Ухвала

від 26.03.2013 по справі 918/240/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2013 р. Справа № 918/240/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" (09172, Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул.Узинська, 2, код ЄДРПОУ 33689118)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний молочний дистриб'ютор" (33018, м.Рівне, вул.Мірющенка, 51 б, кв. 53, код ЄДРПОУ 37131130)

про стягнення в сумі 96 074 грн. 07 коп.

Представники:

від позивача : представник Кріпак В.А. (довіреність б/н від 01.03.13р.)

від відповідача : представник Голубока Т.В. (довіреність б/н від 04.03.2013року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний молочний дистриб"ютор" про стягнення заборгованості за дистриб'юторським договором в розмірі 96074,07 грн., з яких: 84128,29 грн. основного боргу, 3532,95 грн. пені та 8412,83 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

26.03.2013 року Відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.81), в якому останній заперечує проти стягнення штрафу та пені, при цьому посилається на те, що пунктом 10.2 укладеного між сторонами договору передбачено "У випадку прострочення оплати товару на умовах цього договору дистриб'ютор зобов'язаний сплатити на користь постачальника неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 календарних днів, дистриб'ютор додатково оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого в строк товару ".

На думку відповідача штраф та пеня є різновидами одного виду цивільно-правової відповідальності - неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить. Пунктом 10.2 укладеного між сторонами договору за одне й те ж порушення грошового зобов'язання передбачено одночасно дві санкції - штраф і пеню, які в свою чергу відносяться до одного виду юридичної відповідальності (неустойки). Таке положення, як вважає відповідач, прямо суперечить статті 61 Конституції України, яка встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, хоча інших обгрунтувань на підтвердження своїх заперечень суду не надав.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до наступних висновків.

13 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний молочний дистриб'ютор" (далі - дистриб'ютор, відповідач) укладено дистриб'юторський договір № 785-Мл-БМК/Дст (далі - Договір) (а.с.13-19).

Згідно пункту 2.1. Договору у порядку та на умовах визначених Договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність дистриб'ютора окремими партіями товар (молоко, молочна продукція, продукти харчування), а дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів товару.

Відповідно до пункту 8.3 Договору розрахунки за товар, що відпускається, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів дистриб'ютором на поточний рахунок постачальника на умовах попередньої оплати 100% вартості товару. Сторони погодили, що достатньою підставою для оплати вартості товару дистриб'ютором на умовах відстрочки оплати - є факт отримання дистриб'ютором товару підтверджений відповідною товарною (товарно-транспортною, видатковою накладною) накладною та настання строків оплати визначених цим пунктом Договору; у разі здійсненні поставки товару на умовах попередньої оплати - відповідне замовлення дистриб'ютором партії товару, в такому разі оплата повної вартості товару проводиться в день його замовлення, якщо інше не погоджено сторонами. Не може бути підставою відмови оплати вартості товару дистриб'ютором не здійснення оплати вартості товару замовниками дистриб'ютора, відсутність коштів в дистриб'ютора и т.п.

10 квітня 2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №785-Мл-БМК/Дст від 13.02.2012 року (а.с.21), відповідно до якої сторони прийшли згоди змінити пункт 8.3 Договору та викласти його в такій редакції:

Розрахунки за товар, що відпускається, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів дистриб'ютором на поточний рахунок постачальника на наступних умовах: оплата повної вартості поставленого товару здійснюється дистриб'ютором не пізніше 7-ми календарних днів з дати складання кожної відповідної товарної (товарно-транспортної, видаткової) накладної постачальника. Сторони погодили, що достатньою підставою для оплати вартості товару дистриб'ютором на умовах відстрочки оплати - є факт отримання дистриб'ютором товару підтверджений відповідною товарною (товарно-транспортною, видатковою накладною) накладною та настання строків оплати визначених цим пунктом Договору. Не може бути підставою відмови оплати вартості товару дистриб'ютором не здійснення оплати вартості товару замовниками дистриб'ютора, відсутність коштів в дистриб'ютора и т.п.

16 липня 2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №785-Мл-БМК/Дст від 13.02.2012 року (а.с.22), відповідно до якої сторони прийшли згоди змінити пункт 8.3 Договору та викласти його в такій редакції:

Розрахунки за товар, що відпускається, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів дистриб'ютором на поточний рахунок постачальника на наступних умовах: оплата повної вартості поставленого товару здійснюється дистриб'ютором не пізніше 14-ти календарних днів з дати складання кожної відповідної товарної (товарно-транспортної, видаткової) накладної постачальника. Сторони погодили, що достатньою підставою для оплати вартості товару дистриб'ютором на умовах відстрочки оплати - є факт отримання дистриб'ютором товару підтверджений відповідною товарною (товарно-транспортною, видатковою накладною) накладною та настання строків оплати визначених цим пунктом Договору. Не може бути підставою відмови оплати вартості товару дистриб'ютором не здійснення оплати вартості товару замовниками дистриб'ютора, відсутність коштів в дистриб'ютора и т.п.

На виконання умов Договору Позивач виконав поставку товару відповідно до видаткових накладних: № TF1BMK-11274 від 25.09.2012, TF1BMK-11275 від 25.09.2012 p., № TF1BMK-12357 від 27.09.2012 p., № TF1BMK-12358 під 27.09.2012 p., № TF1BMK-13496 від 30.09.2012 p., № TF1BMK-13497 від 30.09.2012 p., № TF1BMK-1081 від 02.10.2012 p., № TF1BMK-1082 від 02.10.2012 p., № TF1BMK-5375 від 11.10.2012 p., № TF1BMK-5376 від 11.10.2012 p., № TF1BMK-8656 від 18.10.2012 p., № TF1BMK-8657 від 18.10.2012 p., № TF1BMK-8667 від 18.10.2012 p. на загальну суму 87626,82грн (а.с.23-42).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 3498,53 грн. Заборгованість за вказаними накладними становить 84128,29 грн. Докази сплати відповідачем отриманого від позивача товару в сумі 84128,29 грн. в матеріалах справи відсутні.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України ).

За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 7 статті 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 125 ЦК України також визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням положень статтей 125, 509, 525, 530, 712 ЦК України, статті 193 ГК України, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до пункту 10.2 Договору у випадку прострочення оплати товару на умовах Договору дистриб'ютор зобов'язаний сплатити на користь постачальника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 календарних днів дистриб'ютор додатково оплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого в строк товару.

Позивачем за період прострочення зобов'язання на суму заборгованості нараховано відповідачу 3532,95 грн. пені та 8412,83грн. штрафу, відповідно до пункту 10.2. Договору (а.с.9).

При перевірці розрахунку судом встановлено, що позивач, здійснюючи розрахунок 10% штрафу від вартості неоплаченого товару по накладній № TF1БМК-11274 від 25.09.2012 р. помилково обрахував суму штрафу від вартості товару поставленого по накладній - 12792,29 грн., а слід було рахувати від суми заборгованості по вказаній накладній - 9293,76 грн. За здійсненим судом перерахунком сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за затримку оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 календарних днів по накладній № TF1БМК-11274 від 25.09.2012 р. складає 929,37 грн. Загальна сума штрафу, який підлягає стягненню з відповідача становить 8062,97 грн. Розрахунок пені судом визнано законним та обґрунтованим.

Щодо заперечень відповідача про неможливість одночасного стягнення штрафу та пені суд зазначає таке.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (Постанова Верховного Суд України від 27.04.2012 р. № 3-24гс12).

У Договорі (пункт 10.2.) сторонами передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Відтак, стягненню з відповідача підлягає пеня та штраф.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 84128,29 грн. основного боргу, 3532,95 грн. пені та 8062,97 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний молочний дистриб'ютор" (33018, м.Рівне, вул.Мірющенка, 51 б, кв. 53, код ЄДРПОУ 37131130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" (09172, Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул.Узинська, 2, код ЄДРПОУ 33689118) 84128,29 грн. основного боргу, 3532,95 грн. пені, 8062,97 грн. штрафу та 1913,79 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 349,86 грн. штрафу - в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2013 року

Суддя Качур А.М.