Постанова

від 18.04.2013 по справі 5015/3316/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 5015/3316/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційні скарги ПАТ «Фольксбанк» № 10-3/1107 від 22.01.2013 року

та ПП «Нива В.Ш.» від 25.01.2013 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2012 року

у справі № 5015/3316/12

за позовом : ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», м. Львів

до відповідача-1 : Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

до відповідача-2 : ПП «Нива В.Ш.», м. Київ

за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_3, с. Муроване

за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ «Фольксбанк», м. Львів

про визнання такими, що не відбулися прилюдних торгів від 12.07.2012 року та визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 12.07.2012 року

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Пащук А.І. - представник

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: Гук О.О. - представник

Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2012 року у справі № 5015/3316/12 (суддя - Гоменюк З.П.), позов ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» задоволено частково: визнано недійсними результати прилюдних торгів від 12.07.2012 року, оформлені протоколом № 1412139-5/1, з реалізації арештованого нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69, та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2 заг. площею 316,6 кв. м., що були проведені ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 14 та визнано недійсними акти, якими було оформлено результати прилюдних торгів від 12.07.2012 року з реалізації арештованого нерухомого майна ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69 та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2, заг. площа 316,6 м.кв. , що були проведені ПП «Нива-В.Ш.». В частині позовних вимог про визнання такими, що не відбулись прилюдні торги від 12.07.2012 року, оформлені протоколом № 1412139-5/1, з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69 та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2 заг. площею 316,6 кв. м., що були проведені ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 14 та визнання недійсними їх результатів - залишено без розгляду.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що оскільки, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені законом в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №68/5 від 27.10.1999р. з наступними змінами.

Також, місцевим господарським судом зроблено висновок у рішенні, що визнавши недійсними результати прилюдних торгів від 12.07.2012 року, оформлені протоколом № 1412139-5/1, слід визнати недійсними акти, якими оформлено зазначені результати прилюдних торгів від 12.07.2012 року.

Крім цього, місцевий господарський суд приймаючи рішення у справі, прийшов до висновку, що в частині позовних вимог про визнання такими, що не відбулись прилюдні торги від 12.07.2012 року, оформлені протоколом № 1412139-5/1, з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69 та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2 заг. площею 316,6 кв. м., що були проведені ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 14 та визнання недійсними їх результатів, слід залишити без розгляду, оскільки вказана позовна вимога за своєю суттю є повторенням попередньої вимоги позивача.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ «Фольксбанк» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом першої інстанції не з'ясовано повно та всебічно всіх обставин, що мають значення для справи, тим самим допущено порушення норми матеріального та процесуального права та належним чином не досліджено інших доказів у справі в їх сукупності, не надано їм належну оцінку на підставі закону.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що:

- доповнення до позовної заяви про визнання недійсними актів, якими було оформлено результати прилюдних торгів від 12.07.2012 року з примусової реалізації арештованого нерухомого майна ТзОВ «ТД «Бетоль», подане позивачем з порушенням вимог ГПК України та не було направлене іншим учасникам судового процесу, що позбавило їх можливості надання обґрунтованих заперечень та пояснень з приводу збільшення позовних вимог;

- місцевим господарським судом зроблено суперечливі висновки щодо повідомлення державним виконавцем сторін виконавчого провадження про відкриття виконавчого провадження, направлення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, призначення державним виконавцем експерта;

- господарським судом першої інстанції не досліджувались в судових засіданнях обставини справи щодо проведення експертом,суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_6 оцінки майна, а саменежитлової будівлі літ. Б-2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, буд. 69, яка була здійснена 14.01.2012 року, оскільки дійсно, мало місце допущення помилки при друці на стор. 3 звіту про оцінку нежитлової будівлі щодо фактичної дати проведення оцінки. Факт допущення описки спростовується викладеним на сторінці 19 даного звіту, де зазначається про проведення експертом дослідження та огляду об'єкту нерухомості 14.02.2012 року. Також необхідно відмітити, що зазначений звіт був отриманий державним виконавцем 03.03.2012 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на його титульній сторінці. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем згідно вимог п. 4.3.5 Інструкції з організацій примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, 05.03.2012 року було направлено повідомлення про оцінку майна.

Також, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, апеляційну скаргу подано ПП «Нива В.Ш.», в якій останній просить рішення господарського суду Львівської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки вважає, що:

- судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що полягає в застосуванні нормативно-правових актів, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема, місцевий господарський суд покликається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», що втратила чинність відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9. На дату укладення договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) № 1412139 від 04.04.2012 року, діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 22.12.2011 року, стаття 61 якої зазначає про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, а не про реалізацію майна, на яке звернено стягнення. Крім того, пункт 5.4 до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999р. № 68/5, виключено;

- місцевим господарським судом не прийнято до уваги той факт, що відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність. Однак, ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», в порушення вищевказаних норм, не надало суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач намагався погодити початкову ціну з іпотекодержателем (ПАТ «Фольксбанк») або звернувся до іпотекодержателя з відповідною заявою зокрема, а тому дане твердження є безпідставним та необґрунтованим;

- безпідставним вважає апелянт висновок господарського суду, що організатор прилюдних торгів не повідомив державного виконавця та іпотекодержателя (стягувача) про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким саме чином неповідомлення цих осіб порушує права та охоронювані законом інтереси ТзОВ «ТД «Бетоль».

Крім цього, апелент вважає, що місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги частково, помилково та необґрунтовано керувався статтями 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, оскільки підставами визнання прилюдних торгів недійсними є, як правило, порушення приписів нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок реалізації арештованого майна, а саме - Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5, Закону України «Про іпотеку», а тому порушення їх норм є підставою визнання прилюдних торгів недійсними.

У додаткових письмових поясненнях від 20.03.2013 року ПП «Нива -В.Ш.» зазначає, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, вказує на те, що оголошення про проведення прилюдних торгів було опубліковано в місцевих друкованих засобах масової інформації.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не подав, усно у судовому засіданні 21.02.2013 року вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання 18.04.2013 року явку вповноваженого представника не забезпечив, однак, подав клопотання від 18.04.2013 року про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання.

Дане клопотання, судова колегія вважає необґрунтованим і безпідставним та вважає, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, обов'язкова участь представників сторін, судом не визнавалась, додаткових доказів від позивача апеляційний суд не витребовував, а тому колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів є достатньо, щоб розглянути справу без участі представника позивача.

Крім цього, 13.03.2013 року ОСОБА_7 подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача, яка обґрунтована тим, що зміст прийнятого у справі рішення прямо і безпосередньо впливатиме на його права і обов'язки, зокрема, визначатиме обсяг таких обов'язків перед третіми особами, а саме: кредитором - ПАТ «Фольксбанк» в частині залишку кредитних зобов'язань, що залишаться непокритими, іпотекодавцем - ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» в частині розміру прав вимоги, що виникнуть в останнього як поручителя, що виконав зобов'язання за боржника, державою - в частині розміру доходу, з суми якого слід сплатити податок на доходи громадян.

Колегія суддів розглянувши дане клопотання, вважає, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відповідно до частин 1-3 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

За змістом абз. 4, 5, 7 п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. №18 (із змінами і доповненнями), питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З огляду на наведенні положення вбачається, що необхідною умовою для залучення третьої особи до участі у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є наявність юридичного інтересу до предмету спору у такої особи.

Процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.

Однак, здійснюючи аналіз матеріалів справи та доводи, які викладені ОСОБА_7 в заяві, апеляційна інстанція вважає, що такі до задоволення не підлягають, оскільки останній не обґрунтував, яким чином рішення у справі вплине на його права і обов'язки, та як матеріальні правовідносини між ним і однією із сторін в результаті прийняття судом рішення, зазнають певних змін.

Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника відповідача-2 та третьої особи-2, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задоволити, виходячи з наступного:

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.2011 року у справі № 5015/4613/11 задоволено позовні вимоги ПАТ «Фольксбанк» та стягнуто з ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» на користь банку - 488 293,33 дол. США, що за курсом НБУ станом на 05.08.2011 року становить 3 892 283,79 грн. та 1 820,00 грн. комісій, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлю літ Б-2, загальною площею 316,6 кв.м., що знаходиться в м. Львові по вул. Варшавській, 69.

На виконання вказаного рішення, господарським судом Львівської області 24.10.2011 року видано наказ, який передано на примусове виконання у відділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Як зазначає позивач, 30.07.2012 року ним було отримано протокол № 1412139-5/1, затверджений директором філії 14 ПП «Нива-В.Ш.» 12.07.2012 року, про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), що належить на праві власності ТзОВ «ТД «Бетоль». За результатами вказаних прилюдних торгів, майно позивача було продане третій особі ОСОБА_3 за ціною 971 100,00 грн..

Оскільки, як стверджує позивач в позовній заяві, жодних повідомлень щодо відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на своє нерухоме майно, призначення експерта та встановлення експертної оцінки цього нерухомого майна, а також повідомлень про проведення прилюдних торгів з його реалізації ним отримано не було, ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» подано позов про визнання такими, що не відбулись, прилюдні торги від 12.07.2012 року з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69, та складається з нежитлової будівлі літ.Б-2, загальна площа 316,6 кв.м., що були проведені ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 14 та оформлені протоколом № 1412139-5/1 та визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 12.07.2012 року з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69, та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2, загальна площа 316,6 кв.м., що були проведені ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 14 та оформлені протоколом № 1412139-5/1.

11.12.2012 року представником позивача (адвокат ОСОБА_8) подано доповнення до позовної заяви, відповідно до якого позивач просить визнати недійсними акти, якими було оформлено результати прилюдних торгів від 12.07.2012 року з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «ТД «Бетоль», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69 та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2, заг. площа 316,6 м.кв. , що були проведені ПП «Нива-В.Ш.».

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд прийняв до провадження вищенаведені доповнення до позовної заяви від 11.12.2012 року.

Однак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та здійснив суперечливі висновки щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, ст. 22 ГПК України не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями)).

Позовна заява позивача містить вимогу про:

- про визнання такими, що не відбулись, прилюдні торги від 12.07.2012 року з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» та оформлені протоколом № 1412139-5/1;

- визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 12.07.2012 року з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» та оформлені протоколом № 1412139-5/1.

Вимоги, які позивачем оформлені «доповненням» до позовної заяви (том ІІ, а.с. 51) є фактично заявою про зміну предмету позову, яке може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції, та така заява повинна відповідати ст. 54 ГПК України формою і змістом з долученням до неї документів, зазначених у ст. 57 ГПК України. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм є підставою для її повернення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про зміну предмету позову подана позивачем 11.12.2012 року, в судовому засіданні, в якому судом першої інстанції прийнято рішення без участі представників відповідача і третіх осіб і без дотримання позивачем вимог ст.ст. 54, 57 ГПК України, щодо направлення сторонам такої заяви.

А тому, в силу п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями), така заява підлягає поверненню місцевим господарським судом.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на порушення позивачем порядку подання заяви про зміну предмету позову та в порушення норм ГПК України, безпідставно прийняв її до розгляду і прийняв в цій частині незаконне рішення.

Крім того, приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд послався на норми Закону і постанови Пленуму Верховного Суду України, які втратили чинність, в зв'язку з чим, рішення суду не відповідає постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 року № 6 та постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14. А саме, місцевим господарським судом застосовано ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка була чинна до 09.03.2011 року. Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010р. № 2677-VI внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження» та викладено ст. 61 Закону в новій редакції, яка передбачає вилучення державним виконавцем у божника предметів, зазначених у виконавчому документі та передачу їх стягувачу, про що складається акт передачі, а не реалізацію майна, на яке звернено стягнення, як вказав у рішенні місцевий господарський суд.

Окрім цього, місцевий господарський суд обґрунтовуючи рішення, покликається на п. 5.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999р. № 68/5, який відповідно до п. 9 наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого державними виконавцями майна» від 17.09.2008 року N 1586/5, втратив чинність, а також постанову Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», що втратила чинність відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9.

Крім того, висновки місцевого господарського суду зроблені у рішенні є протилежними. Так у абзаці першому сторінки четвертої рішення, суд зробив висновок, що постанову про відкриття виконавчого провадження, керуючись ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику було скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку надіслано сторонам за вих. № 09-01-45/459/В7-15860, про що свідчить реєстр № 280 від 11.11.2011 року на відправлення рекомендованої кореспонденції за адресою вказаною у виконавчому документі. Проте, в абзаці другому сторінки шостої рішення, місцевий господарський суд робить протилежний висновок, що в матеріалах справи відповідачем-1 надано реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції № 280 від 11.11.2011 року, з якого не вбачається, за якою саме адресою позивачу надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження, та не долучено повідомлення про вручення рекомендованої пошти відповідач-1. Крім того, із вказаного реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції не вбачається який саме процесуальний документ надсилався позивачу, оскільки 10.11.2011 року, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження, була винесена ще одна постанова - про арешт майна боржника та заборони на його відчуження.

Приймаючи рішення у справі в частині залишення без розгляду вимог позивача про визнання такими, що не відбулись прилюдні торги від 12.07.2012р. з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» та оформлені протоколом № 1412139-5/1 та визнання недійсними їх результатів, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вказана позовна вимога за своєю суттю є повторенням попередньої вимого позивача. Однак, колегія суддів з таким висновком погодитись не може, оскільки ст. 81 ГПК України, яка визначає виключні підстави для залишення позову без розгляду, не містить такої підстави для залишення позову без розгляду як тотожність позовних вимог.

Окрім цього, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:

В позовній заяві та в письмових поясненнях в обґрунтування позовних вимог (том ІІ, а.с. 1) , позивач покликається на порушення відповідачем-1 - Підрозділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, вимог ст.ст. 41, 43 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 31, 47, 58 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 (із змінами і доповненнями).

Підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством Правил проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні повноважень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV (із змінами і доповненнями) , до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 Закону України «Про виконавче провадження») та такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом (зокрема ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадження, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справ № 6-116 ч.с. 12).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в позові до Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 12.07.2012 року, оформлених протоколом № 1412139-5/1, з реалізації арештованого нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 69, та складається з нежитлової будівлі літ. Б-2 заг. площею 316,6 кв. м., що були проведені ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії № 14, належить відмовити. Місцевий господарський суд на дану обставину справи уваги не звернув, та безпідставно задоволив вимоги позивача до Головного управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області.

Щодо позовних вимог про визнання прилюдних торгів такими що не відбулися, то такі є безпідставними і до задоволення не підлягають, оскільки п. 7. 1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5, визначає, що прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден із покупців не запропонував ціну вищу за стартову ціну лота; несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно.

З матеріалів справи вбачається, а саме протоколу № 1412139-5/1 від 12.07.2012 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (том І, а.с. 17) , що оскільки переможець прилюдних торгів ОСОБА_9 не вніс всієї суми до сплати за придбане майно у встановлений термін, у порядку ст. 46 Закону України «Про іпотеку» переможцем торгів визнано ОСОБА_3. З огляду на наведене, відсутні підстави для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Порушення ПП «Нива-В.Ш.» вимог закону при проведенні прилюдних торгів, позивач в позовній заяві обґрунтовує тим, що спеціалізована організація в порушення ст. 43 Закону України «Про іпотеку» не здійснила публікації в двох друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів та в порушення п. 1.36 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, письмово не повідомила іпотеко держателя, іпотекодаця та державного виконавця про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Такі доводи скаржника є безпідставні, оскільки в газеті «Zik» за 12.04.2012 року, газеті «За вільну Україну» за 12.04.2012 року, міститься оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації нежитлової будівлі, що знаходиться у м. Львові по вул. Варшавська, 69 і з зазначенням початкової ціни продажу.

Також оголошення про проведення прилюдних торгів міститься в газеті «За вільну Україну» за 24.05.2012 року та газеті «Zik» за 24.05.2012 року.

Щодо доводів апелянта про не повідомлення вищезазначених осіб про проведення прилюдних торгів, то такі спростовуються листом № 139с від 12.04.2012 року, листом № 139б та списком відправлення рекомендованих листів за 12.04.2012 року.

Окрім цього, інформація про проведення прилюдних торгів була розміщена на веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» 23.05.2012 року за № 431717, яка є загальнодоступною.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом не досліджено всіх обставин справи та висновки не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2012 року слід скасувати та в позові ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» - відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги ПАТ «Фольксбанк» та ПП «Нива В.Ш.» задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2012 року - скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

В позові ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» - відмовити.

4. Стягнути з ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» (79022, м. Львів, вул. Варшавська, 69, код ЄДРПОУ 20832375) на користь ПАТ «Фольксбанк» (79000, м. Львів, вул.. Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) - 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» (79022, м. Львів, вул. Варшавська, 69, код ЄДРПОУ 20832375) на користь ПП «Нива В.Ш.» (01013, м. Київ, вул.. Баренбойма, 12, код ЄДРПОУ 33668915) - 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.