Постанова

від 29.04.2013 по справі 3/67/5022-845/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. Справа № 3/67/5022-845/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (надалі ПАТ «КБ «Надра») в особі Відділення ПАТ «КБ «Надра» Львівського регіонального управління за № 13/8/2-7371 від 06.12.2012р. (вх. №637 від 25.12.2012р.)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2012р.

у справі № 3/67/5022-845/2012

за позовом: ПАТ «КБ «Надра» в особі Відділення ПАТ «КБ «Надра» Львівського регіонального управління

до відповідача: Приватного підприємства «Макгри» (надалі ПП «Макгри»)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2)

про стягнення заборгованості,

за участю:

від позивача: Морганюк Ю.Є. - представник (довіреність № 13-11-13783 від 08.10.2012р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.11.2012р. у справі №3/67/5022-845/2012 (суддя Турецький І.М.) відмовлено повністю в задоволенні позову.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що настання строку виконання основного зобов'язання настало з моменту набрання законної сили рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. - 04.08.2011р., позивач пред'явив до поручителя вимогу щодо виконання основного зобов'язання після спливу шестимісячного строку пред'явлення вимоги - 20.03.2012р., вказаний шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя є присічним, а тому позивач втратив юридичні підстави для стягнення з поручителя - ПП «Макгри», заборгованості за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. Наслідком порушення кредитором строку пред'явлення вимоги до поручителя згідно ст. 559 ЦК України є припинення поруки.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку апелянта, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Звертає увагу суду на те, що строк виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 193/МБ-ЦБ від 03.10.2007р. настав 02.10.2012р., що передбачено даним договором. Через 7 днів після закінчення строку виконання основного зобов'язання, тобто 09.10.2012р., банк звернувся до суду з даним позовом. Покликається на те, що шестимісячний строк, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, банк не пропустив. Вказує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судового акта про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника. Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 29.11.2012р. у справі №3/67/5022-845/2012, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПП «Макгри» на користь позивача 2 273 517,17 грн. заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № 193/МБ-ЦБ від 03.10.2007р.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивач, скориставшись правом на дострокове стягнення кредиту, звернувся з позовом про стягнення боргу до основного боржника, ОСОБА_2 та рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25.07.2011р., яке набрало законної сили 04.08.2011р., вказаний позов задоволено. Вважає, що строк виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед банком по договору кредитної лінії №193/МБ-ЦБ від 03.10.2007р. настав 04.08.2011р. Проте, банк пред'явив претензію поручителю лише 20.03.2012р., що в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України спричинило припинення договору поруки. Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа не надала витребуваного судом письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач та третя особа не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 29.11.2012р. у справі №3/67/5022-845/2012, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2007р. між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 193/МБ-ЦВ, за умовами якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 250 000,00 доларів США, терміном на 60 місяців з 03 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2012 року (надалі кредит) (а.с. 16-17, том 1).

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається зі сплатою 14,4% річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Видача кредиту за даним договором буде здійснюватись окремими траншами (надалі транш), після підписання окремих додаткових угод, з дотриманням умов п. 1.4 даного договору і після проведення оцінки платоспроможності позичальника (п. 1.3 договору).

За умовами п. 1.4 договору сума кожного траншу, терміни його повернення, процентна ставка по ньому, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії даного договору, обумовлюються окремими додатковими угодами до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

В п. 1.5 договору вказано, що цілі кредитування визначаються окремими додатковими угодами про видачу траншів, що є невід'ємними частинами даного договору.

В забезпечення зобов'язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, можливої сплати неустойки, а також по відшкодуванню збитків у зв'язку з порушенням цього договору, позичальник забезпечує нерухомістю майнового поручителя: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з виробничого корпусу заг.пл. 2 314,3 кв.м., прохідної - 10,9 кв.м., адміністративного будинку - 147,3 кв.м., майстерня-котельні - 316,8 кв.м., насосної - 11.1 кв.м., трансформаторної - 36,8 кв.м., 3 водозбірників - 10,1 кв.м., 15,5 кв.м. та 7.3 кв.м., цеху безвідходного виробництва - 398,8 кв.м., вентиляційної комори - 17,7 кв.м., сушильної камери - 25,7 кв.м., вбиральні - 3,2 кв.м., водонапірної башні вартістю, яка за згодою сторін становить 260 515,00 доларів США, що на час укладення цього договору по офіційному курсу, встановленому НБУ становить 1 315 600,75 грн. (оформляється нотаріально), обладнання для виробництва цегли майнового поручителя вартістю, яка за згодою сторін становить 259 943,00 доларів США, що на час укладення цього договору по офіційному курсу, встановленому НБУ становить 1 312 712,15 грн. (оформляється нотаріально) та транспортні засоби майнового поручителя: навантажувач МТТ-12, 1986 р.в., двигун № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2), автобус D марки КАВЗ 3270, р.№ НОМЕР_3, 1990 р.в., шасі НОМЕР_4, причіп-самоскид марки ПР НЕФАЗ 8560, 2005р.в., р.№ НОМЕР_5, шасі НОМЕР_6, вартістю, яка за згодою сторін становить 9 731,00 доларів США, що на час укладення цього договору по офіційному курсу, встановленому НБУ становить 49 141,55 грн. (оформляється нотаріально).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що умови передачі майна в заставу (в заклад), звернення стягнення на заставлене майно та інші питання стосовно заставленого майна узгоджуються в договорі застави (закладу).

04.10.2007р. між сторонами договору кредитної лінії підписано додаткову угоду № 1, за умовами якої банк надає позичальнику транш у розмірі 100 000,00 доларів США, термін користування траншем з 03.10.2007р. по 05.10.2010р., процентна ставка за користування траншем - 14,4 % річних по терміновому кредиту та по простроченому кредиту, ціль отримання траншу - споживчі потреби (а.с.18, т.1).

10.10.2007р. між сторонами договору кредитної лінії підписано додаткову угоду № 2, за умовами якої банк надає позичальнику транш у розмірі 150 000,00 доларів США, термін користування траншем з 03.10.2007р. по 02.10.2010р., процентна ставка за користування траншем - 14,4 % річних по терміновому кредиту та по простроченому кредиту, ціль отримання траншу - споживчі потреби (а.с.20, т.1).

В забезпечення виконання позичальником умов договору кредитної лінії №193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», (кредитор) та ПП "Макгри" (поручитель) укладено договір поруки від 03.10.2007р. (а.с.22, т.1).

Згідно п. 1.1 договору поруки ПП «Макгри» поручилось перед банком за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р., в тому числі: повернути до 02.10.2012р. кредит в сумі 250 000,00 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4 % річних; сплатити можливі штрафі санкції (штраф, пеня) (надалі зобов'язання).

Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору (п. 1.5 договору поруки).

У відповідності до п.2.1 договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Згідно п. 2.2 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем.

В пункті 3.1 договору поруки зазначено, що поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, виплачує кредитору пеню від загальної суми заборгованості позичальника по кредитному договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість позичальника.

Спори та розбіжності, що можуть виникнути між сторонами в процесі виконання цього договору вирішуються у встановленому діючим законодавством України порядку (п.4.1 договору поруки).

Пунктами 5.2, 5.3 договору поруки встановлено, що цей договір вступає у силу з моменту його належного оформлення сторонами. Дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.

Договір поруки від 03.10.2007р. підписаний та скріплений печатками його сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справ (заявки на видачу готівки №NL-1 від 04.10.2007р., № NL-2 від 10.10.2007р.), що на виконання умов договору кредитної лінії № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 250 000,00 доларів США (еквівалент в гривнях 1 262 500,00 грн.), факт отримання вказаної суми кредиту не оспорюється.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, банк, скориставшись своїм правом на дострокове повернення кредиту, звернувся в Тернопільський міськрайонний суд з позовом до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 260 535,39 доларів США (2 075 268,58 грн.)

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2011р. у цивільній справі № 2-4627/2011, яке не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили, позов банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. у розмірі 260 535,39 доларів США, що становить 2 075 268,58 грн., згідно офіційного курсу встановленого НБУ (а.с.39-42, т.1).

03.02.2012р. ПАТ КБ "Надра" звернулося до Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ із заявою № 10/2-0720 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 08.11.2011р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (а.с. 68, т.1).

24.02.2012р. державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Господар А.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №2-4627/2011 виданого 08.11.2011р. про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Надра" філія Львівське регіональне управління заборгованості за кредитним договором в розмірі 2075268,58грн.(а.с.88, т.1).

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання ОСОБА_2 заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2011р. у цивільній справі № 2-4627/2011.

21.03.2012р. позивач надіслав відповідачу (поручителю) повідомлення № 10/2-1758 від 20.03.2012р. про те, що ОСОБА_2 не виконує умови кредитного договору №193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р., станом на 19.03.2012р. заборгованість становить 292 522,12 доларів США (гривневий еквівалент 2 335 789,13 грн.). Одночасно, звернув увагу ПП «Макгри» на те, що поручитель, згідно договору поруки, відповідає за належне виконання позичальником зобов'язань, що витікають з договору кредитної лінії (а.с.63-64, т.1).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало залишення відповідачем без задоволення вищевказаного повідомлення ПАТ КБ "Надра".

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Згідно п. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем ОСОБА_2 кредиту в розмірі 250 000,00 доларів США (еквівалент в гривнях 1 262 500,00 грн.).

В порушення умов укладеного договору кредитної лінії № 193/МБ-ЦВ ОСОБА_2 належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, в результаті чого виник борг в сумі 260 535,39 доларів США, що становить 2 075 268,58 грн., вказану суму боргу стягнуто з позичальника на користь ПАТ КБ «Надра» заочним рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2011р. у цивільній справі № 2-4627/2011.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2011р. у цивільній справі № 2-4627/2011 набрало законної сили 04.08.2011р.(а.с.88, т.1).

З огляду на вищевказане, колегія суддів констатує, що строк виконання основного зобов'язання по погашенню кредиту настав з моменту вступу в законну силу вищевказаного рішення суду.

За договором поруки 03.10.2007р. відповідач виступив поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р.

Пунктом 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В ст. 554 ЦК України зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.2.1 договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

У відповідності до ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки в договорі поруки від 03.10.2007р. не встановлено строку дії поруки, тому згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, банк зобов'язаний був пред'явити вимогу до поручителя протягом шести місяців, починаючи з дати настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 04.08.2011р. (дати набрання законної сили заочним рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25.07.2011р.) до 04.02.2012р., включно.

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач пред'явив вимогу до поручителя ПП "Макгри" лише 20.03.2012р., тобто за межами шестимісячного строку, встановленого законодавством.

З урахуванням вищенаведених приписів ЦК України та змісту договору поруки, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суд про те, що порука ПП «Макгри» за договором поруки від 03.10.2007р. припинилась з 05.02.2012р. у зв'язку з порушенням кредитором строку пред'явлення вимоги до поручителя.

Враховуючи встановлений судом факт припинення поруки відповідача за договором поруки від 03.10.2007р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» про стягнення з поручителя - ПП «Макгри» заборгованості за договором кредитної лінії № 193/МБ-ЦВ від 03.10.2007р. в розмірі 284 438,53 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.10.2012р. становить 2 273 517,17 грн.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Тернопільської області від 29.11.2012р. у справі №3/67/5022-845/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.