Рішення

від 26.03.2013 по справі 922/612/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 922/612/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву", м. Харків до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Харківська міська рада, м. Харків про встановлення приналежності електричних мереж за участю представників сторін:

позивача - Ненахов А.В., дов. від 20.02.2013 р.; Хижняк І.І., дов. від 08.01.2013 р.

відповідача - Петраш С.Ю., дов. № 01-62юр/7132 від 17.09.2012 р.

3-ї особи - Тризна Є.В., дов. № 08-11/20/2-13 від 03.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання електричних мереж потужністю 0,4 кВт, які з'єднують обладнання «РП1720» та «ТП1338» та прилади обліку споживання електричної енергії Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву" за адресою: м. Харків, пр. Маршала Жукова - 2 безгоспними та встановлення дійсної приналежність зазначених мереж та відповідальності за втрати електроенергії в цих транспортних мережах та лініях електропередач.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року у справі № 922/612/13-г було порушено провадження у справі, розгляд якої було призначено на 26.02.2013 року о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 лютого 2013 року розгляд справи № 922/612/13-г було відкладено на 13.03.2013 року о 12:00.

У судовому засіданні 13.03.2013 року, у зв*язку з клопотанням представника позивача, було оголошено перерву до 26.03.2013 р. о 09:30.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позов.

Представник 3-ї особи у судовому засіданні підтримує вимоги позивача.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Акту ревізії фінансово господарської діяльності Комунального закладу «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» за період з 01.11.2008 року по 01.12.2011 року від 25.01.1012 року, складеному провідним контролером-ревізором Никоненко Т.О., старшим контролером-ревізором Подлєсним І.Г. Харківської обласної державної фінансової інспекції, встановлено було наступне.

Розрахунки закладу за послуги з електропостачання протягом періоду з 01.1.2008 року по 30.11.2011 року проводились з урахуванням «втрат в транспортних мережах та лініях електропередач», які щомісяця включались до рахунків АК "Харківобленерго" (відповідач) на оплату за використану електроенергію понад обсяг електричної енергії, спожитої за приладами обліку.

Зазначені витрати обчислювались на підставі додатків № 11 та № Д-11-А до Договору про постачання електричної енергії від 17.03.2004 року № 1-193К, в яких наведений «розрахунок втрат електроенергії в мережі споживача» на підставі якого щомісяця проводиться нарахування вартості втрат електричної енергії понад обсяг, врахований приладом обліку її споживання.

Зазначеним розрахунком обраховуються втрати, що виникають у кабельних лініях потужністю 0,4 кВт, які з'єднують обладнання «РП1720» та «ТП1338» та прилади обліку споживання електричної енергії закладу.

Проте в ході ревізії встановлено, що на балансі школи не обліковуються зазначені кабельні лінії, у яких виникають втрати електричної енергії, тобто вони не можуть бути віднесені до мережі споживача.

Такі обставини, на думку позивача свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку АК "Харківобленерго" та підлягають захисту у судовому порядку шляхом визнання електричних мереж потужністю 0,4 кВт, які з'єднують обладнання «РП1720» та «ТП1338» та прилади обліку споживання електричної енергії Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву" за адресою: м. Харків, пр. Маршала Жукова - 2 безгоспними та встановлення дійсної приналежність зазначених мереж та відповідальності за втрати електроенергії в цих транспортних мережах та лініях електропередач.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 1.3 «Правил користування електричною енергією» (далі ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що відпуск електричної енергії та розрахунки за спожиту електричну енергію по об'єкту, що розташований за адресою: просп. Маршала Жукова, 2, проводяться відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 17.03.2004 р. № 1-193К, який укладений між АК "Харківобленерго" (відповідачем) та Комунальним закладом "Міською спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою Олімпійського резерву" (позивачем), який на даний момент є чинним.

Відповідно до п. 6.1 ПКЕЕ обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Згідно з пунктом 6.25. ПКЕЕ у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі. Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.

Невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії згідно з п. 5.6 ПКЕЕ, є акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з «Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», що є додатком № 8 до договору про постачання електричної енергії, КЛ 0,4 кВ марки 12 (ААШВ 3x185+1x50) довжиною L=6х65 м та L=6х88 м РП 1720 ГРЩ 1 та ГРЩ 2А; КЛ 0,4 кВ марки 6 (АПВБ 3х185+1x50) L=6х125 м ТП 1338-ЩСУ-1 значиться на балансі Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву". Вказаний додаток до договору про постачання електричної енергії від 17.03.2004 р. № 1-193К підписано уповноваженими особами сторін та скріплено організацій.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Проте, враховуючи вищевикладене, договір про постачання електричної енергії від 17.03.2004 р. № 1-193К, укладений між сторонами, позивачем не надано доказів порушення прав відповідача саме з боку відповідача.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Відповідно до ч. 2 ст. 335 ЦК України, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Таким чином, дана норма Цивільного кодексу України визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі. Вони спочатку повинні бути взяті на облік за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, повинно бути зроблено оголошення у друкованих засобах масової інформації, і тільки після спливу встановленого строку (один рік) з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Проте, позивачем до суду не надано належних доказів на підтвердження викладених правових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

З огляду на наведене, позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення підписано 29.03.2013 року.

Суддя Шатерніков М.І.