Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-11621/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11621/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікомтел» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікомтел» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ікомтел» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 року №№0000251570, 0000261570 .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує на те, що судом було помилково зазначено звітній період, в якому в позивача виникло право на бюджетне відшкодування та вважає, що правомірно скористався правом на вибір одного із визначених законом способів бюджетного відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 20.07.2012 по 26.07.2012 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікомтел» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 2363792,00 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 200.4, 200.6, 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Ікомтел» завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2012 на 2363792,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 2363792,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 18/15-308/24568691 від 02.08.2012, на підставі якого винесено податкові повідомлення рішення: № 0000251570 від 09.08.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року на загальну суму 2363792,00 грн., та №0000261570 від 09.08.2012, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2363792,00 грн. за січень 2011 року.

Досліджуючи матеріали справи, суд першої інстанції встановив, що позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року в графі 23 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)" було проставлено : "-", хоча право на включення суми у розмірі 2363792,00 грн. виникло, як вже зазначалось вище, ще в січні 2011 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно було занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зараховано її у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, - з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для надсилання позивачу податкових повідомлень з визначенням в них суми заниження бюджетного відшкодування за січень 2011 року та суми завищення бюджетного відшкодування за квітень 2012 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 4.6.4 підпункту 4.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). Підпунктом 4.6.5 пункту підпункту 4.6 пункту 4 розділу V зазначених Порядків платники, які відповідно до ст.200 ПК України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають додаток 3.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в Додатку № 2, до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та Додатку № 3 до неї . Сторонами не заперечувався той факт, що додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість позивачем додано не було.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, задекларувавши в березні 2011 року суму у розмірі 2413792 грн. в графі 3 додатку № 2 вказаної декларації та не відобразивши зазначену суму в додатку № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" та розділі 23 податкової декларації, фактично зазначену суму в повному обсязі зарахував у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, а отже, вона не підлягала врахуванню при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, позивачем було занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 363 792 грн. за січень 2011 року та фактично зазначену суму в повному обсязі було зараховано у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, крім того, в декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року вказану суму у розмірі 2 363 792 грн., яка не була погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів позивачем неправомірно було включено до складу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були правові підстави для надсилання позивачу податкових повідомлень з визначенням в них суми заниження бюджетного відшкодування за січень 2011 року та суми завищення бюджетного відшкодування за квітень 2012 року.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікомтел» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.