Рішення

від 17.04.2013 по справі 5016/1288/2012(14/50)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа № 5016/1288/2012(14/50)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Колесніченко О.М.,

представника позивача: Маліченко Л.Т. - дов. б/н від 05.09.2011(у судовому засіданні 16.04.2013),

представника відповідача: Плахотної О.М. - дов. №2 від 03.05.2012 (у судовому засіданні 16.04.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-А»

(54034, м.Миколаїв, пр.Миру, буд.1-Б)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Промбуд-2»

(54028, м.Миколаїв, вул.28 Армії, буд.9-б)

про: визнання недійсним договору будівельного підряду №8 від 08.02.2008, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір будівельного підряду №8 від 08.02.2008.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що договір, в силу ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, є недійсним, оскільки зміст оскаржуваного договору не відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, зокрема, в ньому відсутні істотні умови, які є обов'язковими для даного виду договорів, а саме: не зазначений об'єкт будівництва, його адреса, не визначений строк закінчення робіт, відсутня проектно-кошторисна документація до договору. Крім того, договір не підписано особисто директором, а проставлено факсимільний підпис, що сторонами у договорі погоджено не було.

Відповідач у відзиві (т.1 а.с.19-22), доповненнях до відзиву (т.1 а.с.53) та поясненнях по справі (т.3 а.с.13) проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити, вказуючи на наступне:

- позивачем пропущений трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом;

- позивачем вчинялись дії, спрямовані на виконання договору №8 від 08.02.2008, зокрема, підписувались акти здачі-приймання виконаних робіт та здійснювалась часткова оплата по договору; наявність декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 03.05.2012 також свідчіть про закінчення реконструкції об'єкту, щодо якого укладався спірний договір. Тому відсутність оригінального підпису директора ТОВ «Ангел-А» на договорі підряду, за умови подальшого схвалення правочину юридичною особою, ніяким чином не впливає на форму договору та не свідчити про його недійсність, тим більше, що договір не тільки підписаний, але й скріплений печаткою ТОВ «Ангел-А» і позивач, при цьому, не посилається на її незаконне використання;

- сторонами у договорі №8 від 08.02.2008 узгоджено договірну ціну, яка визначається на підставі кошторису, що свідчить про те, що проектно-кошторисна документація до договору узгоджувалась сторонами. Так, сторонами узгоджені та підписані два додатки до договору - договірна ціна та локальний кошторис, тобто сторонами у належній формі досягнуто згоду з усіх істотних умов договору підряду.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судових засіданнях 14.08.2012, 28.08.2012, 12.09.2012, 24.09.2012, 05.02.2013 та 14.02.2013 судом, у відповідності до ч.3 ст.77 ГПК України, оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 28.09.2012 по справі було призначено судову експертизу.

17.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у 2007 році між сторонами виникли договірні правовідносини з реконструкції нежитлового об'єкту: диспетчерського пункту по вулиці Космонавтів ріг проспекту Жовтневого під кафетерій з дитячим майданчиком, про що свідчить укладання між сторонами ряду договорів підряду (№5 від 05.11.2007. №5/1 від 05.11.2007, №6 від 05.12.2007, №7 без дати).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору будівельного підряду №8 від 08.02.2008 (надалі - Договір №8 від 08.02.2008), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати, в обумовлені даним договором терміни, реконструкцію нежитлового приміщення (покрівлі, загально будівельні роботи першого та другого поверхів), використовуючи при цьому власні матеріали та засоби виробництва у відповідності до договірної вартості (додаток №1) та локального кошторису (додаток №2), які є невід'ємною частиною договору.

Оригінал договору №8 від 08.02.2008 з оригіналом Додатку №1 (Договірна ціна), наданий суду відповідачем (т.3 а.с.25-27). Локальний кошторис (додаток №2) наданий суду відповідачем у копії (т.1 а.с.36-44).

Проаналізувавши зміст Договору №8 від 08.02.2008, суд дійшов висновку що вищевказана угода за своїми правовими ознаками є договором будівельного підряду.

Відповідно до приписів ч.3 ст.875 ЦК України, до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

В силу приписів ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

При дослідженні договору №8 від 08.02.2008, судом встановлено наступне.

1. Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами ).

Однією з обставин, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог є те, що Договір №8 підписано не особисто директором ТОВ «Ангел-А», а проставлено факсимільний підпис останнього, без додержання приписів ч.3 ст.207 ЦК України.

Оскільки відповідачем у відзиві факт відтворення на оригіналі Договору №8 факсимільного підпису директора було поставлено під сумнів, судом, з метою розв'язання розбіжностей у позиціях сторін щодо факту належного підписання сторонами договору будівельного підряду №8 від 08.02.2008, було призначено: технічну експертизу договору будівельного підряду №8 від 08.02.2008 та Додатку №1 до Договору №8 від 08.02.2008, а також почеркознавчу експертизу зазначених документів.

Експертною установою суду надані експертний висновок №3120 від 12.12.2012 та №3121 від 07.12.2012 (т.3 а.с.89, 90, 93, 94), з яких вбачається наступне:

- відбитки печатки ТОВ «Ангел-А» розміщений на договорі будівельного підряду №8 від 08.02.2008 та Додатку №1 до Договору №8 від 08.02.2008 нанесені рельєфним кліше, виготовленим фотополімерним способом та нанесений печаткою ТОВ «Ангел-А», вільні та експериментальні зразки якої надані на дослідження.

- підписи від імені Линчаковської А.А. у графі «Директор» договору будівельного підряду №8 від 08.02.2008, у графі «руководитель предприятия (организации) заказчика» Додатку №1 до Договору №8 від 08.02.2008 нанесені рельєфним кліше факсиміле підпису Линчаковської Анжели Адольфівни, виготовленим фотополімерним способом.

Таким чином, експертний висновок свідчить про те, що Договір будівельного підряду №8 від 08.02.2008 та Додаток №1 до Договору №8 від 08.02.2008, директором ТОВ «Ангел-А» -Линчаковською А.А. особисто не підписувались. Відбиток печатки, який міститься на Договорі №8 та Додатку №1 нанесений печаткою ТОВ «Ангел-А».

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин у справі в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Сторонами, на вимогу суду, не надано письмової згоди учасників Договору №8 від 08.02.2008 на підписання документів шляхом відтворення підпису за допомогою факсиміле.

Слід також зазначити, що наявність на спірному договір відбитку печатки ТОВ «Ангел-А» не впливає на факт його вчинення, оскільки, відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, юридичне значення має саме факт його підписання уповноваженими представниками сторін.

2. Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 «Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорі підряду в капітальному ремонті» (надалі - Постанова №668), даний нормативний акт є обов'язковим для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Пунктом 5 Постанови №668 істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією , ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

Частиною 5 статті 318 ГК України також визначені істотні умови договору підряду, а саме: найменування сторін; місце і дата укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва , виконання робіт ; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва ; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.321 ГК України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. При цьому, згідно п.1 ст.843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч.1 ст.844 ЦК України, ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

В ч.1 ст.877 ЦК України закріплено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставлять до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

В силу приписів ст.879 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно пункту 5.1. Договору №8 сторони визначили орієнтовну вартість договору на момент його підписання, яка складає 521104,8 грн.

Стосовно твердження відповідача про те, що позивач не виконав обов'язки, передбачені договором та не надав відповідачу проектну документацію, погоджену у встановленому порядку, у зв'язку із чим не були визначені строки будівництва, суд зазначає, що незалежно від того, на яку зі сторін договору покладається обов'язок з розробки і затвердження проектно-кошторисної документації (ч.2 ст.877 ЦК України), здійснення і завершення будівництва не є можливим за її відсутності.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 01.06.2010 у справі № 37/21.

Позивачем факт складання сторонами кошторису заперечується, а надана до суду відповідачем, не затверджена позивачем (замовником робіт) копія кошторису, не є належним, в розумінні ст.34 ГПК України, доказом узгодження сторонами проектно-кошторисної документації.

Враховуючи викладене, з аналізу змісту спірного договору, вбачається, що Договір №8 не містить належного визначення таких істотних умов договору підряду як: строку, в який замовник зобов'язаний надати відповідну проектну документацію; графіку виконання та строків закінчення робіт, що суперечить положенням ч.ч.1,2 ст.638 ЦК України, ч.ч.2,3,4 ст.180 ГК України, п.5 Постанови №668.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України та ч.1 ст.174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, у т.ч. господарських зобов'язань, є договори (господарські договори).

Відповідно, неукладеність договору виключає можливість виникнення за ним прав та обов'язків у сторін спору, оскільки в цьому випадку договір вважається таким, що не відбувся.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правовчинів недійсними» зазначено, що відповідно до частини першої статті 125 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За таких обставин, недійсним може бути визнаний лише такий правочин, який є укладеним (вчиненим) його сторонами, в той час як неукладений правочин не набуває правового статусу правочину, відповідно не може визнаватись недійсним в зв'язку з його відсутністю.

Відповідно до ч.8 ст.181 ЦК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо ж одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Тобто, у разі фактичного виконання стороною (сторонами) умов договору, підстави вважати договір неукладеним на підставі першого речення частини восьмої статті 181 ГК відсутні.

При з'ясуванні, чи здійснювались сторонами Договору №8 від 08.02.2008 фактичні дії на його виконання, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп.2.3.1 Договору №8 підрядник зобов'язується провести роботи відповідно до договірної вартості та локального кошторису, встановленого стандартами, будівельними нормами та правилами, а також вказівками замовника, які не погіршують якість робіт, що виконуються.

Відповідно до п.4.2 Договору №8, підрядник, після закінчення робіт, здає їх замовнику. Замовник за умови відсутності претензій приймає виконані роботи на умовах п.4.1 договору та оплачує їх на умовах п.5.5 договору. Виконані роботи можуть здаватися та прийматися частковими об'ємами на тих самих умовах.

Пунктом 4.1 Договору №8 сторони визначили, що замовник приймає виконані роботи протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення підрядником про їх завершення. Роботи вважаються виконаними з дня підписання двостороннього акту здачі приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 .

Дослідивши надані відповідачем, на вимогу суду, акти виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 за всіма договорами підряду , які укладались між сторонами при проведенні реконструкції об'єкта нерухомості розташованого по вулиці Космонавтів ріг проспекту Жовтневого у м.Миколаєві, суд встановив, що жодний акт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 не містить посилання на прийняття виконаних робіт по Договору №8 від 08.02.2008. Підписаних двосторонніх актів здачі приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 по Договору №8 від 08.02.2008 відповідачем суду не надано, що спростовує його твердження про виконання відповідачем робіт по спірному договору та їх прийняття позивачем.

Надані суду відповідачем докази оплати позивачем робіт з реконструкції об'єкта нерухомості (банківські виписки, платіжні доручення, рахунки на оплату робіт) не містять посилань на Договір №8 від 08.02.2008. Доказів виставлення позивачу рахунку на перерахування авансу, як передбачено п.5.3 Договору №8, а також доказів оплати такого рахунку, відповідачем також суду не надано.

Той факт, що сплачена позивачем відповідачу сума грошових коштів більша, ніж вартість виконаних відповідачем робіт за договорами підряду №5 від 05.11.2007, №5/1 від 05.11.2007, №6 від 05.12.2007, №7 без дати, а також те, що, не зважаючи на повне виконання робіт по вказаних договорах підряду та їх повну оплату, позивач продовжував підписувати акти виконаних робіт, зокрема, за вересень, грудень 2008 року, не може бути доказом прийняття та оплати робіт за Договором №8 від 08.02.2008, оскільки, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями), саме первинні бухгалтерські документи, створені у письмовій або електронній формі, фіксують та підтверджують господарські операції .

Надані відповідачем суду первинні документи, не підтверджують здійснення сторонами господарських операцій по Договору №8 від 08.02.2008.

Відповідно до п.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Видача позивачу декларації про готовність об'єкта до експлуатації МК14312068306 від 03.05.2012, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (т.1 а.с.45) свідчить лише про введення об'єкту будівництва в експлуатацію, але не визначає за якими договорами підряду ці роботи виконувались. Тим більше, що надана позивачем декларація про початок виконання будівельних робіт від 08.02.2012 (т.1 а.с.83-85) вказує на виконання будівельних робіт з реконструкції диспетчерського пункту ще і іншим підрядником - ТОВ ВКФ «Укргазбуд».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що договір підряду №8 від 08.02.2008 є неукладеним.

Згідно ч.1 ст.178 ГК України, господарсько-договірними зобов'язаннями є зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів.

Оскільки за своєю правовою природою неукладений договір є таким, що не відбувся, тобто не існує як юридичний факт, то не вчинений правочин не може бути визнаний судом недійсним.

За вказаних обставин, у задоволенні вимог позивача про визнання договору підряду №8 від 08.02.2008 слід відмовити.

Що стосується заяви відповідача щодо застосування судом строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи факт того, що між сторонами не було погоджено графіку та строку виконання робіт та не узгоджено проектної документації на об'єкт будівництва, можна прийти до висновку про триваюче порушення прав позивача, що характеризується безперервністю його учинення протягом певного часу. Таке порушення безперервно зберігається невизначено тривалий час з початку його вчинення, а тому визначити початок перебігу строку позовної давності не має можливості.

Крім того, позивач в судових засіданнях наполягав на тому, що йому стало відомо про існування спірного договору лише в грудні 2011 року, з матеріалів іншої господарської справи №5016/3313/2011 (6/179), в якій він виступав відповідачем.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду доказів обізнаності позивача про існування та виконання договору №8 від 08.02.2008, а жоден первинний документ який міститься в матеріалах справи, крім самого договору та претензії від 20.12.2011 (т.1 а.с.67) не містить посилання на спірний договір.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають оплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Ухвалою суду від 28.09.2012 по справі були призначені судові експертизи. Експертизи проведені експертною установою, експертні висновки отримані судом.

За приписами ч.5 ст.49 ГПК України, судові витрати за проведення судових експертиз та судовий збір слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 22 квітня 2013 року.