Постанова

від 08.07.2013 по справі 908/675/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 908/675/13-г

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі№ 908/675/13-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" доПублічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" простягнення 75034,42 грн. за участю представників сторін: від позивача: не з'явились, від відповідача: Грекова Н.М. (довір. № 19/3 від 01.01.2013),

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" у лютому 2013 року звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" про стягнення 72715,50 грн. основного боргу, 1932,44 грн. пені, 386,48 грн. 3% річних за договором підряду № 3549 від 30.12.2011, у зв'язку з тим, що відповідачем не оплачено вартість виконаних робіт.

Господарським судом Запорізької області до початку судового розгляду отримано заяву від позивача про часткову відмову від позовних вимог, у якій позивач відмовляється від позову в частині стягнення 72715,50 грн. основного боргу у зв'язку з тим, що відповідачем оплачено вартість виконаних робіт за договором підряду № 3549 від 30.12.2011, просить стягнути з відповідача 1932,44 грн. пені та 386,48 грн. 3% річних за договором підряду № 3549 від 30.12.2011, прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 у справі № 908/675/13-г (суддя Зінченко Н.Г.) позов частково задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" 1930,75 грн. пені, 386,14 грн. 3% річних, 2000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката, 53,12 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 72715,50 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 908/675/13-г (колегія суддів у складі: Діброви Г.І. - головуючого, Радіонової О.О., Стойка О.В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 у справі № 908/675/13-г залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 у справі № 908/675/13-г скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (замовник) 30.12.2011 укладено договір підряду № 3549, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи з обслуговування обладнання та комунікацій з підігріву та подачі води для потреб санітарно-побутового корпусу території замовника, а останній зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 3.4. договору, замовник оплачує вартість виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, на підставі наданого виконавцем замовнику оригіналу рахунка до 15-го числа місяця, який слідує за звітним, за умови підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Факт виконання позивачем підрядних робіт по обслуговуванню обладнання та комунікацій з підігріву та подачі води та їх прийняття замовником підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 0000053 від 31.10.2012 на суму 24238,50 грн. (а.с. 18), № 0000057 від 30.11.2012 на суму 24238,50 грн. (а.с. 19), № 0000062 від 31.12.2012 на суму 24238,50 грн. (а.с. 20), всього на загальну суму 72715,50 грн., в тому числі ПДВ - 12119,25 грн. Виконані підрядні роботи прийняті замовником без зауважень та претензій.

Позивачем для оплати виконаних робіт на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт направлено відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000053 від 25.10.2012 на суму 24238,50 грн. (а.с. 78), № СФ-0000057 від 26.11.2012 на суму 24238,50 грн. (а.с. 80) та № СФ-0000062 від 24.12.2012 на суму 24238,50 грн. (а.с. 82).

Позивачем 16.01.2013 направлено відповідачу вимогу № 4 про сплату заборгованості за договором підряду № 3549 у розмірі 24238,50 грн. (а.с. 21) за актом приймання-передачі виконаних робіт № 0000053, вимогу № 13 від 31.01.2013 про сплату заборгованості за договором підряду № 3549 у розмірі 24238,50 грн. за актом приймання-передачі виконаних робіт № 0000057.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з приписами статті 854 Цивільного кодексу України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і у погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормами статей 525 , 526 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем оплачено рахунок № СФ-0000053 від 25.10.2012 платіжними дорученнями № 13266 від 21.02.2013 на суму 10000,00 грн., № 13270 від 21.02.2013 на суму 10000,00 грн., № 13322 від 25.02.2013 на суму 4238,50 грн.; рахунок № СФ-0000057 від 26.11.2012 платіжним дорученням № 13108 від 18.02.2013 на суму 24238,50 грн.; рахунок № СФ-0000062 від 24.12.2012 № 13585 від 04.03.2013 на суму 24238,50 грн. (а.с. 84-87).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 72715,50 грн. основного боргу за договором підряду № 3549 від 30.12.2011 на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України .

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за загальний період з 16.11.2012 по 18.02.2013 у розмірі 386,14 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання.

Судами обох інстанцій встановлено, що пунктом 6.12 договору - за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочення.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1930,75 грн. за період з 16.11.2012 по 18.02.2013.

Колегія суддів Вищого господарського суду не погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в матеріалах справи не міститься копія свідоцтва адвоката, що встановлено судами обох інстанцій.

Таким чином, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 908/675/13-г в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" про стягнення 1930,75 грн. пені, 386,14 грн. 3% річних, припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 72715,50 грн. основного боргу, та у відмові про стягнення 34 коп. 3% річних, 1 грн. 68 коп. пені підлягають залишенню без змін.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 908/675/13-г в частині стягнення 2000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката підлягає скасуванню. В цій частині слід прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 908/675/13-г частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 908/675/13-г в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто" (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 19, оф. 58, код ЄДРПОУ 34067089) 1930,75 грн. пені, 386,14 грн. 3% річних, припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 72715,50 грн. основного боргу, та у відмові про стягнення 34 коп. 3% річних, 1 грн. 68 коп. пені залишити без змін.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 908/675/13-г в частині стягнення 2000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката скасувати. В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.