Рішення

від 26.03.2013 по справі 5023/3171/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 5023/3171/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Шатерніков М.І.

судді: Светлічний Ю.В. , Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ до Приватної фірми "ВІГ", м. Харків; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ігнатова Г.В., м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - Сербінова О.В., дов. від 01.03.2013 року

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Укрсоцбанк", звернувся до господарського суду з позовом про задоволення вимог позивача за договором кредиту № 811/06/1-448 від 25.12.2006 року у розмірі 1 502 106,97 грн. шляхом звернення стягнення за іпотечним договором № 811/06/2-491 від 25.12.2006 року на предмет іпотеки - нежитлові приміщення цокольного пoвepxy № 105а (1-12), загальною площею 130,3 кв.м. в літ. "А-5", що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 4 (чотири) та належить Приватній фірмі "ВІГ", ЄДРПОУ 30752108 на праві приватної вартості на підставі договору купівлі-продажу № 18 від 20 квітня 2000 року, реєстраційний № 10837596, номер запису 2744 в книзі 1. Позивач просить суд визначити у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 41 Закону України „Про іпотеку", а саме шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження"; надати право АКБ „Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги в розмірі 1592 106,97 гривень з яких: поточна заборгованість за кредитом - 36190,60 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 289199,08 гривень; поточна заборгованість за відсотками - 197,16 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 1575,51 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 74280,25 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 593573,48 гривень; прострочена заборгованість за відсотками - 197,16 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 1575,51 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків становить 128001,46 гривень; штраф - 115070,40 гривень; та усі витрати пов'язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/3171/12 та розгляд справи призначено на 31.07.2012р. об 11:00 год. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості 3-ї особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ігнатова Ганна Василівна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та 3-ї особи, розгляд справи № 5023/3171/12 було відкладено на 25.09.2012р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та 3-ї особи, розгляд справи № 5023/3171/12 було відкладено на 21.08.2012р. об 11:30 год. Цією ж ухвалою строк розгляду справи було продовжено за межами, визначеними ч.1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 28 вересня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. по справі № 5023/3171/12 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

25.10.2012 р. від експерта ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. Башкірова Г.Б. надійшло клопотання № 9976 про надання додаткових матеріалів, що необхідні для дачі висновку.

01 листопада на ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса направлено лист, в якому, враховуючи приписи абз. 5 п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", викладено прохання повернути на адресу господарського суду Харківської області справу № 5023/3171/12 з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі та розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, що необхідні для дачі висновку № 9976.

06 грудня на адресу суд була повернена справа № 5023/3171/12 з повідомленням про неможливість проведення судової оціночної експертизи № 9976 від 26.11.2012 року через не надання в термін більше одного місяця додаткових матеріалів та відсутність здійснення попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2012 року для розгляду справи № 5023/3171/12 було вирішено призначити колегію суддів, оскільки дана справа є складною за своїм правовим характером та потребує ретельного аналізу діючого законодавства.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської області від 07.12.2012 року, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 07.12.2012 р. про призначення колегіального розгляду справи № 5023/3171/12 та враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 року, для розгляду справи № 5023/3171/12, було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М. та суддя Погорелова О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2012 р., враховуючи те, що обставини які зумовили зупинення провадження у справі відсутні, провадження у справі було поновлено та розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 18 грудня 2012 року об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2012 р. розгляд справи № 5023/3171/12 було відкладено на 23.01.2013 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2013 р. розгляд справи № 5023/3171/12, у зв'язку із клопотанням представника позивача, було відкладено на 06.02.2013 року о 12:30.

У судовому засіданні 06.02.2013 р. колегією суддів було вирішено продовжити строк вирішення даного спору за межами, визначеними ч. 1 ст. 69 ГПК України та відкласти розгляд справи, тому ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2013 р. було задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк вирішення даного спору до 22 лютого 2013 року та розгляд справи № 5023/3171/12 було відкладено на 19.02.2013 року о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2013 р. розгляд справи № 5023/3171/12, було відкладено на 22.02.2013 року о 12:30.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 22.02.2013 р. № 204, враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 р. та беручи до уваги відпустку судді Аюпової Р.М., було змінено склад колегії суддів у справі № 5023/3171/12 та призначено колегію суддів у складі головуючий суддя Шатерніков М.І., судді Светлічний Ю.В., Погорелова О.В.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року, у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2013 р., у зв'язку із задоволенням колегією суддів клопотання представника позивача, розгляд справи № 5023/3171/12 було відкладено на 12.03.2013 року об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2013 р. розгляд справи № 5023/3171/12 було відкладено на 26.03.2013 року об 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений за адресою зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегією суддів встановлено наступне.

25.12.2006р. між АКБ "Укрсоцбанк" (в подальшому назву банку було змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") - (позивач, кредитодавець) та Ігнатовою Ганною Василівною (3-я особа, боржник) було укладено договір кредиту № 811/06/1-448, відповідно до умов якого позивач надав 3-й особі у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 160000,00 доларів США зі сплатою 12,85 процентів річних за користування кредитними коштами з щомісячним погашенням основної заборгованості по 1904,76 доларів США та кінцевим терміном погашення кредиту до 24 грудня 2013 р. У відповідності з п. 1.2. договору кредиту, кредит надається 3-й особі на поточні потреби.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2.1.-2.2. кредитного договору надання кредиту на цілі, визначені п. 1.2 договору, проводиться шляхом видачі 3-й особі готівкових грошей; моментом надання кредиту вважається день видачі 3-й особі готівкових коштів в сумі кредиту.

Як свідчать матеріали справи, та не спростовано позичальником Банк виконав своє зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідачу передбачені кредитним договором грошові кошти, про що свідчить заява на видачу готівки № 04 від 25 квітня 2006 року.

Відповідно до п.п 3.3.6- п.п 3.3.8 кредитного договору, позичальник (3-я особа) зобов'язався використовувати кредит лише на цілі, визначені у цьому договорі; сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5. цього договору; своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1. цього договору.

Згідно з п. п. 3.3.9 кредитного договору, сторони встановили обов'язок 3-ї особи достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п. 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 4.5., 5.4 цього договору.

У п.п. 4.5 кредитного договору сторони визначили, що у разі невиконання позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.7., 3.3.8 цього договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Колегією суддів під час розгляду справи встановлено, що позичальник, користуючись грошовими коштами протягом строку дії кредитного договору, порушував свої зобов'язання по сплаті чергових платежів по поверненню кредиту та сплаті відсотків більше, ніж 60 календарних днів, у зв'язку з чим у позивача в порядку п.п 4.5. кредитного договору виникло право вимагати погашення кредиту в повному обсязі, сплатити процентів за фактичний час використання кредиту та сплати нарахованих штрафних санкцій.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору, у разі прострочення позичальником терміну сплати комісії за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, терміну сплати комісії за дострокове погашення кредиту (частини кредиту), визначеного в п. 3.3.14 договору, строків сплати процентів, визначених п. 2.4 договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1., 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 5.1 договору позичальник сплачує кредиторові (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у цей період.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.1.- 3.3.15 цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредиторові штраф у розмірі 3 проценти від суми кредиту, визначеного п. 1.1. цього договору за кожен випадок.

Позивачем за неналежне виконання 3-ю особою своїх зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків в порядку п.п. 4.2. та п.п 4.3. договору станом на 14.04.2012 року нараховано пеню у розмірі 128001,46 грн. та штраф у розмірі 150070,40 грн.

Колегією суддів перевірені здійснені позивачем розрахунки та визнані такими, що відповідають вимогам договору, відносинам що склались між сторонами та діючому законодавству України.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості 3-ї особи Ігнатової Ганни Василівни перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 811/06/1-448 від 25.12.2006 р. станом на 14.04.2012 р. у сумі 1502106,97 грн., з яких:

поточна заборгованість за кредитом - 36190,60 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 289199,08 гривень;

поточна заборгованість за відсотками - 197,16 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 1575,51 гривень;

прострочена заборгованість за кредитом - 74280,25 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 593573,48 гривень;

прострочена заборгованість за відсотками - 197,16 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 1575,51 гривень;

пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 128001,46 гривень;

штраф - 115070,40 гривень.

Також, судом встановлено, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКБСР "Укрсоцбанк" та Приватною фірмою "ВІГ" (відповідач) 25 грудня 2006 року було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) № 811/06/2-491, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О.Д., зареєстрований в реєстрі за № 5264, відповідно до умов якого, відповідач передав в іпотеку наступне майно: нежитлові приміщення цокольного поверху № 105а (1-12), загальною площею 130,3 кв.м., в літ "А-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 4 та належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 18 від 20 квітня 2000 року, реєстраційний № 108/37596, номер запису 2744 в книзі 1.

Згідно п. 1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 611595,00 грн., що в еквіваленті становить 121107,92 доларів США.

У пункті 1.4 іпотечного договору визначено зміст та розмір основного зобов'язання (зобов'язання Ігнатової Ганни Василівни за договором кредиту № 811/06/1-448 від 25.12.2006 р.) та порядок його виконання, зокрема іпотекою забезпечується повернення кредиту в сумі 160000,00 доларів США з щомісячним погашенням основної заборгованості по 1904,76 доларів США; стплата процентів за користування кредитом у розмірі 12,85 процентів річних та комісій; сплата можливої неустойки; відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.6. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, позивач має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, за своїм вибором, одним із способів визначених у договорі.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно із ст.19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

28.09.2010 р. позивачем було направлено Приватній фірмі "ВІГ" вимогу (вих.. № 11.4.2/67-7689 від 27.09.2010 року), в якій повідомив відповідача про порушення з боку Ігнатової Ганни Василівни зобов'язань за кредитним договором № 811/06/1-448 від 25.12.2006 року та про наявність у нього заборгованості за вказаним договором і про необхідність її погашення. Відповідача попереджено, що в разі непогашення заборгованості за Кредитним договором, Банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 811/06/2-491.

Факт направлення вказаної вимоги та отримання її відповідачем підтверджується поштовим повідомленням про вручення 01.10.2010 р. поштового відправлення, копія якого залучена до матеріалів справи.

Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що божниками не виконувались належним чином договірні зобов'язання за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати по відсоткам за користування ними, позивач отримав право звернути стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором, на предмет іпотеки за Іпотечним договором

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 статті 41. Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Сторонами при укладенні іпотечного договору № 811/06/2-491 від 25.12.2006р., у п. 1.2. цього договору встановлено вартість предмету іпотеки за згодою сторін у розмірі 611595,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не надав заперечень щодо визначеної позивачем початкової ціни продажу предмету іпотеки у розмірі 611595,00 грн. та обґрунтовано її не спростував, колегія суддів дійшла висновку про встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки у розмірі 611595,00 грн., як ціни яка встановлена за згодою сторін та не протирічить вимогам визначеним у частині 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, знаходить правові підстави для задоволення позовних вимог, так як вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та 3-ю особою, і суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів керується ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне судові витрати у даній справі покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 1046, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33, 38, 39, 41 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

На задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) за договором кредиту № 811/06/1-448 від 25.12.2006 року у розмірі 1 502 106,97 грн. звернути стягнення за іпотечним договором № 811/06/2-491 від 25.12.2006 року на предмет іпотеки - нежитлові приміщення цокольного пoвepxy № 105а (1-12), загальною площею 130,3 кв.м. в літ. "А-5", що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 4 (чотири) та належить Приватній фірмі "ВІГ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 8, кв. 193; код ЄДРПОУ 30752108) на праві приватної вартості на підставі договору купівлі-продажу № 18 від 20 квітня 2000 року, реєстраційний № 10837596, номер запису 2744 в книзі 1.

Визнати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 41 Закону України „Про іпотеку", а саме шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Надати право Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги в розмірі 1592106,97 гривень з яких: поточна заборгованість за кредитом - 36190,60 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 289199,08 гривень; поточна заборгованість за відсотками - 197,16 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 1575,51 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 74280,25 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 593573,48 гривень; прострочена заборгованість за відсотками - 197,16 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.05.2012 року (7.991 грн. за 1 дол. США) становить 1575,51 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків становить 128001,46 гривень; штраф - 115070,40 гривень; та усі витрати пов'язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки.

Стягнути з Приватної фірми "ВІГ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 8, кв. 193; код ЄДРПОУ 30752108) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) 30042,14 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Шатерніков М.І. Светлічний Ю.В. Погорелова О.В.