Постанова
від 14.06.2006 по справі 40/245-04
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/245-04

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р.                                                                Справа № 40/245-04  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Уркевича В.Ю. (дов. б/н від 04.11.2005 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортної компанії "Індустрія" (м. Харків) (вх. № 1730 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.04.06 р. по справі № 40/49-06 за заявою відповідача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. за нововиявленими обставинами по справі № 40/245-04

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортної компанії "Індустрія" (м. Харків)

до Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (с. Івашки, Золочівського району, Харківської області)

про стягнення 4 070 676,17 грн., -

встановила:

У червні 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "Індустрія" (м. Харків) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (с. Івашки, Золочівського району, Харківської області) про стягнення 4 070 676,17 грн. заборгованості, а саме: 3 900 000,00 грн. основного боргу на підставі 39 емітованих відповідачем векселів, а також 114 204,17 грн. інфляційних, 56 472,00 грн. –3 % річних, 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 вересня 2004 року по справі № 40/245-04 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Дюкарєва С.В., Ільїн О.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 014 204,17 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 56472,00 грн. –3 % річних, 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.02.2006 р. Державне підприємство "Івашківський спиртзавод" звернулося до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. по справі № 40/245-04 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2006 р. по справі № 40/49-06 (в.о.о. 40/245-04) (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Доленчук Д.О., Жельне С.Ч.) рішення господарського суду від 15.09.2004 р. скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "Івашківський спиртзавод" на користь ТОВ Транспортної компанії "Індустрія" 2 367 351,18 грн. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 33 304,00 грн. 3 % річних, 1 002,56 грн. державного мита та 69,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2006 р. скасувати. На думку позивача, при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.

13.06.2006 р. в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з несвоєчасним отриманням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 р. по справі № 40/49-06 та неможливістю своєчасно підготувати заперечення по апеляційній скарзі.

Колегія суддів відхилила заявлене клопотання, як необґрунтоване, оскільки у відповідача було достатньо часу для підготування зазначених заперечень, так як в матеріалах справи є докази своєчасного надіслання зазначеної ухвали суду на адресу відповідача і отримання її останнім 18.05.2006 р.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ДП "Івашківський спиртзавод" Уркевича В.Ю., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що в обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. по справі № 40/245-04 за нововиявленими обставинами, відповідач вказав на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03 було визнано недійсною видачу 16 простих векселів, на підставі яких рішенням господарського суду від 15.09.2004 р. по справі № 40/245-04 було стягнуто заборгованість з ДП "Івашківський спиртзавод". Зазначені обставини на думку відповідача мають істотне значення для справи і не могли бути йому відомі в момент винесення рішення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що враховуючи неналежне виконання представником ДП "Івашківський спиртзавод" покладених на нього обов'язків, на підприємстві відповідача до цього часу не було відомо про зміст рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03. Про визнання недійсною видачу емітованих підприємством 28 простих векселів відповідачу стало відомо лише 26.12.2005 р. в ході ознайомлення його представників з матеріалами судової справи № 30/283-03.

Дослідивши матеріали справи місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність правових підстав вважати обставини, на які посилається заявник нововиявленими.

Як зазначив суд першої інстанції, на дату прийняття рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. по справі № 40/245-04 іншим рішенням господарського суду Харківської області, яке набрало законної сили, а саме рішенням від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03, видачу 28 емітованих відповідачем векселів було визнано недійсною, а самі векселі такими, що не підлягають оплаті. Зазначеним рішенням господарського суду, в числі інших, було визнано недійсною видачу 16 простих векселів на суму 1 600 000,00 грн., на підставі яких рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. по справі № 40/245-04 було стягнуто заборгованість, а саме: емітованих 06.12.2001 р. відповідачем векселів № 80351254278424, № 80351254278425, № 80351254278426, № 80351254278427, № 80351254278428, № 80351254278232, № 80351254278233, № 80351254278234, № 80351254267048, № 80351254267049, № 80351254267050, № 80351254267051, № 80351254267058, № 80351254267059, № 80351254267060, № 80351254267061.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на емітовані відповідачем прості векселі, зокрема, видані відповідачем 06 грудня 2001 року векселі № 80351254278424, № 80351254278425, № 80351254278426, № 80351254278427, № 80351254278428, № 80351254278232, № 80351254278233, № 80351254278234, № 80351254267048, № 80351254267049, № 80351254267050, № 80351254267051, № 80351254267058, № 80351254267059, № 80351254267060, № 80351254267061 на загальну суму 1 600 000,00 грн. На думку суду першої інстанції, зазначені прості векселі не є належними доказами, що підтверджують існування заборгованості відповідача перед позивачем. Визнання видачі зазначених 16 простих векселів недійсною, а самі векселі такими, що не підлягають оплаті, свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за даними векселями.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за 16 векселями, видача яких визнана господарським судом недійсною на підставі рішення від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03, не підлягають задоволенню, тому рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. по справі № 40/245-04 за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами, на думку суду, підлягає скасуванню і у позові частково позивачеві має бути відмовлено.          

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а обставини, визначені позивачем у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими, виходячи з наступного.

На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: існування нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.          

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали відомі або повинні були стати відомими заявникові.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у своїй заяві про перегляд рішення вказує на те,  що  про  існування  зазначеного  рішення господарського суду Харківської області по справі № 30/283-05 від 05.12.2003 р. останній дізнався лише 26.12.2005 р., а тому на думку заявника встановлений ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк для звернення до суду пропущено не було.

Місцевий господарський суд, розглянувши вищевказану заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, прийняв зазначене твердження ДП "Івашківський спиртзавод" як достовірний факт.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в апеляційній скарзі позивач обґрунтовано посилається на те, що відповідач пропустив строк для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до господарського суду, що підтверджується наступним.

Господарський суд Харківської області прийняв оскаржуване рішення від 06.04.2006 р. на підставі тверджень ДП "Івашківський спиртзавод" у заяві про те, що у зв'язку із неналежним виконанням представником ДП "Івашківський спиртзавод" Капустіним В.В. покладених на нього обов'язків на підприємстві, відповідачу до 26 грудня 2005 року не було відомо про існування вищевказаного рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03, яке має суттєве значення для вирішення справи № 40/245-04.

Однак, слід зазначити, що згідно зі статтею 239 Цивільного кодексу України  правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже, чинне законодавство встановлює підстави виникнення прав та обов'язків у повіреної особи навіть якщо її інтереси представляє представник за довіреністю, але жодним чином виникнення прав та обов'язків не ставиться у залежність від належного чи неналежного виконання представником покладених на нього обов'язків.

Заперечуючи проти висновків господарського суду Харківської області, позивач у своїй апеляційній скарзі обґрунтовано зазначає, що навіть якщо припустити, що представник відповідача Капустін В.В. неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки і не повідомив ДП "Івашківський спиртзавод" про винесення рішення господарським судом Харківської області від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03, то така обставина не може прийматися судом до уваги як необізнаність відповідача про існування зазначеного рішення суду, оскільки відповідно до ст. 87 Господарського  процесуального кодексу України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим. На виконання зазначеної норми судом було надіслано рішення на ім'я сторони у справі - ДП "Івашківський спиртзавод", а не його представнику за довіреністю Капустіна В.В. Тобто, з урахуванням поштового обігу заявник повинен був дізнатися про існування вказаної обставини ще у грудні 2003 року, а не 26 грудня 2005 року, як вказано у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, на підставі чого суд виніс оскаржуване рішення.

Крім того, як стверджує позивач, у провадженні господарського суду Харківської області також знаходиться справа № Б-39/127-04 про визнання боржника ДП "Івашківський спиртзавод" банкрутом. У судовому засіданні по даній справі 28.02.2005 р. арбітражний керуючий по даній справі Максічко Д.О. подав заперечення № 27-7в від 22.02.2005 р. на заяву ТОВ ТК ""Індустрія" про визнання останнього конкурсним кредитором із посиланням саме на рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2003 р. по справі № 30/283-03. У цьому судовому засіданні був присутній представник ДП "Івашківський спиртзавод" за довіреністю Савченко Я.В.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, на думку позивача, ДП "Івашківський спиртзавод" також мало можливість дізнатися та володіло інформацією про існування вищевказаного рішення по справі № 30/283-03 від 05.12.2003 р. ще 28 лютого 2005 року, тобто більше ніж за 2 місяці до звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, так як у вказаному судовому засіданні представник ДП "Івашківський спиртзавод" також посилався на вказане рішення суду як на підставу у невизнанні ТОВ ТК "Індустрія" конкурсним кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник - ДП "Івашківський спиртзавод" пропустило двомісячний строк звернення до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2004 р. за нововиявленими обставинами.

Зокрема, слід зазначити, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено п. 1 ч. 5 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявнику у випадку її подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення. З матеріалів справи вбачається, що ДП "Івашківський спиртзавод" при поданні заяви не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку і судом взагалі не вирішувалося питання щодо відновлення пропущеного строку для звернення із відповідною заявою до суду.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Аналогічні рекомендації з питань застосування норм процесуального права дала господарським судам президія Вищого Господарського суду України в пункті 1.1 роз'яснення від 21.05.2002 р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", відповідно до яких судове рішення може бути переглянуте судом за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що обставини, визнані судом першої інстанції нововиявленими не є новими та були відомі сторонам у справі.

Оскільки перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2006 р. по справі № 40/49-06 підлягає скасуванню.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 850,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортної компанії "Індустрія" (м. Харків) задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року по справі № 40/49-06 скасувати.

Заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15 вересня 2004 року по справі № 40/245-04 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Стягнути з Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (62211, Харківська область,  Золочівський район, с. Івашки, п/р 260002016045 в ХФ № 2 АКРБ "Регіон-Банк", м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 00375250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортної компанії "Індустрія" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська 15, п/р 260070134520 у ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878, код  ЄДРПОУ 30657628)  витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 850,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                      

Суддя                                                                                 

Суддя                                                                                 

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.06.2006
Оприлюднено03.09.2007
Номер документу309047
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —40/245-04

Ухвала від 22.01.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Ухвала від 09.12.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Ухвала від 11.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Постанова від 14.06.2006

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Демченко В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні