Постанова

від 23.04.2013 по справі 7/101-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 7/101-Б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуПАТ "БМ Банк" на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року господарського суду Волинської області від 18.01.2013 року у справі господарського суду№ 7/101-Б Волинської області за заявоюПП "Агу" доПП "Агу" провизнання банкрутом у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "БМ Банк":Іванова О.В. (довіреність №05/186 від 29.12.2012 року), ПП "Агу":Кушнірук О.Л., ліквідатор. В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Волинської області від 14.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Агу" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (том 1, а.с. 1).

Постановою господарського суду Волинської області від 21.12.2009 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Пурія Р.П (том 1, а.с. 87 - 88).

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №10 від 20.01.2010 року (том 2, а.с. 109 - зворот).

Ухвалами господарського суду Волинської області від 01.04.2011 року, від 10.10.2011 року, 23.12.2011 року та 23.06.2012 року строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора неодноразово продовжувався та в кінцевому визначався до 21.12.2012 року, із зобов'язанням ліквідатора у строк до 21.12.2012 року подати суду ліквідаційний баланс та звіт про свою діяльність (том 3, а.с. 55, 87, 104, 121).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.11.2012 року достроково припинено повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Пурія Р.П., ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кушнірука О.Л. (том 3, а.с. 145 - 146).

11.01.2013 року ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Кушніруком О.Л. подано через канцелярію суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника станом на 10.01.2013 року (том 4, а.с. 1 - 150, том 5, а.с. 1 - 81).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.01.2013 року (суддя Шум М.С.) провадження у справі про банкрутство ПП "Агу" припинено, представлений до суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ПП "Агу" затверджено, ліквідовано юридичну особу - ПП "Агу" (том 5, а.с. 122 - 127).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, кредитор боржника ПАТ "БМ Банк" (далі - скаржник) звернулося з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.01.2013 року про затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Коломис В.В., суддів: Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 18.01.2013 року - без змін (том 5, а.с. 210 - 213) .

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 05.03.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.01.2013 року, справу №7/101-Б передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга аргументована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 572, 575 Цивільного кодексу України, статей 3 1 , 22, 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 1 Закону України "Про заставу", статей 1, 3, 4 Закону України "Про іпотеку", статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які полягали в реалізації ліквідатором боржника предмета іпотеки за заниженою ціною, що є неправомірним та суперечить інтересам як кредитора, так і боржника, заборгованість якого у значній мірі залишається непогашеною.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника скаржника та ліквідатора боржника Кушнірука О.Л., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Частинами 1, 2 статті 51 Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд зі заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю . Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до приписів статей 3, 5, 10 якого, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, а також юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, у складі якої працює хоча б один оцінювач, та яка отримала сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності на підставі договору між замовником. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою суду від 21.12.2009 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої неодноразово продовжувався ухвалами суду, зокрема, ухвалою від 23.06.2012 року строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжено до 21.12.2012 року, зобов'язано ліквідатора у строк до 21.12.2012 року подати до суду ліквідаційний баланс та звіт про свою діяльність (том 1, а.с. 87 - 88, том 3, а.с. 55, 87, 104, 121).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в ході ліквідаційної процедури, введеної постановою суду віж 21.12.2009року, ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Кушніруком О.Л. 11.01.2013 року подано суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника станом на 10.01.2013 року з додатками (том 4, а.с. 1 - 150, том 5, а.с. 1 - 81).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суд дійшов висновку, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, строки ліквідаційної процедури завершились, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором боржника проведено належні дії з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності згідно з довідками БТІ, ДАІ, органів Держкомзему та Державної інспекції сільського господарства за місцезнаходженням банкрута.

Суд встановив, що за результатами проведення заходів щодо виявлення майна банкрута та проведеної інвентаризації встановлено, що ліквідаційну масу банкрута становили такі майнові активи: адмінбудинок А-1, заг. пл. 144, 3 кв. м., вбиральня "3", огорожа 1, м. Луцьк, вул. Залізнична, 9; прохідна Д-1 пл.2,5 кв.м м. Луцьк, вул. Залізнична, 9; склад Г-1 пл. 20,5 кв.м м. Луцьк, вул. Залізнична, 9; металевий склад В-1 пл.315,9 кв. м. м. Луцьк, вул. Залізнична, 9; приміщення складу-майстерні по обслуговуванні автомобілів Б-2 заг. пл. 769,6 кв. м., м. Луцьк, вул. Залізнична, 9, цілісний майновий комплекс заг. пл. 2518,5 кв.м., Житомирська обл. Радомишлянський р-н., м. Радомишль, вул. Міськради, буд. 12, до складу якого входять: адмінкорпус (А-1) площею 1236,1 м.кв, виробничий цех (Б-2/, площею 247,3 м. кв.; склад /літ. Г-1/, площею 157,7 кв. м; виробничий цех /літ. Д-2/, площею 435,7 кв. м; прохідна /літ. Ж-1/, площею 15,8 кв.м; хлібцех /літ. З-1/, площею 193,3 кв. м; склад /літ. К-1/, площею 92,9 кв. м; гараж /літ. Л-1/; гараж /літ. М-1/; котельня /літ. П-1/; вбиральня /літ. Р-1/.

Судом встановлено, що для проведення незалежної оцінки майнових активів боржника з метою їх подальшої реалізації 04.06.2010 року ліквідатором укладено договір №14/10 про проведення незалежної оцінки з ПП "Каштан-ЛВ"; за результатами здійснення оцінки майнові активи банкрута: адмінбудинок А-1, заг.пл. 144,3 кв.м., вбиральня "3", огорожа1. м.Луцьк, вул. Залізнична, 9; Прохідна Д-1 пл.2,5 кв.м, м. Луцьк,вул. Залізнична, 9; Склад Г-1 пл. 20,5 кв.м, м. Луцьк, вул. Залізнична, 9; Металевий склад В-1 пл.315,9 кв. м., м. Луцьк, вул. Залізнична, 9; Приміщення складу-майстерні по обслуговуванні автомобілів Б-2 заг. пл. 769,6 кв.м., м. Луцьк, вул. Залізнична, 9, що була базовою для реалізації (том 4, а.с. 69 - 72).

Також судом встановлено, що з метою реалізації майна банкрута ліквідатором укладені договори-доручення №05-Н/11 від 21.03.2011 року, від 14.11.2012 року №13/12 з Товарною біржею "Кардинал", однак, аукціон з продажу майна банкрута за фактом оголошення в пресі протягом процедури ліквідації неодноразово не міг відбутись через відсутність заявок на придбання лотів за початковою ціною продажу, про що біржа неодноразово повідомляла ліквідатора (том 3, а.с. 100, 108).

Судом встановлено, що з огляду на відсутність заявок на придбання лотів за початковою ціною продажу майна банкрута, у зв'язку з чим аукціон тривалий час не міг розпочатися, прийнято рішення про повторне розміщення майна, яке становить ліквідаційну масу банкрута, для продажу на аукціоні, зменшивши початкову вартість лоту до початку торгів на 10 відсотків.

Судом встановлено, що в подальшому, з метою актуалізації висновку експерта для визначення діючих ринкових цін, ліквідатор підготував клопотання на адресу оціночної фірми, в якому просив здійснити актуалізацію висновку про вартість майна ПП "Агу", що становить його ліквідаційну масу.

Суд встановив, що внаслідок відмови оціночної організації ПП "Каштан-ЛВ" у проведенні актуалізації оцінки майнових активів банкрута через значну заборгованість за вже проведену роботу, ліквідатор уклав договір про проведення оцінки ПП "Вінекспертпроект"; за результатами проведення оцінки виготовлено висновок і звіт, згідно яких визначено вартість основних засобів, що належать боржнику: комплексу будівель та споруд загальною площею 1252,8 кв.м. за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул. Залізнична, 9, - в сумі 341 602,00 грн.; комплексу будівель та споруд загальною площею 2 518,5 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Радомишлянський р-н., м. Радомишль, вул. Міськради 12, - на суму 248 494 грн . (том 4, а.с. 119 - 121).

Також судом встановлено, що ПП "Вінекспертпроект" надано рецензію на звіт про незалежну оцінку основних засобів, що належать боржнику та розташовані за адресами: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Залізнична, 9 та Житомирська обл., Радомишлянський р-н., м. Радомишль, вул. Міськради 12, який виготовлено ВГО "Асоціація Фахівців Оцінки", що за загальним висновком рецензента в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна (том 4, а.с. 112 - 115).

Суд встановив, що в процедурі ліквідації ПП "Агу" на договірних умовах спеціалістом проведено фінансовий аналіз банкрута, відповідно до якого ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ПП "Агу" не встановлено (том 5, а.с. 2 - 81).

Судом встановлено, що за період ліквідаційної процедури повністю погашено заборгованість по заробітній платі, в тому числі і поточну, в загальному розмірі 1 435, 46 грн., станом на 10.01.2013 року заборгованості по заробітній платі немає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ліквідатором були укладені договори купівлі-продажу майна банкрута з покупцями, в тому числі, нерухомого, за наслідками реалізації якого загальна сума коштів, що надійшла на рахунок банкрута склала 634 997 грн. (том 4, а.с. 103 - 104, 106 - 107, 109 - 110).

Суд встановив, що внаслідок реалізації майна банкрута через проведення аукціонів, здійснення публікацій газетних оголошень, пошуку покупців спеціалізованою організацією ТБ "Кардинал" боржнику надано послуг на загальну суму 102 354, 50 грн., що були утримані з коштів, які від таких надходили, послуги за розрахункове-касове обслуговування у банках за період процедури банкрутства склали 460, 47 грн.

Також суд встановив, що внаслідок укладення ліквідатором договорів на проведення фінансового аналізу щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства загальна вартість послуг спеціалізованих організацій за виконання робіт з наданням відповідних звітів становила 29 000 грн., загальна сума оплати послуг попереднього ліквідатора склала 67 805 грн. (том 4, а.с. 51 - 53) , а загальна сума оплати за послуги, відшкодування витрат арбітражного керуючого Кушнірука О.Л. склала 4427, 82 грн.

Суд встановив, що загальна сума погашених вимог кредиторів першої черги, які забезпечені заставою, а саме ПАТ "Укрсоцбанк" складає 211 020 грн.; ПАТ "БМ Банк" в особі відділення №4 м. Луцьк 283 336 грн., загалом 494 356 грн., при цьому, непогашеними залишились вимоги кредиторів ПП "Агу" на загальну суму 23 259 520, 22 грн., в тому числі ПАТ "БМ Банк" - 3 558 158, 28 грн. - вимоги першої черги.

Судом встановлено, що все нерухоме майно, яке перебувало у власності банкрута, знаходилось в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "БМ Банк" та було реалізовано, а іншого майна, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно, станом на 01.01.2013 року у банкрута немає, кошти на рахунку банкрута станом на 10.01.2013 року відсутні.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

При цьому, суд першої інстанції відхилив клопотання ПАТ "БМ Банк" про призначення судової експертизи висновку про незалежну оцінку комплексу будівель і споруд ПП "Агу" за адресою м. Луцьк, вул. Залізнична, 9, здійсненого оціночною організацією ПП "Вінекспертпроект", та зазначив про те, що ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальності за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем, тому в разі незгоди з вартістю майна, визначеного оцінювачем, банк не позбавлений права пред'явити відповідні претензії безпосередньо до оцінювача.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з оцінкою доказів у справі, здійсненою судом першої інстанції, та зазначив про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури, зокрема, вжиття всіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника, здійснення у спосіб, передбачений законодавством, їх оцінки та реалізації з подальшим розподілом виручених коштів у відповідності до статті 31 Закону.

При цьому, апеляційним судом спростовано доводи апеляційної скарги про те, що експертна оцінка майна банкрута є значно заниженою та не відповідає дійсній вартості майна з огляду на те, що оцінка майна банкрута проведена у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Вінекспертпроект" на підставі договору про проведення незалежної оцінки майна №5 від 25.09.2011 року, укладеного з ліквідатором, тому дії ліквідатора щодо прийняття оцінки майна за договором є правомірними, а доводи скаржника про заниження оцінки майна банкрута стосуються оцінки дій суб'єкта оціночної діяльності, що не позбавляє його права пред'явити претензії до оцінювача.

Також апеляційним судом було відхилено доводи скаржника про наявність покупця на майно банкрута, яким запропоновано ціну 1 400 000 грн., як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про повноту проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, належність та відповідність законові звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу з припиненням провадження у справі про банкрутство, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 111 7 ГПК України.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що статтями 8, 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено підстави і порядок визнання недійсними результатів оцінки майна, їх скасування, а також відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. При цьому, цим Законом не передбачено погодження оцінки майна, виконаної суб'єктом оціночної діяльності, із замовником оцінки чи іншою особою, окрім органів державної влади і місцевого самоврядування у визначених випадках.

Відтак, ліквідатор у справі про банкрутство, як замовник за договором з надання послуг з оцінки майна боржника, не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем, тому у разі незгоди учасника провадження у справі про банкрутство, з вартістю майна, визначеною оцінювачем, він не позбавлений права пред'явити відповідні претензії безпосередньо оцінювачу.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами статей 111 5 , 111 7 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, викладених у прийнятих ними рішеннях, та не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень про завершення ліквідаційної процедури боржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "БМ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року та ухвалу господарського суду Волинської області від 18.01.2013 року у справі №7/101-Б залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко