Постанова

від 30.11.2006 по справі 15/400д

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/400д

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 листопада 2006 р.

                                                                         № 15/400д  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Козир Т.П.,

суддів:Кота О.В.,

Владимиренко С.В.

розглянув касаційні скарги1)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра"2)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестор-М"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2006

у справі№ 15/400д

за позовом1)          Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд"2)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз"

до1)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра"2)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестор-М

третя особаОрендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації"

провизнання недійсним договору купівлі-продажу,

за участю представників:

-          позивача 1- Трубаєв О.В. –представник, діючий за довіреністю б/н від 01.10.2006р.

-          позивача 2 –не з'явилися

-          відповідача 1- Котелевець В.М. –представник, діючий за дорученням б/н від 30.11.2006р.

-          відповідача 2 –не з'явилися

-          третьої особи –не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

10.10.2003р. Запорізьке колективне будівельне управління "Машбуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Блюз" звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестор-М", за участю третьої особи Орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №07.02/1 від 07.02.2003р., укладеного між відповідачами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2005р. (суддя Колодій Н.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. (колегія суддів у складі: головуючого-судді Яценко О.М., суддів Кричмаржевського В.А., Радченко О.П.) в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції визнав, що права Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" не були порушені укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Багіра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" угодою №07.02/1 від 07.02.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна –адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, оскільки на момент її укладення власником спірного майна було ТОВ "Нестор-М" згідно договору купівлі-продажу №4 від 15.01.2003р., укладеного з ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" та акту прийому-передачі від 15.01.2003р., придбаного ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" у Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" згідно договору купівлі-продажу №9 від 29.08.2002р. та акту приймання-передачі від 29.08.2002р.

При цьому суд першої інстанції послався на прийняті господарським судом Запорізької області рішення від 13.05.2004р. по справі №17/385д за позовом Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" та ТОВ "Блюз" до ТОВ "Нестор-М" та ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №4 від 15.01.2003р., укладеного між відповідачами, яким відмовлено у позові, зазначену угоду, відповідно до мотивувальної частини рішення, визнано дійсною; та рішення від 09.11.2004р. по справі №17/383д-16/387д за позовом Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" та ТОВ "Блюз" до ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №9 від 29.08.2002р., укладеного між відповідачем та Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд".

Суд апеляційної інстанції в обґрунтування прийнятої постанови послався на правомірність набуття ТОВ "Нестор-М" права власності, підтвердженого рішеннями господарського суду Запорізької області по справах №17/383д-16/387д та №17/385д із зазначенням, що предметом розгляду по цим справам була низка договорів по перепродажу нежитлової будівлі, розташованої у м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, стверджуючи при цьому, що власники спірного майна неодноразово змінювались на підставі законних та чинних угод. Оскаржуваний договір купівлі-продажу №07.02/1 від 07.02.2003р. укладено уповноваженими представниками сторін, його умови відповідають чинному законодавству України, противоправних дій відповідачів не встановлено. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про недоведення позивачем обґрунтованості заявлених вимог про визнання вказаного договору недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР, не вказав, якому закону спірний договір суперечить, у зв'язку з чим погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, Запорізьке колективне будівельне управління "Машбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило її скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, оскільки господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: Цивільного кодексу України в редакції 1963р., п.4 Заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003р., ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43, ст.33, ст.43, ч.1 ст.77, ч.1 ст.99 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006р. по справі №15/400д касаційну скаргу Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд", м. Запоріжжя, задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2005р. у справі №15/400д господарського суду Запорізької області скасовано, справу направлено на новий розгляду до господарського суду апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.111-10 ГПК України внаслідок порушення Запорізьким апеляційним господарським судом під час апеляційного провадження норм процесуального права - ч.1 ст.77 ГПК України.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги від 31.10.2005р. суд апеляційної інстанції витребував у заявника документи, що підтверджують обставини, викладені в апеляційній скарзі, оригінали доданих до апеляційної скарги документів та визнав явку представників сторін такою, що підлягає виконанню, призначивши розгляд скарги на 29.11.2005р. Однак 29.11.2005р. Запорізький апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу без участі її представника, зазначивши в оскаржуваній постанові, що заявник сповіщений належним чином про час і місце розгляду апеляційної скарги, повноважного представника до суду не направив, про причини неявки не повідомив.

Суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції будучи зобов'язаним ст.99, ст.101 ГПК України здійснити перевірку законності і обґрунтованості рішення місцевого суду у повному обсязі, та зобов'язавши особу, що подала апеляційну скаргу, надати документи, що підтверджують обставини, викладені в апеляційній скарзі, оригінали документів, доданих до апеляційної скарги та визнавши явку представників сторін такою, що підлягає виконанню, не виконав вимоги ст.77 ч.1 ГПК України.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді М.В. Мірошниченко, суддів В.М. Хуторного, О.В. Юхименко) від 10.08.2006р. по справі №15/400д апеляційну скаргу Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд", м. Запоріжжя, задоволено, рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2005р. у справі №15/400д скасовано, позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №07.02/1 від 07.02.2003р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестор-М", м. Запоріжжя, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Багіра", м. Запоріжжя. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" на користь Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" по 63,75грн. державного мита та по 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

Постанова мотивована тим, що договір купівлі-продажу нерухомого майна №07.02/1 від 07.02.2003р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Багіра" під час дії заборони на відчуження адміністративної будівлі (наявність арешту згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2002р. по цивільній справі №2-3678/2002 та податкової застави - витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.04.2006р. №7246598, надані Запорізькою філією інформаційного центру Міністерства юстиції України) та є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про власність" внаслідок недослідження судами обставин фактичного переходу майна (адміністративної будівлі) від однієї особи до іншої, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР без застосування реституції в порядку ч.2 ст.48 ЦК УРСР внаслідок фактичного невиконання сторонами умов договору, а саме: несплатою ТОВ "Багіра" грошових коштів та не передачею ТОВ "Нестор-М" майна.

