Рішення

від 25.04.2013 по справі 919/242/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року справа № 919/242/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Кримський електротехнічний завод «Сатурн»

( 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 45, ідентифікаційний код 33965794)

до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»

(99014, м. Севастополь, вул. Правди, б. 10, ідентифікаційний номер 23010685)

про розірвання договору суборенди та повернення майна,

за зустрічним позовом Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» про внесення змін до договору суборенди від 17.04.2008

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач за первісним позовом (ТОВ "Кримський електротехнічний завод "Сатурн") - Колягін В.В., довіреність № 1-ХП/2013 від 05.03.2013;

Відповідач за первісним позовом (Виробничо-будівельний кооператив "Опора") - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора» про розірвання договору суборенди та повернення майна .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору суборенди від 17.04.2008 в частині належного та своєчасного внесення плати за користування об'єктом суборенди з боку відповідача .

Ухвалою від 22.02.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

26.03.2013 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Виробничо-будівельного кооперативу «Опора» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» про внесення змін до договору суборенди від 17.04.2008.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що протягом тривалого часу між сторонами по справі проводились переговори щодо внесення змін до порядку та строків здійснення орендних платежів з урахуванням тривалого строку суборенди та фінансової кризи, що негативно вплинула на стан відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Ухвалою від 27.03.2013 зустрічну позовну заяву було прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом у справі №919/242/13-г.

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач за зустрічним позовом у ході розгляду справи надав заяву про зміну предмета зустрічного позову, виклавши п. 5.2 Договору суборенди у власній редакції, згідно з якою порядок внесення орендної плати встановлений таким чином:

Перша оплата - до 18.04.2008 - 150000 грн

Друга оплата - до 25.10.2008 - 237000,00 грн

Третя оплата - до 25.10.2009 - 118500,00 грн

Четверта оплата - до 31.12.2009 - 76500,00 грн.

При цьому з січня 2013 року орендна плата за календарний рік становить 45833,33 грн. (ПДВ - 7638,88 грн).

В рахунок суми орендних платежів орендар зараховує суму вартості акції ВАТ «Завод «Южреммаш» у розмірі - 110000 грн, переданих ВБК «Опора» Грінбергу М.І,, а також грошові кошті, перераховані ВБК «Опора» на розрахунковий рахунок ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» у розмірі 95000,00 грн, зокрема платіжними дорученнями: №93 від 26.11.2008 в сумі 50000 грн., №354 від 04.02.2009 в сумі 25000 грн, №416 від 11.02.2009 в сумі 20000,00 грн.

У міру дострокового виконання ВБК «Опора» зобов'язань за оплатою 1100000 грн ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» зобов'язується протягом одного місяця укласти з ВБК «Опора» договір купівлі-продажу орендованого майна за ціною 1100000 грн. При цьому, кошти, перераховані ВБК «Опора» в якості орендної плати в рамках договору суборенди від 17.04.2008 на користь ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» зараховуються в якості оплати за договором купівлі-продажу предмета оренди. (арк.с. 90-91).

Ухвалою від 15.04.2012 заява про зміну предмету зустрічного позову була прийнята судом.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на необґрунтованість зустрічних позовних вимог, зазначивши про те, що він повністю не погоджується з позивачем за зустрічним позовом в частині прийняття запропонованих останнім змін до договору, з огляду на порушення прав позивача (відповідача за зустрічним позовом), а також те, що такі зміни суперечать ст. 41 Конституції України, статтям 319, 321, 627, 632 Цивільного кодексу України.

У судове засідання 25.04.2013 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4202/13, 4203/13 від 25.04.2013).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України сплинув та відсутні правові підстави для його продовження, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом виклав зміст позовних вимог, просив вимоги первісного позову задовольнити в повному обсязі, проти вимог зустрічного позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2008 між ВАТ «Завод «Южреммаш» (сторона 1), ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» (сторона 2) та ВБК «Опора» (сторона 3) був укладений попередній договір (арк.с. 56-58), предметом якого є взаємне виконання сторонами зобов'язань, а саме: протягом доби з моменту підписання договору ВАТ «Южреммаш» зобов'язалося надати іншим сторонам цього договору письмову згоду на передачу в суборенду ВБК «Опора» металевого ангару загальною площею 1997,78 кв.м з прилеглим відкритим майданчиком, площею 1500 кв.м, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 43.

Відповідно до п. 1.2.2. Попереднього договору сторони узгодили протягом доби з моменту підписання цього договору укласти та нотаріально посвідчити Договір суборенди (та провести його державну реєстрацію) металевого ангару, площею 1997,78 кв.м. з прилеглим відкритим майданчиком, площею 1500 кв.м, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 43 між ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» та ВБК «Опора» строком на 24 році без підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна.

Згідно з п. 1.2.3 протягом доби з моменту підписання цього договору після укладення договору суборенди сторони узгодили укласти договір купівлі-продажу 220 акцій ВАТ «Южреммаш» на загальну суму 110000 грн. між ВБК «Опора» (продавець) та фізичною особою Рожмановим В.Г. (покупець). При цьому означена вартість акцій зараховується в рахунок орендної плати. Сторонами встановлено, що ВБК «Опора» протягом 3 днів з моменту укладення цього договору зобов'язується перерахувати на користь ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» вартість недостатньої кількості акцій до 300 штук з розрахунку 500 грн. за акцію.

Відповідно до по 1.2.4 протягом доби з моменту підписання договору після укладення договору купівлі-продажу акцій сторони узгодили підписати між ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» та ВБК «Опора» акт приймання-передачі орендованого майна в якості додатку до договору суборенди.

Згідно з п. 1.2.5 попереднього договору після належного виконання ВБК «Опора» зобов'язань з оплати 1100000 грн відповідно до умов Договору суборенди, ВАТ Завод «Южреммаш» (продавець) зобов'язався укласти з ВБК «Опора» договір купівлі-продажу майна за ціною, що зазначена у п. 2.1 цього договору. При цьому грошові кошти, перераховані ВБК «Опора» в якості орендної плати в межах договору суборенди на користь ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» зараховуються в якості оплати за договором купівлі-продажу майна. ВАТ «Завод «Южреммаш» підтверджує згоду на зарахування цієї суми орендної плати в рахунок оплати майна за договором купівлі-продажу, прим цьому взаємовідносини ВАТ Завод «Южреммаш» та ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» по взаємозаліку означених сум знаходяться за межами цього договору.

Сторонами встановлено, що усі дії, означені в п. 2.1 попереднього договору сторони здійснюють послідовно, у порядку, вказаному у п. 2.1 та за умовами належного виконання кожної із сторін означених дій.

Ціна майна, вказаного у п. 1.2 попереднього договору складає 1100000,00 грн.

Додатковою угодою від 18.04.2008 №1 до попереднього договору сторонами узгоджено п. 1.2.3 викласти в такий редакції: «В строк до 22.04.2008 укласти договір купівлі-продажу 220 акції ВАТ «Завод Южреммаш» на загальну суму 110000,00 грн між ВБК «Опора» (продавець) та фізичною особою Грінбергом М.І. (покупець). При цьому вказана сума акції зараховується в рахунок орендної плати. Сторони встановлюють, що ВБК «Опора» протягом трьох днів з моменту укладення договору зобов'язується перераховувати на користь ТОВ «КЕТЗ Сатурн» вартість недостатньої кількості акцій до 300 штук з розрахунку 500 грн за одну акцію».

Пункт 2.1 попереднього договору викладений в такій редакції: «Ціна майна, вказаного в п. 1.2 попереднього договору складає 1100000,00 грн. Сторони встановлюють, що станом на момент підписання попереднього договору ціна майна складає 258442,8 швейцарських франків за курсом НБУ. Порядок оплати визначається сторонами в договорі суборенди та в попереднім договорі» (арк.с. 59).

17.04.2008 між ТОВ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» (орендодавець) та Виробничо-будівельним кооперативом «Опора» (суборендар) був укладений договір суборенди (арк.с. 7-8), надалі - Договір, за змістом якого орендодавець зобов'язався передати Суборендареві у тимчасове користування модуль «Кисловодськ» літер К, площею 1997,78 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, будинок 43 на умовах, що визначені у цьому Договорі та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Предмет договору належить Орендодавцю на підставі Договору оренди від 27.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу за №477.

Передача предмету договору оформлюється актом прийому-передачі. Після підписання акту прийому-передачі, цей договір набуває чинності (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1. предмет Договору передається в суборенду на строк основного Договору оренди, а саме цей Договір діє до 17 квітня 2032 року (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 сума Договору складає 1100000 грн.

Сторони домовились, що орендна плата буде знаходити таким чином:

Перша плата - до 18.04.2008 - 150000 грн, Друга плата - до 26.04.2008 - 237000 грн.;

Третя плата до 16.04.2009 - 237000 грн, Четверта плата до 16.04.2009 - 237000 грн;

Остання плата - до 19.04.2010 - 237000 грн.

При цьому останній розрахунок повинен бути сплачений не пізніше 2 років з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі предмету Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати суборендареві приміщення у порядку, передбаченому цим Договором.

Суборендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та комунальні послуги (п. 7.1.2 Договору).

Протягом 10 днів з моменту закінчення дії цього договору, суборендар зобов'язаний звільнити ї підготувати до передачі предмет договору. При передачі предмету договору складається акт приймання-передачі, що підписується сторонами (п. 8.1.-8.2 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору будь-які зміни, доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в письмовому виді та підписані вповноваженими представниками сторін.

