Рішення

від 20.10.2011 по справі 5015/5500/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа № 5015/5500/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет», м. Черкаси,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овеа-Транс», Львівська область, м. Червоноград,

про стягнення 158 121 грн. 59 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Гвоздинська К.І. -представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овеа-Транс»про стягнення 115 035 грн. 80 коп. - заборгованості, 5 911 грн. 68 коп. - пені, 1 144 грн. 02 коп. - трьох відсотків річних, 2 887 грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 33 143 грн. 06 коп. - 20 відсотків штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 7.3. договору, 1 581 грн. 22 коп. -державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.09.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.10.2011 року.

Судове засідання 06.10.2011 року відкладено на 20.10.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 20.10.2011 року з'явився, супровідним листом (вх. № 24075/11) подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 115 035 грн. 80 коп. -суми основної заборгованості, 1 134 грн. 88 коп. - пені, 1 144 грн. 02 коп. - трьох відсотків річних, 2 887 грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 33 143 грн. 06 коп. - 20 відсотків штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 7.3. договору, 1 581 грн. 22 коп. -державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, уточнені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії -у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32583883, знаходиться за адресою: 18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 163, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № 443307 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Овеа-Транс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36016020, знаходиться за адресою: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Шептицького, буд. 29-А, кв. 7, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ (докази в матеріалах справи).

21.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет»(надалі -позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Овеа-Транс»(надалі -відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № ТРА-11 (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 21.10.2009 року № ТРА-11 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язався в порядку та на умовах передати у власність покупця транспортні засоби з обмеженням згідно пункту 9.11. договору, а саме: сідельний тягач Рено Магнум, 2000 року № шасі VF611GTA000104562 (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку, на умовах та за ціною, визначеною в договорі.

Розділом 2 договору встановлено ціну та оплату товару.

Так, пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість товару за умовами договору становить суму еквівалентну 13 483, 75 євро, в тому числі ПДВ, що на дату укладення договору, за узгодженим курсом становить 165 715 грн. 29 коп. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно пункту 2.2. договору оплата загальної вартості товару здійснюється покупцем в наступному порядку: попередню оплату в розмірі 13, 75 євро в тому числі ПДВ, покупець здійснює за курсом придбання євро за українські гривні, що встановлений Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»на початок дня фактичного здійснення платежу покупцем зазначеного платежу. Строк здійснення попередньої оплати становить п'ять робочих днів з моменту укладення сторонами договору. Оплата здійснюється покупцем одним платежем.

Остаточну частину, що становить суму, еквівалентну 13 470 євро, в тому числі ПДВ, покупець зобов'язаний сплачувати щомісячними платежами згідно Графіку платежів, що є невід'ємною частиною договору та на умовах, викладених в у зазначеному Графіку платежів.

Розділом 3 договору встановлено порядок передачі товару.

Відповідно до пункту 3.1. договору передача товару здійснюється протягом п'яти робочих днів з моменту зарахування на поточний рахунок продавця суми попередньої оплати, у відповідності до пункту 2.2. договору. продавець вправі відкоригувати зазначений термін у разі наявності чинників, що не залежать від його волі. Продавець надає товар покупцю за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 163.

Згідно з пунктом 3.2. договору обов'язок продавця з передачі товару покупцю вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця за Актом приймання-передачі.

Право власності на товар згідно пункту 3.3. договору виникає в покупця з моменту підписання Акту прийому-передачі, але не раніше надання покупцем продавцю документі, що підтверджують факт страхування товару у відповідності до умов пункту 3.6. договору, та укладення договору про надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів в порядку та на умовах визначених в пункті 3.7. договору. До виконання зазначених умов товар залишається на зберіганні в продавця із відшкодуванням покупцем послуг за таке зберігання в порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктами 6.2.7. та 6.2.8. договору встановлено обов'язки покупця, зокрема, виконувати планові та позапланові ремонти технічне обслуговування та технічні огляди товару, умови та терміни проведення яких визначаються сервісною документацією на товар, своєчасно та виключно на визначеній продавцем спеціалізованій станції технічного обслуговування, у відповідності до договору про надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів, укладеного в порядку та на умовах пункту 3.7. договору та виконувати всі зобов'язання страхувальника згідно договорів страхування, укладених на виконання умов пункту 3.6. договору, а також умов всіх додатків до таких договорів страхування.

Розділом 7 договору встановлено відповідальність сторін.

Так, у відповідності до пункту 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором, винна сторона несе відповідальністю у відповідності до договору та чинного законодавства України.

Згідно пункту 7.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня обчислюється від суми простроченого платежу та нараховується за кожен день прострочення.

Згідно пункту 7.3. договору у разі порушення покупцем умов договору, крім того, прострочення чергового платежу згідно графіку платежу, а також у разі одноразового порушення зобов'язання покупця, визначеного пунктами 6.2.7. та 6.2.8. договору, покупець зобов'язується повні сплатити продавцю несплачену частину загальної вартості товару протягом десяти робочих днів з моменту направлення продавцем відповідного повідомлення на адресу покупця, визначену договором. Додатково покупець зобов'язується сплатити штраф в розмірі 20 відсотків від загальної вартості товару, яка визначена пунктом 2.1. договору.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками, зазначений договір є договором купівлі -продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, 21.10.2009 року передав, а відповідач отримав сідельний тягач Renault Magnum, 2000 року випуску, № шасі VF611GTA000104562 в кількості одна штука, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін та завіреним мокрими печатками юридичних осіб -сторін договору Актом приймання-передачі від 21.10.2009 року № 1 (докази в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, сплатив за товар суму в розмірі 115 035 грн. 80 коп., що еквівалентна 8 911, 58 євро, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 115 035 грн. 80 коп., що еквівалентно 8 911, 58 євро (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 115 035 грн. 80 коп., що еквівалентно 8 911, 58 євро, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу сторонами суду не подано.

28.07.2011 року з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення щодо виконання грошових зобов'язань вих. № 163 з вимогою про оплату несплаченої частини загальної вартості товару, яка відповідачем отримана 09.08.2011 року, яку відповідач залишив без реагування (докази в матеріалах справи).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського договору купівлі-продажу від 21.10.2009 року № ТРА-11.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки та може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 134 грн. 88 коп. пені, яка нарахована відповідно до пункту 7.2. договору та 33 143 грн. 06 коп. штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 7.3. договору (розрахунки в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 887 грн. 03 коп. інфляційних втрат та 1 144 грн. 02 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України (розрахунок перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи).

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44 -49, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов (уточнений) задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овеа-Транс»(80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Шептицького, буд. 29-А, кв. 7; код ЄДРПОУ 36016020) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет» (18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 163; код ЄДРПОУ 32583883) 115 035 грн. 80 коп. -суми основної заборгованості, 1 134 грн. 88 коп. - пені, 1 144 грн. 02 коп. - трьох відсотків річних, 2 887 грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 33 143 грн. 06 коп. - 20 відсотків штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 7.3. договору, 1 581 грн. 22 коп. -державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

20.10.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.