Постанова

від 24.04.2013 по справі 20б/5014/2912/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2013 р. справа №20б/5014/2912/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від скаржника:Циганок Л.А. - довір. б/н від 15.11.2012р. від боржника від учасника Шейко С.В.:Ліквідатор Джеджея Л.А. - пост. ГСЛО від 26.11.2012р. Грузінов Ф.О. - довір. № 2687 від 16.11.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. у справі№ 20б/5014/2912/2012 /суддя Кірпа Т.С./ за заявою кредитораЛуганського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Луганськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Інвест" с. Чмирівка Старобільського району Луганської області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 16.11.2012р. за заявою кредитора Луганського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Луганськ господарський суд Луганської області порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Луганськ-Інвест" с. Чмирівка Старобільського району Луганської області на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 26.11.2012р. суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Джеджею Л.А.

Ухвалою від 11.03.2013р. господарський суд припинив провадження у справі про банкрутство на підставі ст.ст. 1, 2, 3-1, 5, 12, 22, 24, 25, 52 Закону та ч. 1 ст. 80, ст.ст.86, 87 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судом встановлено наступне: майно ТОВ "Луганськ-Інвест" - майновий комплекс "Старобільська нафтобаза" був відчужений за договором купівлі-продажу від 11.10.2011р. № 2648, але постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. у справі №30пн-к/5014/599/2012 цей договір було визнано недійсним та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Луганськ-Інвест", оформлене протоколом №14 від 23.08.2011р. щодо звільнення з посади директора ТОВ "Луганськ-Інвест" Шейко С.В. Тому суд вважає, що вказана постанова апеляційного суду спростовує доводи про відсутність майнових активів у ТОВ "Луганськ-Інвест". У зв'язку з цим господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство та застосування до боржника спрощеної процедури банкрутства згідно приписів ст. 52 Закону.

Луганське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Луганськ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 11.03.2013р. та направити справу № 20б/5014/2912/2012 для розгляду до господарського суду Луганської області.

В обґрунтування доводів апелянт посилається на те, що судом безпідставно припинено провадження у справі про банкрутство, оскільки намір повернути майновий комплекс на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. у справі №30пн-к/5014/599/2012 не є підставою для припинення справи. Також на думку апелянта судом не було враховано, що у відповідності до п. 6 ст. 52 Закону у разі виявлення майна за клопотанням ліквідатора провадження у справі про банкрутство на цією статтею припиняється та господарський суд переходить до загальної процедури банкрутства. Цього господарським судом не було здійснено. Апелянт стверджує, що на зборах комітету кредиторів 11.03.2013р. прийнято рішення про продовження ліквідаційної процедури у справі, але цієї обставини не було враховано судом при винесенні оскаржуваної ухвали.

Крім того, скаржник вважає безпідставним посилання суду на те, що учасник боржника Парнев С.К. має намір погасити заборгованість перед кредитором, але судом не враховано того факту, що до кредитора такої заяви не надходило.

Апеляційна скарга ухвалою від 05.04.2013р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Від арбітражного керуючого Джеджея Л.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції безпідставно припинено провадження у цій справі про банкрутство.

Надійшов відзив від учасника боржника Шейко С.В. на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 11.03.2013р. залишити без змін.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, вислухавши учасників справи про банкрутство, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

З заяви про банкрутство та доданих до неї документів вбачається, що підставами для порушення справи на підставі ст. 52 Закону ініціюючий кредитор зазначив, що між кредитором та боржником був укладений договір № 29-03/1 купівлі-продажу від 29.03.2011р., виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 30.03.2011р., здійснено оплату на підставі платіжного доручення № 38 від 30.03.2011р. На підставі рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2012р. у справі № 25/5014/1715/2012 стягнуто заборгованість з боржника у сумі 20 000грн., пеню - 1 545,75грн. та судовий збір - 1 527,19грн., за яким видано наказ від 11.09.2012р., який було пред'явлено до ВДВС Старобільського РУЮ Луганської області та постановою від 21.09.2012р. було відкрито виконавче провадження. Листом від 07.11.2012р. ВДВС повідомило, що за результатами зведеного виконавчого провадження на користь стягувачів: Старобільської МДПІ, УПФУ в Старобільському районі, ПАТ «Укртелеком» та Луганського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України встановлено, що майно, належне боржнику та на яке можливо звернути стягнення, відсутнє. З урахуванням вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, що підтверджується Витягом з ЄДР від 08.11.2012р. № 15075070 (а.с.38 т.1).

Отже, перевіривши підстави порушення справи про банкрутство ТОВ "Луганськ-Інвест" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про достатність законних підстав для порушення справи на підставі цієї статті та в подальшому визнання відсутнього боржника банкуртом.

Однак Донецький апеляційний господарський суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі № 20б/5014/2912/2012 з наступних підстав.

Постановою від 20.02.2013р. у справі №30пн-к/5014/599/2012 Донецький апеляційний господарський суд визнав недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Луганськ-Інвест", оформленого протоколом № 14 від 23.08.2011р. та визнав недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу "Старобільська нафтобаза" № 2648 від 11.10.2011р., укладеного між ТОВ "Луганськ-Інвест" та ТОВ "Лугапромтрейд". У цій постанові апеляційний суд встановив факт, що Шейко С.В. не подавав заяву про вихід з товариства, рішення загальних зборів товариства про виключення його з числа учасників не приймалося, а отже фактично Шейко С.В. залишився учасником ТОВ "Луганськ-Інвест". Крім того, апеляційний суд у вказаній постанові зазначив, що Шейко С.В. згідно наказу ТОВ "Луганськ-Інвест" від 16.07.2009р. № 4-К з 16.07.2009р. є директором цього товариства.

Отже, вказаним судовим рішенням були встановлені факти неправомірності прийняття рішення загальних зборів засновників (протокол № 14 від 23.08.2011р.) та визнано недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу. Однак колегія суддів звертає увагу на те, що цим рішенням не застосовано реституції в частині зобов'язання кожної із сторін договору купівлі-продажу повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору (ст. 216 ЦК України).

Також учасниками справи про банкрутство не надано доказів щодо розгляду у господарському суді спору про витребування майна з чужого володіння, тобто повернення майнового комплексу у власність боржника, не доведено факту прийому-передачу майнового комплексу за актом від покупця до продавця з метою виконання вищевказаного судового рішення. Також у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують факт державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно саме за підприємством-банкрутом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про виявлення у банкрута майнових активів у вигляді об'єктів нерухомості є передчасним, оскільки вказані обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами, які на день винесення оскаржуваної ухвали у господарського суду Луганської області були відсутні.

Але навіть у випадку виявлення майна відсутнього боржника та доведеності цього факту належним чином існує спеціальна процесуальна правова норма, а саме ч.6 ст.52 Закону, яка передбачає наступне: «За клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом». Тобто ані ст. 52, ані ст. 40 вказаного Закону не передбачають припинення провадження у справі про банкрутство після визнання боржника банкрутом з тих підстав, які були зазначені господарським судом у оскаржуваній ухвалі. Замість винесення ухвали про припинення процедури ліквідації згідно ст. 52 Закону і переходу до загальних судових процедур в даній справі про банкрутство суд першої інстанції безпідставно припинив провадження у справі.

При цьому посилання суду першої інстанції на ч. 1 ст. 80 ГПК України в даному випадку з врахуванням існуючої судової практики є безпідставними, оскільки для застосування вказаної процесуальної норми як підстави припинення провадження у справі про банкрутство необхідно довести належними та допустимими доказами безпідставність порушення даної справи про банкрутство та винесення постанови про визнання боржника банкрутом (п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15) .

Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи Шейко С.В. стосовно поновлення його на посаді директора ТОВ "Луганськ-Інвест", що нібито унеможливлює подальший розгляд справи про банкрутство боржника за ознаками відсутності. Як було зазначено вище у даній постанові апеляційним судом не виявлено будь-яких порушень Закону при порушенні справи про банкрутство та винесенні постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом, оскільки станом на той час ще не існувало судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Луганськ-Інвест". Рішення загальних зборів засновників, на яке посилається Шейко С.В. є недійсним з моменту набрання чинності постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. у справі №30пн-к/5014/599/2012.

Вказані обставини можуть бути підставою для перегляду постанови господарського суду Луганської області у цій справі за нововиявленими обставинами та в будь-якому разі не можуть бути підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Колегією суддів апеляційного суду не приймається до уваги як додатковий доказ у цій справі копія банківської квитанції від 23.04.2013р., якою платник: ТОВ "Луганськ-Інвест" в особі Парнева Сергія Кимовича перерахував 23 072,94грн. на користь ініціюючого кредитора з призначенням платежу «Плата за погашення заборгованості за договором №29-03/1 від 29.03.2011р.», оскільки даний платіж здійснено після винесення оскаржуваної ухвали та цей документ не був предметом розгляду в суді першої інстанції та не оцінювався цим судом.

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню. Ухвала господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. у справі №20б/5014/2912/2012 про припинення провадження у справі про банкрутство підлягає скасуванню, справа № 20б/5014/2912/2012 підлягає направленню до господарського суду для розгляду.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м.Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. у справі №20б/5014/2912/2012 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. у справі №20б/5014/2912/2012 в частині припинення провадження у справі та скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів скасувати.

Справу № 20б/5014/2912/2012 направити на розгляд до господарського суду Луганської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Інвест" с. Чмирівка Старобільського району Луганської області для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику, 1.скаржнику

1.ліквідатору, 1.ДАГС

1. у справу

1.ГСЛО

1.держ. реєстратору