Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а/0270/5799/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5799/12

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Гонтарука В. М. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецький Ростислав Євгенович про визнання протиправною та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецький Ростислав Євгенович про визнання протиправною та скасування постанови відповідача №42 від 30.11.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.01.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_3.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року адміністративний позов задоволено повністю, вище зазначену постанову відповідача визнано протиправною та скасовано.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ст.195-1 КАС України, а також те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та третіх осіб, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та необхідності залишення в силі постанови суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, предметом оскарження в даній справі стала постанова відповідача від 30.11.2012 року №42 про накладення на позивача штрафу в сумі 100620 грн. за допущене правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Дана постанова прийнята за результатами проведеної відповідачем планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час реконструкції магазину ритуальних послуг, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За результатами перевірки складено акт №549 П від 23.11.2012 року.

В ході перевірки виявлено порушення вимог п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині проведення робіт по заповненню дверних та віконних прорізів, тобто експлуатації будівлі не зданої в експлуатацію.

Визначаючись відносно правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, зважаючи на обставини справи та норми законодавства, які регулювали спірні правовідносини на момент їх існування, дійшов висновку про те, що відповідач діяв не в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, у зв'язку із чим, таке рішення підлягає скасуванню.

Надавши правову оцінку діям відповідача стосовно прийнятої ним постанови від 30.11.2012 року №42, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 13.02.2013 року.

Зі змісту вимог Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" вбачається, що штрафи застосовуються до суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів, або до осіб, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Однак, як досліджено з матеріалів справи позивач не виступав ані замовником, ані підрядником робіт з проведення реконструкції будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1, тому до нього безпідставно застосовано штрафні санкції за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, судами обох інстнції встановлено, що замовником є ОСОБА_3, про що свідчить договір №877 від 05.03.2010 року укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_5, а також платіжні документи, які підтверджують факт придбання окремих будівельних матеріалів ОСОБА_3

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, відтак, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Гонтарук В. М.

Боровицький О. А.