Договір суборенди може бути достроково розірваним за згодою Сторін, шляхом підписання додаткової угоди (п. 10.2 Договору).

Відповідно до п. 10.3 Договір може бути розірваним в однобічному порядку в наступних випадках:

- при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов'язків однієї із сторін;

- за бажанням сторін, при відсутності майнових вимог між сторонами;

- у випадку несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі орендної плати не залежно від причин порушення зобов'язань, Договір може бути розірваним. При цьому орендодавець повинен попередити суборендаря за два тижні до дати розірвання договору.

Актом №1 приймання-передачі від 18.04.2008 до Договору суборенди від 17.04.2008 між ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» та ВБК «Опора», відповідно до п. 5.4 та у виконання п. 5.2 Договору суборенди, укладеного між ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» та ВБК «Опора», ВБК «Опора» передав (відповідно до попереднього договору від 16.04.2008, та додаткової угоди №1 від 18.04.2008 до попереднього договору від 16.04.2008, укладеного між ВАТ «Завод «Южреммаш», ТОВ «КЕТЗ «Сатурн» та ВБК «Опора») право власності на акції ВАТ «Завод «Южреммаш» у кількості 220 штук на загальну суму 110000,00 грн Гринбергу М.І., а ТОВ «КТЄЗ «Сатурн» зарахувало суму в розмірі 110000,00 грн в рахунок першого платежу орендної плати по п. 5.2 Договору суборенди від 17.04.2008 (арк.с. 62).

Згідно з актом №2 приймання-передачі від 22.04.2008 до Договору суборенди від 17.04.2008 позивач виконав обов'язки перед відповідачем - передав йому у користування модуль «Кисловодськ», літер К, площею 1997,78 кв.м. з прилеглим відкритим майданчиком, площею 1500 кв.м., розташований у місті Севастополі за адресою: Камишове шосе 43, а суборендар прийняв означене майно в суборенду (арк.с. 36).

Додатковою угодою №1 до Договору суборенди від 17.04.2008 п. 5.2 був викладений сторонами у такій редакції:

«Сторони домовилися, що орендна плата буде поступати наступним чином:

Перша оплата - до 18.04.2008 - 150000,00 грн

Друга оплата - до 26.05.2008 - 237000,00 грн

Третя оплата - до 16.04.2009 - 237000,00 грн

Четверта оплата - до 16.10.2009 - 237000,00 грн

Остання оплата до 19.04.2010 - 237000 грн.

При цьому останній розрахунок має бути оплаченим не пізніше двох років з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмета договору (арк.с. 63).

Судом встановлено, що відповідач виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати лише частково, що підтверджується представленими суду доказами: банківськими виписками з рахунків позивача (40000 грн - 18.04.2008, 237000 грн - 26.05.2008, 50000 грн - 26.11.2008, 25000 грн. - 04.02.2009, 20000 грн. - 11.02.2009, 100000 грн. - 30.12.2009, а всього на суму 472000 грн., а також податковими накладними №525 від 18.04.2008 на суму 40000,00 грн., №490 від 26.05.2008 на суму 237000,00 грн., №34 від 29.04.2011 на суму 95000,00 грн., №1480 від 30.12.2009 на суму 100000 грн., а всього на суму 472000 грн.

Таким чином з урахуванням зарахування суми в розмірі 110000,00 грн в рахунок першого платежу орендної плати по п. 5.2 Договору суборенди від 17.04.2008 згідно з Актом №1 приймання-передачі від 18.04.2008 до Договору суборенди від 17.04.2008 (арк.с. 62) відповідачем у виконання обов'язків по сплаті орендної плати за договором було внесено 582000 грн.

Листом від 01.02.2013 №39 позивач заявив про намір достроково розірвати договір суборенди від 17.04.2008 у зв'язку з несплатою в повному обсязі орендної плати суборендарем, та вимагав в строк до 15.02.2013 повернути модуль «Кисловодськ» літ. «К», площею 1997,78 кв.м., передав його за актом приймання-передачі (арк.с. 9).

Однак, відповідач орендну плату в повному обсязі не сплатив та об'єкт оренди позивачеві за актом приймання-передачі не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про розірвання Договору суборенди від 17.04.2008 у судовому порядку та повернення нерухомого майна позивачу за актом приймання-передачі.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору суборенди від 17.04.2008 у вигляді настання світової фінансової кризи стала підставою для звернення відповідача із зустрічним позовом з вимогами про внесення змін до Договору суборенди в редакції позивача за зустрічним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги первісного позову такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги зустрічного позову такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 5 статті 1 вказаного Закону оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

З огляду на те, що договором суборенди не передбачено заборони застосування положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому на спірні правовідносини поширюється також дія цього Закону.

Згідно із статтею 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір суборенди нерухомого майна, тобто виникли орендні правовідносини.

Відповідно до частини 3 статті 774 до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В якості істотного порушення умов договору позивач посилається на те, що орендарем було порушено умови договору в частині належного та своєчасного внесення орендної плати, а саме орендарем орендна плата була внесена не в повному обсязі.

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач припустився порушення умов Договору оренди стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати.

Так п. 5.1 договору суборенди встановлено, що сума Договору складає 1100000 грн.

Сторони домовились, що орендна плата буде знаходити таким чином:

Перша плата - до 18.04.2008 - 150000 грн

Друга плата - до 26.04.2008 - 237000 грн.;

Третя плата до 16.04.2009 - 237000 грн

Четверта плата до 16.04.2009 - 237000 грн;

Остання плата - до 19.04.2010 - 237000 грн.

Додатковою угодою №1 до Договору суборенди від 17.04.2008 п. 5.2 був викладений сторонами у такій редакції:

«Сторони домовилися, що орендна плата буде поступати наступним чином:

Перша оплата - до 18.04.2008 - 150000,00 грн

Друга оплата - до 26.05.2008 - 237000,00 грн

Третя оплата - до 16.04.2009 - 237000,00 грн

Четверта оплата - до 16.10.2009 - 237000,00 грн

Остання оплата до 19.04.2010 - 237000 грн.

При цьому останній розрахунок має бути оплаченим не пізніше двох років з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмета договору (арк.с. 63).

Однак, орендар виконував положення пункту 5.2 договору неналежним чином, а саме, орендарем було сплачено 472000 грн. грошових коштів та з урахуванням зарахування суми в розмірі 110000,00 грн в рахунок першого платежу орендної плати по п. 5.2 Договору суборенди від 17.04.2008 згідно з Актом №1 приймання-передачі від 18.04.2008 до Договору суборенди від 17.04.2008 (арк.с. 62), загальна сума орендної плати, що була внесена орендарем за користування предметом оренди становить 582000 грн.

Факт несвоєчасної оплати самим орендарем не заперечувався.

З огляду на порушення з боку відповідача умов договору, а саме порушення умов внесення оплати за користування майном, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути нерухоме майно.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.3 Договір може бути розірваний при невиконанні або неналежному виконанні своїх зобов'язань однієї зі сторін.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Згідно з п. 13 Роз'яснень ВАСУ № 02-5/237 від 25.05.2000 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „ Про оренду державного та комунального майна" підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди.

У виконання вимог статті 188 Господарського кодексу України позивачем на адресу відповідача було скеровано лист про дострокове розірвання договору суборенди з вимогами повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі (арк.с. 9).

Таким чином, судом зроблений висновок, що вимога позивача про розірвання договору відповідає способам захисту цивільного права, визначеним пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.

Як встановлено вище, відповідачем суттєво порушені умови договору суборенди в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про розірвання договору суборенди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями частини 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно та передати його позивачу також є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Позовні вимоги зустрічного позову про внесення змін до договором суборенди в редакції позивача за зустрічним позовом суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено зустрічний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість змини умов договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (означена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі № 18/12/455-10.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не представлено доказів у розумінні ст. 33 ГПК України, які б підтверджували наявність одночасно чотирьох визначених законом умов, необхідних для зміни договору відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що настання фінансової світової кризи не є істотною зміною обставин, оскільки економічна криза носить загальний характер та стосується обох договірних сторін (означений висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 у справі №.6-93цс11) .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стосовно вимог первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора» про розірвання договору суборенди та повернення майна, задовольнити повністю.

2. Розірвати договір суборенди від 17.04.2008 (реєстровий номер 423) , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» ( 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 45, ідентифікаційний код 33965794) та Виробничо-будівельним кооперативом «Опора» (99014, м. Севастополь, вул. Правди, будинок 10, ідентифікаційний номер 23010685) .

3. Зобов'язати Виробничо-будівельний кооператив «Опора» (99014, м. Севастополь, вул. Правди, будинок 10, ідентифікаційний номер 23010685) повернути нерухоме майно - модуль «Кисловодськ» літер К, площею 1997,78 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, будинок 43, з передачею зазначеного майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» ( 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 45, ідентифікаційний код 33965794) за актом приймання-передачі .

4. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу «Опора» (99014, м. Севастополь, вул. Правди, будинок 10, ідентифікаційний номер 23010685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» ( 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 45, ідентифікаційний код 33965794) суму судового збору у розмірі 1147,00 грн .

5 . У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.04.2013 .

Суддя підпис О.С. Погребняк

.Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 26.04.2013