Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-8416/12/0170/10

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8416/12/0170/10

18.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кудряшова А.М. ) від 16.10.2012 по справі № 2а-8416/12/0170/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС" (Залізничний тупик, 1 кв.5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкового повідомлення - рішення.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0016111702 від 19.07.2012, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача залишити без задовлення.

Апеляційна скарга мотивована не відповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, неправильною оцінкою судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 18.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС" є юридичною особою (ідентифікаційний код 33713632), зареєстровано 17.08.2005, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 445752.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.08.2010 по 31.08.2011, відповідачем проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС" з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства.

За результатами проведення фактичної перевірки складено акт від 06.07.2012 за № 381317-1/33713632, згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4; п. 71 ст. 7; пп.8.1.4 п. 8.1 ст.8; пп. «а» п. 192 ст. 19 ЗУ від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»; пп.164.2.1. п.164.2 ст.164; 168.1.4. п.168.1 ст.168; п.167.1 ст.167; пп. "а" п. 176.2 ст. 167 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 4316,67 гривень.

- пп. «б» п. 19.2 ст. 19 ЗУ ві.22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями, абз. «б» пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ЗУ від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, абз. 2 ст.9 ЗУ від 22.12.94 року № 320/94 - ВР «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», із змінами та доповненнями, підприємством до податкових розрахунків ф. № 1-ДФ за 3 квартал 2010 року, включені недостовірні дані про суми доходів які отримані працівниками підприємства.

- пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розділу II, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами а доповненнями, підприємством до податкових розрахунків ф. № 1-ДФ за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року та 3 квартал 2001 року включені недостовірні данні про суми доходів, які отримані працівниками підприємства..

Внаслідок чого, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0016111702 від 19.07.2012, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6985,00 гривень, у тому числі 4316,67 гривень - за основним платежем та 2668,33 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення, стало порушення позивачем вимог Податкового кодекс України в частині утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували у трудових відносинах з позивачем. Згідно пояснень вбачається, що ОСОБА_2 з 01.09.2010 року по 12.09.11 року та ОСОБА_3 з 01.08.2010 року по листопад 2011 року нібито працювали на посадах охоронців без належного оформлення трудових відносин, отримуючи заробітну плату офіційно та «в конвертах».

Так, п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету здійснюється фактична перевірка (пп. 80.2.7. ст.80 ПК України).

Так, заявником апеляційної скарги не враховано, що п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті перевірки чітко об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Отже, норми діючого законодавства з питань оподаткування, не передбачають права податкового органу на відображення у актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків.

Пояснювальні записки фізичних осіб, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.

Таким чином статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року встановлено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, у акті перевірки не наведено жодного первинного документу, який б підтверджував розмір виплаченого працівникам доходу у розмірі, що зазначений у поясненнях колишніх працівників.

До того ж, слід зазначити, що матеріали справи містять документи первинного бухгалтерського обліку позивача, а саме відомості на виплату грошей, виписки із відомості нарахування заробітної плати працівника за відповідний період, якими повністю підтверджуються розмір доходу. Вказаними документами спростовується висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо неутримання та неперерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу ДПС у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7).

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами органу державної податкової служби та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8).

Тобто цією нормою визначено, що податковий орган при проведені фактичної перевірки з цих підстав повинен перевірити облік витрат на оплату праці та відомості про оплату праці працівника.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, стосовно прийняття податкового повідомлення - рішення без достатніх правових підстав та на підставі акту, який не є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб є протиправними.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 по справі № 2а-8416/12/0170/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська