Постанова

від 24.04.2013 по справі 18/48пд/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 18/48пд/2011

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Чернова Є.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Луганського міського комунального підприємства

"Теплокомуненерго"

на на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р.

у справі № 18/48пд/2011 господарського суду Луганської області

за позовом Луганського міського комунального підприємства

"Теплокомуненерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад по вулиці Коцюбинського"

про зобов'язання прийняти виконані роботи

за участю представників:

ЛМКП "Теплокомуненерго" - не з'явилися;

ОСББ "Каскад по вулиці Коцюбинського" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом та просило суд зобов'язати відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад по вулиці Коцюбинського" прийняти роботи, виконані відповідно до договору № 677-П/33-2010 від 21.10.2010 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ОСББ "Каскад по вулиці Коцюбинського" допустило порушення зобов'язань за договором щодо прийняття робіт у встановлений договором строк та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с.2-3).

Відповідач у справі - ОСББ "Каскад по вулиці Коцюбинського" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що договір № 677-П/33-2010 від 21.10.2010 р. є недійсним (т.1 а.с.24, 49).

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.11.2012 р. позов задоволено (т.2 а.с.23-24).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що умовами договору (п. 2.3.) та положеннями ЦК України (ст. 853) передбачений обов'язок відповідача прийняти виконані роботи та підписати акти приймання-передачі виконаних робіт.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. рішення господарського суду Луганської області від 12.11.2012 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову (т.2 а.с.42-44).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.53-57).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

21.10.2010 р. між сторонами у справі укладено договір підряду № 667-П/33-2010, який є підставою для виникнення у сторін у справі господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За умовами вищевказаного договору позивач зобов'язався виконати для відповідача роботи з ремонту теплотраси за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, будинок 27, під'їзди 15-16, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити роботи.

Даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, в силу ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що він свої обов'язки за договором виконав, однак, відповідач акт прийняття виконаних будівельних робіт та інші документи про прийняття робіт не підписав.

Задовольняючи вимогу позивача про зобов'язання відповідача прийняти виконані роботи шляхом підписання актів приймання-передачі, суд першої інстанції виходив з того, що вказані акти були направлені позивачу, однак позивач їх не підписав і не повернув у строки, передбачені договором. При цьому, суд зазначив, що обов'язок відповідача приймати роботи шляхом підписання відповідних актів передбачений умовами договору та вимогами чинного законодавства.

Між тим, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, вимоги позивача про зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі виконаних робіт не є вимогами про виконання зобов'язань за вищевказаним договором, що виникли в силу укладення такого договору. Змістом відповідного зобов'язання є обов'язок відповідача прийняти та оплатити виконані роботи та кореспондуюче цьому обов'язку право позивача вимагати виконання відповідного обов'язку.

При цьому, підписання акта прийому-передачі виконаних робіт не є зобов'язанням відповідача, яке виникло в силу вищевказаного договору. Так, відповідним документом (актом) за спільним волевиявленням сторін засвідчується факт передачі виконаних робіт. Суд не наділений повноваженнями щодо примушення осіб засвідчувати відповідні факти.

За змістом ст. 16 ЦК України, захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміні правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, зазначеною нормою визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим, позивач не позбавлений права в установленому чинним законодавством порядку вимагати від відповідача виконання обов'язків у натурі - прийняти та оплатити роботи. Під час розгляду такого спору, суд, враховуючи обставини, що входять в предмет доказування у такій справі, зобов'язаний встановити чи має місце факт виконання відповідної роботи. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі такої роботи не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання позивачем відповідних зобов'язань - щодо виконання певної роботи.

В силу ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. у справі № 18/48пд/2011 господарського суду Луганської області залишити без змін, а касаційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Чернов Є.В.