Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-12840/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12840/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо-Буд» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо-Буд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ТОВ «Гемо-Буд» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17 травня 2012 року № 0002282280 та 0002252280.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр наукових технологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек» та ТОВ «Лігерус».

Під час судового засідання представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Гемо-Буд» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гемо-Буд» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек» та ТОВ «Лігерус» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, про що складено акт від 19 квітня 2012 року № 191/22-80/35744180.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2012 року № 0002282280, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 255139 грн. 00 коп., з яких 216278 грн. 00 коп. - за основним платежем та 38861 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 17 травня 2012 року № 0002252280, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 207787 грн. 00 коп., з яких 176697 грн. 00 коп. - за основним платежем та 31090 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Гемо-Буд» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гемо-Буд» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів того, що товар був поставлений від продавця до покупця, з огляду на предмет та обсяг робіт контрагенти позивача не могли виконати роботи (надати послуги), обумовлені договорами, а позивач не міг не знати про це. Також суд першої інстанції послався на те, що згідно вироків Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2011 року та Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек» є фіктивними підприємствами.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Гемо-Буд» перебувало у правовідносинах з ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек». На підставі документів, складених вказаними контрагентами, позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС вважає такі дії ТОВ «Гемо-Буд» неправомірними з огляду на те, що ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек» є фіктивними підприємствами. На підтвердження таких висновків представник відповідача надав суду копії вироків Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2011 року та Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року, якими засновників ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек» визано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно вказаних судових рішень ОСОБА_2 вирішив створити три суб'єкти підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, а саме - здійснення безготівкових операцій з корисливих спонукань, шляхом підкупу схилив невстановлених слідством осіб до реєстрацій в установах Обухівського району Київської області ТОВ «Центр нанотехнологій» на ім'я ОСОБА_3, ТОВ «Провідні технології» на ім'я ОСОБА_4 та ТОВ «Торговий дім «Нанотек» на ім'я ОСОБА_5, які не здійснювали контроль за діяльністю зазначених підприємств.

Таким чином, вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2011 року та Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року, що набрали законної сили, було встановлено, що ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек» не здійснювали фактичних поставок товарів (виконання робіт), а лише здійснювали перерахування безготівкових коштів.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Отже, надані представниками позивача рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, складені ТОВ «Провідні технології», ТОВ «Центр нанотехнологій», ТОВ «Торговий дім «Нанотек», не можуть бути підставою для формування ТОВ «Гемо-Буд» податкового кредиту та валових витрат, з огляду на те, що вони були складені за результатами перерахування безготівкових коштів, а не фактичного виконання робіт чи поставки товарів.

Висновок про неправомірне формування ТОВ «Гемо-Буд» податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Лігерус» ґрунтуються на тому, що під час розслідування кримінальної справи 16-2033, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, який полягав у створенні ТОВ «Провідні технології», було встановлено використання печатки, установчих документів та реквізитів, зокрема, ТОВ «Лігерус», з метою прикриття незаконної діяльності.

Разом з тим, вказані обставини не були в подальшому підтверджені вироком суду в кримінальній справі, а тому в межах даної справи такі обставини підлягають доведенню в загальному порядку, встановленому ч. 1 ст. 71 КАС України.

Проте доказів, які б підтверджували використання печатки, установчих документів та реквізитів ТОВ «Лігерус» з метою прикриття незаконної діяльності відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Лігерус», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору купівлі-продажу № 20/01/11 від 20 січня 2011 року.

Позивачем були надані суду копії договору купівлі-продажу № 20/01/11 від 20 січня 2011 року, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, складених та підписаних ТОВ «Гемо-Буд» та ТОВ «Лігерус», а також копії видаткових накладних, підписаних позивачем та третіми особами, які, за твердженням апелянта придбали в нього товар, поставлений ТОВ «Лігерус», і акт списання товарів № 2 від 19 липня 2011 року.

Дослідивши вказані документи первинного бухгалтерського обліку колегія суддів прийшла до висновку про те, що вони не повністю відображають рух товару від ТОВ «Лігерус» до ТОВ «Гемо-Буд» та третіх осіб.

Так, у відповідності до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 20/01/11 від 20 січня 2011 року передача товару здійснюється у місці, попередньо узгодженому сторонами. Документів, які б давали можливість встановити місце передачі товару від продавця до покупця суду надано не було.

Крім того, згідно наданих позивачем документів, ТОВ «Гемо-Буд» отримувало товар від ТОВ «Лігерус» 20 січня, 10 лютого, 15, 19 і 22 квітня 2011 року, а передало такий товар третім особам 15 березня, 24 травня 2011 року, а також списало його актом № 2 від 19 липня 2011 року.

Однак, документів, з яких би вбачалося місце зберігання товару від моменту його отримання позивачем до моменту продажу третім особам чи використання у власній господарській діяльності, до суду надано не було.

Також позивачем не було надано документів, які підтверджують якість отриманого від ТОВ «Лігерус», хоча п. 1.1 договору купівлі-продажу № 20/01/11 від 20 січня 2011 року передбачено, що продавець разом із товаром передає покупцю документи про його якість.

Згідно наданих ТОВ «Гемо-Буд» документів лише три одиниці товару, придбаного у ТОВ «Лігерус», було продано третім особам, а решта - використані під час виготовлення розривної машини МР-50. Таким чином, документи про якість товару, що не був переданий третім особам, залишилися в розпорядженні ТОВ «Гемо-Буд».

Викладення тексту договору у формі, що унеможливлює визначення місця поставки товару, особи, яка здійснює його поставку до місця зберігання, відсутність вищевказаних документів у сукупності з встановленими під час розслідування кримінальної справи 16-2033 обставинами щодо можливого використання печатки ТОВ «Лігерус» з метою прикриття незаконної діяльності дають підстави вважати, що договір купівлі-продажу № 20/01/11 від 20 січня 2011 року був вчинений виключно шляхом перерахування коштів та обміну документами первинного бухгалтерського обліку, без фактичної поставки товару.

Відповідно до раніше зазначених пп. «а» п. 198.1 ст. 198 та пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України вчинення правочину в такий спосіб не надає позивачу права на формування податкового кредиту та валових витрат.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гемо-Буд» про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17 травня 2012 року № 0002282280 та 0002252280.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Гемо-Буд» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 22 жовтня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Гемо-Буд» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо-Буд» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 23 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С