Постанова

від 10.04.2013 по справі 2а-9158/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 р. Справа №2а-9158/12/0170/3

( 12:41 ) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування наказів

за участю представників сторін:

позивач - Костенко М.М., дов., Кузнєцова Л.М., дов.,

відповідача - Джемілова А.Н., дов.

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби про:

- визнання протиправним та скасування наказів № 136 від 23.02.2012 р. «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.», № 9 від 29.02.2012 р., № 144 від 17.05.2012 р., № 160 від 24.05.2012 р;

- визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», за результатами якої складено акт № 84/22/30800313 від 13.06.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та невідповідність чинному законодавству винесених відповідачем наказів і протиправність дій відповідача.

Позивач вхід. № 12560/п/13 від 09.04.2013 р. надав уточнення позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби, в частині складання акту за № 84/22/30800313 від 13.06.2012 р., яким встановлено завищення визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПАТ «БК «Будіндустрія» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. у сумі 2 989 717,00 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 629 372, 76 грн.

В судовому засіданні представники позивача вказали на допущену описку при визначенні спірної суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПАТ «БК «Будіндустрія» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.: замість вказаної у додаткових поясненнях суми 2 989 717,00 грн., визначили спірну суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 3 593 170 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 629 372, 76 грн., просили позов задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві.

Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, у яких він посилався на відсутність підстав для висновку про протиправність спірних наказів та дій відповідача, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, вказаних в запереченнях проти позову.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Приватне акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» зареєстровано у якості юридичної особи, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 675214, копія якої наявна в матеріалах справи.

З 17.05.2012 р. по 21.06.2012 р. на підставі наказів № 136 від 23.02.2012 р. «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.», № 9 від 29.02.2012 р., № 144 від 17.05.2012 р., № 160 від 24.05.2012 р. ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «БК «Будіндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., про що складено акт перевірки від 13.06.2012 № 84/22/30800313.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, з урахуванням результатів камеральної перевірки (акт від 25.08.11 р. № 323/40-01/308003132010), що призвело до завищення позивачем показнику від`ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 35 277 696 грн.; за результатами дійсної перевірки зменшено від`ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за результатами 2011 року на суму 3 593 170 грн.

- п. п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 (зі змінами та доповненнями), п. 198.6 ст. 198, п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, що призвело до заниження позивачем ПДВ у сумі 647 422, 00 грн., в тому числі:

- за липень 2010 р. - 6646,8 грн.;

- за серпень 2010 р. - 1750,0 грн.;

- за вересень 2010 р. - 8526,0 грн.;

- за листопад 2010 р. - 2115,0 грн.;

- за грудень 2010 р. - 1746,66 грн.;

- за січень 2011 р. - 5664,17 грн.;

- за лютий 2011 р. - 12784,8 грн.;

- за травень 2011 р. - 154162,6 грн.;

- за червень 2011 р. - 196261,0 грн.;

- за липень 2011 р. - 250609,5 грн.;

- за серпень 2011 р. - 6000,0 грн.;

- за жовтень 2011 р. - 1155,4 грн.

Згідно з матеріалами акту перевірки вищевказаний висновок ґрунтується на висновках перевірки по окремим епізодам, зокрема:

- перевіркою встановлено, що платником у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, не вірно відображені залишки балансової вартості запасів на кінець відповідних податкових періодів, у результаті цих порушень платником занижений валовий дохід у сумі 1 101 117 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 р. у сумі 776 148 грн., за 2010 у сумі 1 101 117 грн.;

- в наслідок порушень, наведених у п. 3.1.1 дійсного акту, перевіркою встановлено, що платником у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, не вірно відображені залишки балансової вартості запасів на кінець відповідних податкових періодів, у результаті цих порушень платником занижені валові витрати у сумі 542 449 грн., у тому числі по періодам за 1 квартал 2011 р. у сумі 542 449 грн.;

- на порушення п. 5.1 та п. 5.2.1 п. 5.2. та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, Наказу ДПА України від 12.10.2005 р. № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2005 р. за № 1323/11603 «Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143» платником завищені скориговані валові витрати у сумі 2 257 053 грн., у тому числі 3 квартал 2010 р. завищення у сумі 1 682 148 грн., 2010 рік завищення у сумі 1 694 731 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 2 257 053 грн.;

- на порушення п. 5.1 та п. 5.2.1 п. 5.2. та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, платником за результатами 2010 року завищене від`ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток у сумі 2 799 502 грн., за результатами 1 кварталу 2011 року у сумі 2 260 487 грн.;

- у порушення п. 138.2, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (зі змінами і доповненнями), з урахуванням результатів камеральної перевірки (акт від 25.08.11 р. № 323/40-01/308003132010) платником завищений показник відємного значення оподаткування у сумі 35 277 696 грн., в тому числі камеральна перевірка - в сумі 32 287 979 грн., дійсна перевірка за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. - у сумі 2 989 717 грн., в т.ч. за періоди ІІ квартал 2011 року - 33 985 338 грн., ІІ - ІІІ квартал 2011 року - 35 270 127 грн., ІІ - ІV квартал 2011 року - 35 277 696 грн.

- на порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8, п. 7.2; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 зі змінами та доповненнями платником необґрунтовано завищено податковий кредит у сумі 629 372,76 грн. по Деклараціям з ПДВ:

-у травні 2011 р. на суму ПДВ 154 162,6 грн. по операціях з ТОВ «Трейдер»;

- у червні 2011 р. на суму ПДВ 184 941,0 грн. по операціях з ТОВ «Трейдер»;

- у липні 2011 р. на суму ПДВ 250 609,5 грн. по операціях з ТОВ «Трейдер»;

- у липні 2010 р. на суму ПДВ 1592,8 грн. по операціях з ПП «Севелітстрой»;

- у лютому 2011 р. на суму ПДВ 12 784,8 грн. по операціях з ПП «Севелітстрой»;

- у жовтні 2011 р. на суму ПДВ 1155,4 грн. по операціях з ПП «Комманд»;

- у липні 2010 р. на суму ПДВ 1400,0 грн. по операціях з ТОВ «Ектранском»;

- у серпні 2010 р. на суму ПДВ 1750 грн. по операціях з ТОВ «Ектранском»;

- у грудні 2010 р. на суму ПДВ 280 грн. по операціях з ТОВ «Ектранском»;

- у листопаді 2010 р. на суму ПДВ 1050 грн. по операціях з ТОВ «ТК «Велес-Групп»;

- у грудні 2010 р. на суму ПДВ 1466,66 грн. по операціях з ТОВ «ТК «Велес-Групп»;

- у липні 2010 р. на суму ПДВ 3654,0 грн. по операціях з ТОВ «Ендар»;

- у вересні 2010 р. на суму ПДВ 8526,0 грн. по операціях з ТОВ «Ендар»;

- у серпні 2011 р. на суму ПДВ 6000 грн. по операціях з ТОВ «Компанія Софтранс»,

- на порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 зі змінами та доповненнями та п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (зі змінами і доповненнями) платником не підтверджена належним чином оформленою податковою накладною податковий кредит у сумі18 049,17 грн. по Деклараціям з ПДВ:

- у червні 2011 р. на загальну 2100,0 грн. по операціях з ТОВ «Еста»;

- у листопаді 2010 р. на загальну суму 1065,0 грн. по операціях з ТОВ «Корал ГМБХ»;

- у червні 2011 р. на загальну суму 4220,0 грн. по операціях з ДП «Кримцемент»;

- у червні 2011 р. на загальну суму 5000 грн. по операціях з КП «Південний-екологічний центр»;

- у січні 2011 р. на загальну суму 5664,17 грн. по операціях з ТОВ «Атан-Крим».

На сторінках 32, 37, 85, 98 акту перевірки вказано, що в ході проведення перевірки за результатами аналізу та відпрацювання контрагентів-постачальників товарів, робіт, послуг ПАТ «БК «Будіндустрія» встановлено ряд контрагентів, що мають ознаки «сумнівності».

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств та завищення податкового кредиту є їх формування за рахунок угод, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, з контрагентами, які, в свою чергу мають ознаки «сумнівності».

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 4 п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань проводиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів/ послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг платником податку.

Отже, при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р., призначеної по справі:

- балансова вартість запасів позивача у рядку 01.2 Декларацій «Приріст балансової вартості запасів» за період з 01.07.2010 по 31.03.2011за даними експерта складає 1 746 286,00 грн.;

- Заниження валового доходу у сумі 1 101 117,00 грн. за 2010 рік у сумі 1 101 117,00 грн. нормативно та наданими документами не підтверджується;

- розбіжність з даними акту в сторону заниження валового доходу у сумі 1 101 117,00 грн. виникла за рахунок того що перевіряючими не прийнятий розрахунок частки матеріальної складової у незавершеному виробництва, готової продукції та напівфабрикатах;

- балансова вартість запасів у рядку 01.2 Декларацій «Приріст балансової вартості запасів» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 за даними експерта складає 2 289 038 грн.;

- заниження валових витрат у сумі 542 499,00 грн. за 1 квартал 2011 року нормативно та наданими документами не підтверджується;

- розбіжність з даними акту в бік заниження валових витрат у сумі 542 499,00 грн. виникла за рахунок того, що перевіряючими не прийнятий розрахунок частки матеріальної складової у незавершеному виробництва, готової продукції та напівфабрикатах.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні за змістом умови формування податкового кредиту містяться у пунктах 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

В межах здійснення господарської діяльності позивачем була укладена низка договорів.

Так, 01.07.2010 між ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та ПП «Севелістрой» було укладено договір № 314/К10148, відповідно до умов якого ПП «Севелістрой» зобов'язується виконати роботи: «Розбирання цементної застави. ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія». Обсяг та види робіт визначені у Зведеному кошторисі розрахунку вартості будівництва, Договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договірна ціна становить 9 556,80 грн., у тому числі ПДВ - 1 592,28 грн.

Згідно з п. 4.1 ПП «Севелістрой» повинен виконати роботи з 01.07.2010 до 31.07.2010.

14.12.2010 між ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та ПП «Севелістрой» було укладено договір № 739/К10229, відповідно до якого ПП «Севелістрой» зобов'язується виконати роботи: «Поточний ремонт покрівлі». Обсяг та види робіт визначені у Зведеному кошторисі розрахунку вартості будівництва, Договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договірна ціна становить 41 414,39 грн., у тому числі ПДВ - 6 902,40 грн. Оплата за роботи проводиться наступним чином:

- ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» проводить передплату у розмірі 50% від вартості виконаних робіт, що складає 20 707,20 грн.

- остаточний розрахунок проводиться протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт по формі-2 на підставі рахунку, що був виставлений ПП «Севелістрой».

Згідно з п. 4.1 ПП «Севелістрой» повинен виконати роботи з 14.12.2010 до 30.01.2011.

31.01.2011 між ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та ПП «Севелістрой» було укладено договір № 15/К11009, відповідно до якого ПП «Севелістрой» зобов'язується виконати роботи: «Поточний ремонт покрівлі етажерки керамзитового виробництва». Обсяг та види робіт визначені у Зведеному кошторисі розрахунку вартості будівництва, Договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договірна ціна становить 76 709,04 грн., у тому числі ПДВ - 12 784,84 грн. Оплата за роботи проводиться наступним чином:

- ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» проводить передплату у розмірі 50% від вартості виконаних робіт, що складає 38 354,52 грн.

- остаточний розрахунок проводиться протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт по формі-2 на підставі рахунку, що був виставлений ПП «Севелістрой».

Згідно з п. 4.1 ПП «Севелістрой» повинен виконати роботи з 01.02.2011 до 01.03.2011.

ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від ПП «Севелістрой» отримано послуг на загальну суму без ПДВ - 106 400,19 грн., ПДВ 21 280,04 грн., сума з ПДВ - 127 680,23 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Оплата за вищевказані роботи підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 70 971,19 грн., що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

У результаті огляду під час проведення експертизи експертом встановлено, що роботи були виконані фактично, згідно:

- договору підряду від 01.07.2010 № 739/К10229 на виконання робіт «Розбирання цементної основи. ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»;

- договору підряду від 14.12.2010 № 739/К10229 на виконання робіт «Поточний ремонт покрівлі»

- договору підряду від 31.01.2011 № 15/К11009 на виконання робіт «Поточний ремонт покрівлі етажерки керамзитового виробництва».

Використання у господарської діяльності підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт, зведеними бухгалтерськими регістрами.

При виконанні замірів у ході проведення експертизи встановлено, що в цілому виконані роботи відповідають проектній та виконавчій документації.

Таким чином, згідно з висновком експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. віднесення витрат по господарським операціям з ПП «Севелістрой» на загальну суму 7964,00 грн. на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим.

Відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 № 84/22/30800313 у сумі7964,00 грн. в сторону збільшення валових виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати, які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності по взаєморозрахункам з ПП «Севелістрой».

Відповідно до актів надання послуг від ТОВ «Ектранском» ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» отримало вантажно-розвантажувальних робіт по на загальну суму без ПДВ 24 750,00 грн., ПДВ 4950,00 грн., сума з ПДВ 29 700,00 грн., що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Оформлені акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають чинному законодавству України, що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Використання у господарської діяльності підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт, актами на отримання послуг, зведеними бухгалтерськими регістрами.

Згідно свідоцтву на право власності від 12.09.2008 виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, виробничо-торгівельно-складський комплекс розташований в м. Севастополь, по вул. Руднева 37/2 в цілому належіть ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та складається з наступних об'єктів:

- будівля операторської літ. «А» площею 9 м2;

- компресорна станція літ. «Б»;

- будівля магазину будматеріалів літ. «В» площею 180,9 м2 з навісом літ. «в», ганками;

- прохідна літ. «Г» з побутовими приміщеннями площею 64,5 м2 ганками;

- гараж літ. «Д» площею 57,5 м2 з навісом літ. «д», оглядовою ямою;

- гараж для двох автомобілів літ. «Е» площею 54,7 м2;

- споруда оборотного водопостачання літ. «Ж» з підвалом площею 17,4 м2;

- мийка для автомобілів літ. «З» площею 114,8 м2 з драбиною;

- огородження та інші споруди (з №1 по №10, з №15 по №17, №24, №27).

Таким чином, віднесення витрат по господарським операціям з 17 150,00 грн. на загальну суму на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим, що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 №84/22/30800313 у сумі 17 150,00 грн. в сторону збільшення валових витрат виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати, які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності по взаєморозрахункам з ТОВ «Ектранском».

Відповідно до акту надання послуг від ТОВ «Торгівельна компанія «Велес-Груп»ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»отримало вантажно-розвантажувальні роботи на загальну суму без ПДВ 5250,00 грн., ПДВ 1050,00 грн., сума з ПДВ 6300,00 грн.

Оформлений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають чинному законодавству України; використання у господарської діяльності підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт, зведеними бухгалтерськими регістрами, що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Згідно свідоцтву на право власності від 12.09.2008 виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, виробничо-торгівельно-складський комплекс розташований в м. Севастополь, по вул. Руднева 37/2 в цілому належіть ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», де використовувались вказані роботи.

Таким чином, віднесення витрат по господарським операціям з 12 583,30 на загальну суму на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим.

Відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 №84/22/30800313 у сумі 12 583,30 грн. в сторону збільшення валових витрат виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати, які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності по взаєморозрахункам з ТОВ «ТК «Велес-Груп».

12.05.2011 між ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та ТОВ «Трейдер» було укладено договір № К11130 від 12.05.2011, відповідно до умов якого ТОВ «Трейдер» зобов'язується поставити паливо котельне коксохімічне ТУ У 322-00190443-042-97, а ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» оплатити та прийняти його у відповідності з умовами Договору.

Згідно з п. 1.3 та п.1.4 Договору загальна кількість товару необмежена та визначається на основі даних, вказаних в видаткових накладних по накопичувальній системі, загальна сума Договору складається з сум конкретних партій поставок протягом дії Договору. Остаточна загальна сума Договору визначається на основі даних, вказаних в видаткових накладних по накопичувальній системі.

Згідно з п. 2.1, ціна за одиницю партії, вартість партії вказана в видаткових накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п. 2.2, за умови теплотворної здатності палива у 7 200 - 8 300 ккал/кг вартість встановлюється у розмірі 2 700,00 грн./т (у т.ч. ПДВ - 20%).

Згідно з п. 4.1 поставка товару здійснюється на умовах СРТ АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Промислова 2 / Інкотермс-2000/.

Згідно з п. 6.1 вартість відповідної партії товару повинна бути сплачена ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» грошовими коштами банківським переказом на поточний рахунок ТОВ «Трейдер» в національній валюті України протягом 5-ти календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до видаткових накладних від ТОВ «Трейдер» ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» отримало паливо котельне коксохімічне на загальну суму без ПДВ 2 948 565,50 грн., ПДВ 589 713,10 грн., сума з ПДВ 3 538 278,60 грн., що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до статті 1 Правил перевезення вантажів, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. транспортування товарів, отриманих ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» від ТОВ «Трейдер» підтверджується товарно-транспортними накладними у кількості 556,91 т., на загальну суму 3 538 278,60 грн., в тому числі ПДВ 589 713,10 грн.

Паливо котельне коксохімічне, отримано від ТОВ «Трейдер», відображено в бухгалтерському обліку на підставі видаткових ордерів; оплата підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 3 377 467,60 грн.; в результаті дослідження карток складського обліку, звітів про витрату допоміжних матеріалів на виробництво встановлено списання палива котельного, що отримано від постачальника ТОВ «Трейдер» за період травень - липень 2011 р., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Експертом досліджено рух палива котельного коксохімічного ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», яке отримано від постачальника ТОВ «Трейдер» за період травень - липень 2011 року, що відображено у додатку №3 до висновку.

На ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» застосовується в якості альтернативного природному газу коксохімічне паливо. Котельне коксохімічне паливо використовується для випалу портландцементного клінкеру в обертових печах спалювання.

При в'їзді на територію ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» автомобілі з коксохімічним паливом проходять перезважування (брутто). Потім, відповідно до п. 2.4 зразок палива, взятий з автомобільної цистерни, перевіряється в лабораторії на калориметричній системі «С 200 версія 01», на предмет відповідності якісним характеристикам, теплотворна здатність і температура спалаху, про що робиться відповідний запис у журналі лаборанта. Дослідженням актів прийому котельного палива по теплотворної здатності встановлено, що в актах вказано № автомобіля на якому доставлено паливо, постачальник, теплотворна здатність та температура спалаху.

При дотриманні вищевказаних параметрів, проводиться прийом партії (зливі) КХП в приймальну ємність в цеху «Випал».

На дослідження експерту були надані інвентарні картки обліку основних засобів - ємкостей для зберігання палива №4025, 4026 при дослідженні яких встановлено, що на балансі ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» рахується ємкості витратні для зберігання котельного палива з площадкою обслуговування і сходами обсягом 47 куб.м та 52 куб.м. Обсяг двох ємкостей становить 99 куб.м.

На дослідження надані виробничо-матеріальних звітів цеху «Випал» за травень - липень 2011 року, при дослідженні яких встановлено, що залишок палива котельного не перевищує обсяг ємкостей для зберігання котельного палива.

Експертом у висновку судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. зроблений висновок щодо того, що віднесення витрат по господарським операціям, зокрема, з ТОВ «Трейдер» за перевіряємий період на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим.

Відповідно до видаткових накладних від ПП «Команд» ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» отримало будівельні матеріали на загальну суму без ПДВ 5 777,00 грн., ПДВ 1 155,40 грн., сума з ПДВ 6932,40 грн., що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Оформлені видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства України; будівельні матеріали, отримані від КП «Команд» відображені в бухгалтерському обліку на підставі видаткових ордерів; оплата підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 6 932,40 грн., що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.:

- в результаті дослідження карток складського обліку, звітів про витрату допоміжних матеріалів на виробництво встановлено списання будівельних матеріалів, які отримані від постачальника ПП «Команд» за період жовтень 2011 р.;

- відомість дослідження руху будівельних матеріалів ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», які отримані від постачальника ПП «Команд» за період жовтень 2011 року надана у додатку 4 до висновку;

- відповідно до наданих документів засувка та фланецьвстановлені на воднонасосний підрозділ ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» для утримання обладнання.

Таким чином, використання в господарській діяльності ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» (списання) будівельних матеріалів, придбаного у ПП «Команд» підтверджується видатковими накладними картками складського обліку, звітами про витрату допоміжних матеріалів на виробництво, та зведеними бухгалтерськими регістрами.

Таким чином, віднесення витрат по господарським операціям з ПП «Команд», на загальну суму 5 777,00 грн. на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим, що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 №84/22/30800313 у сумі 5 777 грн. в сторону збільшення валових витрат виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати, які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності по взаєморозрахункам з ПП «Команд».

Відповідно до видаткових накладних від TOB «Компанія Софтранс» ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» отримало обладнання на загальну суму без ПДВ 30 000,00 грн., ПДВ 6 000,00 грн., сума з ПДВ 36 000,00 грн.

Оформлені видаткові накладні відповідають чинному законодавству України; обладнання, отримано відTOB «Компанія Софтранс» відображені в бухгалтерському обліку на підставі видаткових ордерів; оплата підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 36 000,00грн.; в результаті дослідження карток складського обліку, звітів про витрату допоміжних матеріалів на виробництво встановлено списання будівельних матеріалів, які отримані від постачальника ТОВ «Компанія Софтранс» за період серпень - вересень 2011 р.; відомість дослідження руху обладнання ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», які отримані від постачальника ТОВ «Компанія Софтранс» за період серпень - вересень 2011 року. надана у додатку №5 до висновку; відповідно до наданих документів насоси маслянівстановлено у цеху «Залізничний» та привід масляного насосу ПД1,34-1 зберігається у центральному складіПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», використання в господарській діяльності ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» (списання) будівельних матеріалів, придбаного у ТОВ «Компанія Софтранс» підтверджується видатковими накладними,картками складського обліку, звітами про витрату допоміжних матеріалів на виробництво, та зведеними бухгалтерськими регістрами, що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Таким чином, віднесення витрат по господарським операціям з ТОВ «Компанія Софтранс», на загальну суму 30 000,00 грн. на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим.

Відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 №84/22/30800313 у сумі 30 000,00 грн. в сторону збільшення валових витрат виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати, які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності по взаєморозрахункам з ТОВ «Компанія Софтранс».

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. по епізоду завишення амортизаційні відрахувань на загальну суму 12 462,00у т.ч. за 2010 рік - 3434,00 грн., 1 квартал 2011 року - 3 434,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 5 374,00 грн. встановлено наступне:

15.07.2010 між ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та ТОВ «Ендар» було укладено договір № 015/К10137, відповідно до якого ТОВ «Ендар» зобов'язується передати у власність ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» повітродувку AirpolK55R. Асортимент, кількість та ціни на товар узгоджуються та зазначаються сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1 до даного Договору).

Згідно з п.1.3 Пусконалагоджувальні роботи ТОВ «Ендар» виконує своїми силами і за власний рахунок.

Відповідно до п. 2.3 загальна сума Договору складає 73 080,00 грн., у тому числі ПДВ 20% складає 12 180,00 грн.

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.:

- оформлена видаткова накладна відповідає чинному законодавству України;

- використання в господарській діяльності ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» повітродувка Airpol K55R, придбаного від ТОВ «Ендар» підтверджується видаткової накладної, карткою складського обліку, та зведеними бухгалтерськими регістрами;

- завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 12 462,00 грн., в тому числі за 2010 завищення у сумі 3 654,00 грн., за І квартал 2011 завищення у сумі 3 434,00 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 5374,00 грн. нормативно та наданими документами не підтверджується.

По епізоду завишення податкового кредиту на загальну суму 629 372,76 грн. встановлено наступне.

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», податкова накладна є недійсною в разі заповнення її іншою особою, ніж указана в пункті 2 даного Порядку заповнення податкової накладної, згідно якому податкову накладну складає особа, яка зареєстрована платником податку в податковому органі та якій надано індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Проведені господарські операції по контрагенту ТОВ «Трейдер» знайшли своє відображення у податковому обліку, що підтверджено висновком судової економічної експертизи.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Трейдер» відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в травні 2011 року, червні 2011 року, липні 2011 року на загальну суму ПДВ - 589713,10грн.складені згідно норм п.198.1, п.198.2, п.198.6статті 198, статті 201 Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

Проведені господарські операції по контрагенту ПП «Севелістрой» знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні, отримані від ПП «Севелістрой» відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в липні 2010 року, лютому 2011 року на загальну суму ПДВ - 14377,64 грн. складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, 7.2.3 п.7.2 ст.7, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №165, п.198.1, п.198.2, п.198.6статті 198, статті 201 Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

Проведені господарські операції по контрагенту ПП «Команд» знайшли своє відображення у податковому обліку.

Відповідно до видаткових накладних від ПП «Команд»ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»отримало будівельні матеріали на загальну суму без ПДВ 5 777,00 грн., ПДВ 1 155,40 грн., сума з ПДВ 6 932,40 грн. Оплата за отримані будівельні матеріалі підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 6 932,40 грн.

Відповідно з п. 201.10. Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією».

ПП «Команд» відмовило у своєчасній видачі податкової накладної ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» скористалося своїм правом відповідно з ст.201.10 ст.210 розділу V і Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV та подало заяви про відмову постачальника надати податкову накладну.

Таким чином, відповідно до ст.201.10 ст.210 розділу V і Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV заяви про відмову постачальника надати податкову накладну є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Завищення податкового кредиту ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» у жовтні 2010 року на загальну суму 1 155,40 грн. наданими документами не підтверджується.

Проведені господарські операції по контрагенту ТОВ «Ектранском» знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Ектранском» відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в червні 2010 року, липні 2010 року, серпні 2010 року на загальну суму ПДВ - 3430,00 грн. складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, 7.2.3 п.7.2 ст.7, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №165.

Проведені господарські операції по контрагенту ТОВ «ТК «Велес-Груп» знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «ТК «Велес-груп» відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в травні 2010 року, червені 2010 року на загальну суму ПДВ - 2516,67 грн. складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, 7.2.3 п.7.2 ст.7, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №165.

Проведені господарські операції по контрагенту ТОВ «Ендар»знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Ендар» відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в липні 2010 року, вересні 2010 року на загальну суму ПДВ - 12180,00 грн. складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, 7.2.3 п.7.2 ст.7, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №165.

Проведені господарські операції по контрагенту ТОВ «Компанія Софтранс»знайшли своє відображення у податковому обліку.

Відповідно до видаткових накладних від TOB «Компанія Софтранс» ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» отримало обладнання на загальну суму без ПДВ 30 000,00 грн., ПДВ 6 000,00 грн., сума з ПДВ 36 000,00 грн.

Оплата за обладнання підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 36 000,00 грн., що підтверджено висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р.

Відповідно з п. 201.10. Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією».

TOB «Компанія Софтранс» відмовило у своєчасній видачі податкової накладної ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» скористалося своїм правом відповідно з ст.201.10 ст.210 розділу V і Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV та подало заяви про відмову постачальника надати податкову накладну.

Таким чином, відповідно до ст.201.10 ст.210 розділу V і Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV заяви про відмову постачальника надати податкову накладну є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Завищення податкового кредиту ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» у серпні 2011 року на загальну суму 6 000,00 грн. наданими документами не підтверджується.

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. на дослідження не надані документи, які підтверджують або спростовують завишення податкового кредиту по операціям з ТОВ «Еста», ТОВ «Корал ГМБХ», ДП «Кримцемент», КП «Південний еколого - геологічний центр», ТОВ «Атан-Крим»у червні 2011 року, листопаді 2011 року, січні 2011 року на загальну суму 18 049,17 грн.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. визначити обґрунтованість завищення податкового кредиту ПрАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» за червень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2011 року на загальну суму 18 049,17 грн. не надається можливим. В даній частині з урахуванням зменшення предмету позову позивач не оскаржував дії відповідача.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2010 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті201 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

Отже, наведені норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11. 2011р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів\послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2010 р., платниками податку з прибутку підприємств є, зокрема, з числа резидентів - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з прибутку підприємств з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм, слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Тобто, підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування податкового кредиту.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявні наступні первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснених правочинів з контрагентами, у період, зазначений в акті перевірки, а саме:

1) з ТОВ «Трейдер»

- податкові накладні за період травень - липень 2011 р. на загальну суму 3 538 278,60 грн., в т.ч. ПДВ 589 713,10 грн., щодо поставки палива котельного коксохімічного;

2) з ПП «Севелітстрой»

- податкові накладні за період липень 2010 р. та лютий 2011 р. на загальну суму 86 265,85 грн., в т.ч. ПДВ 14 377,64 грн., щодо послуг за розбирання цементної підстави, поточного ремонту покрівлі етажерки керамзитового виробництва;

3) з ПП «Команд»

- податкові накладні за період жовтень 2011 р. на загальну суму 6 932,40 грн., в т.ч. ПДВ 1 155,40 грн., щодо поставки будівельних матеріалів;

4) з ТОВ «Ектранском»

- податкові накладні за період червень - серпень 2010 р. на загальну суму 28 020,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 670,00 грн., щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт;

5) з ТОВ «ТК «Велес-Груп»

- податкові накладні за період травень - червень 2010 р. на загальну суму 15 100,01 грн., в т.ч. ПДВ 2 516,67 грн., щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт;

6) з ТОВ «Ендар»

- податкові накладні за період липень - вересень 2010 р. на загальну суму 73 080,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 180,00 грн.

7) з ТОВ «Компанія Софтранс»

- податкові накладні за період серпень 2011 р. на загальну суму 36 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 000,00 грн., щодо отримання обладнання.

Висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р., призначеної по справі, підтверджено, що податкові накладні, отримані ПАТ «БК «Будіндустрія» від контрагентів, відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних і складені згідно норм діючого на зазначені періоди законодавства, а отже, є первинним документами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проте, представником відповідача не було надано доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем первинні документи були оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими вказані правові норми пов'язюють можливість формування відповідних сум податкового кредиту та сум витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

Податкові накладні ПАТ «БК «Будіндустрія» по взаємовідносинам з контрагентами, вказаними в акті перевірки, є такими, що відповідають вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

В матеріалах справи наявні копії інформації з електронного Єдиного державного реєстру та реєстру платників ПДВ Державної податкової служби, які свідчать, що зокрема, ПП «Севелітстрой» зареєстровано у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 35096833, статус платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100164137 під індивідуальним податковим номером 350968327058.

ТОВ «Ектранском» зареєстровано у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 36683721, статус платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100253296 під індивідуальним податковим номером 366837227058.

ТОВ «Ендар» зареєстровано у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 36345371, статус платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100217882 під індивідуальним податковим номером 363453715529.

ТОВ «Трейдер» зареєстровано у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 31585680, статус платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 3916559 під індивідуальним податковим номером 315856804173.

ПП «Комманд» зареєстровано у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 37081766, статус платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100288780 під індивідуальним податковим номером 370817601098.

ТОВ «Компанія Софтранс» зареєстровано у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 34734344, статус платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100031078 під індивідуальним податковим номером 347343404622.

Отже, вищевказані контрагенти на час взаємовідносин з ПАТ «БК «Будіндустрія» були платниками ПДВ, а тому, з огляду на положення п. 201.8 ст. 201 ПК України, мали право на складання податкових накладних та видачу їх покупцям, в тому числі позивачу.

Таким чином, порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальники товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаних в акті перевірки періодах, не були зареєстровані як платникі ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальників товарів.

Придбання певного виду товару суб'єктом господарської діяльності повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку, що є однією з ознак підтвердження реальності вчинення господарських операцій, підтвердження використання в господарській діяльності відповідних товарів; наявність відповідної господарської мети при придбанні певного виду товару.

Згідно з даними Довідки АБ № 435785 з ЄДРПОУ від 15.03.2012 р. видами діяльності позивача за КВЕД є:

- виробництво цементу,

- добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н.в.і.у.,

- будівництво житлових і нежитлових будівель,

- діяльність у сфері архітектури,

- діяльність лікарняних закладів.

Матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р., підтверджується використання позивачем в господарській діяльності товарів, які були придбані у контрагентів, зокрема, факти придбання, перевезення до місця зберігання, використання у власній господарській діяльності за господарськими операціями, вказаними в акті перевірки № 84/22/30800313 від 13.06.2012 р. підтверджується актами приймання - здачі виконаних робіт, актами на отримання послуг, прибутковими накладними, прибутковими ордерами, картками складського обліку, звітами про витрату допоміжних матеріалів на виробництво, зведеними бухгалтерськими регістрами. Сплата вартості товарів (послуг) підтверджується платіжним дорученням та копіями виписок банку.

Згідно з п. 3 Висновку судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013р. в бухгалтерському обліку ПАТ «БК «Будіндустрія» відображені відомості про отримання товарів (послуг) від підприємств, що фігурують у акті перевірки. Позивач мав виробничі та матеріальні ресурси, що були достатні для використання придбаних у зазначених в акті перевірки контрагентів товарів (послуг) у господарській діяльності, для перевезення вказаних товарів (послуг).

На ПАТ «БК «Будіндустрія» застосовується, в якості альтернативного природного газу, коксохімічне паливо. Котельне коксохімічне паливо використовується для випалу портландцементного клінкеру в обертових печах спалювання.

При в`їзді на територію ПАТ «БК «Будіндустрія» автомобілі з коксохімічним паливом проходять перевантажування (брутто). Потім, зразок палива, взятий з автомобільної цистерни, перевіряється в лабораторії на калориметричній системі «С 200 версія 01», на предмет відповідності якісним характеристикам, теплотворну здатність і температуру спалаху, про що робиться відповідний запис у журналі лаборанта. При дотриманні вищевказаних параметрів, проводиться прийом партії (зливі) КХП в приймальну ємність в цеху «Випал».

Відповідно інвентарних карток обліку основних засобів загальний обсяг двох ємкостей для зберігання палива становить 99 куб. м, що дозволяє зберігати коксохімічне паливо.

Згідно свідоцтву на право власності від 12.09.2008 р. виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, виробничо-торгівельно-складський комплекс, розташований в м. Севастополь по вул. Руднева 37/2 в цілому належить ПАТ «БК «Будіндустрія» та складається з наступних об'єктів:

- будівля операторської літ. «А» площею 9 кв. метрів;

- компресорна станція літ. «Б»;

- будівля магазину будматеріалів літ. «В» площею 180,9 кв. метрів;

- прохідна літ. «Г» з побутовими приміщеннями площею 64,5 кв. метрів;

- гараж літ «Д» площею 57,5 кв. метрів з навісом літ. «д», оглядовою ямою;

- гараж для двох автомобілів літ. «Е» площею 54,7 кв. метра;

- споруда оборотного водопостачання літ. «Ж» з підвалом площею 17,4 кв. метра;

- мийка для автомобілів літ. «З» площею 114,8 кв. метра з драбиною;

- огородження та інші споруди (з №1 по №10, з №15 по №17, №24, №27).

Таким чином, господарські операції позивача з контрагентами, вказаними у акті перевірки № 84/22/30800313 від 13.06.2012 р. носили реальний товарний характер і були спрямовані на досягнення економічної (ділової) мети.

Згідно з Висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013р. (а.с. 238 т.с.3) віднесення витрат по господарським операціям з ПП «Севелітстрой», ТОВ «Ектранском», ТОВ «Торгівельна компанія «Велес-Груп», ТОВ «Трейдер», ПП «Команд», TOB «Компанія «Софтранс», ТОВ «Ендар», на загальну суму 3 022 039,50 грн. на валові витрати є документально та нормативно обґрунтованим.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу "Податок на прибуток підприємств" застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції на час до втрати останнім законної сили - 1 квітня 2011 року, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до абз. 1) п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2755-VI від 02.12.2010 у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відповідно до абз. 2) п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом, тобто сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Відповідно до абз. 1) п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Тобто сума від'ємного значення за підсумками першого кварталу 2011 року підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року у тому разі, якщо значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року є від'ємним.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України Розділ III "Податок на прибуток підприємств" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До першого квітня 2011 року діяв Закон України №334 від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до п. 3.1 ст. 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Розрахунок об'єкта оподаткування у складі витрат податкових періодів другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року (сформованого, в свою чергу, з урахуванням відємного значення за попередній звітний податковий період), наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Більш того, ст. 139 Податкового кодексу України визначений чіткий перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку; вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. До вказаного переліку у якості витрат, що не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на прибуток, не входить від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке включене до 2 кварталу 2011 року з урахуванням показників від'ємного значення 1 кварталу 2011 року, сформованого, в свою чергу, за підсумками попереднього звітного 2010 року.

Тобто обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

При цьому з аналізу вищезазначених законодавчих норм виключень, заборони на врахування у 2011-2012 рр. збитків, які виникли до 01.01.11 р., не вбачається.

ОТРИЦАТ ЗНАЧЕН

При дослідженні судовим експертом встановлено, що за підсумками 2009 року об'єкт оподаткування склав від'ємне значення в сумі 8 285 171 грн. В 2010 році ПрАТ «БК «Будіндустрія» відобразило 20% від збитку 2009 року в сумі 1 657 034 грн. (8 285 171 х 20% = 1 657 034,00 грн.). За підсумками 2010 року об'єкт оподаткування склав від'ємне значення в сумі 25 659 842 грн. В 2010 році від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року склало 32 287 979 (збиток 2010 року 25 659 842 грн. + 80% збитку 2009 року 6 628 137 грн.).

Таким чином, наростаючим підсумком за 1 квартал 2011 року збитки минулих років склали 32 287 979 грн. (збиток 2010 року 25 659 842 грн. + 80% збитку 2009 року 6 628 137 грн.)

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013р.:

- завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» у сумі 32 287 979,00 грн., а саме по наступним податковим періодам: за 2009 рік у сумі 8 285 171,00 грн., за 2010 рік у сумі 24 002 808,00 грн. наданими документами та нормативно не підтверджується

- відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 №84/22/30800313 у сумі 32 287 979,00 грн. у бік збільшення збитків утворилось за рахунок збитків минулих років, відображених у декларації з прибутку.

- заниження валового доходу у сумі 1 101 117,00 грн. за 2010 рік у сумі 1 101 117,00 грн. нормативно та наданими документами не підтверджується.

- розбіжність з даними акту в сторону заниження валового доходу у сумі 1 101 117,00 грн. виникла за рахунок того, що перевіряючими не прийнятий розрахунок частки матеріальної складової у незавершеному виробництва, готової продукції та напівфабрикатах.

- заниження валових витрат у сумі 542 499,00 грн. за 1 квартал 2011 року нормативно та наданими документами не підтверджується;

- розбіжність з даними акту в бик заниження валових витрат у сумі 542 499,00 грн. виникла за рахунок того що перевіряючими не прийнятий розрахунок частки матеріальної складової у незавершеному виробництва, готової продукції та напівфабрикатах;

- відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 № 84/22/30800313 у сумі 3 022 039,50 грн. у сторону збільшення валових витрат виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати, які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності;

- завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» у сумі 32 287 979,00 грн., а саме по наступним податковим періодам: за 2009 рік у сумі 8 285 171,00 грн., за 2010 рік у сумі 24 002 808,00 грн. наданими документами та нормативно не підтверджується. Відхилення з актом перевірки від 13.06.2012 №84/22/30800313 у сумі 32 287 979,00 грн. у бік збільшення збитків утворилось за рахунок збитків минулих років, відображених у декларації з прибутку.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 211-21/09 від 27.03.2013 р. висновок, що завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 12 462,00 грн., в тому числі за 2010 завищення у сумі 3 654,00 грн., за І квартал 2011 завищення у сумі 3 434,00 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 5374,00 грн. нормативно та наданими документами не підтверджується.

Таким чином, завишення визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 ПрАт «БК «Будіндустрія» у сумі 2 989 717,00 грн. нормативно та надими документами не підтверджується.

Відповідачем не надано доказів наявності порушень чинного законодавства в частині завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за результатами 2011р. на суму 3593170грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як зазначалось вище, висновок податкового органу про протиправне заниження позивачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та суми податкового зобов'язання з ПДВ заснований на тому, що правочини, укладені між позивачем та контрагентам не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому мають ознаки "нікчемності".

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Всупереч цьому, в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки № 84/22/30800313 від 13.06.2012 р., що вказували б на нікчемність правочинів, укладених між позивачем і визначеними контрагентами під час здійснення господарських операцій.

Право на податковий кредит та право на декларування понесених витрат особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку «не знав і не міг знати».

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на декларування понесених витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 року № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 року у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Таким чином, порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у перевіряємі періоди матеріалами справи не підтверджуються.

Взаємовідносини позивача у перевіряємі періоди не містять в собі ознак нікчемності правочинів та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, податковий кредит та коло витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування позивачем за вказані в акті перевірки періоди сформовані правомірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної позапланової документальної виїзної перевірки позивача висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оскільки відповідачем не надано доказів наявності порушень, про які йдеться в акті перевірки і які оскаржуються, належним способом захисту порушених прав позивача з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України є визнання протиправними дій органу державної податкової служби по складанню акту перевірки в частині зменшення від`ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за результатами 2011 року на суму 3 593 170 грн.; в частині встановлення заниження ПДВ за період липень 2010 р. та жовтень 2011 р. на суму 629 372, 76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли

такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів, у зв'язку з чим судові витрати із Державного бюджету України стягуються шляхом їх списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача; боржником є Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Вказана позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в листі від 21.11.2011 р. № 2135/11/13-11.

У судовому засіданні 10.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 10.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби по складанню акта № 84/22/30800313 від 13.06.2012 р. в частині зменшення від`ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за результатами 2011 року на суму 3 593 170 грн.; в частині встановлення заниження ПДВ за період липень 2010 р. та жовтень 2011 р. на суму 629 372, 76 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі розпорядника бюджетних коштів Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (ОКПО 23191787) на користь Приватного акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» (адреса місцезнаходження 98400, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Промислова, б. 2 код ОКПО 30800313) 30 070,1 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Шкляр Т.О.