Рішення

від 24.04.2013 по справі 922/880/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р.Справа № 922/880/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Светлічний Ю.В. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "База відпочинку "Лісові озера", с. Бабаї 3-я особа, на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" ,м. Вовчанськ до 1-го ПП "Монтаж-Електро", смт. Старий Салтів , 2-го Старосалтівської селищної ради, с. Старий Салтів 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Оршанський Ю.Р., м.Х-в про визнання недійсним рішення та договору за участю представників сторін:

позивача - Тоцька К.М., за дов. б/н від 18.01.2013 р.;

1-го відповідача -Хорошевська Т.В.(посв.№373 від 26.02.13р.);

2-го відповідача - Зайцев О.О. за дов. № 2 від 07.03.13 р.;

3-ї особи на боці позивача ( ДП "Вовчанське лісове господарство") -Шкурупій Ю.О. довіреність від 03.01.2013 р. б/н.;

3-ї особи на боці 1-го відповідача: ФОП Оршанський Ю.Р..

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 18.04.2013 р. оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 24.04.2013 р.

Позовні вимоги ТОВ "База відпочинку "Лісові озера", с. Бабаї до ПП "Монтаж-Електро", смт. Старий Салтів та Старосалтівської сільради Вовчанського району, смт. Старий Салтів полягають у визнанні недійсним Рішення Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 110 від 03 серпня 1999р. "Про організацію Старосалтівського розплідника диких тварин та птиці "Лісні озера" та у визнанні недійсним Договору оренди земельної ділянки від 15 грудня 1999р., укладений між Старосалтівською сільською радою Вовчанського району Харківської області та Приватним підприємством "Монтаж-Електро", за яким останній набув право довгострокового користування земельною ділянкою, яка входить до складу державного лісового фонду Старосалтівського лісництва Вовчанського Держлісгоспу та знаходиться на території 81-го кварталу Старосалтівського лісництва Вовчанського Держлісгоспу.

Представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на його стороні, підтримують позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов визнає повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів проти позову заперечує повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія встановила наступне.

Рішенням Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 110 від 03 серпня 1999 р. було вирішено дати згоду на організацію Старосалтівського розплідника диких тварин та птиці "Лісні озера" на території 81-го кварталу Старосалтівського лісництва Вовчанського Держлісгоспу та надати Приватному підприємству "Монтаж-Електро" в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку розміром 43,0 га.

На підставі вказаного рішення 15 грудня 1999 р. між Старосалтівською сільською радою Вовчанського району Харківської області та Приватним підприємством "Монтаж-Електро" було укладено Договір оренди земельної ділянки, у відповідності до якого Старосалтівська сільська рада Вовчанського району Харківської області, як "Орендодавець" передає, а ПП "Монтаж-Електро", як "Орендар" набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території 81-го кварталу Старосалтівського лісництва Вовчанського держлісгоспу заг.пл.43 га для розміщення розплідника "Лісові озера".

Відповідно п. 1 вищевказаного договору, орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться, на території 81-го кварталу Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанський лісгосп", загальною площею 43 га для розміщення розплідника "Лісові озера", службових та соціально - побутових приміщень розплідника.

Відповідно до п. 2.2 - договір оренди укладено терміном на 50 років, починаючи з дня його реєстрації.

Згідно статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Приписами статей 1,2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

TOB "База відпочинку "Лісові озера", зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області як юридичну особу 04 березня 2011 р.

В обґрунтування позовних вимог TOB "База відпочинку "Лісові озера" вказує, що є власником нежитлових будівель: будинок літ. "В", будинок літ. "Г", будинок літ. "Д", будинок літ. "Е", будинок літ. "Ж", блок кімнату літ. "З", літній будинок № 1 літ. "А-1", котедж літ. "А-2", що знаходяться за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, б. 8. Право власності на вказані об'єкти підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30091857 від 26.05.2011 р.

Вказує, що згідно оспорюваних рішень та договору земельна ділянка надана у користування не уповноваженим на те органом, відсутній проект відведення земельної ділянки, при укладені вказаного договору не були забезпечені права третіх осіб. На даний час TOB "База відпочинку "Лісові озера" є власником нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, яка перебуває в незаконному користуванні у ПП "Монтаж-Електро". Рішення про надання останньому в тимчасове довгострокове користування даної земельної ділянки та безпосередньо сам договір про оренду земельної ділянки були прийняті та укладені незаконно, з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Позивач наполягає, що існування на даний час договору оренди земельної ділянки, укладеного з порушенням приписів законодавства України призводить до порушення його права, як власника нежитлових будівель, на вільне користування спірною земельною ділянкою, на якій розташовані придбані за договором купівлі-продажу нежитлові будівлі. Окрім того, TOB "База відпочинку "Лісові озера" має право переоформити право користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач посилається на ч. ч. 1,2 ст.120 Земельного кодексу України, згідно яких у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Позивач також вказує, що ст. 77 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 р. № 2196-ХІІ, що була чинною на момент прийняття відповідного рішення та укладення оспорюваного договору, районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ і організацій, для сільськогосподарських цілей. Таким чином, враховуючи, що спірне рішення стосувалося земельної ділянки, яка відноситься до особової категорії земель - земель державного лісового фонду, його прийняття належало до повноважень саме Вовчанської районної ради, а не Старосалтівської сільської ради, і потребувало погодження з постійним лісокористувачем - ДП "Вовчанське лісове господарство".

Прийняття рішення № 110 від 03 серпня 1999 р. з визначенням цілі щодо використання спірної земельної ділянки для організації Старосалтівського розплідника диких тварин та птиці "Лісні озера", на думку позивача, призвело до використання орендатором земельної ділянки лісового фонду не за цільовим призначенням всупереч вимогам чинного законодавства України.

Також позивач звертає увагу суду на те, що оспорюване рішення Старосалтівської сільської ради стосовно надання ПП "Монтаж-Електро" в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки було прийнято 03 серпня 1999 р., а за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датою державної реєстрації Приватного підприємства "Монтаж-Електро" є 18.11.1999 р.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на його стороні, вказують, що при винесенні оспорюваного рішення та укладенні оспорюваного договору було порушено встановлений законодавством порядок надання в оренду земельної ділянки лісового фонду, зокрема:

проект відведення землі не розроблявся, відповідним рішенням районної ради народних депутатів не затверджувався;

технічний паспорт по встановленню зовнішніх меж лісової ділянки для оформлення права оренди земельної лісової ділянки відсутній, відсутнє погодження лісового господарства тощо.

Також позивач вказує, що в оспорюваному договорі протиправно відсутня орендна плата та перевищено допустимий строк оренди, відсутня низка істотних умов (цільове призначення, умови використання і збереження якості землі.

Позивач зазначає, що екологічною інспекцією у Харківській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони ПП "Монтаж-Електро" (акт №203/01-03), за результатами якої було визначено наявність численних порушення ПП "Монтаж-Електро" вимог законодавства, зокрема, ст.ст. 19,36,38 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 р., ст. 22 Водного кодексу України. Також, встановлені порушення законодавства під час прийняття Старосалтівською сільською радою рішення про надання земельної ділянки в тимчасове користування ПП "Монтаж-Електро"; відсутність погодженого робочого проекту на будівництво на даній території восьми озер та самовільне проведення гідротехнічних робіт.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову через його визнання відповідачем, оскільки обрані позивачем способи захисту його права у вигляді позовних вимог про визнання недійсним Рішення Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 110 від 03 серпня 1999р. "Про організацію Старосалтівського розплідника диких тварин та птиці "Лісні озера" та у визнанні недійсним Договору оренди земельної ділянки від 15 грудня 1999 р., укладеного між Старосалтівською сільською радою Вовчанського району Харківської області та Приватним підприємством "Монтаж-Електро", оскільки способи захисту, до яких вдався позивач, не співвідносяться з обсягом та часом виникнення такого права.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" наголошується, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК ( 435-15 ) вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Позивача у даній справі - TOB "База відпочинку "Лісові озера" зареєстровано як юридичну особу 04 березня 2011 р. і його права на нерухомість також виникли в 2011 році, що вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30091857 від 26.05.2011 р.

Відступлення від вимог законодавства, навіть за його наявності, на час прийняття оспорюваного рішення та укладення оспорюваного договору (1999 рік), об"єктивно не може порушувати права позивача, оскільки ані його самого, ані його прав, на той момент не існувало.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позову і необхідності відмовити в ньому повністю.

Судові витрати у справі по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Жельне С.Ч. Светлічний Ю.В. Бринцев О.В.