Ухвала

від 08.04.2014 по справі 2а-11862/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/26815/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року

по справі №2а-11862/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурконцерт» (надалі - ТОВ «Укртурконцерт»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У серпні 2012р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому ставить питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 26.03.2012 року №0001022208.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 жовтня 2012р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 26.03.2012 року №0001022208.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 жовтня 2012р.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укртурконцерт» з питань правильності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.12.2011р. в частині питань визначених постановою слідчого від 01.12.2011р., про що складено акт №1/22-08/34480730 від 02.03.2012р.

За висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 345113,00грн. по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «Профінком», ТОВ «Корон-Інвестгруп», та ТОВ «ТС Альянс», які мають ознаки фіктивності.

На підставі зазначених висновків було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001022208 від 26.03.2012р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 419084,00грн., у т.ч. за основним платежем - 345113,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 73971,00грн.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження висновків про неправомірність врахування у складі податкового кредиту позивача сум ПДВ за податковими накладними від контрагентів ТОВ «Профінком», ТОВ «Корон-Інвестгруп», та ТОВ «ТС Альянс», під час перевірки взято до уваги лише протоколи допитів свідків, наданих ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та проведених ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва в рамках кримінальної справи №73-207, порушеної 13.10.2011р. за фактом фіктивного підприємництва ряду підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, яка знаходиться в провадженні СВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва.

Разом з тим, податковий орган не взяв до уваги, підтверджені документально, обставини створення зазначених підприємств-контрагентів, відкриття та функціонування поточних рахунків, подання ними податкової звітності, наявність у цих підприємств чинних Свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, а також, документальне підтвердження здійснення господарських операцій, відображених позивачем у податковій звітності за перевірений період.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що і позивач, і його контрагенти в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і перебували на обліку щодо цього в ДПС.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підсумовуючи викладене судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця у разі підтвердження фактичного здійснення господарської операції, на підставі якої видано таку податкову накладну.

Таким чином, оскільки припущення контролюючого органу про фіктивність поставки належними та допустимими доказами не доведена, наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товарів від ТОВ «Профінком», ТОВ «Корон-Інвестгруп», та ТОВ «ТС Альянс» відповідачем також не доведено, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язання з ПДВ за перевірений період є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, згідно з п.86.9 ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220 , 220 1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов