Рішення

від 26.04.2013 по справі 914/830/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.13 Справа№ 914/830/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянувши матеріали справи

за позовом: Відділу освіти Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Галицького правничого ліцею, м. Львів;

про: стягнення 123 468 грн. 89 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Наголяк М.І. - представник на підставі довіреності;

відповідача: Алексеєнко А.А. - представник на підставі довіреності;

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 27.02.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву Відділу освіти Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Галицького правничого ліцею про стягнення заборгованості в розмірі 125 768 грн. 11 коп. Розгляд справи призначено на 27.03.2013 року.

У судове засідання 27.03.2013 року представник відповідача не з'явився. 26.03.2013 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог № 3207/439 від 19.03.2013 року відповідно до якої просить суд стягнути із відповідача 192241 грн. 32 коп. боргу по оплаті комунальних платежів. Судом відкладено розгляд справи на 10.04.2013 року.

У судовому засіданні 10.04.2013 року представник відповідача позов заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 10.04.2013 року.

В судових засіданнях 10.04.2013 року, 17.04.2013 року та 24.04.2013 року судом оголошувалась перерва за клопотанням представників сторін.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 26.04.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку з наявністю заборгованості у відповідача перед позивачем по комунальних платежах згідно з укладеними між сторонами договорами оренди.

01 вересня 2005 року та 22 травня 2006 року мiж Вiддiлом освiти Залiзничної райадмiнiстрацiї Львiвської міської ради (надалi у тексті рішення - позивач, орендодавець) та Галицьким правничим лiцеєм (надалi у тексті рішення - орендар, відповідач) укладено договори оренди нерухомого майна відповідно № Б-0336 та № Б-0437 (надалi у тексті рішення - договори). Згiдно з п. 1 вищезазначених договорiв позивач передав, а вiдповiдач прийняв, у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове примiщення, що знаходиться за адресою: м.Львiв, вул. Городоцька, 38, загальною площею 186,5 кв.м.

Додатками до договорiв оренди нерухомого майна № Б-0336 та № Б-0437, а саме від 03 березня 2008 року, 08 сiчня 2009 року, 28 сiчня 2009 року та 05 травня 2010 року вносились змiни щодо орендованої площi. Остаточна площа орендованих приміщень становить 711,8 кв.м. (додаток до договору від 05.05.2010 року).

Підставою звернення позивача до суду є те, що із зміною орендованої площі в сторону її збільшення суттєво збiльшилось і нарахування по комунальних платежах, які відповідач не сплачує.

Сума боргу Галицького правничого ліцею перед Вiддiлом освiти Залiзничного району станом на 01.09.2012 року становить 123 468,89 грн.

Відповідач не заперечує факт надання комунальних послуг щодо опалення орендованого приміщення і відповідно фактичне використання даної послуги. Проте відповідач заперечує обов'язок оплати даних послуг згідно з виставленими позивачем рахунками без відповідного обґрунтування їх вартості. Крім цього, орендодавець не є постачальником теплової енергії, а тому мова може йти виключно про відшкодування його витрат на опалення, а не оплату комунальних послуг. При цьому, відповідач звертає увагу на необґрунтованість представлено рахунку позивачем, так як ВО Залізничного району УО ДГП Львівської міської ради не надано підтверджень розміру витрат на оплату вартості теплопостачання, розрахунку таких витрат, а також розрахунку частки витрат, яка повинна відшкодовуватись відповідачем. Також відповідач посилається і на відсутність у нього підстав для оплати комунальних платежів.

Доказів здійснення оплати комунальних послуг відповідач не пред'явив, позовні вимоги заперечив.

У процесі розгляду справи суд встановив: 01 вересня 2005 року мiж Львівською українською гуманітарною гімназією з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови (м. Львів, вул. О.Степанівни, 18, код ЄДРПОУ 22350373) в особі директора Лопушанської Г.В. (орендодавцем згідно договору) та Галицьким правничим ліцеєм (м. Львів, вул. Городоцька, 26, код ЄДРПОУ 26412591) (орендарем згідно договору) було укладено договір оренди нерухомого майна № Б-0336, що знаходиться на балансі Львівської української гуманітарної гімназії з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови. Загальна площа орендованого нерухомого майна складає 1457 кв.м., з яких об'єктом оренди є нежитлові приміщення третього поверху позначені в поверховому плані за № 143, площею 55,0 кв. та приміщення за № 146 площею 39,2 кв.м. (загальна площа 94,2 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 38.

Додатком до договору № Б-0336 від 01.09.2005 року від 01.09.2006 року орендодавцем є Відділ Освіти Залізничної рай адміністрації Львівської міської ради.

22 травня 2006 року мiж Відділом освіти Залізничної райадміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Виговського, 34, код ЄДРПОУ 25224410) (орендодавцем згідно договору) та Галицьким правничим ліцеєм (м. Львів, вул. Городоцька, 26, код ЄДРПОУ 26412591) (орендарем згідно договору) було укладено договір оренди нерухомого майна № Б-0437, що знаходиться на балансі Відділу освіти Залізничної райадміністрації Львівської міської ради. Загальна площа орендованого нерухомого майна складає 1457 кв.м., з яких об'єктом оренди є нежитлові приміщення третього поверху позначені в поверховому плані за № 148, площею 34,5 кв. та приміщення за № 152 площею 57,8 кв.м. (загальна площа 92,3 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 38.

Додатками до договорів оренди нерухомого майна № Б-0437 від 22.05.2008 року та Б-0336 від 01.09.2005 року змінювався термін оренди та площа орендованих приміщень. І відповідно до останніх додатків від 05.05.2010 року та від 05.03.2012 року площа орендованих приміщень становить 711,98 кв.м. та відповідно термін оренди продовжений до 05.03.2013 року.

Пунктом 7 договору сторони узгодили обов'язки орендаря. Так, відповідно до п. 7.2 обов'язком орендаря є своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Розділом 5 договорів сторони визначили орендну плату та порядок розрахунків. Зокрема, п. 5.3 договорів сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках передбачених законодавством.

Відповідно до п. 5.2 договору до орендної плати не входить плата за комунальнi послуги, вартість експлуатацiйних витрат та плата за користування земельною дiлянкою.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до п.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 2 п.п.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ст. 1 ст. ст. 692 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом вище, сторони уклали договори оренди № Б-0336 від 01 вересня 2005 року та № Б-0437 від 22 травня 2006 року, які стали підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Позивач звернувся із позовом про стягнення із відповідача 123 468 грн. 89 коп. боргу по оплаті комунальних платежів.

Суд встановив, що обов'язком орендаря згідно договорів оренди нерухомого майна № Б-0336 від 01 вересня 2005 року та № Б-0437 від 22 травня 2006 року є своєчасна і в повному обсязі сплата орендної плати (п. 7.2 договору).

Одночасно, судом встановлено що, відповідно до п. 5.2 договорів, плата за комунальнi послуги, вартість експлуатацiйних витрат та плата за користування земельною ділянкою не входять до орендної плати.

З правового аналізу укладених між сторонами спору договорів оренди судом встановлено відсутність умови про покладення на орендаря (відповідача) обов'язку по сплаті комунальних платежів та порядку його виконання. Наведене сторонами належним чином не спростовано.

Окрім цього, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Львова, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007р. №897 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова», яке набуло чинності в процесі перебування сторін спору в договірних орендних відносинах.

Зокрема, у п. п. 5.1.1. п. 5.1. вказаного Положення передбачено, що істотними умовами договору оренди комунального майна є умови, визначені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (ст. 10), серед яких відсутня умова про покладення на орендаря обов'язку по сплаті комунальних платежів за орендоване нерухоме майно. Окрім цього згідно з вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Підпунктом 5.1.2. п. 5.1. Положення врегульовано, що окрім вищевказаних умов у договорі оренди комунального майна можуть бути передбачені такі умови, зокрема, як, своєчасна сплата всіх належних комунальних платежів. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Укладений сторонами договір оренди у частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна (п. п.5.1.3. п.5.1. Положення).

Судом встановлено, що на виконання зазначених вище пунктів Положення, сторони спору не вносили змін до чинних договорів оренди в частині покладення на орендаря обов'язку по сплаті комунальних платежів. Належні докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Цивільні обов'язки, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на невстановлений в процесі розгляду справи судом обов'язок відповідача сплачувати комунальні платежі, останній не може вважатись таким, що порушив договірні зобов'язання, а отже не може бути примушений в судовому порядку до усунення таких порушень шляхом задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 123 468 грн. 89 коп. боргу по оплаті комунальних послуг, на підставі укладених між сторонами договорів оренди нерухомого майна № Б-0336 та Б-0437.

Твердження позивача про те, що часткова сплата комунальних платежів відповідачем проводилась, не тягне і встановлює для відповідача обов'язку їх сплати в подальшу.

З огляду на викладене, суд вважає заявлений у даному спорі позов безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути її без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Як зазначено у п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі, коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї.

З огляду відсутність доказів доплати судового збору до заяви про уточнення позовних вимог № 3207/439 від 19.03.2013 року (вх. № 7892/13 від 21.03.2013 року), суд вважає за необхідне повернути дану заяву без розгляду.

Також суд звертає увагу позивача і на те, що предметом даного позову є сума 125 768 грн. 11 коп., а сума боргу, відповідно до представленого позивачем розрахунку складає 123468 грн. 89 коп. В прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути 125 768 грн. 11 коп., що складається із 123 468 грн. основного боргу та 2 466 грн. 04 коп. судового збору. В даному випадку математичний розрахунок здійснений позивачем не правильно. Не правильно застосовано позивачем і норму ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовий збір не входить в ціну позову. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею, відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України. Отже в даному випадку ціна позову становить 123 468 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 4. ч. 1 ст. 63, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повернути без розгляду заяву Відділу освіти Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 3207/439 від 19.03.2013 року (вх. № 7892/13 від 21.03.2013 року) про збільшення позовних вимог.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 26.04.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв