 390084,00 грн., в т. ч. І1ДВ -65014,00 грн. Від імені особи, яка відвантажила товар у видатковій накладній розшифровано підпис директора ТОВ "Живий хліб" ОСОБА_3 Отримав: у видатковій накладній розшифровано підпис працівника ТОВ "ТД Укртехзапчасть" ОСОБА_4, довіреність №0104 від 26.06.2012р.; (а.с.74).

- видаткова накладна №РН-000466 від 31,07.2012р. на загальну суму 142137,00 грн., в т. ч. ПДВ - 23689,50 грн. Від імені особи, яка відвантажила товар у видатковій накладній розшифровано підпис директора ТОВ "Живий хліб" ОСОБА_3 Отримав: у видатковій накладній розшифровано підпис директора ТОВ "ТД Укртехзапчасть" ОСОБА_5, довіреність №0116 від 31.07.2012р.

В зв'язку з реалізацією продукції позивачу ТОВ "Живий хліб" було виписано наступні податкові накладні :

- №37 від 27.06.2012р. на загальну суму 390084,00 грн., в т. ч. ПДВ -65014,00 грн. Від імені особи, що склала податкову накладну у податковій накладній розшифровано підпис директора ГОВ "Живий хліб" ОСОБА_3 (а.с.76).

- №46 від 31.07.2012р. на загальну суму 1421 37,00 грн., в т. ч. ПДВ - 23689,50 грн. Від імені особи, що склала податкову накладну у податковій накладній розшифровано підпис директора ТОВ "Живий хліб" ОСОБА_3.

Розрахунки за придбаний товар проведено позивачем в повному обсязі.

Для перевезення запасних частин з міста Києва до міста Конотоп товариством "Укртехзапчасть" укладено договір перевезення вантажу №1 від 02.04.2012р з ТОВ "Запчасть". Оприбуткування послуг по перевезенню циліндрів проведено згідно з наданими для перевірки документами:

Акту надання послуг №140 від 27.06.2012р. - рахунок на оплату за послуги №113 від 27.06.2012р. на суму 2700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 450,00 грн., товарно-транспортна накладна б/н від 27.06.2012р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем МАN 26464 НОМЕР_1 водій ОСОБА_6 Перевізник - ТОВ "Запчасть", замовник: ТОВ "ТД Укртехзапчасть", вантажовідправник - ГОВ "Живий хліб", вантажоодержувач - ТОВ "ТД Укртехзапчасть", пункт навантаження- м. Київ, пункт розвантаження - м. Конотоп. Причіп KUMLIN AW 18, НОМЕР_2. Перевезення циліндрів в асортименті на суму 390084,00 грн., кількість місць - 1338, маса брутто 18,4 тони. Підпис - "відпуск дозволив" - не розшифровано. Підпис "здав" - не розшифровано. Підпис водія-експедитора- ОСОБА_6 присутній. В графі "прийняв" - підпис завідуючого складом - ОСОБА_7 (а.с.88).

Акту надання послуг №162 від 31.07.2012р. - рахунок на оплату за послуги №132 від 31.07.2012р. на суму 2600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 433,33 грн., товарно-транспортна накладна б/н від 31.07.2012р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем ІУШЧ 26464 НОМЕР_1 водій ОСОБА_6 Перевізник - ТОВ "Запчасть", замовник: ТОВ "ТД Укртехзапчасть", вантажовідправник - ТОВ "Живий хліб", вантажоодержувач - ТОВ "ТД Укртехзапчасть". Пункт навантаження - м. Київ, пункт розвантаження - м. Конотоп. Причіп KUMLIN AW 18, НОМЕР_2. Підпис - "відпуск дозволив" - ОСОБА_3. Підпис "здав" - ОСОБА_3. Підпис водія-експедитора - ОСОБА_6 присутній. Підпис "прийняв" - підпис завідуючого складом ОСОБА_7 За довіреністю №0116 від

В зв'язку з наданням послуг ТОВ "Запчасть" видано податкові накладні: № 17 від 27.06.2012р. на загальну суму 2700,00 грн., в т.ч. ПДВ 450,00 грн.(а.с.89) та №21 від 31.07.2012р. на загальну суму 2600,00 грн., в т.ч. ПДВ 433,33 грн.(а.с.103).

Розрахунки за придбання послуг перевезення здійснювалась шляхом проведення безготівкових розрахунків з ТОВ "Запчасть".

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, відповідають вищезазначеним нормам закону та підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, оскільки безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності.

В ході перевірки податковим органом було встановлено факти, які дають підстави вважати, що ТОВ "Живий хліб" є підприємством, яке придбано без мети здійснення діяльності виходячи з наступного: ТОВ "Живий хліб" знаходиться на обліку в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, зареєстроване платником податку на додану вартість 22 жовтня 2007 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22 жовтня 2007 року №10072672 анульоване 23 серпня 2012 року.

На запит Конотопської ОДПІ від 10 вересня 2012 року №8147/7/22-310 до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на проведення зустрічної звірки ТОВ "Живий хліб" по взаємовідносинах з ТОВ ТОВ "Живий хліб" в червні 2012 року, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва надіслано акт від 23 серпня 2012 року №576/3/22-30 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Живий хліб" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами в рамках формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 1 червня 2011 року по 31 липня 2012 року. Відповідно до акту №576/3/22-30-35234970 віл 23.08.2012 року працівниками податкового органу зроблено висновок про не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Живий хліб" з контрагентами постачальниками та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

Вказані обставини, на думку відповідача дають підстави дійти висновку, щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Живий хліб", а перевезення товарно- матеріальних цінностей від ТОВ "Живий хліб" до ТОВ "ТД "Укртехзапчасть" підприємством ТОВ "Запчасть" не здійснювалось.

Колегія суддів вважає помилковим такий висновок податкового органу, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення контрагентом позивача у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

А ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача.

Припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства по ланцюгу від контрагента позивача до інших контрагентів не підтверджений доказами, які б судами обох інстанцій були досліджені безпосередньо. Одне лише припущення в акті перевірки податкового органу не є доказом порушення позивачем вимог портового закону позивачем та його безпосереднім контрагентам.

Окремо взяті дані актів органів ДПС щодо контрагентів позивача та інших господарюючих суб'єктів, не є підставою для визнання податкового кредиту або валових витрат позивача непідтвердженим. Доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 818/1332/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.