Постанова

від 24.04.2013 по справі 922/809/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 922/809/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Деркач Ю.О

за участю представників:

ТОВ «Укрпромсталь-1» - Осьмухін С.А. (дов.№1 від 24.12.2012 року)

ТОВ «Енергія Литво» - Серебрянікова Д.Г. (дов.№5 від 07.03.2013 року); Сахаров В.О. (президент, протокол загальних зборів учасників ТОВ «Енергія Литво» №9 від 31.01.2012 року)

ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» - Татаркін О.Л. (дов. б/н від 11.03.2013 року), Матвєєв Є.О. (дов. б/н від 11.03.2013 року), Мегей І.В. (дов. б/н від 11.03.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківіського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» (вх. №1173 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсталь-1», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Литво», м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське», с. Зубра

про визнання недійсними окремих положень статуту

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2012 року у справі №922/809/13-г (суддя Шатерніков М.І.) з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.03.2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним абз. 5 п. 4.2 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264, в частині слів та цифр «, повідомивши про свій вихід інших учасників не пізніше, як за 3 місяці до виходу».

Визнано недійсним перше речення п. 4.10 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264, в частині слів та цифр « попередивши про це не пізніше ніж за 3 місяці».

Визнано недійсним абз. 3 п. 7.1 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним п. «к» абз. 2 п.п. 7.3.7 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264, в частині слів «, а також надання йому будь-яких повноважень, що стосуються діяльності товариства та контролю такої діяльності».

Визнано недійсним п. «л» п.п. 7.3.7 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним абз. 4 п.п. 7.3.7 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним п.п. 7.4.1 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264;

Визнано недійсним друге речення п.п. 7.4.2 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264, в частині слів та цифр «більше ніж 60% голосів учасників Товариства».

Визнано недійсним абз. 6 п.п. 7.4.4 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним абз. 9 п.п. 7.4.4 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним п.п. 7.4.8 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним п.п. 7.4.9 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним п.п. 7.4.10 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264.

Визнано недійсним друге речення п.п. 7.5.1 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264, в частині слів та цифр «більше ніж 60% голосів учасників Товариства».

Визнано недійсним перше речення п.п. 7.6.2 статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), дата реєстрації 01.06.2011, номер запису 14801050004046264, в частині слів "або їх представників".

Стягнуто з Товариства з обмежено відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ЛИТВО» (61202, м. Харків, пр. Перемоги, будинок в„– 48, кв. 78; поточний рахунок № 26003060382405 в Харківському ГРУ АТ "Приват-Банк", МФО 351533; код ЄДРПОУ 36988620) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "УКРПРОМСТАЛЬ-1" (61202, м. Харків, пр. Перемоги, будинок в„– 48, кв. 78; поточний рахунок № 26008060014370 в Харківському ГРУ АТ "Приват-Банк", МФО 351533; код ЄДРПОУ 36033858) 1147,00 грн. судового збору.

ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г в частині задоволення позовних вимог:

- позовна вимога 1: щодо визнання недійсним положення абзацу 5 п. 4.2. Статуту, а саме слів «... Повідомивши про свій вихід не пізніше, як за 3 місяці до виходу»;

- позовна вимога 2: щодо визнання недійсним 1 речення п. 4.10. Статуту: «Учасник Товариства може в будь-який час вийти з нього, попередивши про це не пізніше ніж за 3 місяці.»;

- позовна вимога 3: щодо визнання недійсним абз. З п. 7.1. Статуту: «органами управління товариством є Президент - представник зборів учасників»;

- позовна вимога 4: щодо визнання недійсним п.п. «к» п. 7.3.7. Статуту: «До компетенції зборів учасників Товариства відноситься: к) обрання та звільнення президента товариства, а також надання йому будь-яких повноважень, що стосуються діяльності товариства та контролю такої діяльності»;

- позовна вимога 5: щодо визнання недійсним п. «л» п. 7.3.7. Статуту: «До компетенції зборів учасників Товариства відноситься: л) наділення Президента товариства повноваженнями представляти інтереси учасників товариства в період між зборами учасників.»;

- позовна вимога 7: щодо визнання недійсним п. 7.4.1. Статуту: «В період між Зборами вищого органу Товариства, в його інтересах та від його імені, постійний поточний контроль за фінансова-господарською діяльністю виконавчого органу (Директора та членів Дирекції) здійснює - Президент товариства (надалі - Президент).»;

- позовна вимога 9: щодо визнання недійсним абз. 6 п. 7.4.4. Статуту: «Президент товариства має наступні права та повноваження: здійснює спостережний контроль за ефективністю фінансової, господарської та кадрової політики товариства.»;

- позовна вимога 10: щодо визнання недійсним абз. 9 п. 7.4.4. Статуту: «Президент товариства має наступні права та повноваження: має право, на рівних з Директором, підписувати від імені Товариства, лист, звернення, заяви, клопотання, а також інші документи діловодства, що не мають фінансового характеру.»;

- позовна вимога 11: щодо визнання недійсним п. 7.4.8. Статуту: «Віцепрезидента Товариства призначаються та/або звільняються з посади Президентом Товариства. Віцепрезиденти Товариства допомагають Президентові у його роботі.»;

- позовна вимога 12: щодо визнання недійсним 7.4.9. Статуту: «У час відсутності Президента (хвороби, відрядження, відпустки, закордонних поїздок), обов'язки Президента виконує Віцепрезидент, призначений Президентом виконувачем обов'язків Президента із числа Віцепрезидентів.»;

- позовна вимога 13: щодо визнання недійсним 7.4.10. Статуту: «Віцепрезидент Товариства, призначений Президентом виконувачем обов'язків Президента, на час його відсутності має ті самі права та обов'язки що й Президент Товариства»;

- позовна вимога 15: щодо визнання недійсним положення п. 7.6.2. «Ревізійна комісія Товариства обирається Зборами учасників з числа учасників Товариства або їх представників в кількості 3 осіб строком на три роки в складі Голови та членів Комісії.».

На думку апелянта, вказані положення повністю відповідають нормам законодавства України, зокрема, ч.2 ст 97, пп.4 ч. 4 ст. 145, ч.2 ст. 146 ЦК України, ст.ст. 23, 41, 59, 63 Закону України «Про господарські товариства», тому, підстави для визнання їх недійсними відсутні.Окрім того, він вважає, що в данному випадку суд не має підміняти повноваження загальних зборів і вирішувати питання про виключення окремих положень із статуту.

Апелянт погоджувався з іншими позовними вимогами та просив залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року по справі №922/809/13-г в частині задоволення позовних вимог:

- позовна вимога 6: щодо визнання недійсним п.п. «к» п. 7.3.7 Статуту: «По всім питаннях рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства»;

- позовна вимога 8: щодо визнання недійним п. 7.4.2 Статуту: «Президент товариства обирається і звільняється вищим органом товариства, відкритим голосуванням більше ніж 60% голосів учасників Товариства»;

- позовна вимога 14: щодо визнання недійним п. 7.5.1. Статуту: «Директор товариства обирається зборами учасників Товариства терміном на п'ять років відкритим голосуванням більш ніж 60% голосів учасників Товариства».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.04.2013 року.

12.04.2013 року та 15.04.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду від ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» надійшли клопотання про залучення до матеріалів справи копії постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.04.2013 року у справі №641/1890/13-а (вх.№№3169, 3224).

15.04.2013 року від ТОВ «Укрпромсталь-1» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення (вх.№3225).

18.04.2013 року від ТОВ «Енергія Литво» надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких воно просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення (вх.№3406, вх.№3407).

22.04.2013 року від апелянта надійшли уточнення до апеляційної скарги, в яких ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» просить повністю скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г, оскільки на його думку внесення змін до статуту є виключними повноваженнями загальних зборів товариства та не відноситься до компетенції господарських судів (вх.№3495).

У судовому засіданні представники апелянта просили скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г - без змін.

Президент ТОВ «Енергія Литво» підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник ТОВ «Енергія Литво» Серебрянікова Д.Г. проти апеляційної скарги заперечувала та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г - без змін.

Розглянувши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Енергія Литво», оформленим протоколом № 7 від 31.05.2011 року до статуту ТОВ «Енергія Литво» внесено зміни шляхом викладення статуту ТОВ «Енергія Литво» у новій редакції.

01.06.2011 року проведено державну реєстрацію статуту ТОВ «Енергія Литво» (нова редакція), затвердженого протоколом № 7 загальних зборів учасників ТОВ «Енергія Литво» від 31.05.2011 року, номер запису 14801050004046264.

Відповідно до п. 4.1 вказаного статуту учасниками ТОВ «Енергія Литво» є ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» та ТОВ «Укрпромсталь-1».

Згідно п. 5.1 статуту для забезпечення господарської діяльності ТОВ «Енергія Литво» створюється статутний фонд у розмірі 35000000,00 грн. Пунктами 5.2 статуту встановлено, що вклад ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» становить 21000000,00 грн. або 60% статутного фонду, а вклад ТОВ «Укрпромсталь-1» становить 14000000,00 грн. або 40% статутного фонду. Вклад, оцінений в гривнях, складає частку учасника в статутному фонді.

Абзацом 3 п. 5.5 статуту передбачено, що додаткові внески учасників, зміни вартості майна, внесеного як вклади, не впливають на розмір їх частки у статутному фонді.

Колегія суддів, вважає помилковим ототожнення апелянтом поняття внесення змін до статуту та визнання недійсними положень статуту, виходячи з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними окремих положень статуту.

Частиною 1 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, зокрема, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 143 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариств, посадових осіб товариства та інших працівників, враховуючи порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Відповідно ч. 4 ст. 57 Господарського Кодексу України, статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» закріплено, що при розгляді справ, що виникають із корпоративних відносин, суд повинен з'ясувати, якими нормами матеріального права регулюються відповідні відносини, і на основі цих норм вирішувати справу (п. 1).

Згідно приписам п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Пунктом 22 вказаної Постанови передбачено, зокрема, що у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону.

Відповідно до п.7.1 статуту ТОВ «Енергія Литво» органами управління товариства є: збори учасників - вищий орган управління товариством; президент - представник зборів учасників; директор - виконавчий орган товариства; ревізійна комісія - орган, що здійснює контроль за фінансово- господарською діяльністю виконавчого органу товариства.

Пунтктом 7.3.7 статуту, передбачено, що збори можуть приймати рішення з будь - яких питань діяльності товариства, зокрема щодо обрання та звільнення президента товариства, а також надання йому будь - яких повноважень, що стосуються діяльності товариства та контролю такої діяльності (п.п. «к» п.7.3.7.); наділення президента товариства повноваженнями представляти інтереси учасників товариства в період між зборами учасників (п.п «л» п.7.3.7.).

Відповідно пп. 7.4.1 статуту в період між зборами вищого органу товариства, в його інтересах та від його імені, постійний поточний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу (директора та членів дирекції) здійснює - президент товариства (надалі - президент).

Пунктом 7.4.4 статуту також передбачено, що президент товариства: здійснює спостережний контроль за ефективністю фінансової господарської та кадрової політики товариства, має право, на рівних з директором, підписувати від імені товариства, листи, звернення, заяви, клопотання, а також інші документи діловодства, що не мають фінансового характеру.

Згідно ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Частиною 2 ст. 89 Господарського кодексу України унормовано, зокрема, що посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради.

Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Частиною другою ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», встановлено, що дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключною компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належить ім, до компетенції (директора).

Таким чином, діючим законодавством України не передбачено такого органу управління товариства, як представник зборів учасників товариства.

Чинним законодавством України передбачено можливість представлення інтересів окремих учасників товариства, проте не існує такої форми представництва, за якою здійснюється представництво вищого органу управління товариством - зборів учасників. Нормами діючого законодавства встановлено, що загальні збори учасників вправі передавати частину своїх повноважень - до компетенції дирекції (директора), тобто виконавчого органу товариства. Але, законом не встановлено інших випадків, за яких загальні збори учасників мають право передавати свої повноваження іншим особам, відмінним від виконавчого органу підприємства, отже положення ч.2 ст.62 Закону України «Про господарські товариства» є імперативними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визнання недійсними наступних положень статуту ТОВ «Енергія Литво»: абз. 3 п. 7.1; п. «к» абз. 2 п.п. 7.3.7 статуту в частині слів «, а також надати йому будь-яких повноважень, що стосуються діяльності товариства та контролю такої діяльності»; п. «л» п. п. 7.3.7; п.п. 7.4.1; абз. 6 п.п. 7.4.4; абз. 9 п.п. 7.4.4, оскільки учасники ТОВ «Енергія Литво» всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства утворили непередбачений законом орган товариства, всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства, у незаконний спосіб наділили президента товариства повноваженнями представляти інтереси учасників товариства (в період між зборами учасників) поза відносинами представництва на підставі довіреності, виданої від імені ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» та ТОВ «Укрпромсталь-1»; всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства наділили утворений у непередбачений законом спосіб орган товариства повноваженнями як виконавчого органу товариства, так і повноваженнями контрольного органу товариства.

Абзацом 4 п. 7.3.7. статуту передбачено, що по всім питанням рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 60% загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до п.п. 7.4.2 статуту президент товариства - є спеціально уповноваженим зборами учасників органом. Обирається і звільняється вищим органом товариства, відкритим голосуванням більше ніж 60% голосів учасників товариства.

Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» з питань, зазначених у пунктах «а», «б» статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Пунктом «а» ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» унормовано, що до компетенції загальних зборів належить визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання.

Пунктом «б» ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Згідно ч. 3 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» з решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Таким чином, учасники ТОВ «Енергія Литво», всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства, передбачивши інший розмір відсотків загальної кількості голосів учасників товариства, необхідний для прийняття рішень загальними зборами, фактично змінили вимоги Закону щодо процедури прийняття загальними зборами учасників рішень, що є порушенням приписів ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», оскільки вказаною нормою закону встановлено, що: 1) рішення вважається прийнятим з питань, зазначених у пунктах «а», «б» ст. 41 цього Закону, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства; 2) рішення вважається прийнятим з решти питань (тобто окрім питань, зазначених у пунктах «а», «б» статті 41 цього Закону) простою більшістю голосів учасників товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсними абз. 4 п. п. 7.3.7, п. п. 7.4.2 та 7.5.1. статуту, так як учасники ТОВ «Енергія Литво» всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства фактично змінили вимоги Закону щодо процедури прийняття загальними зборами учасників рішень, що є незаконним.

Підпунктом 7.4.8 статуту передбачено, що віцепрезиденти товариства призначаються та/або звільняються з посади президентом товариства. Віцепрезиденти товариства допомагають президентові у його роботі.

Відповідно до п.п. 7.4.9 статуту у час відсутності президента (хвороби, відрядження, відпустки, закордонних поїздок), обов'язки президента виконує віцепрезидент, призначений президентом виконувачем обов'язків президента із числа віцепрезидентів.

Підпунктом 7.4.10 статуту передбачено, що віцепрезидент товариства, призначений президентом виконувачем обов'язків президента, на час його відсутності має ті самі права та обов'язки що й президент товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням (протоколом № 9) загальних зборів учасників ТОВ «Енергія Литво» від 31.01.2012 року на посаду директора ТОВ «Енергія Литво» з 01.02.2012 року обраний гр. Рудь В.В., на посаду президента з 01.02.2012 року обраний гр. Сахаров В. О.

Як вже зазначалось, директор і президент ТОВ «Енергія Литво» обираються та відкликаються вищим органом управління господарського товариства (загальними зборами учасників).

Президент, який не є одноособовим виконавчим органом товариства (ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»), не має права перебирати на себе функції виконавчого органу товариства (директора), укладаючи з працівником (віцепрезидентом) від імені ТОВ «Енергія Литво» трудовий договір, що є притаманним виключно виконавчому органу товариства (ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», ст. 21 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду що позовні вимоги щодо визнання недійсними положень п.п. 7.4.8, 7.4.9., 7.4.10. статуту підлягають задоволенню, так як даними положеннями учасники ТОВ «Енергія Литво» всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства наділили президента повноваженнями виконавчого органу товариства (ст. 62 Закону України «Про господарські товариства») з укладання трудових договорів з працівниками (прийняття на роботу та звільнення з роботи), що є незаконним.

Абзацом 5 п. 4.2 статуту передбачено, що кожен з учасників має право в будь-який час, але не раніше закінчення формування статутного фонду в обсязі, передбаченому цим статутом, вийти з товариства, повідомивши про свій вихід інших учасників не пізніше, як за 3 місяці до виходу.

Пунктом 4.10. статуту передбачено, що учасник товариства може у будь який час вийти з нього, попередивши про це не пізніше ніж за 3 місяці.

Абзацом 1 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» закріплено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Таким чином, учасники, пов'язавши вихід учасника зі складу учасників господарського товариства із обов'язковим повідомленням інших учасників за три місяці до запланованої дати виходу, обмежили трьохмісячним строком момент виходу учасника із господарського товариства, що є незаконним, так як моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовна вимога про визнання недійсним першого речення п. 4.10 статуту в частині слів та цифр «, попередивши про це не пізніше ніж за 3 місяці» підлягає задоволенню, так як даним положенням статуту обмежується і забороняється строком на 3 місяці право будь-якого із учасників ТОВ«Енергія Литво» у будь-який час вийти з господарського товариства.

Пунктом 7.6.2 статуту передбачено, що ревізійна комісія товариства обирається зборами учасників з числа учасників товариства або їх представників в кількості 3 осіб строком на три роки в складі голови та членів комісії.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про господарські товариства» контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Із аналізу вказаної норми випливає, що у товаристві з обмеженою відповідальністю загальними зборами учасників товариства, з числа самих учасників товариства, утворюється ревізійна комісія кількісний склад якої становить 3 або більше осіб. Ревізійна комісія утворюється включно з числа учасників товариства.

Учасниками ТОВ «Енергія Литво» є дві юридичні особі, що, з огляду на приписи ч. 1 ст. 63 Закону України «Про господарські товариства», унеможливлює утворення ревізійної комісії.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наявність у першому реченні п. п. 7.6.2 статуту слів «або їх представників» може дати деяким особам хибну підставу вважати, що ревізійну комісію у ТОВ «Енергія Литво» можна утворити в кількості 3-х осіб, однак не від 3-х учасників, а як в даному випадку, від 2-х учасників ТОВ «Енергія Литво» однак із «їх представників», що суперечить ч. 1 ст. 63 Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином, колегія суддів, враховуючи викладене, дійшла висновку, що позовна вимога ТОВ «Укрпромсталь-1» про визнання недійсним першого речення п. п. 7.6.2 Статуту в частині слів «або їх представників» підлягає задоволенню, так як учасники ТОВ «Енергія Литво», всупереч імперативним нормам актів цивільного законодавства, фактично змінили вимоги Закону щодо процедури утворення ревізійної комісії.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г прийнято при повному та належному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі №922/809/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 24.04.2013 року.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О.В.