Рішення

від 25.10.2011 по справі 5015/4773/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа № 5015/4773/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (м.Львів) до відповідача:ЖБК № 220 (м.Львів) про:стягнення заборгованості в сумі 51 125,05 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Башак І.Є.

Представники сторін:

від прокуратури:Татарин Ю.Б.-помічник прокурора Сихівського району м.Львова від позивача:Карвацька З.З. - представник, довіреність від 15.02.2011 року від відповідача:Янковенко М.Й. -керівник

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (м. Львів), до ЖБК № 220 (м. Львів), про стягнення заборгованості в сумі 51 125,05 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.08.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.08.2011 року. Ухвалою від 23.08.2011 року розгляд справи відкладено до 28.09.2011 року, у зв'язку із неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 28.09.2011р. розгляд справи відкладено до 04.10.2011 р., у зв'язку із поданим клопотанням відповідача. Ухвалою суду від 04.10.2011 р., за клопотанням сторін, термін розгляду справи продовжено та відкладено її розгляд до 17.10.2011 р. Ухвалою суду від 17.10.2011 р. розгляд справи відкладено до 25.10.2011 р., за клопотанням відповідача.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.08.2011 року, про відкладення від 23.08.2011 року, від 28.09.2011 р., від 04.10.2011 р., від 17.10.2011 р. не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 04.10.2011 року прокурор подав клопотання про продовження терміну розгляду справи понад термін, встановлений ст.69 ГПК України. Позивач заявлене клопотання підтримав.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.08.2011 року, про відкладення від 23.08.2011 року, від 28.09.2011 р., від 04.10.2011 р., від 17.10.2011 р. не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті справи.

28.09.2011 року за вх. №22151/11 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

17.10.2011 року за вх. №23604/11 позивач подав клопотання, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 17 751,19 грн. основного боргу, 1 140,02 грн. 3% річних, 2 733,84 грн. інфляційних втрат.

25.10.2011 р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про стягнення із відповідача 2733,84 грн. інфляційних нарахувань, 774,63 грн. нарахованих 3% річних, у зв'язку із повним погашення суми основного боргу в розмірі 13969,78 грн.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, просив задоволити позов повністю, з урахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від від 17.08.2011 року, про відкладення від 23.08.2011 року, від 28.09.2011 р., від 04.10.2011 р., від 17.10.2011 р. не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті справи.

27.09.2011 року за вх. № 21945/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

17.10.2011 року за вх. № 23541/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем 25.10.2011 р. подано через канцелярію суду клопотання за вх. № 24421/11 про долучення до матеріалів справи копії акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 21.10.2011 р. та копії платіжних доручень № 51 від 24.10.2011 р. на загальну суму 13877,33 грн. та № 52 від 24.10.2011 р. на загальну суму 92,45 грн. в підтвердження погашення основної заборгованості перед позивачем. Також, у поданому клопотанні відповідач просить суд розтермінувати сплату нарахованих штрафних санкцій - 2733,84 грн. інфляційних нарахувань, 774,63 грн. нарахованих 3% річних, терміном на 2 місяці.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.2011 р. просив суд стягнути із відповідача 2733,84 грн. інфляційних нарахувань, 774,63 грн. нарахованих 3% річних, у зв'язку із повним погашення суми основного боргу в розмірі 13969,78 грн. Представник прокуратури подане клопотання підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 25.10.2011 р. позовні вимоги позивача визнав повністю в частині стягнення на користь позивача 2733,84 грн. інфляційних нарахувань, 774,63 грн. нарахованих 3% річних, так як відповідачем сплачено основну суму заборгованості, що підтверджується копіями платіжних доручень № 51 від 24.10.2011 р. на загальну суму 13877,33 грн. та № 52 від 24.10.2011 р. на загальну суму 92,45 грн. та просив суд розтермінувати сплату нарахованих штрафних санкцій - 2733,84 грн. інфляційних нарахувань та 774,63 грн. нарахованих 3% річних, терміном на 2 місяці. Позивач та прокурор проти заявленого клопотання не заперечили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.10.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.10.2002 р. між ЛМКП „Львівтеплоенерго" (надалі -позивач) та Житлово-будівельним кооперативом № 220 (далі -ЖБК № 220, надалі - відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за договором № 376/Ш.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання", ЖБК № 220 являється споживачем теплової енергії, оскільки використовує її на підставі договору про постачання теплової енергії.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію, відповідно до встановлених тарифів, є істотними умовами укладених між сторонами договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Порядок розрахунків за договором передбачено у розділах „Права та обов'язки споживача", „Порядок розрахунків", „Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2, 4.2.1 та 6.3 зазначеного договору, ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язувалось забезпечувати постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, тобто до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач, за твердженням позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч умовам договору, за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем за використану теплову енергію на загальну суму 47 251,19 грн., яка на даний час залишається непогашеною.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3% від простроченої суми, тобто 1140,02 грн., сплатити суму інфляційних нарахувань в розмірі 2733,84 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.2011 р. просив суд стягнути із відповідача 2733,84 грн. інфляційних нарахувань та 774,63 грн. нарахованих 3% річних, оскільки відповідачем повністю сплачено основну заборгованість на загальну суму 13 969,78 грн. Прокурор заявлене клопотання позивача -підтримав повністю.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

Відповідач в судовому засідання 25.10.2011 р. вимоги позивача щодо стягнення 2733,84 грн. інфляційних нарахувань та 774,63 грн. 3% річних не заперечив, визнав їх повністю та просив суд розтермінувати стягнення вказаної суми терміном на 2 місяці. Позивач та прокурор проти заявленого клопотання не заперечили.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" покладено представництво інтересів Держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах Держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси Держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, інтереси Держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Відтак, оскільки ЛМКП "Львівтеплоенерго" створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради. невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам Держави в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Також, підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах Держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Враховуючи те, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" належить до комунальної власності, його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як в місцевий бюджет, так і в бюджет України. Однак, зазначене підприємство несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного Фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань. Отже, це підтверджує, що невиконання відповідачем зобов'язань призводить до зменшення фінансових надходжень в бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив. В судовому засіданні відповідач повністю визнав позовні вимоги, з урахуванням уточнення

Крім того, згідно представленого сторонами акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, станом на 21.10.2011 р, сума боргу становить -3508,47 грн., з яких - 2733,84 грн. інфляційних нарахувань та 774,63 грн. нарахованих 3% річних.

Отже, стягненню із відповідача підлягає сума, що за підрахунками позивача, становить 3508,47 грн.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що регулють дані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів, до Житлово-будівельного кооперативу № 220, м. Львів в частині стягнення 3 508,47 грн. нарахованих штрафних санкцій є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

На підставі вищенаведеного в частині стягнення із відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 13969,78 грн. провадження у справі слід припинити.

Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України, суд ознайомившись із поданим відповідачем клопотанням про розстрочення виконання рішення, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вважає за доцільне задоволити його та розстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці із стягнення суми заборгованості щомісяця рівними частинами.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п."а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 78, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів -задоволити частково.

2. Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу № 220 (79037, м. Львів, вул. Грінченка, 13/29, код ЄДРПОУ 20856393, МФО 325019, р/р 2600400012823 в ОД АК УСБ м. Львова; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79000, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460, р/р 260022777 ЛОД АППБ "Аваль", МФО 325570) - 3508,47 грн., з яких - 2733,84 грн. інфляційних нарахувань та 774,63 грн. нарахованих 3% річних.

3. В частині стягнення із відповідача 13969,78 грн. основного боргу - провадження припинити.

4. Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу № 220 (79037, м. Львів, вул. Грінченка, 13/29, код ЄДРПОУ 20856393, МФО 325019, р/р 2600400012823 в ОД АК УСБ м. Львова; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Розстрочити виконання рішення суду по справі № 5015/4773/11, здійснивши стягнення із відповідача суми 3508,47 грн. рівними частинами помісячно у строк на 2 (два) місяці.

6. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.