ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" листопада 2012 р.Справа № 3/67/5022-845/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", (код ЄДРПОУ 20025456), вул. Артема, 15, м. Київ в особі Відділення ПАТ КБ "Надра" Львівського регіонального управління, вул. Пекарська, 7, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2, АДРЕСА_1,
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін від :
позивача: Морганюк Ю.Є. -представник за довіреністю №13-11-13783 від 08.10.2012р.
відповідача: Шмигельська О.В. - представник за довіреністю б/н від 01.06.2012р.
третьої особи: не з"явився
Суть справи :
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Відділення ПАТ КБ "Надра" Львівського регіонального управління звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Макгри" про стягнення заборгованості у розмірі 284 438, 53 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 2 273 517 грн. 17 коп. , з них:
- 176908,10 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 1 414 026,44 грн. - заборгованість по кредиту;
- 91 200,05 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 728 961,99 грн. -заборгованість по відсотках;
- 3 303,82 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 26 407,43 грн. -пеня за порушення строку сплати кредиту ;
- 13 026,56 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 104 121,31 грн. -штраф .
Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
В порядку статті 27 ГПК України, ухвалою суду від 08.11.2012р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, проти позову заперечує, з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву б/н від 08.11.2012р. ( вх. №16820 (н)), просить суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 своїм конституційним правом на захист не скористався, участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, письмових пояснень по суті позову суду не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи належним чином повідомлявся , в порядку статті 77 ГПК України , про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) .
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.10.2012р. розгляд справи №3/67/5022-845/2011 , в порядку статті 77 ГПК України , відкладався на 08.11.2012р. на 11:40 год.
У відповідності до статті 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22 листопада 2012 року до 14:30 год. та до 29 листопада 2012 року до 10:10 хв., про що свідчать відповідно ухвала суду від 08.11.2012р. та формуляр (протокол) судового засідання від 22.11.2012р.
У розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Під час судового розгляду справи, в порядку статті 81-1 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" (компакт-диск CD-R, серійний номер 121 172 MВ 24725).
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, вислухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача , суд встановив наступне:
03 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра " Львівське РУ (яке було замінено на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Надра", відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованої 04.02.2011р.), надалі -Банк та ОСОБА_2, надалі -Позичальник, укладено договір кредитної лінії №193/МБ-ЦВ, згідно якого Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 250000,00 доларів США, терміном на 60 місяців з 03 жовтня 2007р. по 02 жовтня 2012 року; кредит надається зі сплатою 14,4% річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами до даного Договору, що є його невід"ємною частиною; видача кредиту за даним Договором буде здійснюватись окремими траншами, після підписання окремих додаткових угод; сума кожного траншу, терміни його повернення, процентна ставка по ньому, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії даного Договору, обумовлюються окремими додатковими угодами до даного Договору, що є його невід"ємною частиною. (п.1.1., п.1.2., п.1.3., п.1.4. Договору кредитної лінії ).
У відповідності до п.3.1. Договору кредитної лінії, повернення кредиту, нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється в такому порядку:
п.п. 3.1.1. повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок №29092800007533/840 в філії ВАТ КБ "Банк" ЛРУ, МФО 325978 згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, щомісячно до 05 числа місяця, наступного за тим, в якому фактично були нараховані відсотки, що наведений у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору (знаходиться в матеріалах справи).
п.п. 3.1.2. відсотки за користування кредитом нараховуються Банком наступним чином:
3.1.2.1. починаючи з дати надання кредиту, відсотки за користування кредитом встановлюється у розмірі 14,4% річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з Графіком,
3.1.2.2. у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений у п.3.1.1. цього договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані Позичальником) у розмірі 14,4 % річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів.
Згідно пп.4.1.1. п.4.1. Договору кредитної лінії, Банк зобов'язався надати кошти Позичальнику у відповідності з умовами цього Договору, в свою чергу, відповідно до п.п. 5.1.2. п.5.1. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим Договором також -сплатити неустойку та відшкодувати завдані Банку збитки.
Пунктом 11.2. Договору кредитної лінії, визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
04 жовтня 2007 року та 10 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Львівське РУ (яке було замінено на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Надра", відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованої 04.02.2011р.), надалі -Банк та ОСОБА_2, надалі -Позичальник було укладено додаткові угоди відповідно №1 та №2 до договору кредитної лінії №193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р., згідно яких сторони домовились про наступне відповідно:
- Банк надає Позичальнику транш у розмірі 100 000,00 доларів США; термін користування траншем з 03.10.2007р. по 05.10.2010р.; процентна ставка за користування Траншем встановлюється з розрахунку 14,4% річних по терміновому кредиту і 14,4% річних по простроченому кредиту; повернення траншу та сплата відсотків здійснюється відповідно до Графіка повернення кредиту та сплати відсотків, що встановлений у Додатку №1, який є невід"ємною частиною Договору;
та
- Банк надає Позичальнику транш у розмірі 150000,00 доларів США; термін користування траншем з 10.10.2007р. по 02.10.2012р.; процентна ставка за користування Траншем встановлюється з розрахунку 14,4% річних по терміновому кредиту і 14,4% річних по простроченому кредиту; повернення траншу та сплата відсотків здійснюється відповідно до Графіка повернення кредиту та сплати відсотків, що встановлений у Додатку №1, який є невід"ємною частиною Договору.
03 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Львівське РУ (яке було замінено на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Надра", відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованої 04.02.2011р.), надалі -Банк та ПП "Макгри", надалі -Поручитель, укладено договір поруки, згідно якого Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_2, надалі -Позичальником, взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору №193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р., в тому числі :
- повернути до 02 жовтня 2012 року кредит у сумі 250 000,00 доларів США,
- сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4% річних, із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30-31/360),
- сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня) (п.1.1. Договору поруки).
Згідно п. 1.2., п.1.3. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні Позичальником зобов'язань в цілому.
У відповідності до п.2.1., п.2.2 Договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання Позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні , а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання Позичальника в цілому ; Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому Договору , не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання Поручителем.
Пунктами 5.2., 5.3. Договору поруки , визначено , що цей договір вступає у силу з моменту його належного оформлення Сторонами. Дія цього Договору закінчується належним виконанням Позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням Поручителем своїх зобов'язань , згідно з умовами цього Договору.
На виконання умов договору кредитної лінії Банком були надані кредитні кошти Позичальнику в розмірі 250 000,00 доларів США , що підтверджується заявками на видачу готівки №NL-1 від 04.10.2007р. , № NL-2 від 10.10.2007р. .
Факт отримання кредиту у розмірі 250 000, 00 доларів США неоспорений Позичальником.
Позивач стверджує, що Позичальник свої зобов'язання щодо погашення кредиту в сумах та в строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого сума заборгованості по кредиту складає 176 908,10 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 1414026,44 грн.
Всупереч договірним умовам, Позичальник не виконав своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом у встановленому розмірі та строках.
Відповідно до розрахунку Банку, заборгованість відповідача по процентах становить 91 200,05 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 728 961,99 грн.
У відповідності до п.8.1., п.8.2., п.8.3. Договору кредитної лінії, за порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення , починаючи з наступного дня після дати , коли Позичальник повинен був повернути кредит ; за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення , починаючи з наступного дня після дати , коли згідно Графіком Позичальник повинен був сплатити поточні відсотки; за порушення строків повернення кредиту та /чи сплати відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків , вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.
Пунктом 3.1. Договору поруки , сторони домовились , що Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов"язань по цьому Договору , виплачує Кредитору пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по кредитному договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості , за кожний день прострочення з дня виникнення зобов"язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника.
За несвоєчасне виконання зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3 303,82 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 26 407,43 грн. пеню за порушення строку сплати кредиту ; 13 026,56 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 104 121,31 грн. штрафу.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено статтею 546 ЦК України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статей 553, 554 ЦК України , за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 3 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого, в силу статті 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Кредитні відносини, відповідно до статей 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.
Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтями 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
А також, судом встановлено , що 25 липня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області прийняв заочне рішення у цивільний справі № 2-4627/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" ТРУ до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. , згідно якого позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі.
Згідно вимог ЦПК України , заочне рішення суду від 25.07.2011р. набрало законної сили - 04 серпня 2011 року , про що підтверджено представником позивача в судовому засіданні - 22.11.2012р. , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 22.11.2012р.
03.02.2012р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" ТРУ звернулося до Першого відділу Державної служби Тернопільського міського управління юстиції із заявою №10/2-0720 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 08.11.2011р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_2
А тому, 24.02.2012р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Господар А.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №2-4627/2011 виданого 08.11.2011р. про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Надра" філія Львівське регіональне - 2 077 088,58 грн. на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25.07.2011р. , що набрало законної сили -04.08.2011р.
Таким чином , строк виконання основного зобов"язання по погашенню кредиту настав 04.08.2011р.
У відповідності до статті 559 ЦК України , порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин" за №5 від 30.03.2012р. викладено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
При цьому, сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Як вбачається , із договору поруки від 03.10.2007р. , в останньому не встановлено строку , після якого порука припиняється , а умова договору про дію поруки до належного виконання Позичальником взятих на себе зобов"язань згідно договору кредитної лінії №193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. чи виконання поручителем своїх зобов"язань згідно з умовами договору поруки від 03.10.2007р. (п.5.3.) не може розглядатися як установлення строку дії поруки , оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.
Відповідно до статей 251, 252 ЦК України , строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Разом з тим , із настанням певної події , яка має юридичне значення, законодавець пов"язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію , яка має неминуче настати.
При цьому , шестимісячний строк пред"явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів обчислюється з моменту настання строку виконання основного зобов"язання в повному обсязі згідно з умовами договору кредиту (кінцевої дати погашення кредиту ) або у зв"язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково (пред"явлення кредитором позову до боржника про дострокове повернення кредиту).
Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. З огляду на вказане, доцільно тлумачити використовуваний в частині 4 статті 559 ЦК України термін "вимога" в широкому значенні - маючи на увазі будь-яку вимогу кредитора до поручителя, в тому числі і позовну. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
20.03.2012р. Кредитор пред"явив до Поручителя -ПП "Макгри" претензію №10/2-1758 про погашення боргу ОСОБА_2 , згідно договору кредитної лінії , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.03.2012р.
Як вже зазначалось вище , в договорі поруки від 03.10.2007р. не встановлено строк її дії , а тому у відповідності до частини 4 статті 559 ЦК України , Банк зобов"язаний був пред "явити вимогу до Поручителя протягом шести місяців починаючи з 04.08.2011 року - строк виконання основного зобов"язання (дата набрання законної сили заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25.07.2011р.), тобто до 04.02.2012 року включно. Однак, позивач пред"явив вимогу до поручителя ПП "Макгри" - тільки 20.03.2012р. , тобто за межами шестимісячного строку.
Враховуючи, що настання строку виконання основного зобов'язання настало з моменту набрання законної сили рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. - 04.08.2011 року , позивачем пред"явлено до Поручителя вимогу щодо виконання основного зобов"язання після спливу шестимісячного строку пред"явлення вимоги - 20.03.2012 року, вказаний шестимісячний строк пред'явлення вимоги до Поручителя є присічниим, а тому позивач втратив юридичні підстави для стягнення заборгованості з поручителя ПП "Макгри" за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р .
Наслідок порушення кредитором строку пред"явлення вимоги до поручителя , згідно статті 559 ЦК України є припинення поруки.
А тому, суд дійшов висновку , що порука ПП "Макгри" згідно договору поруки від 03.10.2007р. припинилася з 05.02.2012 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року ; в постанові Верховного суду України від 21 травня 2012 року та постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 23.05.2012р.
Твердження позивача про те , що строк виконання основного зобов"язання ОСОБА_2 за кредитним договором №193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. наступив - 02.10.2012р. , спростовується вищевикладеним , зокрема із застосуванням Банком права на повернення кредиту достроково (пред"явлення кредитором позову до боржника про дострокове повернення кредиту).
Оцінивши докази в сукупності , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. з поручителя ПП "Макгри" 284 438, 53 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р.становить 2 273 517 грн. 17 коп. , в тому числі :
- 176908,10 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 1 414 026,44 грн. - заборгованість по кредиту;
- 91 200,05 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 728 961,99 грн. -заборгованість по відсотках;
- 3 303,82 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 26 407,43 грн. -пеня за порушення строку сплати кредиту ;
- 13 026,56 доларів США , що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 104 121,31 грн. -штрафу ,
документально не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
В силу вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні - 29 листопада 2012 року проголошено повне рішення .
Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82 , 84, 81-1, 85 ГПК України, статтями 11, 251, 252, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 553, 554, 559, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 173, 193, 216, 230, 231, 345, 346 ГК України , постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року , суд,
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "29" листопада 2012 року, через місцевий господарський суд.
3. Рішення направити сторонам у справі .
Суддя І.М. Турецький
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2012 |
Оприлюднено | 26.04.2013 |
Номер документу | 30919096 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Турецький І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні