Ухвала

від 25.04.2013 по справі 2а-3662/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року м. Київ К/9991/67327/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Мироненка О.В., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а-3662/12/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" звернулося в суд з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило: повернути помилково перераховані 08.02.2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" кошти на суму 20166,00 грн.; зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України надати до Державного казначейства України подання про повернення помилково перерахованих 08.02.2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" коштів 20166,00 грн.; зобов'язати Головне управління Державного казначейство України у м. Києві перерахувати з бюджету грошові кошти у сумі 20166,00 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" помилково перерахувало кошти в сумі 20166,00 грн. на п/р № 31114050700007 у ВДК Печерського р-ну в м.Києві (код ЗКПО 26077922) платіжним дорученням №52 від 08.02.2011р. з призначенням платежу "перерахування податку на прибуток за 4 кв.2010 р.", разом із тим всупереч багаторазових звернень до відповідачів, зазначені кошти позивачу не повернуті, а Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було розглянуте звернення позивача про повернення помилково перерахованих коштів, за результатами чого у його задоволенні в супереч ч.2 ст.78 Бюджетного кодексу України, було відмовлено листом № 4121-31/1757 від 24.11.2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, задоволені частково. Зобов'язано Міністерство економічного розвитку та торгівлі України надати до Державного казначейства України подання про повернення помилково перерахованих 08.02.2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" коштів у розмірі 20166,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Міністерство економічного розвитку та торгівлі України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 лютого 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" помилково перераховано 20166,00 грн. на п/р № 31114050700007 у ВДК Печерського р-ну в м. Києві (код ЗКПО 26077922) платіжним дорученням №52 від 08.02.2011 р. з призначенням платежу "перерахування податку на прибуток за 4 кв. 2010 р. ", що не заперечувалося представниками відповідачів у судовому засіданні. Позивач 24.04.2011 р. звернувся до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві із проханням про повернення помилково перерахованих коштів. Листом №06-04/2430-22002 від 06.05.2011р. казначейство повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" про те, що кошти у сумі 20166,00 грн., сплачені згідно з платіжним дорученням від 08.02.2011 р. №52 на рахунок 31114050700007, в автоматизованому режимі переакредитовані 09.02.2011 р. на рахунок 33213896700007, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22011800 "Плата за ліцензії та сертифікати, що сплачується ліцензіатами за місцем здійснення діяльності", та повернення помилково сплачених коштів у сумі 20166,00 грн. можливо лише за умови надання Головному управлінню Державного казначейства України у м. Києві подання (довідки або іншого документу) Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, погодженого відповідним місцевим фінансовим органом.

В подальшому, за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ЕНД EC ІНЖИНІРИНГ" про повернення помилково сплачених коштів з місцевого бюджету №23/фд від 05.10.2011р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України листом № 4121-31/1757 від 24.11.2011 р. відмовило позивачу у поверненні зазначених коштів, посилаючись на відсутність підрозділу, який контролює надходження коштів до відповідних бюджетів за кодом бюджетної класифікації 22011800.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі України безпідставно відмовило позивачу в задоволенні заяви про надання до Державного казначейства України подання про повернення помилково перерахованих коштів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, від 08.07.2010 р. № 2456-VI Державна казначейська служба України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п. 2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за № 1000/7288, цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії.

Згідно п. 3 Порядку № 226, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119, зі змінами, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника.

Згідно п. 5 Порядку № 226, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Вказаний Порядок № 226 розповсюджується як на повернення помилково сплачених податків, зборів, обов'язкових платежів, так і на повернення інших доходів бюджету, до яких відносяться і митні платежі. Порядок № 226 встановлює, що повернення таких коштів здійснюється органами Державного казначейства на підставі надання висновку відповідного органу, який контролює справляння таких платежів до бюджету.

Оскільки Порядок № 226 встановлює загальні засади повернення коштів з бюджету, а спеціальний порядок звернень, складання подання та ін. встановлюється у кожному конкретному випадку в залежності від виду платежу, який підлягає поверненню, спеціальним нормативно-правом актом, а отже, лише у випадку, якщо такий акт не прийнятий, підлягають застосуванню загальні положення Порядку № 226.

Крім того, слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів, від 05.04.2012, № 277 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 106" внесені зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106. Пункт 19 додатку доповнений такими позиціями 22011800, 22012500, 22160000, та передбачено, що контроль за надходженнями до бюджету за наведеним кодом бюджетної класифікації несуть Центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, які є відповідальними за надання адміністративних послуг та/або до сфери управління яких належать підприємства, установи і організації, що відповідно до закону мають повноваження з надання платних адміністративних послуг.

Таким чином, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, як центральний орган виконавчої влади, за заявою позивача зобов'язане підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України через Головне управління Держаного казначейства України у м. Києві помилково сплачених коштів, в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.

Враховуючи викладене, після надання Міністерством економічного розвитку та торгівлі України висновку про повернення помилково сплачених коштів, позивач має право звертатися до органу Державного казначейства за безпосереднім перерахуванням (поверненням) даних коштів, таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: