Рішення

від 19.04.2013 по справі 2703/13581/2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2703/13581/2012

Провадження2/764/185/2013

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Гаркуші О.М., при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив „СонячнийВ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди з зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив „СонячнийВ» , третя особа - Відділ ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі про стягнення суми збитків, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первинним позовом Обслуговуючий кооперативи Гаражний кооператив „СонячнийВ» (далі - ОК „ГК „СонячнийВ») 13.12.2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 13.12.2006 року та додатковим рішенням від 07.05.2007 року договір, укладений 18 червня 2003 року між головою правління ОК „ГК „СонячнийВ» та ОСОБА_2 про надання земельної ділянки для будівництва гаражного боксу було визнано недійсним, зобов’язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку, передану йому вказаним договором та стягнуто з ОК „ГК „СонячнийВ» на користь ОСОБА_2 вартість гаражного боксу у розмірі 31 084,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя від 27 квітня 2010 року, у зв’язку зі смертю ОСОБА_2 18.09.2008 року, була проведена заміна сторони у виконавчому провадженні на його спадкоємця -дружину ОСОБА_1

17.06.2010 року Відділом ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі (далі - Відділ ДВС) було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-170/06 від 15.06.2010 року, виданого Ленінським районноим судом міста Севастополя про зобов’язання ОСОБА_1С, звільнити земельну ділянку передану договором від 28.06.2003 року, та стягнення з ОК „ГК „СонячнийВ» на користь ОСОБА_1 вартість гаражного боксу у сумі 31 084,00 грн.

Після неодноразових вимог Відділу ДВС до боржника ОСОБА_1 самостійно виконати рішення, зобов'язання по звільненню земельної ділянки відповідачем виконано не було. Нарешті, Відділом ДВС було запропоновано виконати рішення суду по звільненню земельної ділянки за рахунок ОК „ГК „СонячнийВ» , у зв’язку з чим було укладено договір з підрядником на виконання робіт по звільненню земельної ділянки від гаража. Виконання робіт по звільненню земельної ділянки обійшлося позивачу в 30 000,00 грн. та 300 грн. банківська комісія за перерахунок коштів підряднику. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 303,00 грн., а всього 30 603,00 грн.

ОСОБА_1 було подано зустрічний позов до ОК „ГК „СонячнийВ» про відшкодування суми збитків, спричинених розбиранням її гаражу будівельниками, залученими головою ОК „ГК „СонячнийВ» , зникненням її майна при виконанні рішення по звільненню земельної ділянки.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що 30 липня 2012 року, не зважаючи на госпіталізацію ОСОБА_1, на направлення листу до Відділу ДВС про зупинення виконавчих дій, було розпочато незаконне звільнення земельної ділянки, що призвело до збитків, які виражаються в зникненні її майна, переліченого у зустрічному позові. Отже, через неналежне та незаконне звільнення земельної ділянки, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ОК „ГК „СонячнийВ» збитки, які вона оцінює на суму 54 209,00 грн. та сплачені судові витрати.

Представник позивача ОК „ГК „СонячнийВ» у судовому засіданні позов підтримала, зазначивши, що у виконавчому листі чітко визначено пріоритетність виконання: спочатку звільнення ОСОБА_1 земельної ділянки від гаражу, вслід ОК „ГК „СонячнийВ» сплачує вартість гаражного боксу ОСОБА_1 Просила також врахувати суд, що 03.11.2010 року ОК „ГК „СонячнийВ» , як боржник за вимогами стягнення вартості гаражного боксу, рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 13.12.2006 року виконав, перерахувавши на рахунок Відділу ДВС 31 084,00 грн. Проте, не здобувши добровільного звільнення земельної ділянки ОСОБА_3, демонтували гараж за свої власні кошти, на цих підставах просила позов задовольнити в повному обсязі.

Зустрічний позов представник ОК „ГК „СонячнийВ» не визнала у повному обсязі, оскільки вважала його недоведеним відповідними доказами. Пояснила суду, що виконавчі дії по звільненню земельної ділянки провадились у присутності державного виконавця, двох понятих, голови ОК „ГК „СонячнийВ» та працівника міліції, розбирання гаражу провадилось будівельниками, ніяких збитків спричинено не було, майна, перелік якого ОСОБА_1 надає у зустрічному позову в гаражі не знаходилось, відповідно й знищено, вкрадено, вивезено не було. Доказів, що ОСОБА_1 спричинено збитки звільненням земельної ділянки не надано, тому й підстав для задоволення зустрічного позову не вбачається.

Представники ОСОБА_1 пред’явлений позов не визнали, оскільки вважають, що звільнення земельної ділянки провадилось не належним чином з порушенням діючого законодавства. В акті державного виконавця не зазначено від чого саме звільнено земельну ділянку, крім того рішення суду було виконано не в повному обсязі, а лише частково, та у відсутність ОСОБА_1, що позбавило її можливості контролювати процес демонтажу та що призвело до заволодіння її майном. Просила врахувати суд, що державний виконавець проігнорував заяву ОСОБА_1 про її госпіталізацію та про відкладення виконавчих дій з цього приводу. Зазначила, що у договорі підряду не визначено які саме роботи були виконані та на яку суму, тому просила суд відмовити у задоволенні первинного позову.

Заявлені зустрічні позовні вимоги представник ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі з обставин, викладених у зустрічному позові.

Представник відділу ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі ОСОБА_4 у судовому засідання позовні вимоги позивача за первинним позовом визнала обґрунтованими, вважає, що його право було порушено тривалим невиконання рішення суду по звільненню земельної ділянки. Підтвердила, що боржник ОСОБА_1, будучі повідомленою про відкрите виконавче провадження, на протязі двох років рішення суду не виконала, тому у порядку ст. 75 Закону України „Про виконавче провадженняВ» виконавчі дії були проведенні в період з 30 липня 2012 року по 02 серпня 2012 року за рахунок позивача.

Зустрічний позов представник відділу ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі вважає необґрунтованим, пояснивши суду, що звільнення земельної ділянки від гаражу провадилось цілком у відповідності до Закону України „Про виконавче провадженняВ» у присутності двох понятих, голови ОК „ГК „Сонячний, представника ОК „ГК „Сонячний та працівника міліції. Виконавчі дії провадились у відсутність ОСОБА_1 цілком з її вини, оскільки вона, як боржник, була неодноразово повідомлена про необхідність виконати рішення суду у самостійному порядку, на її адресу було надіслано чимало вимог про виконання рішення суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та акти державного виконавця, які маються в матеріалах виконавчого провадження. Крім того, представник Відділу ДВС на питання суду зазначила, що ані майна, перелік якого мається в зустрічному позові, ані мотоциклу, зникнення якого було озвучено в судовому засіданні в гаражі не було. Також пояснила суду, що зупинити виконавче провадження у разі перебування боржника на лікуванні є правом державного виконавця, а ні обов’язком, тому у зв’язку з тривалістю невиконання рішення суду, виконавчі дії відкладено не було. Крім того, заява ОСОБА_1 про відкладення виконавчих дій надійшла до Відділу ДВС, коли виконавчі дії було вже розпочато.

Таким чином, представник Відділу ДВС при постановленні рішення покладався на розсуд суду.

Суд вислухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги слід залишити без задоволення за наступними обставинами.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 13.12.2006 року та додатковим рішенням від 07.05.2007 року договір, укладений 18 червня 2003 року між головою правління ОК „ГК „СонячнийВ» та ОСОБА_2 про надання земельної ділянки для будівництва гаражного боксу було визнано недійсним, зобов’язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку, передану йому вказаним договором та стягнуто з ОК „ГК „СонячнийВ» на користь ОСОБА_2 вартість гаражного боксу у розмірі 31 084,00 грн. (а.с.3-5)

На виконання вищезазначеного рішення було видано виконавчий лист №2-170/06 від 15 червня 2010 року. (а.с.7)

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2010 року старшим державним виконавцем Гаврилюк Ю.М. було розпочато примусове виконання рішення суду винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, яким встановлено термін добровільного виконання рішення суду в строк до 24.06.2010 року, та яку було надіслано сторонам для відома та ОСОБА_1 для виконання за вих. № 13548/2/16 (а.с.153-154)

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 особисто отримала постанову про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить її підпис з вказанням дати її отримання - 22.06.2010 року. (а.с.155)

Як свідчить акт державного виконавця від 30 червня 2010 року, станом на 30.06.2010 року рішення суду по звільненню земельної ділянки виконано не було (а.с. 158), внаслідок чого на ОСОБА_1С, було накладено штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с.159), який також було надіслано на її адресу та отримано нею особисто (а.с.160).

Станом на 12 серпня 2010 року, рішення суду по звільненню земельної ділянки виконано також не було, про що свідчить акт державного виконавця від 12.08.2010 року (а.с. 161).

З матеріалів справи також вбачається, що на адресу ОСОБА_1 неодноразово було надіслано вимогу про зобов’язання її виконати рішення суду та надати докази виконання рішення суду, які також були отримані нею особисто (а.с.157-зворот)

Листом відділу ДВС від 04 квітня 2011 року за вих. №6301/2/16 Обслуговуючому кооперативу „ГК „СонячнийВ» було запропоновано авансувати витрати на проведення виконавчих дій по звільненню земельної ділянки (а.с.165).

Відповідно до вимоги від 16.06.2012 року виконавчі дії по звільненню земельної ділянки було призначено на 30 липня 2012 року о 10 годині. Даною вимогою ОСОБА_1 була зобов’язана бути присутньою при провадженні виконавчих дій, яку вона також отримала особисто 18 липня 2012 року (а.с.156 - зворот).

Як свідчить акт державного виконавця від 30.07.2012 року виконавчі дії було розпочато о 10 годині 15 хвили у присутності двох понятих, представника ОК „ГК „СонячнийВ» , голови ОК „ГК „СонячнийВ» та працівника органу внутрішніх справ (а.с. 172). Та лише 02 серпня 2012 року рішення суду було виконано у повном обсязі за рахунок позивача ОК „ГК „СонячнийВ» , про що також свідчить акт державного виконавця від 02.08.2012 року (а.с.174).

Судом безспірно встановлено, що на підставі договору підряду від 16.07.2012р., укладеного між ОК „ГК „СонячнийВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Юг» були виконані роботи по демонтажу зазначеного у рішенні суду гаражу. За надані послуги з демонтажу ОК „ГК „СонячнийВ» було сплачено підприємству суму в розмірі 30 000,00 гривень. (а.с.10,11,30)

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом.

Відповідно до ст.5 Закону, яка регулює обов'язковість вимог державного виконавця, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статтею 11 Закону державного виконавця в процесі здійснення виконавчого провадження наділено рядом прав, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Стаття 75 Закону визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Зокрема, цією статтею встановлено, що якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Таким чином, примусове виконання рішення суду від 13.12.2006р. Законом покладене в даному випадку саме на Відділ державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у місті Севастополі, а тому примусове виконання рішення допускається саме за участю державного виконавця.

З пояснень як представника ОК „ГК „СонячнийВ» , так і представника виконавчої служби вбачається, що при провадженні виконавчих дій по звільненню земельної ділянки цілком дотримано процедуру по забезпеченню виконання рішення, тобто залучено двох понятих, працівника органів внутрішніх справ, забезпечено присутність державного виконавця, який контролював процес звільнення земельної ділянки, обрано виконавця робіт, погоджено вартість його послуг та безпосередньо їх оплачено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майновий збиток, спричинений неправомірними діями або бездіяльністю особовим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка його завдала.

Отже, аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що за таких обставин є можливість покласти на ОСОБА_1 обов'язки відшкодувати ОК „ГК „СонячнийВ» його витрати на демонтаж гаражу.

Таким чином, позовні вимоги заявлені позивачем за первинним позовом є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОК „ГК „СонячнийВ» суму збитків у розмірі 30 000,00 грн. Звертаючи увагу, що для перерахування даної суми на рахунок підрядника необхідно було сплатити банківську комісію у розмірі 300,00 грн., суд також відносить їх к збиткам та вважає, що вони повинні бути також відшкодовані.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 до ОК „ГК „СонячнийВ» про стягнення збитків, спричинених зникненням її майна при виконанні рішення по звільненню земельної ділянки, суд вважає за доцільне зазанчити, що статтеєю 22 Цивільного кодексу України встановлені загальні правила відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а саме:

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

За таких обставин суд не знаходить підстав вважати дії відповідача за зустрічним позовом ОК „ГК „СонячнийВ» протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1

Крім того, позивач посилаючись на вимоги ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України не надала жодного доказу заподіяння їй матеріальної шкоди. Наданні позивачем кошторис б/№ та б/д на загальнобудівельні роботи індивідуального гаражу №21А на 1 автомобіль з приміщенням для охорони в ГК „СонячнийВ» не є доказами збитків в розумінні діючого законодавства, оскільки суду не надано жодного доказу їх реального заподіяння. Суду також не надано жодного доказу, що заподіянні збитки саме на суму 54 209,00грн.

Статтею 60 ЦПК України передбачений обов’язок сторін доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд знаходить заслуговуючими увагу доводи представника ОК „ГК „СонячнийВ» про те, що у виконавчому листі №2-170/06 від 15.06.2010 чітко визначено пріоритетність виконання: спочатку звільнення земельної ділянки від гаражу, потім відшкодування вартості гаражного боксу. На виконання цього рішення, 03.11.2010 року ОК „ГК „СонячнийВ» свої зобов’язання по відшкодуванню виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок Відділу ДВС 31 084,00 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець на протязі 6 місяців вимагала ОСОБА_1 надати реквізити, на які можливо перерахувати суму заборгованості на її користь (а.с.177-180). Та згідно платіжному дорученню №2063 грошові кошти у розмірі 31 084,00 було перераховано лише 12 травня 2011 року (а.с.182).

Отже, суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 31 084,00 грн. знаходились на депозитному рахунку Відділу ДВС понад 6 місяців з тиєї причини, що ОСОБА_1 навмисно відмовлялася надавати державному виконавцю реквізити особового рахунку, тобто посилання представників ОСОБА_1 на неможливість виконати рішення суду по звільненню земельної ділянки у зв’язку з відсутністю коштів безпідставні, суперечать будь-якій логіці та здоровому глузду.

Суд також вважає посилання представників ОСОБА_1 на те, що державний виконавець порушив чинне законодавство не зупинивши виконавчі дії по звільненню земельної ділянки у зв’язку з госпіталізацією боржника ОСОБА_1 безпідставними, оскільки відповідно до ст. 38 ЗУ „про виконавче провадженняВ» чітко встановлено, що зупинити виконавче провадження у разі перебування боржника на лікуванні є правом державного виконавця, а не обов'язком. Крім того, як вбачається з кур'єрської накладної, заява про відкладення виконавчих дій надійшла на адресу Відділу ДВС коли виконавчи дії по звільненню земельної ділянки було вже розпочато (а.с.175).

За таких обставин, у задоволенні зустрічного позову по відшкодуванню збитків має бути відмовлено у зв'язку з недоведеності позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 303,00 грн. По зустрічному позову судові витрати відшкодуванню не підлягають в сил ст. 89 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 610, 611, 621, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 11, 38, 75 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 179, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив „СонячнийВ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, паспорт серії 4097 №092070, виданий 55 ОМ Колпинського району м.Санкт-Петербург 07.10.1998 року, ІДН - НОМЕР_1 на користь Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив „СонячнийВ» , ЄДРПОУ - 23896312 шкоду у розмірі 30 300,00 грн., судовий збір в сумі 303,00 грн., а всього стягнути 30 603,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив „СонячнийВ» , третя особа - Відділ ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі про стягнення суми збитків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя -