Рішення

від 25.04.2013 по справі 2018/3314/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: №22-ц-790-2537-2013 р. Гол. 1 інстанції Сенаторов В.М.

Справа № 2-2018-3314-2012 доповідач Ларенок В.І.

Категорія: скасування державного акту.

Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Ларенка В.І.

суддів : Міненкової Н.О., Бородіна М.М.

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2013 року по справі за позовом прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держкомзему у м. Харкові - про повернення майна, збереженого без достатньої правової підстави ,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2012 року прокурор міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся у суд з позовом до відповідачів, в якому просив :

- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 520871 виданий ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0596 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1,кадастровий номер 6310136600:12:017:0001;

- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 809412 виданий ОСОБА_3 на право власності на вказану земельну ділянку;

- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 809413 виданий ОСОБА_4 на право власності на вказану земельну ділянку; скасувати записи про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку;

- зобов'язати відповідачів повернути територіальної громаді міста Харкова вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачі рішенням 21 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 86\08 від 16.04.2008 року отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

Підставою для надання відповідачам у власність вказаної земельної ділянки стало рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.04.2004 року по справі за позовом відповідачів до Харківської міської ради про визнання права власності на частки житлового будинку , розташованого у АДРЕСА_1, яким за відповідачами визнано право власності на частку вказаного домоволодіння : за ОСОБА_5 на 1\2 частини в порядку спільно нажитого майна в період шлюбу; за ОСОБА_2 2\32 частини в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; за ОСОБА_3 та за ОСОБА_4 право власності по 15\32 частини за кожним в порядку спадкування після смерті бабки ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

В подальшому відповідачі звернулись до Харківської міської ради із заявою про надання у спільну сумісну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням сесії Харківської міської ради від 16.04.2008 року відповідачам у спільну сумісну власність надана вказана земельна ділянка площею 0,0596 га для обслуговування житлового будинку.

Разом з тим прокурор в інтересах держави звернувся з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.04.2004 року і рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.05.2011 року рішення районного суду скасоване та відмовлено в задоволенні позовних вимог відповідачам про визнання права власності на частини домоволодіння.

Приймаючи до уваги, що підставою для передачі у спільну сумісну власність відповідачам земельної ділянки стало рішення суду від 19.04.2004 року, яке рішенням апеляційного суду скасоване, прокурор просив задовольнити позовні вимоги про скасування державних актів, скасування записів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку і зобов'язати відповідачів повернути територіальної громаді земельну ділянку.

Відповідачі не визнали позовних вимог, посилаючись на те, вони у встановленому законом порядку скористались правом на приватизацію і на підставі державних актів є співвласниками земельної ділянки. Що рішення суду від 19.04.2004 року не було підставою для надання їм у власність земельної ділянки.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2013 року позов прокурора задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційній скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона обґрунтована і підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку є всі підстави, передбачених законом, для визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки територіальної громаді. Що підставою для передачі у спільну сумісну власність відповідачам земельної ділянки стало рішення суду від 19.04.2004 року, яке рішенням апеляційного суду скасоване. Що підстава на якій було набуто майно відпала, а тому відповідачі зобов'язані повернути майно. Що відповідно до ст. 1212 ЦК України відповідачі які набули майно без достатньої правової підстави, зобов'язані повернути це майно потерпілому.

Проте такий висновок не є обґрунтованим. При встановленні зазначених фактів суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд зробив правові висновки, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 21 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 86\08 від 16.04.2008 року відповідачам передані у приватну власність земельні ділянки на підставі ст. 118 ЗК України в порядку безоплатної приватизації (а.с.10). На підставі вказаного рішення відповідачі отримали державні акти на право власності на земельну ділянку (а.с. 4-9).

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, а тому вимога про визнання державного акту недійсним є похідною й залежить від доведеності незаконності самого рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано оспорюваний державний акт.

На момент розгляду справи судом першої інстанції рішення, на підставі якого були видані спірні державні акти, в установленому законом порядку не скасоване, нечинним не визнане.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушимим.

Як на підставу визнання недійсним державного акту прокурор посилався на статті 1212, 1213 ЦК України. Тобто особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Однак доказів на підтвердження своїх доводів позивачем не надано ні суду першої інстанції ні апеляційному суду. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 19.04.2004 року (яким визнано право власності за відповідачами на будинок АДРЕСА_1) і яке рішенням апеляційного суду скасоване 18.05.2011 року , - не було підставою для передачі у спільну сумісну власність відповідачам земельної ділянки.

А тому суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що доводи позивача є обґрунтованими та доведеними.

Дійсно, у даному випадку обставини, на яки посилається позивач не можуть бути підставами для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.п.1,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2013 року - скасувати і ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позову прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держкомзему у м. Харкові - про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку площею 0, 0596 га, розташовану у АДРЕСА_1, виданих ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4; скасування записів про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку; зобов'язанні повернути територіальної громаді міста Харкова вказану земельну ділянку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: