Постанова

від 25.04.2013 по справі 801/2714/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. (о 10:13) Справа №801/2714/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів головуючого судді Тоскіної Г.Л., а участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Жаворонкова Г.В.;

від відповідача - Мірошниченко К.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Каскад-Крим"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення,спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Каскад - Крим» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Каскад - Крим» №29/18-3 від 24.01.2013; зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС винести рішення про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, направити рішення із копіями відповідних документів до ДПС України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ та видати позивачу нове свідоцтво платника ПДВ (за новим номером) замість анульованого свідоцтва ПДВ в такому самому порядку, як і при перереєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, адже на час його прийняття до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесений запис про зміну місцезнаходження юридичної особи - позивача у справі. Отже позивач вважає, що запис від 16.01.2013 №18821440008011635 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є таким, що втратив актуальність на час прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2013 відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.04.2013 від державного реєстратора витребувано копію реєстраційної справи позивача, за клопотанням представника позивача провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.2013 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.2013 залишена без розгляду позовна заява в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС винести рішення про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, направити рішення із копіями відповідних документів до ДПС України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ та видати позивачу нове свідоцтво платника ПДВ (за новим номером) замість анульованого свідоцтва ПДВ в такому самому порядку, як і при перереєстрації.

Під час розгляду адміністративної справи представник позивача на задоволенні позовних вимог, з урахуванням заяви про відкликання позову в частині позовних вимог, наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що рішення про анулювання реєстрації позивача платником податків на додану вартість прийняте з дотриманням норм податкового законодавства, у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису №18821440008011635 від 16.01.2013 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що, в свою чергу, відповідно до пп. «ж» п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Каскад - Крим» зареєстровано 12.03.2007 як юридична особа за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4 (запис №1 882 102 0000 011635 від 24.01.2013).

Судом встановлено, що ТОВ «Транспортна компанія «Каскад - Крим» взято на податковий облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, є платником податків та зборів.

Таким чином, ТОВ «Транспортна компанія «Каскад - Крим» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Каскад - Крим» №29/18-3 від 24.01.2013 на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису №18821440008011635 від 16.01.2013 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Поняття платників ПДВ, порядок, підстави та строки реєстрації осіб платниками ПДВ, строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлені Податковим кодексом України, порядок та підстави внесення записів про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначаються Законом України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до підпунктів 183.12, 183.13,183.13.1 статті 183 Податкового кодексу України центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії.

Згідно 12.1. Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів (надалі Порядок №1588) з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Відповідно до п. 12.2. Підрозділи органу державної податкової служби:

стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи;

стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Судом встановлено, що позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня 2012 р. по грудень 2012 та не має податкову заборгованість з ПДВ, що найшло відображення в рішенні №29/18-3 від 24.01.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, тобто позивачем виконувалися покладені на нього обов'язки щодо надання податкової звітності до податкових органів.

Суд зауважує, що нормами діючого законодавства визначені повноваження податкового органу щодо порядку та підстав перевірки платників податків за місцезнаходженням, складання повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми 18-ОПП.

Так, згідно пункту 12.4. Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим наданий запит від 30.11.2012 №1064/1502 до в.о. начальника головного відділу податкової міліції на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Як зазначено у запиті, підставою для проведення заходу, є зокрема, проведення заходів: стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів)

Проте згідно рішення №29/18-3 від 24.01.2013 податковим органом зазначено, що позивач не має податкової заборгованості з ПДВ. При цьому відповідачем під час розгляду справи не надано доказів наявності у позивача податкового боргу з податків та зборів.

У зв'язку з чим, суд дійшов в висновку, що запит про встановлення місця знаходження платника податків здійснений за відсутністю підстав, передбачених нормами податкового законодавства.

Згідно Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків (далі - Положення), що затверджено наказом ДПА України від 17.05.2010 N336 , передбачена відповідна форма Запиту на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Дії податкової міліції під час отримання запиту врегульовані пунктом 4.2. Положення, відповідно до якого, при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою.

Якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт);

Перелік заходів, що повинні бути проведені під час встановлення фактично місцезнаходження платника податків зазначений у пунктах 4.3.-4.7. Положення. За даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України встановлюються місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків (заходи оформити довідкою або рапортом). За встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності (заходи оформити поясненням або рапортом). Проводяться інші заходи, які не суперечать чинному законодавству, з метою встановлення місцезнаходження платника податків. Кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

Відповідачем взагалі не надані докази на підтвердження дотримання порядку встановлення місцезнаходження платника податків.

Відповідно до пункту 4.10 Положення підрозділ податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу за формою згідно з додатком У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника підрозділу податкової міліції до 30 днів з дати отримання запиту.

Судом встановлено, що 30.11.2012 за №3355/07-09 була складена довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено.

Суд критично ставиться до вказаної довідки, адже податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення, передбачених наведеними нормами діючого законодавства, заходів для встановлення місцезнаходження платника податків.

Водночас суд вказує, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, під час здійснення владно-управлінських функцій зобов'язаний дотримуватися вимог податкового та іншого законодавства, що забезпечить дотримання прав та інтересів суб'єкта господарювання.

Суд вважає, що зазначена довідка була складена безпідставно, без застосування з боку суб'єкта владних повноважень усіх необхідних заходів для виконання доручення, а тому не може бути використана у якості належного доказу по справі.

Пунктом 12.5 Порядку №1588 передбачено, що якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Відповідачем 01.12.2012 було сформовано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням №1502/18-3 та направлено державному реєстратору виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Разом з тим, враховуючи, що податковим органом не доведено дотримання вимог діючого законодавства під час проведення заходів для встановлення місцезнаходження платника податків, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо оформлення цього повідомлення вчинені з порушенням основних принципів адміністративної процедури, у зв'язку з чим є протиправними.

Суд зазначає, що підставою для прийняття рішення №29/18-3 від 24.01.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису №18821440008011635 від 16.01.2013 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Вичерпний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, встановлений пунктом 184.1. статті 184 Податкового кодексу України, зокрема, відповідно до пп. ж) підставою для анулювання реєстрації платника податку передбачено наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV (надалі станом на дату виникнення спірних відносин -Закон №755).

Відповідно до ст.1 Закону №755 державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно ч.1 ст.4 Закону №755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №755 відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №755 єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону №755 відомості про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу вносить до Єдиного державного реєстру державний реєстратор.

Відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 19 №755 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частиною 14 ст. 19 Закону №755 передбачено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З матеріалів справи вбачається, що згідно повідомлення за ф.№18-ОПП від 01.12.2012 державним реєстратором 12.12.2012 на адресу позивача направлено повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесений запис №18821440008011635 від 16.01.2013 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Водночас судом встановлено, що 24.01.2013 позивачем державному реєстратору надані документи на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» від 24.01.2013. Вказані відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (запис №18821070009011635 від 24.01.2013)

Таким чином, на час прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - позивача у справі, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був внесений запис №18821070009011635 від 24.01.2013 про зміну відомостей про юридичну особу.

Між тим податковий орган не пересвідчився в достовірності на час прийняття рішення отриманих відомостей (відсутності інших записів, зокрема, запису про підтвердження відомостей про юридичну особу), що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення.

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача, що про наявність вказаного запису відповідачу стало відомо пізніше, адже вказана обставина не змінює встановлені судом обставини.

Відтак суд зазначає, що на час прийняття спірного рішення податковим органом, підприємство знаходилося за юридичною адресою, в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців були внесений відповідний запис.

Оскільки 24.01.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесений запис про зміну відомостей про юридичну особу, а також враховуючи протиправність дій податкового органу щодо перевірки достовірності знаходження позивача за адресою реєстрації, рішення №29/18-3 від 24.01.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Транспортна компанія «Каскад-Крим» не може бути визнано законним та обґрунтованим, прийнятим з дотримання основних принципів адміністративної процедури, встановлених ч. 2 ст. 3 КАС України, а відтак таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, на момент прийняття спірного рішення у податкового органу були відсутні підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ, оскільки статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Таким чином, приймаючи до уваги численні порушення вимог податкового законодавства з боку податкового органу, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №29/18-3 від 24.01.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Транспортна компанія «Каскад-Крим» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.04.2013, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 26.04.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 159, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №29/18-3 від 24.01.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Транспортна компанія «Каскад-Крим»

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Каскад-Крим» (ЄДРПО 35002347) судовій збір у сумі 34,41 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна