Ухвала

від 08.08.2013 по справі 2703/13581/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

08.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/317/2013 Головуючий в першій

Категорія 30 інстанції Гаркуша О.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Пасічник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_3,

представників відповідача - Перфільєва В.Г.,

Долованюк Т.С.,

Алієва Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 19 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу „Гаражний кооператив „Сонячний" до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Обслуговуючого кооперативу „Гаражний кооператив „Сонячний", третя особа - відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Севастополі, про стягнення суми збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року Обслуговуючий кооператив „Гаражний кооператив „Сонячний" (далі ОК „ГК Сонячний") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 30 000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 13.12.2006 року та додатковим рішенням вказаного суду від 07.05.2007 року договір, укладений 28 червня 2003 року між головою правління ОК „ГК Сонячний" і ОСОБА_8 про надання земельної ділянки для будівництва гаражного боксу був визнаний недійсним, ОСОБА_8 зобов'язано звільнити земельну ділянку, і з ОК „ГК Сонячний" на користь ОСОБА_8 стягнута вартість гаражного боксу в сумі 31 084 грн.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_8 18.09.2008 року ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 квітня 2010 року проведена заміна сторони у виконавчому провадження на його спадкоємця - дружину ОСОБА_7

17.06.2010 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі (далі ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя) було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-170/06 від 15.06.2010р., виданого Ленінським районним судом м.Севастополя, про зобов'язання ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку передану договором від 28.06.2003 року, та стягнення з ОК „ГК Сонячний" на користь ОСОБА_7 вартості гаражного боксу в сумі 31 084 грн.

Після неодноразових вимог ВДВС до боржника ОСОБА_7 самостійного виконання судового рішення, зобов'язання зі звільнення земельної ділянки відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим ВДВС було запропоновано виконати рішення суду зі звільнення земельної ділянки за рахунок кооперативу. Позивачем було укладено договір з підрядником на виконання робіт зі звільнення земельної ділянки від гаража. Виконання цих робіт коштувало позивачу 30 300 грн., з яких 300 грн. - це банківська комісія за перерахунок коштів підряднику.

07.03.2013р. ОСОБА_7 пред'явила до ОК „ГК Сонячний" зустрічний позов про відшкодування суми збитків в розмірі 54 029 грн., завданих розбиранням її гаражу будівельниками, залученими головою кооперативу, зникненням її майна при виконанні рішення суду.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що 30 липня 2012 року, не зважаючи на госпіталізацію ОСОБА_7, направленням у зв'язку з цим листа до ВДВС про зупинення виконавчих дій, було розпочато незаконне звільнення земельної ділянки, що призвело до збитків, які виражаються в зникненні її майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 квітня 2013 року первісний позов ОК „ГК Сонячний" задоволений, ОСОБА_7 в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення - про відмову ОК „ГК Сонячний" в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному суді апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, і в цій частині оскаржується рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем були доведені обставини, на які він посилався в обґрунтування вимог.

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, та не спростовується доводами апеляційної скарги.

Згідно ст. 5, ч.2 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В процесі здійснення виконавчого провадження державного виконавця наділено рядом прав, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до Закону; залучати у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб; накладати стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 75 зазначеного Закону - після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин

державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до

статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його

накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без

участі боржника, державний виконавець організовує виконання

відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 13.12.2006 року визнаний недійсним договір, укладений 28.06.2003р. між головою правління ОК „ГК „Сонячний" та ОСОБА_8 про надання останньому земельної ділянки для будівництва гаражного боксу, сторони за договором повернуті до первинного стану.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 07 травня 2007 року визначено, яким саме чином сторони за договором повернуті до первинного стану, а саме - на відповідача ОСОБА_8 покладено зобов'язання звільнити земельну ділянку, передану йому за договором, а з кооперативу на користь ОСОБА_8 стягнута вартість побудованого на земельній ділянці гаражного боксу в сумі 31 084 грн. (а.с.3-5).

На виконання вищезазначених рішень суду був виданий виконавчий лист №2-170/06 (а.с.7). В подальшому, у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_8 ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 квітня 2010 року була проведена заміна сторони у виконавчому провадження на його спадкоємця - дружину ОСОБА_7, та виданий дублікат виконавчого листа про зобов'язання ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку (а.с.6).

17.06.2010р. на підставі виконавчого листа ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя відкрито виконавче провадження (а.с.154). Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу ОСОБА_7 та одержана останньою 22.06.2010р.(а.с.155).

Оскільки неодноразові вимоги ВДВС Ленінського району м.Севастополя звільнити земельну ділянку ОСОБА_7 виконані не були, у зв'язку з чим на останню був накладений штраф (а.с.157-161), ОК „ГК „Сонячний" було запропоновано авансувати витрати на проведення виконавчих дій зі звільнення земельної ділянки (а.с.162-163).

Виконавчі дії звільнення земельної ділянки було призначено на 30 липня 2012 року о 10.00 годині, про що остання була повідомлена належним чином 18.07.2012р.(а.с.156-156 зворот).

Згідно актів державного виконавця від 30.07.2012 року та 03 серпня 2012 року виконання рішення суду було розпочато 30.07.2012р. у присутності двох понятих, представника ОК „ГК „Сонячний", голови кооперативу і працівника органу внутрішніх справ та 03.08.2012р. виконано в повному обсязі(а.с.172, 174).

Роботи із демонтажу гаражного боксу були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр-Юг" на підставі укладеного 16.07.2012р. між останнім та ОК „ГК „Сонячний" договору підряду (а.с.10). За надані послуги позивачем було сплачено суму в розмірі 30 300 грн., з урахуванням банківської комісії за перерахунок коштів підряднику в сумі 300 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про сплату (а.с.11,30).

Суд належно оцінив викладені обставини та відповідно до ст. 1166 ЦК обґрунтовано поклав на ОСОБА_7, неправомірною бездіяльністю якої ОК „ГК „Сонячний" завдано майнової шкоди, обов'язок цю шкоду відшкодувати.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Ленінського районного суду від 13.12.2006р. та додаткове рішення суду від 07.05.2007р. не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки не містять зазначення про спосіб їх виконання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення набрали законної сили та відповідно до ст. 14 ЦПК обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 215 ЦПК резолютивні частини рішень суду містять чіткий висновок по суті позовних вимог, розмір грошових сум, присуджених ОСОБА_8; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити, а саме - звільнити земельну ділянку, передану йому за договором.

З цих самих підстав необґрунтовані доводи апелянта про обов'язок кооперативу звільнити земельну ділянку після повернення їй грошей, витрачених ОСОБА_8 на будівництво гаражного боксу у зв'язку з тим, що останньому були завдані збитки винними діями голови правління кооперативу, який при укладенні договору перевищив свої повноваження. Ці обставини були предметом судового розгляду, результатом якого є зазначені вище рішення, що набрали законної сили.

Доводи апеляційної скарги про те, що після отримання ОСОБА_7 компенсації в сумі 31084 грн., кооператив був вправі розпоряджатися даним гаражним боксом на власний розсуд і не в рамках виконавчого провадження, оскільки фактично ОСОБА_7 звільнила земельну ділянку, гаражним боксом не користувалась, необґрунтовані, оскільки рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 17.11.2011 року ОК „ГК „Сонячний" було відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на гаражний бокс.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець повинен був зупинити виконавчі дії у зв'язку із хворобою боржника, також необґрунтовані, оскільки згідно із ст. 38 Закону України „Про виконавче провадження" зупинення виконавчого провадження випадку перебування боржника на лікуванні є правом державного виконавця, а не обов'язком. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 38 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження може бути зупинено у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі. Обставин неможливості виконання рішення (за рахунок кооперативу) без участі ОСОБА_7 з матеріалів справи не вбачається.

Доводи про виконання рішення суду не в повному обсязі, оскільки на земельній ділянці залишився гаражний підвал, не підтверджені відповідними доказами та спростовуються документами виконавчого провадження.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 308 ЦПК відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 19 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ В.О.Єфімова

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А. Андрейченко