Рішення

від 25.04.2013 по справі 916/369/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р.Справа № 916/369/13-г

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"

про визнання договорів недійсними

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 06.03.2013р.; ОСОБА_1 згідно свідоцтва; ОСОБА_3, довіреність від 07.09.2012р.

Від відповідача: Молодецький Р.А., довіреність від 10.01.2013р.; Троніна А.О., довіреність від 01.02.2013р.;

Від третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні 25.04.2013р. приймали участь:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Молодецький Р.А., довіреність від 10.01.2013р.; Троніна А.О., довіреність від 01.02.2013р.

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним договору від 01.01.2005р. НОМЕР_2-01/05 на обслуговування контейнера та надання торгівельного місця, укладеного між ТОВ „Модуль" та ФОП ОСОБА_1. з моменту його вчинення сторонами;

про визнання недійсним договору від 01.01.2005р. НОМЕР_1-01/05 на обслуговування контейнера та надання торгівельного місця, укладеного між ТОВ „Модуль" та ФОП ОСОБА_1. з моменту його вчинення сторонами.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав пояснення від 12.03.2013р. за вх.№8209/2013, від 13.03.2013р. за вх.№8356/2013, від 02.04.2013р. за вх.№10671/2013, від 04.04.2013р. за вх.№10911/2013, від 09.04.2013р. за вх.№11507/2013, уточнення позовних вимог в частині моменту визнання договорів недійсними від 15.03.2013р. за вх.№8646/2013, в їх обґрунтування зазначає, що ФОП ОСОБА_1 з 1998р. проводить підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі рибою та іншими товарами на території міні-ринку „Стовповий", що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,17, на підставі договору із ТОВ „Золотий будинок", який до 2005 р. був належним користувачем земельної ділянки на підставі договору з виконкомом ОМР №98 від 14.008.1998р., оскільки земельна ділянка та тверде покриття, на якому розташований міні-ринок належить до земель комунальної власності м. Одеси. 05.12.2001р. між ТОВ „Золотий будинок" та ТОВ „Модуль" було укладено договір купівлі-продажу споруд, відповідно до якого ТОВ „Модуль" придбало споруди, які складаються з: навісу по фасаду з боку вул. Стовпової, загального туалету, приміщення охорони, майданчика павільйону (буфету) площею 46,8кв.м. з комунікаціями, каналізацією та водовідводом, електричним забезпеченням. У 2005 році було проведено державну реєстрацію припинення ТОВ „Золотий будинок", внаслідок чого припинено і договір №98 від 14.08.1998р. При цьому, ТОВ „Модуль" не укладав із виконкомом ОМР договір оренди земельної ділянки, на якій розташовано ринок, не набував право власності на цю ділянку, але умисно ввів позивача в оману стосовно наявності у нього належного землекористування земельною ділянкою, на якій позивач проводить свою підприємницьку діяльність, наявність права власності на міні-ринок „Стовповий", та уклав із позивачем спірні договори на обслуговування контейнерів та надання торгівельних місць НОМЕР_2 та НОМЕР_1, не надавши при цьому документів, які б підтверджували правомірність укладання ним спірних договорів.

Позивач відмічає, що відсутність у відповідача правових підстав на укладання із підприємцем спірних договорів підтверджується також постановою ВГСУ від 16.01.2008р. у справі №6-15/124-06-3698, постановою ВГСУ від 17.10.2011р. та постановою ОАГС від 31.05.2011р. у справі №35-12/17-10-790, а також наявністю укладеного між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР та ТОВ „Старт" договору №1959 від 01.07.2011р. оренди твердого покриття, на якому розташований міні-ринок „Стовповий". Отже, крім вчинення спірних правочинів під впливом помилки, позивач вважає, що договори слід визнати недійсними ще й з підстав відсутності у відповідача під час їх укладення необхідного обсягу цивільної дієздатності.

В підтвердження дотримання ним строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом позивач зазначає, що відносини, пов'язані із виконанням спірних договорів між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Модуль" неодноразово розглядались судами різних інстанцій, починаючи з 2005р., де ФОП ОСОБА_1 неодноразово наполягав на незаконності укладання зазначених договорів, отже, перебіг позовної давності для звернення до суду із даним позовом неодноразово переривався. Останнє судове рішення по спірним правовідносинам між сторонами було прийнято ОАГС 23.08.2011р. у справі №12-11/52-09-1169, у зв'язку з чим перебіг позовної давності на звернення до суду із даним позовом почався саме з 23.08.2011р.

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов від 22.03.2013р. за вх.№9647/2013, від 29.03.2013р. за вх.№10380/2013, пояснення від 09.04.2013р. за вх.№11649/2013, де вказує, що подання даного позову позивачем мало на меті затягування розгляду іншої справи №5017/3411/2012 шляхом подання останнім клопотань про зупинення зазначеної справи з підстав розгляду справи №916/369/13-г, у задоволенні яких йому було відмовлено.

Відповідач вважає, що наведені позивачем у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, що вже неодноразово підтверджувалось рішеннями судів усіх рівнів, які набрали законної сили. Так, відповідач відмічає, що аналогічну правову позицію та аналогічні позовні вимоги до ТОВ „Модуль" заявляла прокуратура Малиновського району м.Одеси, однак, рішеннями господарського суду Одеської області від 14.04.2008р. у справах в„–34 /43-08-754, в„–34 /46-08-895, в„–34 /47-08-896, в„–34 /48-08-897, в„–34 /49-08-898, в„–34 /50-08-899, в„–34 /51-08-900, в„–34 /52-08-901, в„–34 /53-08-902, в„–34 /54-08-903, що залишені в силі апеляційною інстанцією у задоволенні позовів прокурора було відмовлено. У вказаних рішеннях визначено, що підстав для визнання недійсними договорів, які ТОВ „Модуль" укладає із підприємцями на ринку „Стовповий" за умови відсутності на момент їх укладання документа, що посвідчує права землекористування, не має. Питання правомірності використання ТОВ „Модуль" земельної ділянки, на якій розташований ринок „Стовповий" розглядалось також у справах №35-25/17-850-2011, №25-29/17-2469-2011, №22/170-06-3496 також за позовом прокуратури до ТОВ „Модуль", рішеннями у вказаних справах підтверджено, що ТОВ „Модуль" на законних підставах придбав та експлуатує ринок „Стовповий", побудований у відповідності до положень законодавства України.

Крім того, рішенням від 07.07.2010р. у справі №12-11/52-09-1169, за участю цих же сторін і предмету спору, встановлено право власності ТОВ „Модуль" на майно складу ТНС та ринку „Стовповий", порушення прав ТОВ „Модуль" діями ФОП ОСОБА_1, який здійснював незаконну підприємницьку діяльність на ринку без відповідного договору, а також відсутність тотожності земельних питань та питань, що випливають із відносин сторін, пов'язаних із функціонуванням ринку та використанням торгівельного місця на ньому. При цьому, відповідач просить суд застосувати преюдицію фактів, встановлених рішенням суду від 07.07.2010р. у справі №12-11/52-09-1169 до спірних правовідносин у даній справі.

Одночасно, відповідач відмічає, що у розумінні ст.229 ЦК України помилка сторони договору щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Будь-яких обставин, які можна було б вважати такими, що мають істотне значення для прав та обов'язків сторін у оспорюваних договорах або які б впливали на їх виконання відсутні. Оспорювані договори були укладені та виконані відповідно до вимог чинних правил торгівлі на ринках, про що свідчать висновки суду у справі №12-11/52-09-1169. Відповідач вважає посилання позивача на відсутність у ТОВ „Модуль" цивільної дієздатності при укладенні спірних договорів такими, що не відповідають дійсності, оскільки товариство відповідало всім вимогам, передбаченим ст.92 ЦК України на момент укладення договорів, а відсутність документа, що посвідчує право на землю ніяким чином не може вважатись фактом, що свідчить про відсутність дієздатності юридичної особи.

Клопотання відповідача від 25.04.2013р. за вх.№13628/2013 про застосування строку позовної давності судом не задовольняється з підстав встановлення відсутності порушених відповідачем охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Клопотання сторін про залучення до матеріалів справи поданих сторонами витребуваних судом доказів від 04.03.2013р. за вх.№7288/2013, від 04.03.2013р. за вх.№7289/2013, від 24.04.2013р. за вх.№13475/2013 були задоволені.

Клопотання сторін від 15.02.2013р. за вх.№5369/2013, від 14.03.2013р. за вх.№8511/2013, від 15.03.2013р. за вх.№9692/2013, від 11.04.2013р. за вх.№11881/2013, від 15.04.2013р. за вх.№12231/2013, від 22.04.2013р. за вх.№12978/2013 про ознайомлення з матеріалами справи було судом задоволено.

Ухвалою суду від 10.04.2013р., за клопотанням сторін від 10.04.2013р. за вх.№11670/2013, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 25.04.2013р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

Так, до матеріалів справи позивачем подано копію договору від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, в якому зазначено, що він укладається між ТОВ „Модуль" (підприємство) та ФОП ОСОБА_1 (власник контейнера), за умовами якого підприємство надає власнику контейнера місце НОМЕР_2 для встановлення 20-ти футового контейнера, а також одне торгівельне місце для встановлення прилавку перед контейнером. Власник контейнера сплачує послуги підприємства за встановленими у прейскуранті цінами шляхом сплати коштів в касу підприємства або безготівковим шляхом. Оплата здійснюється щомісячно до 05 числа за поточний місяць. Строк дії договору по 31.03.2005р. включно (п.п.1.1., 3.1., 3.4., 6.1. договору).

Також, позивачем подано до справи копію договору від 01.01.2005р. в„–34 -01/05, в якому зазначено, що він укладається між ТОВ „Модуль" (підприємство) та ФОП ОСОБА_1 (власник контейнера), за умовами якого підприємство надає власнику контейнера місце НОМЕР_1 для встановлення 20-ти футового контейнера, а також одне торгівельне місце для встановлення прилавку перед контейнером. Власник контейнера сплачує послуги підприємства за встановленими у прейскуранті цінами шляхом сплати коштів в касу підприємства або безготівковим шляхом. Оплата здійснюється щомісячно до 05 числа за поточний місяць. Строк дії договору по 31.03.2005р. включно (п.п.1.1., 3.1., 3.4., 6.1. договору).

При цьому, оригінали договорів від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, від 01.01.2005р. в„–34 -01/05 позивач та відповідач суду не надали, пояснивши, що оригінали в них не збереглись.

На підтвердження проведення оплати за договорами від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, від 01.01.2005р. в„–34 -01/05 позивач надав суду копії квитанцій №219827 від 05.04.2005р., №40 від 06.06.2005р., №1 від 04.06.2005р., №7 від 05.05.2005р., №8 від 05.05.2005р., квитанції до прибуткового касового ордеру №250 від 04.03.2005р., №254 від 09.03.2005р., №144 від 07.02.2005р., фіскальні чеки №3842 від 04.03.2005р., №3999 від 09.03.2005р., №2941 від 07.02.2005р.

Одночасно, відповідач зауважує, що оплата позивачем за обслуговування контейнерів здійснювалась протягом строку дії договорів від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, від 01.01.2005р. в„–34 -01/05, в підтвердження чого надав копії прибуткових касових ордерів №№27, 28 від 05.01.2005р., №№144, 145 від 07.02.2005р., №250 від 04.03.2005р., №254 від 09.03.2005р.

Як вбачається із копії договору №98 від 14.08.1998р. на право тимчасового користування землею під будівництво (в т.ч. на умовах оренди), укладеного між виконкомом ОМР та ТОВ „Золотий будинок", товариство прийняло у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 3715кв.м., по вул. Стовпова,17, строком до 31.12.2005р. для розміщення тимчасового оптового продовольчого міні-ринку (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно поданих сторонами копій договору від 05.12.2001р. купівлі-продажу споруд, укладеного між ТОВ компанія „Золотий будинок" (продавець) та ТОВ „Модуль" (покупець), продавець продає, а покупець купує споруду - тимчасовий оптовий продовольчий міні-ринок „Стовповий", розташований за адресою: м. Одеса, вул.Стовпова,17 (п.1.1. договору). Фактично обумовлене договором від 05.12.2001р. майно було передане покупцю за актом приймання-передачі від 10.12.2001р.

На підтвердження наявності у ТОВ „Модуль" права власності на склад товарів народного споживання, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,17А позивач надав суду копію технічного паспорту, виготовленого КП „ОМБТІ та РОН" 12.11.2011р., витяг про державну реєстрацію прав №35682996 від 01.10.2012р., договір №01-11/2001 купівлі-продажу нерухомого майна та споруд.

Крім того, як вбачається із листа Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів №2/2590 від 03.11.2009р., ТОВ „Модуль" були надані дозволи на розміщення та експлуатацію об'єктів торгівлі та сфери послуг за адресами: м. Одеса, вул.Стовпова, 17, 17-А.

Відсутність факту самовільного зайняття ТОВ „Модуль" земельної ділянки по вул.Стовпова,17, 17-А, на якій розташоване майно, яке належить ТОВ „Модуль" на праві власності, встановлена також постановою ОАГС від 01.03.2012р., постановою ВГСУ від 16.05.2012р. у справі №25-29/17-2469-2011 за позовом Першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі ОМР до ТОВ „Модуль", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління держкомзему в Одеській області, про зобов'язання звільнити земельну ділянку, а також рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2006р., постановою ОАГС від 27.06.2006р. у справі №22/170-06-3496 за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі виконкому ОМР до ТОВ „Золотий будинок", ТОВ „Модуль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Крім того, правомірне набуття ТОВ „Модуль" права власності на майно складу ТНС та майно міні-ринку „Стовповий", розташовані по вул. Стовповій, 17, 17-А встановлено постановою ОАГС від 18.08.2011р. у справі №35-25/17-850-2011 за позовом першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі ОМР, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного комітету України із земельних ресурсів Головного управління держкомзему в Одеській області, про стягнення 379 978,13 грн. Вказаною постановою також визначено, що „...на протязі 9 років земельна ділянка, на який знаходиться вище зазначене майно відповідача, яке належить йому на праві власності з дозволу Одеської міської ради знаходиться на стадії оформлення договору оренди з землекористувачем ТОВ „Модуль", про що свідчать надані суду документи, які підтверджують, що починаючи з 2002р. ТОВ „Модуль" неодноразово вживало передбачені законодавством заходи для оформлення договору оренди земельної ділянки... ...дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю, або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як „ самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є „використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа" відповідальність за що не передбачена.

Постановою ВГСУ від 08.11.2011р. у справі №35-25/17-850-2011 було залишено без змін постанову ОАГС від 18.08.2011р. із зазначенням, зокрема, про те, що „...У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку...".

Із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що постановою ВГСУ від 16.01.2008р. у справі №6-15/124-06-3698 за позовом ПП ОСОБА_8 до ТОВ "Модуль", за участю третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_9., ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11 про зобов'язання не чинити перешкоди; за зустрічним позовом ТОВ "Модуль" до ПП ОСОБА_8 про зобов'язання здійснити певні дії та стягнення 10900,00 грн.; за зустрічним позовом ТОВ "Модуль" до ПП ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити певні дії та стягнення 18000,00 грн.; за зустрічним позовом ТОВ "Модуль" до ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11 про зобов'язання здійснити певні дії та стягнення 16100,00 грн.; за зустрічним позовом ТОВ "Модуль" до ПП ОСОБА_9 про визнання права власності та стягнення 2600,00 грн., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, було встановлено, що „...земельна ділянка у м. Одеса, по вул. Стовпова,17, є комунальною власністю м.Одеси, ТОВ „Модуль" користується даною земельною ділянкою без правових підстав...".

Відповідачем сплачувався земельний податок за земельну ділянку за адресою: м.Одеса, вул. Стовпова,17, 17-А, що підтверджується довідкою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №7231/10/20-046 від 28.04.2012р., платіжними дорученнями №343 від 12.01.2009р., №26 від 12.02.2009р., №49 від 05.03.2009р., №78 від 03.04.2009р., №110 від 06.05.2009р., №139 від 04.06.2009р., №166 від 03.07.2009р., №203 від 03.08.2009р., №236 від 04.09.2009р., №265 від 06.10.2009р., №297 від 05.11.2009р., №325 від 03.12.2009р., №349 від 30.12.2010р., №333 від 20.12.2010р., №298 від 02.11.2010р., №281 від 19.10.2010р., №262 від 27.09.2010р., №220 від 20.08.2010р., №190 від 23.07.2010р., №149 від 07.06.2010р., №134 від 26.05.2010р., №100 від 19.04.2010р., №67 від 04.03.2010р., в„–34 від 04.02.2010р., в„–9 від 05.01.2010р., №58 від 28.02.2011р., №83 від 22.03.2011р., №108 від 26.04.2011р., №135 від 25.05.2011р., №153 від 09.06.2011р., №184 від 19.07.2011р., №207 від 22.08.2011р., №235 від 20.09.2011р., №252 від 06.10.2011р., №289 від 22.11.2011р., №312 від 27.12.2011р., №11 від 09.01.2008р., №22 від 28.01.2008р., №42 від 14.02.2008р., №63 від 11.03.2008р., №87 від 04.04.2008р., №119 від 13.05.2008р., №140 від 04.06.2008р., №168 від 08.07.2008р., №199 від 04.08.2008р., №232 від 04.09.2008р., №262 від 03.10.2008р., №286 від 10.11.2008р., №319 від 09.12.2008р., №45 від 16.02.2007р., №8 від 16.01.2007р., №78 від 20.03.2007р., №106 від 13.04.2007р., №132 від 15.05.2007р., №159 від 14.06.2007р., №186 від 11.07.2007р., №212 від 14.08.2007р., №244 від 12.09.2007р., №266 від 03.10.2007р., №298 від 06.11.2007р., №321 від 06.12.2007р., №13 від 17.01.2013р., №35 від 18.02.2013р., №55 від 19.03.2013р., №12 від 20.01.2012р., №33 від 27.02.2012р., №53 від 20.03.2012р., №81 від 19.04.2012р., №105 від 22.05.2012р., №122 від 18.06.2012р., №147 від 16.07.2012р., №174 від 16.08.2012р., №198 від 17.09.2012р., №229 від 15.10.2012р., №259 від 19.11.2012р., №283 від 18.12.2012р., №10 від 08.01.2004р., №24 від 10.02.2003р., №56 від 03.03.2004р., №94 від 14.04.2004р., №116 від 07.05.2004р., №145 від 08.06.2004р., №168 від 06.07.2004р., №194 від 03.08.2004р., №225 від 08.09.2004р., №256 від 08.10.2004р., №282 від 05.11.2004р., №314 від 14.12.2004р., №21 від 20.01.2006р., №342 від 23.10.2008р., №14 від 12.01.2005р., №41 від 08.02.2005р., №66 від 10.03.2005р., №91 від 08.04.2005р., №128 від 13.05.2005р., №164 від 13.06.2005р., №194 від 12.07.2005р., №218 від 03.08.2005р., №245 від 03.09.2005р., №275 від 12.10.2005р., №298 від 09.11.2005р., №330 від 13.12.2005р., №12 від 04.01.2003р., №31 від 11.02.2003р., №50 від 13.08.2008р., №82 від 12.05.2003р., №102 від 09.06.2003р., №118 від 12.07.2003р., №143 від 08.08.2003р., №158 від 10.09.2003р., №185 від 10.10.2003р., №205 від 04.11.2005р., №232 від 04.12.2003р., №116 від 16.07.2002р., №141 від 14.08.2002р., №154 від 18.09.2002р., №171 від 10.10.2002р., №185 від 12.11.2002р., №204 від 10.12.2002р.

Крім того, постановою ВГСУ від 17.10.2008р. у справі №35-12/17-10-790 за позовом ТОВ "Модуль" до ФОП ОСОБА_8, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської міської ради, про усунення перешкод, встановлено, що „...14.08.1998р. між Виконкомом Одеської міської ради та Компанією "Золотий дім" укладено договір № 98, за умовами якого Виконком Одеської міської ради передав за рахунок земель запасу міста Компанії "Золотий дім" в тимчасове постійне користування на умовах оренди терміном до 31.12.2005р. земельну ділянку площею 3715кв.м. по вул. Стовповій, 17, що раніше перебувала у користуванні ВАТ "Пресмаш" за згодою останнього, для будівництва тимчасового оптового продовольчого міні-ринку. Збудована Компанією "Золотий дім" споруда -тимчасовий міні-ринок "Стовповий" був прийнятий в експлуатацією актом державної технічної комісії від 31.08.98р., затвердженим розпорядженням Іллічівської райадміністрації №897 від 07.09.1998р. 09.11.2001р. ТОВ "Модуль" уклало з ВАТ "Пресмаш" договір купівлі-продажу нерухомого майна та споруд № 01-11/2001, за яким ТОВ "Модуль" придбало нерухоме майно - склад товарів народного споживання, споруди: огорожу до будівлі "Прессервіс", покриття території майданчику бетонованими плитами загальною площею 3715кв.м.; інженерну споруду по очищенню зливних та талих вод. Згідно протоколу від 10.11.2001р. до зазначеного договору купівлі-продажу та Інвентаризації розташування нерухомого майна і споруд склад товарів народного споживання загальною площею 1278,30 кв.м. має адресу: м. Одеса, вул. Стовпова, 17-а, а інші споруди розташовані в межах тимчасового міні-ринку "Стовповий" за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 17. Присвоєння нерухомому майну-складу товарів народного споживання окремої адреси: вул. Стовпова, 17-а відбулось відповідно до розпорядження Іллічівської районної адміністрації № 136 від 23.09.2001р. "Про присвоєння поштового номеру будівлі товарів народного споживання ВАТ "Пресмаш". Зазначене нерухоме майно та споруди передано ТОВ "Модуль" 09.11.2001р. за актом приймання-передачі.

Також, постановою ВГСУ від 17.10.2008р. у справі №35-12/17-10-790 встановлено, що „...05.12.2001р. ТОВ "Модуль" уклало з Компанією "Золотий дім" договір №02-12/2001 купівлі-продажу споруд, за яким ТОВ "Модуль" придбало у Компанії "Золотий дім" споруду - тимчасовий продовольчий міні-ринок "Стовповий" за адресою: м. Одеса, вул.Стопова,17. В пункті 1.1.1. договору наведена характеристика споруд, а згідно п.1.1.2. до складу споруд увійшли: навіс по фасаду зі сторони вулиці Стовпова, туалет, приміщення охорони, площадка павільйону (буфету) з комунікаціями, каналізація та водовідведення, електротехнічне забезпечення. Зазначене майно було передано ТОВ "Модуль" 10.12.2001р. за актом приймання-передачі. ТОВ "Модуль" є власником майна, яке придбано ним за договорами №01-11/2001 від 09.11.2011р. та № 02-12/2001 від 05.12.2001р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,17а (склад товарів народного споживання, огорожа, покриття території площею 3715кв.м., інженерна споруда по очищенню зливних та талих вод) та за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,17 (продовольчий міні-ринок "Стовповий")...".

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2010р. у справі №12-11/52-09-1169 за позовом ТОВ „Модуль" до ФОП ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОМР, про усунення перешкод у користуванні власністю, було встановлено наступні факти: „...у 1998 році ТОВ "Компанія "Золотий будинок" побудувала тимчасовий продовольчий міні-ринок "Стовповий" (прийнятий до експлуатації згідно акту державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації від 31.08.1998р.) на відкритому майданчику складу товарів народного споживання згідно Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 821 від 20.12.1997 року, яким передбачалось вилучення у ВАТ "Пресмаш"(за його згодою) та передача ТОВ "Компанія "Золотий будинок", для розміщення ринку, земельної ділянки площею 0,3715 га по вул. Стовпова, 17. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 821 був також затверджений договір про право тимчасового користування землею під будівництво (у тому числі на умовах оренди), який був укладений ТОВ "Компанія "Золотий будинок" та виконавчим комітетом Одеської міської ради 14 серпня 1998 року за № 98. З плану землекористування до Договору №98 від 14.08.1998 року та планування до Договору оренди №01-А/95 від 10.02.1995 року (у редакції від 15 травня 1996 року) випливає, що міні-ринок „Стовповий" розміщений на відкритій площі складу товарів народного споживання по вул. Стовпова,17...".

Далі суд у рішенні від 07.07.2010р. у справі №12-11/52-09-1169 робить висновок „...Таким чином, ТОВ „Модуль" отримало за договором купівлі-продажу №01-11/2001 від 9.11.2001 року та договором купівлі-продажу №02-12/2001 від 05.12.2001 року комплекс будівель та споруд продовольчого міні-ринку „Стовповий", який має адресу: м. Одеса, вул. Стовпова, 17, споруди, які раніше належали ВАТ "Пресмаш", і використовуються для експлуатації ринку, а також нерухоме майно - склад товарів народного споживання за адресою вул. Стовпова, 17-А (колишня адреса вул.Стовпова, 17)... ...ТОВ „Модуль" на законних підставах стало власником майна, яке було придбане за договорами купівлі-продажу у ВАТ „Пресмаш" та ТОВ „Компанія „Золотий будинок"... ...З урахуванням систематичного отримання ТОВ „Модуль" дозволів на розміщення та експлуатацію міні-ринку „Стовповий" за адресою вул. Стовпова, 17 а, придбання ТОВ „Модуль" за договорами купівлі-продажу від 09.11.2001 №01-11/2001 та від 05.12.2001 №02-12/2001 об'єктів інфраструктури міні-ринку „Стовповий", суд вважає, що ТОВ „Модуль" має право на здійснення підприємницької діяльності шляхом розміщення і експлуатації міні-ринку, надання торгівельних місць та місць для розміщення та обслуговування контейнерів підприємців на продовольчому міні-ринку „Стовповий" за адресою вул.Стовпова, 17...".

Одночасно, суд у рішенні від 07.07.2010р. по справі №12-11/52-09-1169 визначив, що „...споруда - продовольчий міні-ринок „Стовповий" побудований ТОВ „Компанія „Золотий будинок" на відведеній для цієї мети земельній ділянці, і майно, що складає інфраструктуру ринку і забезпечує його діяльність, яке належало ТОВ „Компанія „Золотий будинок" та ВАТ „Пресмаш" було придбане за договорами купівлі-продажу ТОВ „Модуль", яке зареєстроване у встановленому порядку, як суб'єкт господарювання і має право займатись відповідною господарською діяльністю за умови отримання відповідних дозволів... ...З урахуванням зазначеного суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає законодавству, укладення ТОВ „Модуль" договорів про надання торгівельного місця на ринку і обслуговування контейнерів на продовольчому міні-ринку „Стовповий" із власниками контейнерів... ...на протязі 2003-2010 років ТОВ „Модуль" отримує дозволи на експлуатацію об'єкта торгівлі, громадського харчування та сфери послуг на ринку „Стовповий" за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 17 (17а); систематично сплачує земельний податок та ринковий збір, що дає суду підстави вважати, що Одеська міська рада визнавала та визнає правомірність здійснення ТОВ „Модуль" підприємницької діяльності з надання торговельних місць на міні-ринку „Стовповий"... ...Крім того, як встановлено матеріалами справи, позивач неодноразово звертався до ОМР з питанням оформлення землекористування...".

Постановою ОАГС від 23.08.2011р. у справі №12-11/52-09-1169 колегія суддів встановила, що „...Строк дії договорів в„–09 -01/05 та в„–34 -01/05 закінчився 31.03.2005р. та продовжений на наступний строк сторонами не був. В зв'язку з тим, що після припинення дії договорів № 09-01/05 та № 34-01/05 ФОП ОСОБА_1, всупереч встановленому договором порядку, та не зважаючи на вимоги ТОВ „Модуль", свої контейнери з продовольчого міні-ринку „Стовповий" не вивіз, а продовжував здійснювати торгівлю...".

До матеріалів справи відповідачем подані рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2008р. у справах в„–34 /43-08-754, в„–34 /46-08-895, в„–34 /47-08-896, в„–34 /48-08-897, в„–34 /49-08-898, в„–34 /50-08-899, в„–34 /51-08-900, в„–34 /52-08-901, в„–34 /53-08-902, в„–34 /54-08-903 за позовами заступника прокурора Малиновського району м. Одеси до ТОВ „Модуль", за участю ФОП (із якими товариство уклало договори про надання торгівельних місць) про визнання недійсним договорів, вказані рішення були залишені без змін постановами ОАГС від 24.06.2008р., від 19.06.2008р., від 01.07.2008р.

Зокрема, постановами ОАГС у справах в„–34 /43-08-754, в„–34 /46-08-895, в„–34 /47-08-896, в„–34 /48-08-897, в„–34 /49-08-898, в„–34 /50-08-899, в„–34 /51-08-900, в„–34 /52-08-901, в„–34 /53-08-902, в„–34 /54-08-903 встановлено „...діяльність міні-ринку "Стовповий" здійснюється на підставі дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, виданих Одеською міською радою ТОВ "Модуль": №Л-627818539А від 28.01.2003р.; №28847А від 20.02.2004р.; №Е1094001920А від 19.02.2004р.; №Л7294034977Б від 22.06.2006р.; №2569046470Б від 22.06.2006р.; №050646Б від 22.06.2006р. по 22.06.2008р...", „... ТОВ "Модуль" як власник споруди продовольчого міні-ринку "Стовповий" фактично виконує функції ринку як суб'єкта господарювання, маючи відповідний дозвіл на експлуатацію цього об'єкту, то саме йому і належить право укладання угод із продавцями про надання торговельних місць на ринку, і ці угоди не є тотожними угодам про надання земельної ділянки в оренду, а тому до таких правовідносин не можуть застосовуватись положення земельного законодавства...".

Також, відповідач подав до суду рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2013р. у справі №5017/2591/2012 за позовом ТОВ „ТВК „Старт" до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОМР про визнання недійсним договору оренди, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ ,,Модуль" до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР, ТОВ „ТВК „Старт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОМР, про визнання договору оренди недійсним та за зустрічним позовом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до ТОВ „ТВК „Старт" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості. Вказаним рішенням, зокрема, визнано недійсним договір оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.06.2011р. №1959, укладений між ТОВ „ТВК „Старт" та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР, з тих підстав, що тверде покриття за адресою вул. Стовпова,17 та 17-А належить на праві власності ТОВ „Модуль", у зв'язку з чим будь-які інші особи не мають право розпоряджатись спірним майном, що додатково підтверджує законність договорів, які укладає ТОВ „Модуль" із підприємцями на ринку.

Згідно копії договору №1959 від 01.06.2011р. оренди окремого індивідуально визначеного майна, укладеного між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР (орендодавець) та ТОВ „ТВК „Старт" (орендар), орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - тверде покриття, площею 3474кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Стовпова,17 (п.1.1. договору).

Як вбачається із копії договору №1/07/2012-1 від 01.07.2012р. оренди торгового місця, укладеного між ТОВ „ТВК „Старт" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торгове місце НОМЕР_2, загальною площею 14,4 кв.м., яке розташоване на території торгової площадки орендодавця за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,17 (п.1.2. договору). Із пояснень позивача вбачається, що акти приймання-передачі об'єкта оренди між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „ТВК „Старт" не укладались.

На підтвердження доводів про вибуття контейнерів ФОП ОСОБА_1, які були розташовані на торгових місцях НОМЕР_2, НОМЕР_1, з власності підприємця та переходу його до ФОП ОСОБА_12, відповідач надав суду договір купівлі-продажу №1 від 24.03.2012р., акт приймання-передачі від 24.03.2012р.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену їх правову позицію, суд, не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст.15 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до абз. 3 ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції 1991р.), що діяв на час укладення ТОВ „Модуль" договорів купівлі-продажу встановлено, що при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 377 Цивільного кодексу України ( в редакції від 01.01.2003р.), яка повністю кореспондується із ст. 120 Земельного кодексу України ( в редакції 2001р.) встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.2002р. № 57/188/84/105, ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (п. 2 Правил); торговельне місце -площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (в т. ч. ручних), у контейнерах, кіосках, на латках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджується відповідно до законодавства (п. 13 Правил); за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством (п. 18 Правил); тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства (п. 19 Правил); адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торгівельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок та їх вартість (п. 20 Правил); продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється (п. 23 Правил); документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі (п. 24 Правил); адміністрація ринку зобов'язана справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету, здійснювати контроль за використанням продавцями торгівельних місць за призначенням (п. 35 Правил).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Як свідчать подані сторонами докази, зокрема, факти, що вважаються доведеними на підставі ч.2 ст.35 ГПК України, мало місце укладення між ТОВ „Модуль" та ФОП ОСОБА_1 договорів від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, від 01.01.2005р. в„–34 -01/05, відповідно до яких відповідач надавав позивачу можливість використовувати частину належного ТОВ „Модуль" майна, у тому числі твердого покриття території, навісу, туалету, комунікацій, для розміщення належних відповідачу контейнерів та провадження торгівельної діяльності на ринку, а також надавало послуги з обслуговування торгівельної діяльності відповідача на оплатній основі.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. в„–9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

При цьому, як вбачається з позиції Пленуму Верховного суду України, викладеної у п.20 Постанови Пленуму від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Так, згідно ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Суд проаналізував позицію позивача стосовно того, що відповідач умисно ввів позивача в оману стосовно наявності у нього належного землекористування земельною ділянкою, на якій позивач проводить свою підприємницьку діяльність та уклав із позивачем спірні договори на обслуговування контейнерів та надання торгівельних місць НОМЕР_2 та НОМЕР_1, не надавши при цьому документів, які б підтверджували правомірність укладання ним спірних договорів, вважає за необхідне зазначити про наступне.

Договори, укладені між сторонами спору, є їх вільним волевиявленням, поза як доказів примусового їх укладення чи під впливом інших обставин позивач суду не довів, отже, суду не зрозуміло, що перешкоджало ФОП ОСОБА_1 до укладення спірних правочинів пересвідчитись у наявності/відсутності права на укладення таких договорів, зокрема, запитавши відповідні правовстановлюючі документи у власника споруд, частина яких орендувалась позивачем, та не укладати правочини до ознайомлення з такими документами, адже підписавши договори користувач фактично визнав за ТОВ „Модуль" такі правомочності.

Отже, правова необізнаність позивача у сфері укладання та виконання договорів, зокрема, договору користування торгівельним місцем, а також інформаційна необізнаність, спричинена недбалим ставленням підприємця до наявного у нього права пересвідчитись у наявності прав власності на споруди тимчасового ринку, які надавались у користування позивачу, не є визначеною законодавством підставою для визнання договорів недійсними, тому відсутнє підгрунття для тверджень позивача про недійсність договорів від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, від 01.01.2005р. в„–34 -01/05 за даних умов.

При цьому, встановлені судом факти придбання у власність ТОВ „Модуль" споруд та твердого покриття міні-ринку „Стовповий", а відповідно і до чинного законодавства, яке діяло в момент укладення та дії договорів між сторонами спору, набуття права користування земельною ділянкою під ринком, спростовують твердження позивача про безпідставність користування товариством земельною ділянкою, на якій розміщено ринок, саме на момент укладення спірних правочинів.

Водночас, позивачем не доведено обставин, з якими положення Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" пов'язують вчинення договору під впливом обману, зокрема, не підтверджено фактичними доказами наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких позивач вважає себе введеним в оману, а також не доведено і сам факт обману.

Крім того, суд зауважує, що надання торгового місця для торгівлі на міні-ринку не є тотожним наданню земельної ділянки в оренду для розміщення контейнеру позивача, з підстав чого не заслуговує на увагу суду позиція ФОП ОСОБА_1 щодо невідповідності спірних договорів чинному законодавству за умови не оформлення права користування земельною ділянкою, з огляду на те, що відповідачем позивачу за вказаними договорами надавались торговельні місця (частина твердого покриття), які є власністю відповідача та задіяні ним у господарюванні на ринку „Стовповий" згідно відповідних дозволів органу місцевого самоврядування.

Одночасно, суд враховує те, що, як було вище встановлено, сторони спірних правочинів, при їх укладенні погодили між собою всі умови, що необхідні для укладання договору послуги, а в подальшому сторонами були вчинені дії, спрямовані на його реальне виконання, а саме, надані в користування торгівельних місць та оплата позивачем такого користування, 31.03.2005р. закінчився строк дії договорів, який продовжений на наступний строк сторонами не був, отже, договори припинені ще 31.03.2005р.

Є незрозумілими суду посилання позивача на відсутність у ТОВ „Модуль" при укладанні договорів 01.01.2005р. цивільної дієздатності з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Позивач, який послався на відсутність цивільної дієздатності товариства, надав до матеріалів справи витяг з ЄДРЮФОП станом на 26.02.2013р., із якого вбачається що ТОВ „Модуль" зареєстровано як юридичну особу з 25.12.2000р., керівником якої є Тронін О.Я., який наділений правом вчиняти дії від імені товариства без довіреності без обмежень представницьких функцій, Крім того, відповідачем подано копію Статуту ТОВ „Модуль", зареєстрованого рішенням виконкому Іллічівської ради народних депутатів 25.12.2000р. (зі змінами, зареєстрованими державним реєстратором 15.09.2005р.), в якому, зокрема, визначено виконавчий орган товариства - директора, який діє від імені товариства без довіреності в межах відведених йому повноважень, отже, ТОВ „Модуль" у встановленому порядку набуло цивільної дієздатності на момент укладання спірних договорів, протилежного суду не обґрунтовано та не доведено.

За таких обставин, судом було перевірено всі обставини, на які послався позивач, як на підставу своїх вимог про визнання договорів від 01.01.2005р. в„–09 -01/05, від 01.01.2005р. в„–34 -01/05 недійсним, досліджено чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, за результатами чого не знайшли свого підтвердження обставини, що на них послався позивач, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме, невідповідності змісту угод вимогам закону.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, відмовляє у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог повністю.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір відноситься за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 29.04.2013р.

Суддя Малярчук І.А.