Постанова

від 17.04.2013 по справі 826/2859/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року 13:54 № 826/2859/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Лєвдікової О.С.,

від відповідача: Огнарьова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Латера-Комунікейшнс Груп» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005042220, №0005032220 від 23 жовтня 2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Латера-Комунікейшнс Груп» (далі - позивач, ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 23 жовтня 2012 року №0005042220, №0005032220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) та ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041), оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ліга Груп» та ТОВ «Респект - 2000», які на момент здійснення даних господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстровані як платники податку на додану вартість, а витрати, понесені в рамках договорів, укладених з зазначеними товариствами, підтверджуються відповідними первинними документами.

Крім того, позивач посилався на те, що укладання договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне виконання робіт та подальше використання результатів робіт в господарській діяльності позивача, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за вказаними операціями та про нікчемність правочинів, укладених з вказаними контрагентами, є такими, що не ґрунтується на вимогах закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно було задекларовано податковий кредит у розмірі 32 075,00 грн. та сформовано валові витрати у розмірі 160 368,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) та ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041), оскільки господарських операцій з надання послуг реально не відбувалось, правочини між позивачем і вказаними контрагентами не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, що свідчить про їх протиправність, а метою їх укладання було зменшення позивачем обсягу податкових зобов'язань.

В обґрунтування даних висновків відповідач зазначав, що в акті №305/22-2/34779041 від 31.08.2012 року про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041) з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період господарської діяльності ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області дійшла висновку про порушення ТОВ «Респект - 2000» ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Респект - 2000» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Також, в своїх поясненнях відповідач посилався на акт №304/22-2/36449001 від 31.08.2012 року про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року - січень 2012 року, в якому ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області дійшла схожого висновку про порушення ТОВ «Ліга Груп» ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ліга Груп» при придбанні та продажу товарів (послуг). Представник відповідача зазначав також про наявність в акті №304/22-2/36449001 від 31.08.2012 року посилань на порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_3, який на дату укладання правочину між позивачем та ТОВ «Ліга Груп» був директором вказаного товариства відповідно до реєстраційних документів.

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Ліга Груп» та ТОВ «Респект - 2000» без мети реального настання правових наслідків, виключно для створення видимості проведення господарських операцій, отже, позивач, в свою чергу, позбавлений права на віднесення сум по цим операціям до податкового кредиту з ПДВ та до валових витрат.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» (код ЄДРПОУ 36204464) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 18.12.2008 року, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 15.03.2013 року (а.с.90).

ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з 19.12.2008 року за №139923, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100165781 від 03.02.2009 року, індивідуальний податковий номер 362044626507.

У період 26.09.2012 року по 02.10.2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» (код ЄДРПОУ 36204464) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041) за період серпень, листопад 2011 року та ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) на період серпень, вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 05.10.2012 року №334/1/22-20-36204464 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - а.с.14-28.

23 жовтня 2013 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005032220, яким позивачу за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 40 093,75 грн., з яких 32 075,00 грн. - основного платежу та 8 018,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.58) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005042220, яким позивачу, у зв'язку із порушенням п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 36 884,00 грн., з яких основного платежу - 36 884,00 грн., штрафні санкції не застосовані.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч п.198.6 ст.198, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) та ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 32075,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 36 884,00 грн. за наслідками операцій з вказаними контрагентами, які здійснюють діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

В Акті перевірки зазначено, що відповідачем отримано матеріали стосовно ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041) ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) від податкових органів за місцем обліку товариств. Так, від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області отримано акт №305/22-2/34779041 від 31.08.2012 року про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041), в якому вказується про наявність у підприємства ознак фіктивності, реквізити якого використовуються в протиправній схемі «мінімізації» податкових зобов'язань. В ході перевірки також встановлено порушення ТОВ «Респект - 2000» ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Респект - 2000» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Відповідачем в ході проведення перевірки позивача також використано акт №304/22-2/36449001 від 31.08.2012 року про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 366449011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року - січень 2012 року, складений ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області. Згідно вказаного акту встановлено, що підприємство за юридичною адресою: с. Чабани, вул. Машинобудівників, 1, не знаходиться, про що складено відповідний акт. Також опитано гр. ОСОБА_4, яка є директором ТОВ «Техномеблі» та власником приміщення за вищевказаною адресою, яка пояснила, що ТОВ «Ліга Груп» їй не відоме. Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі опитано директора ТОВ «Ліга Груп» ОСОБА_3, який заперечив свою причетність до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства. Крім того, старшим слідчим ОВС СВ УСБ України в Київські області порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_3

З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що господарські операції між позивачем та контрагентами - ТОВ «Ліга Груп» та ТОВ «Респект - 2000», реально не здійснювалися, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним операціям, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за серпень 2011 року на суму 21977,00 грн., за вересень 2011 року на суму 5931,0, за листопад 2011 року на суму 4167,0 грн. та заниження податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на 32 093,0 грн., за ІІ - IV квартал 2011 року на 4791,0 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» (Замовник) та ТОВ «Респект - 2000» (Виконавець) були укладені:

- договір від 01.08.2011 р. №01/08 (а.с.45), за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати для Замовника послуги з монтажу шатра для проведення конференції, що відбудеться 20.08.2011 року у ЗР «KIDEV» за адресою: Київська обл., Бориспільська траса, 8-й км. (пункт 1.1.). Дата надання послуг визначена п.2.3. Договору та становить - 20 серпня 2011 року. За виконання послуг згідно з цим Договором Замовник перераховує за виконання разової послуги Виконавцеві 43 666,67 гривень, крім того ПДВ 20% - 8733,33 грн. Всього 52 400,0 грн. (пункт 2.4.) Оплата виконується згідно з рахунком-фактурою. (пункт 2.5.). Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту виконання робіт зобов'язаний надіслати Виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 3.1.);

- договір від 29.11.2011 р. №29/11 (а.с.46), за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати для Замовника послуги з технічного забезпечення конференції, що відбудеться 08.12.11 року за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, пгт. Козин (пункт 1.1.). Дата надання послуг: 08 грудня 2011 року (пункт 2.3.). За виконання послуг згідно з цим Договором Замовник перераховує за виконання разової послуги Виконавцеві 20833,33 грн., крім того ПДВ 20% - 4166,67 грн. Всього 25 000,0 грн. (пункт 2.4.) Оплата виконується згідно з рахунком-фактурою. (пункт 2.5.). Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту виконання робіт зобов'язаний надіслати Виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 3.1.).

На виконання умов зазначених Договорів ТОВ «Респект - 2000» було виконано роботи з монтажу шатра для конференції та технічне забезпечення конференції, що підтверджується актами приймання виконаних робіт №6 від 22 серпня 2011 року (за роботи з монтажу шатра) та №50 (за послуги з технічного забезпечення конференції) від 29 листопада 2011 року (а.с.49-50).

За наслідками виконаних робіт та наданих послуг ТОВ «Респект - 2000» було виписано на користь ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» податкову накладну №6 від 22.08.2011 року на загальну суму 52 400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8733,33 грн. (а.с.53) та податкову накладну №50 від 29.11.2011 року на загальну суму 25 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.

В серпні 2011 року між ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» (Замовник) та ТОВ «Ліга Груп» (Виконавець) були укладені:

- договір від 23.08.2011 р. №23/08 (а.с.48), за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати для Замовника послуги з технічного забезпечення заходу, що відбудеться 03.09.2011 року у «Ранчо Болівар» за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Здорівка. (пункт 1.1.). Дата надання послуг: 03 вересня 2011 року (пункт 2.3.). За виконання послуг згідно з цим Договором Замовник перераховує за виконання разової послуги Виконавцеві 29 651,56 грн., крім того ПДВ 20% - 5930,31 грн. Всього 35 581,87 грн. (пункт 2.4.) Оплата виконується згідно з рахунком-фактурою. (пункт 2.5.). Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту виконання робіт зобов'язаний надіслати Виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 3.1.);

- договір від 03.08.2011 р. №03/08 (а.с.47), за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати для Замовника послуги з технічного забезпечення конференції та концертної програми, що відбудеться 20.08.2011 року у ЗР «KIDEV» за адресою: Київська обл., Бориспільська траса, 8-й км. (пункт 1.1.). Дата надання послуг: 20 серпня 2011 року (пункт 2.3.). За виконання послуг згідно з цим Договором Замовник перераховує за виконання разової послуги Виконавцеві 66216,67 грн., крім того ПДВ 20% - 13243,33 грн. Всього 79460,0 грн. (пункт 2.4.) Оплата виконується згідно з рахунком-фактурою. (пункт 2.5.). Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту виконання робіт зобов'язаний надіслати Виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 3.1.).

На виконання умов зазначених Договорів ТОВ «Ліга Груп» було надано послуги з технічного забезпечення конференцій, що підтверджується актами приймання виконаних робіт №4 від 05 вересня 2011 року та №10 від 22 серпня 2011 року (а.с.51-52).

За наслідками наданих послуг «Ліга Груп» було виписано на користь ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» податкову накладну №4 від 05.09.2011 року на загальну суму 35 581,87 грн., в т.ч. ПДВ - 5930,31 грн. (а.с.54) та податкову накладну №10 від 22.08.2011 року на загальну суму 79460,0 грн., в т.ч. ПДВ - 13243,33 грн.

На підставі рахунків ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» позивачем була здійснена оплата за виконані роботи та надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп», що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 244-247).

Суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих зазначеними контрагентами, включені позивачем до складу податкового кредиту в загальному розмірі 32 073,64 гривень та відображено у податкових деклараціях: за серпень 2011 року на суму 21 977,00 грн. (а.с.39-40), за вересень 2011 року на суму 5931,00 грн. (а.с.41-42), за листопад 2011 року на суму 4167,0 грн. (а.с.43-44).

Витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» були віднесені позивачем до складу валових витрат у розмірі 160 368,00 грн. за ІІ - IV квартали 2011 року.

Правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками вищевказаних господарських операцій є предметом даного судового спору.

Щодо податкового-повідомлення рішення форми «Р» від 23 жовтня 2012 року №0005032220, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість , суд зазначає наступне.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України № 2755-111, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту14.1.181. 14 статті ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента платника податку на додану вартість в стані, власне, платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

З'ясовуючи питання про реєстрацію ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» платниками податку на додану вартість, судом використано інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

Як встановлено судом, на момент складання податкової накладної контрагент позивача - ТОВ «Респект - 2000» (індивідуальний податковий номер 347790410139) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100009067.

З бази анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України випливає, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Респект - 2000» як платника податку на додану вартість було анульоване 08 лютого 2012 року (а.с. 248), в той час як податкові накладні на користь позивача була видана у серпні та листопаді 2011 року .

Щодо іншого контрагента позивача - ТОВ «Ліга Груп» (індивідуальний податковий номер 364490110139) судом встановлено, що він був зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва №100220096. Відповідно до бази анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України, свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Ліга Груп» як платника податку на додану вартість було анульоване 07 лютого 2012 року (а.с. 249), в той час як податкові накладні на користь позивача була видана в серпні та вересні 2011 року .

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкової накладної свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт).

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірної суми податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16311383 від 16.04.2013 року (а.с. 232-234) підтверджує, що ТОВ «Респект-2000» зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 10, кв. 41,

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16311445 від 16.04.2013 року (а.с. 229-230) ТОВ «Ліга Груп» зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією за адресою: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 1.

Станом на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжують перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що згідно актів перевірок ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» відсутні за своїм місцезнаходженням, не приймається судом до уваги.

На переконання суду, відсутність підприємства за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Крім того, суду не надано доказів того, що даний факт встановлено саме на час здійснення господарських операцій , і при цьому відповідачем також не представлено суду доказів припинення юридичних осіб - ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» (скасування державної реєстрації, виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру) під час взаємовідносин із позивачем.

Вирішуючи питання про реальність виконання договорів по надання послуг/виконання робіт між ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» та його контрагентами - ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп», придбання таких робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ від 15.03.2013 року №853918 (а.с. 90) до основних видів діяльності ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» належать зокрема: «дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки» (73.20), «організування конгресів та торгівельних виставок» (82.30), «рекламні агентства» (73.11), «надання інших допоміжних комерційних послуг» (82.99) - а.с.44.

Матеріали справи свідчать, що роботи та послуги, виконані ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп», фактично замовлялися позивачем з метою здійснення основної діяльності позивача - організації конференцій та інших заходів. Зокрема, надані послуги замовлялись з метою належного виконання послуг перед замовниками - ТОВ «Пежо Сітроен Україна», ТОВ «Майкрософт Україна», ТОВ «Амако Україна». Реальність виконання робіт (надання послуг), їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю послуг, виконаних ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп», та послуг, реально прийнятих замовниками, їх найменуванням, обсягом, строками виконання, підтвердженням чого є надані позивачем акти передачі робіт позивачем замовникам (а.с. 238-242) та актами виконаних робіт, переданих ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» позивачу.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаного підприємства, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на пояснення ОСОБА_3 відібрані співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі у директора ТОВ «Ліга Груп» та факт порушення 16.01.2012 року ОВС СВ УСБ України в Київській області кримінальної справи, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду .

Як вказано у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В той же час, відповідачем не було надано суду вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ «Ліга Груп» було зареєстроване в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що товари (роботи, послуги) від вказаного контрагента позивачу фактично не передавались.

У зв'язку з цим встановлені під час розслідування кримінальної справи обставини, в тому числі ті, що отримані під час допиту свідків, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту гр.-ки ОСОБА_4 та гр.-на ОСОБА_3, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Факт порушення за фактом створення ТОВ «Ліга Груп» кримінальної справи за ст. 205 КК України, на думку суду, є неналежним доказом, адже не містить в собі інформації про предмет доказування у даній справі.

З аналогічних підстав не приймаються до уваги доводи податкового органу стосовно наявності у ТОВ «Респект - 2000» ознак фіктивності та порушення останнім ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що встановлено актом перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області отримано акт №305/22-2/34779041 від 31.08.2012 року.

Слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про можливі порушення, які допускали його постачальники, в матеріалах справи відсутні.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за серпень, вересень та листопад 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем 198.6 ст.198 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняття ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 23 жовтня 2012 року №0005032220 , яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 32 075,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 018,75 грн., є неправомірним.

Щодо податкового-повідомлення рішення форми «Р» №0005042220 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток , суд зазначає наступне.

Правила оподаткування податком на прибуток підприємств визначаються Розділом ІІІ Податкового кодексу України.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат , обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення Податкового кодексу України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

В даному разі, як було встановлено судом, факт виконання робіт/надання послуг ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» на користь позивача підтверджується наявними у справі документами первинного обліку, а саме - договорами (а.с.45-48), актами здачі - приймання робіт (надання послуг) (а.с.49-52), та платіжними дорученнями (а.с. 244-247), які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів.

Договори, на виконання яких складались вищезазначені первинні документи, є чинними на день розгляду спору, в судовому порядку недійсним не визнано. Сторонами виконано в повному обсязі.

Використання позивачем придбаних робіт у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом (а.с. 238-242).

З огляду на вищевказане, враховуючи, що валові витрати позивача на суму 160 368,00 грн. за договорами з ТОВ «Респект - 2000» та ТОВ «Ліга Груп» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлена в ході судового розгляду, суд приходить до висновку про правомірність віднесення вказаних витрат до складу валових.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005042220 від 23 жовтня 2012 року - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Латера-Комунікейшнс Груп» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані , шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 770,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19 лютого 2013 року №70 (а.с.59).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 770,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби №0005042220, №0005032220 від 23 жовтня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латера-Комунікейшнс Груп» судові витрати у розмірі 770,00 грн. (сімсот сімдесят гривень).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 23 квітня 2013 року.