Постанова

від 25.04.2013 по справі 2а-11862/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11862/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 0001022208 від 26.03.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що діяльності ТОВ «Укртурконцерт» за КВЕД відповідно до Довідки серії АА № 181452 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 92.32.0 Діяльність концертних та театральних залів.

В період з 21 лютого 2012 року по 27 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» (код ЄДРПОУ 34480730) з питань правильності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року в частині питань визначених постановою слідчого від 01.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 1/22-08/34480730 від 02 березня 2012 року.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою, в результаті неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Профінком» (код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Корон-Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 36530699) та ТОВ «ТС Альянс» (код ЄДРПОУ 35429446), встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 345 113 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2009 року - 65 685 грн., за листопад 2009 року - 173 035 грн., за грудень 2009 року -57 160 грн., за лютий 2011 року - 49 233 грн., таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укртурконцерт».

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Профінком», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «ТС Альянс» відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом під час перевірки взято до уваги лише протоколи допитів свідків, наданих ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та проведених ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва в рамках кримінальної справи № 73-207 порушеної 13.10.2011 року за фактом фіктивного підприємництва ряду підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, яка знаходиться в провадженні СВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

При цьому, не взято до уваги, підтверджені документально, обставини створення підприємств-контрагентів, відкриття та функціонування поточного рахунку, призначення керівника підприємства, ведення ТОВ «Профінком» (код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Корон-Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 36530699) та ТОВ «ТС Альянс» (код ЄДРПОУ 35429446) податкового обліку, подання ними податкової звітності, наявність у них відповідно до кожного з підприємств податкових накладних, діючих Свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, на думку позивача, дані протоколів допиту посадових осіб контрагентів позивача свідчать лише про їх намір зменшення та уникнення відповідальності в результаті несплати податків за проведенні фінансово-господарські операції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що податкові накладні, які використовувались при перевірці по взаємовідносинам з ведення ТОВ «Профінком», ТОВ «Корон-Інвестгруп» та ТОВ «ТС Альянс», повністю відповідають вимогам пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, апеляційна інстанція зазначає, що висновки зроблені органом ДПС про нікчемний характер правочинів не ґрунтуються на нормах Цивільного кодексу України, оскільки на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Профінком», ТОВ «Корон-Інвестгруп» та ТОВ «ТС Альянс» знаходились в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому, позивачем обґрунтовано віднесено до податкового кредиту сум податку на додану вартість, відповідно до отриманих від контрагентів податкових накладних.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положенням ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом першої інстанції помилково зроблено висновок про нікчемність укладених між Позивачем та його контрагентами правочинів, тому, як Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року №2756-VІ, який набрав чинності 01.01.2011 року, статтю 228 Цивільного кодексу України доповнено частиною третьою, відповідно до якої, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним, в зв'язку з чим, для визнання правочинів недійсними, їх недійсність має бути встановлена в судовому порядку. Але, відповідач для визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами до суду з відповідним адміністративним позовом не звертався, тому, визнання в Акті перевірки укладених позивачем правочинів нікчемними є протиправним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у вимог адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року № 0001022208.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.