Постанова

від 24.04.2013 по справі 908/675/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2013 р. справа №908/675/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівРадіонової О.О., Стойка О.В. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:не з»явився від відповідача:Грекова Н.М. - за дов. № 19/58 від 29.03.13 р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 року у справі№ 908/675/13-г (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто", м. Запоріжжя до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя простягнення 72715 грн. 50 коп. основного боргу за договором підряду № 3549 від 30.12.2011 р., 1932 грн. 44 коп. пені та 386 грн. 48 коп. 3 % річних ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Чисте місто", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя про стягнення 72715 грн. 50 коп. основного боргу за договором підряду № 3549 від 30.12.2011 р., 1932 грн. 44 коп. пені та 386 грн. 48 коп. 3 % річних.

13.03.13 року позивач надав заяву про часткову відмову від позовних вимог в порядку приписів ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, якою просив суд першої інстанції прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором підряду № 3549 від 30.12.11 р. в сумі 72715 грн. 50 коп. та просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 1932 грн. 44 коп. та 3% річних у розмірі 386 грн. 48 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто", м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя були задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто", м. Запоріжжя пеню у розмірі 1930 грн. 75 коп. та 3% річних у розмірі 386 грн. 14 коп. В частині позовних вимог про стягнення 72715 грн. 50 коп. основного боргу провадження по справі було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.13 р. скасувати частково в частині задоволення вимог позивача.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 04.04.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/675/13-г та наданих представником відповідача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (замовник) було укладено договір підряду № 3549, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по обслуговуванню обладнання та комунікацій по підігріву та поданню води, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

У відповідності до п. 3.4 договору, остаточний розрахунок проводиться до 15 числа місяця, який слідує за звітним на підставі рахунка, при умові підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач на виконання умов договору виконав роботу з обслуговування обладнання та комунікацій по підігріву та поданню води в строк без зауважень і претензій.

Факт виконання позивачем підрядних робіт з обслуговування обладнання та комунікацій по підігріву та поданню води та їх прийняття замовником підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт №0000053 від 31.10.12 р. на суму у розмірі 24238 грн. 50 коп., №0000057 від 30.11.12 р. на суму у розмірі 24238 грн. 50 коп., №0000062 від 31.12.12 р. на суму у розмірі 24238 грн. 50 коп. на загальну суму 72715 грн. 50 коп. з ПДВ, які узгоджені між виконавцем та замовником та згідно яких виконані підрядні роботи прийняті без жодних зауважень та претензій.

Позивач на оплату виконаних робіт на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт направив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000053 від 26.10.12 р. на суму 24338 грн. 50 коп., № СФ-0000057 від 26.11.12р. на суму 24338 грн. 50 коп. та № СФ-0000062 від 26.12.12 р. на суму 24338 грн. 50 коп.

16.01.13 року позивач направив відповідачу вимогу № 4 про сплату заборгованості за договором підряду № 3549 в сумі 24238 грн. 50 коп. згідно акту приймання-передачі виконаних робіт № 0000053 та 31.01.13р. направив вимогу №13 про сплату заборгованості за договором підряду № 3549 в сумі 24238 грн. 50 коп. згідно акту приймання-передачі виконаних робіт №0000057. Однак відповідач вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя 1932 грн. 44 коп. пені та 386 грн. 48 коп. 3 % річних (з у рахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і у погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав до суду платіжні доручення №13266 від 21.02.13 р. на суму у розмірі 10000 грн. 00 коп., № 13270 від 21.02.13 р. на суму у розмірі 10000 грн. 00 коп., № 13322 від 25.02.13 р. на суму у розмірі 4238 грн. 50 коп., № 13108 від 18.02.13 р. на суму 24238 грн. 50 коп., № 13585 від 04.03.13 р. на суму у розмірі 24238 грн. 50 коп., що свідчить про погашення відповідачем заборгованості у повному обсязі.

13.03.13 року позивач надав заяву про часткову відмову від позовних вимог в порядку приписів ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, якою просив суд першої інстанції прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором підряду № 3549 від 30.12.11 р. в сумі 72715 грн. 50 коп., у зв»язку з чим судова колегія вважає, що господарським судом правомірно припинено провадження по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 72715 грн. 50 коп. за договором підряду № 3549 від 30.12.11 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за загальний період з 16.11.12 р. по 18.02.13 р. у розмірі 386 грн. 48 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних за загальний період з 16.11.12 р. по 18.02.13 р. лише у розмірі 386 грн. 14 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з відмовою в іншій частині річних через невірний розрахунок позивача.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню відповідно до п. 6.12 договору за загальний період з 16.11.12 р. по 18.02.13 р. у розмірі 1932 грн. 44 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.12 договору сторони передбачили, що за прострочку оплати виконаної роботи замовник сплачує пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки, від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочки.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню лише у розмірі 1930 грн. 75 коп. за загальний період з 16.11.12 р. по 18.02.13 р. з відмовою в іншій частині пені через невірний розрахунок позивача.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги лише частково та правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто", м. Запоріжжя на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя пеню лише у розмірі 1930 грн. 75 коп. та 3% річних лише у розмірі 386 грн. 14 коп. з відмовою в іншій частині річних та пені через невірний розрахунок позивача.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 р. у справі № 908/675/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 р. у справі № 908/675/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 р. у справі № 908/675/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.О. Радіонова

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.