Ухвала

від 22.04.2013 по справі 2а-2610/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/66911/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2012

у справі № 2а-2610/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Добрі Добрива»

до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Добрі Добрива» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби № 0000042300 від 31.01.2012.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким відмовити в задовольнні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ВТП «Добрі Добрива» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, складено акт № 13/3/23-0/37341273 від 13.01.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: до складу податкового кредиту віднесено податкову накладну, оформлену з порушенням вимог податкового законодавства (в рядку «вид цивільно-правового договору» вказано реквізити «договір купівлі-продажу», а згідно документів бухгалтерського обліку - відбувалась передача майна до статутного капіталу ТОВ «ВТП «Добрі Добрива»).

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.01.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042300 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6 855 378 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ВТП «Добрі Добрива» придбало у власність незавершені капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи на загальну суму 41 173 773,22 грн., в т.ч. ПДВ - 6 862 295,94 грн.

Протоколом позачергових загальних зборів Учасників (Засновників) ТОВ «ВТП «Добрі Добрива» № 4 від 05.09.2011 збільшено статутний капітал за погодженням з іншими учасниками товариства, за рахунок додаткових внесків учасників товариства, а саме: учасник товариства - ТОВ «Єврогольф» в рахунок сплати належної йому частки в статутному капіталі товариства до моменту державної реєстрації змін в установчих документах товариства передано до статутного капіталу товариства за відповідним актом прийому-передачі майна (рухомого та нерухомого).

Загальна вартість майна, яка має бути передана до статутного капіталу ТОВ «ВТП «Добрі Добрива» ТОВ «Єврогольф», за погодженням з учасниками першого, визначена на рівні балансової вартості за бухгалтерськими даними ТОВ «Єврогольф» та становить 41 173 773,22 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 6 862 295,54 грн.

Згідно з актом прийому-передачі майна (рухомого та нерухомого) від 05.09.2011 № 1 предано до статутного капіталу ТОВ «ВТП «Добрі Добрива» від підприємства-засновника ТОВ «Єврогольф» належне йому на праві власності майно вартістю 41 173 773,22 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 6 862 295,54 грн.

Позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року включено податкову накладну, виписану ТОВ «Єврогольф» на загальну суму 41 173 773,22 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 6 862 295,54 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. «б» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазаначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунком 201.1 ст. 201 цього Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Отже, коли на момент перевірки платника податку, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість. Тобто, недоліки форми в заповненні податкової накладної, зокрема, зазначення виду цивільно-правового договору при здійсненні передачі майна до статутного капіталу, як договору купівлі-продажу, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу, не впливає на розмір податкових зобов'язань продавця та податковий кредит покупця.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний