Рішення

від 15.04.2013 по справі 916/414/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р.Справа № 916/414/13-г

За позовом: Заступника прокурора Малиновського району м. Одеса в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідачів: 1 ) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаш-М";

про визнання недійсним договору суборенди та виселення

Суддя Щавинська Ю.М.

від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. за посвідченням №013414 від 03.12.2012р.;

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю № 0113/7287 від 24.12.2012 р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаш-М", в якій, з урахуванням уточнень (а.с.58-62), просить суд визнати недійсним договір суборенди нерухомого майна від 01.03.2012р., укладений між ТОВ „БУДМАШ-М" та ФОП ОСОБА_1 щодо суборенди нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301,67грн, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, що знаходиться у комунальній власності, та витребувати нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 з незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 та інших осіб шляхом їх виселення з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301, 67 грн., що розташоване за адресою АДРЕСА_2, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Прокуратурою Малиновського району м. Одеси проведено перевірку додержання діючого законодавства України при використанні майна комунальної власності, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Як зазначає прокурор, перевіркою встановлено, що 01.08.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та фірмою «ПЛІС» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №15/72, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з метою розміщення столярного цеху строком до 07.02.2006р.

У подальшому, 28.03.2007р., сторонами укладено додаткове погодження №2 до вказаного договору оренди, згідно з яким назву Орендаря змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ПЛІС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАШ-М» та строк дії договору продовжено до 28.09.2007р.

Листом від 16.10.2007р. вих. №01-13/11072, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради повідомило ТОВ «БУДМАШ-М» про те, що договір оренди №15/72 від 01.08.2002р. на новий строк продовжуватися не буде, оскільки відповідно до рішення Одеської міської ради №1404-У від 04.07.2007р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішення Одеської міської ради», вказане приміщення підлягає продажу з аукціону та орендарю запропоновано повернути вказане нежитлове приміщення за актом приймання-передачі у термін до 01.11.2007р.

Неповернення вищевказаного приміщення у встановлений строк та продовження користування приміщенням Орендарем без згоди Орендодавця зумовило останнього звернутися до суду з відповідним позовом.

Прокурор зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2009р. у справі № 20-34-30/333-07-9066, що набрало законної сили, позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено, ТОВ «БУДМАШ - М» виселено з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Прокурор зазначає, що рішенням було встановлено, що Договір оренди з 28.09.2007р. припинив свою дію.

Враховуючи вищезазначене, та те, що ТОВ «БУДМАШ-М», на момент укладання спірного договору не було власником нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 м2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та з 28.09.2007, а також не було законним користувачем приміщення, прокурор зазначає, що 01.03.2012р. відповідач 2 здійснив незаконне розпорядження вищезазначеним об'єктом нерухомості, всупереч вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, ч.4 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 774, 761, 785 ЦК України, що, відповідно до положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Крім того, з урахуванням того, що на даний час відповідач 1 незаконно використовує майно комунальної власності, порушується право власності територіальної громади міста Одеси, передбачене ст. 327 ЦК України. У зв'язку із тим, що власник майна не має можливості використати в повному обсязі свої права, передбачені ст. 316-319 ЦК України, а відповідач відмовляється добровільно звільнити зазначене майно, прокурор відповідно до ст. 387 ЦК України просить суд витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Все вищезазначене і привело до звернення Заступника прокурора Малиновського району м. Одеса в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 18.02.2013р. було порушено провадження у справі №916/414/13-г із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

26.02.2013р. до канцелярії суду надійшло клопотання прокурора, в якому останній, керуючись ст. 25 ГПК України, просив суд залучити до участі у справі Департамент комунальної власності Одеської міської ради, як правонаступника Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання у судовому засіданні 18.03.2013р., відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Пунктом 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 встановлено, що за приписом ст. 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Приймаючи до уваги, що реорганізації позивача у розумінні ст.ст. 104-109 ЦК України не відбулось, підстави для застосування ст. 25 ГПК України щодо здійснення правонаступництва відсутні.

Крім того, суд зазначив, що при порушенні провадження по справі було вказано вірне найменування позивача, а саме - Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

18.03.2013р. представник відповідача 2 надав суду клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом пов'язаної з нею справи №916/638/13 за позовом ТОВ «БУДМАШ-М» до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсними договору оренди № 15/72 від 01.08.2002 р., нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, який був укладений між ТОВ «ПЛІС» з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 28.07.2007 р. до вказаного договору оренди.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача 2 у судовому засіданні 15.04.2013р., відмовив у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядаються іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи вищезазначене, суд, відмовив у задоволенні клопотання з огляду на те, що відповідачем 2 не доведено неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №916/638/13, що є обов'язковою умовою для зупинення провадження у справі.

Прокурор у судовому засіданні 15.04.2013р. на уточнених позовних вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач 1 - ФОП ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судових ухвал (а.с.106), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідач 2- ТОВ „Будмаш-М" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання (а.с.103-104) та особистий розпис представника позивача в розписці про відкладення розгляду справи (а.с.102) у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 встановлено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у даному засіданні без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При вирішенні спору про визнання угоди недійсною, предметом доведення є наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків. Таким чином, господарський суд повинен встановити відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „ПЛІС" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №15/72, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м 2 , що розташоване за адресою АДРЕСА_2, з метою розміщення столярного цеху.

28.03.2007р. сторонами було укладено додаткове погодження №2 до вказаного договору оренди, згідно з яким назву Орендаря змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою „ПЛІС" на Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" та строк дії договору продовжено до 28.09.2007р.

Листом від 16.10.2007р. вих. №01-13/11072, факт направлення якого підтверджується наданим суду фіскальним чеком від 16.10.07р. та реєстром відправлень, а також не заперечувався відповідачем при первісному розгляді справи, представництво повідомило ТОВ „Будмаш-М" про те, що договір оренди №15/72 від 01.08.2002р. на новий строк продовжуватися не буде, оскільки відповідно до рішення Одеської міської ради №1404-V від 04.07.07р. „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р., та внесення змін до рішень Одеської міської ради", вказане приміщення підлягає продажу з аукціону та запропонувало повернути вказане нежитлове приміщення представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за актом приймання-передачі до 01.11.07р.

Неповернення приміщення у встановлений строк та продовження користування ним без згоди орендодавця, а також порушення вимог ст.762 ЦК України щодо своєчасної сплати орендної плати у встановленому договором розмірі зумовило звернення представництва до суду із відповідним позовом.

Рішенням суду від 12.05.2009р. у справі № 20-34-30/333-07-9066, позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено частково, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м 2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 85 грн.; в решті первісних позовних вимог відмовлено; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" задоволено частково, визнано Пункт 3 додаткового погодження №2 від 28.03.07р. до договору оренди №15/72 від 01.08.02р. нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7м 2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" - в частині розрахунку орендної плати з 1.01.2007р. по 28.03.2007р.; стягнуто з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" витрати по сплаті державного мита у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн.; в решті зустрічних позовних вимог відмовлено.

При цьому, в мотивувальній частині вищезазначеного рішення було встановлено що строк дії договору оренди припинився з 28.09.2007р.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які встановлено рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

29.05.2012р. на виконання рішення суду від 12.05.2009р. судом було видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.10.2012р. (а.с.108), у зв'язку із тим, що за адресою: АДРЕСА_2 ТОВ „Будмаш -М", спірне приміщення орендують інші люди, позивачу було повернуто наказ на виконання рішення суду. Із заяви ОСОБА_1 (а.с.110) вбачається, що спірне приміщення за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2012р. ТОВ „Будмаш-М" передав в суборенду ФОП ОСОБА_1.

Аналізуючи доводи позивача про недійсність спірного договору як такого, що укладений з порушенням чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

На підставі ч.4 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Господарський суд, проаналізувавши зміст названого вище договору суборенди та норм діючого законодавства, дійшов висновку про те, що наявні правові передумови для визнання оспорюваного правочину недійсним у зв'язку з порушенням під час його укладання приписів ст.761 ЦК України, згідно якої: право передання майна у найм має власник речі або особа , якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

В даному випадку майно передавалось в користування неналежним орендодавцем - ТОВ „Будмаш-М", оскільки рішенням господарського суду було встановлено, що Договір оренди з 28.09.2007р. припиненив свою дію.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку щодо задоволення вимоги про визнання Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2012р. недійсним.

Щодо вимоги позивача про витребування нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 з незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 та інших осіб шляхом їх виселення з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301, 67 грн., що розташоване за адресою АДРЕСА_2, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття ФОП ОСОБА_1 нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301, 67 грн., що розташоване за адресою АДРЕСА_2, позовні вимоги, заявлені до ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо вимог про витребування нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 з незаконного володіння інших осіб шляхом їх виселення з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301, 67 грн., що розташоване за адресою АДРЕСА_2, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, суд вказує, що відповідно до вимог чинного процесуального законодавства (ст.21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу ).

На відміну від відповідача у справі, не є можливим покладення будь-яких матеріально-правових обов'язків на осіб, що не залучені до участі у справі в якості відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що жодних інших осіб в якості відповідачів до участі у справі не залучено, а докази зайняття приміщення іншими особами у матеріалах справи відсутні, у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Заступника прокурора Малиновського району м. Одеса в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підлягають задоволенню частково, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору, згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів, за рахунок яких задоволено позовні вимоги - Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір суборенди нерухомого майна від 01.03.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" (юридична адреса: 67663, Одеська області, Біляївський район, с. Усатове, вул.. Теплична, 2-А; адреса для листування: 65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 5, а/с 38, ідентифікаційний код 21017393) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (54003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) щодо суборенди нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301,67грн, що розташоване за адресою АДРЕСА_2.

3. Витребувати нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 511,7 кв.м. вартістю 1 008 301,67 грн, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, з незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М" (юридична адреса: 67663, Одеська області, Біляївський район, с. Усатове, вул. Теплична, 2-А; адреса для листування: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 5, а/с 38, ідентифікаційний код 21017393) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 - 573 /п'ятсот сімдесят три/ грн. 50 коп. судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 - 573 /п'ятсот сімдесят три/грн. 50 коп. судового збору.

6. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.