Не погодившись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2006р. по справі №15/400д Товариство з обмеженою відповідальністю "Багіра" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, які ухвалою суду від 25.10.2006р. прийняті до касаційного провадження та призначені до розгляду на 16.11.2006р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2006р. розгляд зазначених касаційних скарг відкладено на 30.11.2006р. у зв'язку з заявленим в судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" усного клопотання про відкладення розгляду справи, поданою Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд" телеграми про перенесення розгляду справи на інший день.

Касаційні скарги мотивовані тим, що при ухваленні оскаржуваного судового акту були порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, неправильно оцінені надані сторонами докази. При цьому скаржники зазначили, що суд порушив вимоги ст.33 ГПК України, не надав можливості Запорізькому колективному будівельному управлінню "Машбуд" представити додаткові докази, про наявність яких у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" не знало та не могло знати за поважних причин, водночас позбавив Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" процесуального права ознайомитись з ними та надати заперечення й докази, які спростовують докази Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра".

Скаржники вважають, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неправильно застосував норми матеріального права та неправильно оцінив надані сторонами докази, а саме: ст.770 ЦК України, ст.ст.128, 224, 48 ЦК УРСР та ст.4 Закону України "Про власність", не враховуючи, що у випадку зміни власника майна, переданого в найом, до нового власника переходять права та обв'язки наймодавця, у зв'язку з чим новий власник майна –ТОВ "Багіра" уклало договори оренди з вказаними судом третіми особами; неправомірно стверджуючи, що ТОВ "Нестор-М" не приймав у власність адміністративну будівлю та не придбав у встановленому законом порядку право володіння, використання та розпорядження адміністративною будівлею; неправомірно стверджуючи, що ТОВ "Нестор-М" не забрав своє майно, а ТОВ "Багіра" не ввіз своє майно в адміністративну будівлю; неврахування наявних у ТОВ "Багіра" документів, які свідчать про право власності на спірне майно (податкової накладної №17 від 07.02.2003р., видаткової накладної №19 від 07.02.2003р., акту приймання-передачі від 07.02.2003р., акту приймання-передачі векселів, свідоцтва про право власності).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.08.2002р. між Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗапоріжАгроПромСервіс" був укладений договір купівлі-продажу №9, згідно якого Запорізьке колективне будівельне управління "Машбуд" зобов'язалося передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗапоріжАгроПромСервіс", а останній прийняти та оплатити в сумі 852000грн. адміністративну будівлю у цілому, відповідно до акту приймання-передачі майна, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.

По акту прийому-передачі від 29.08.2002р. Запорізьке колективне будівельне управління "Машбуд" передало, а ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" прийняло адміністративну будівлю в цілому, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.

09.11.2004р. господарським судом Запорізької області у справі №17/383д-16/387д за позовом Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗапоріжАгроПромСервіс", за участю третіх осіб Орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" та ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним договору купівлі-продажу №9 від 29.08.2002р., укладеного між Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд" та ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс", прийнято рішення, залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.03.2005р., яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

15.01.2003р. між ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" та ТОВ "Нестор-М" був укладений договір купівлі-продажу №4, згідно якого ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" продало, а ТОВ "Нестор-М" придбав адміністративну будівлю у цілому, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, вартістю 858000грн.

По акту прийому-передачі від 15.01.2003р. ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" передало, а ТОВ "Нестор-М" прийняло адміністративну будівлю в цілому, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.

13.05.2004р. господарським судом Запорізької області у справі №17/385д за позовом Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗапоріжАгроПромСервіс"  та ТОВ "Нестор-М", за участю третьої особи Орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №4 від 15.01.2003р., укладеного між ТОВ "ЗапоріжАгроПромСервіс" та ТОВ "Нестор-М", прийнято рішення, залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2004р., яким у задоволенні позовних вимог  було відмовлено.

07.02.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Багіра" (покупець) був укладений договір  купівлі-продажу №07.02/1.

В пункті 2.1 даного договору зазначено, що продавець зобов'язується на протязі одного дня з моменту підписання договору передати у власність покупцю майно за актом приймання-передачі майна. Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що продавець зобов'язується на протязі одного дня з моменту підписання договору передати покупцю документацію на майно за актом приймання-передачі документації.

Згідно з п.3.1 спірного договору покупець зобов'язується прийняти у власність майно, згідно з актом приймання-передачі.

07.02.2003р. по акту прийому-передачі майна продавець передав, а покупець прийняв нежитлову адміністративну будівлю в цілому, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, у т.ч. адміністративну будівлю, літ.А-3, замощення, літ.І, ІІ.

Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не надана оцінка поданим ТОВ "Нестор-М" ТОВ "Багіра" видатковій накладній №РН-0000019 від 07.02.2003р. та податковій накладній №17 від 07.02.2003р. (т.3 а.с.69-70), тому висновок суду апеляційної інстанції щодо фактичної непередачі адміністративної будівлі Товариством з обмеженою відповідністю "Нестор-М" Товариству з обмеженою відповідальністю "Багіра" за спірним договором є передчасним.

Поряд з цим, у відповідності до п.3.2 зазначеного договору покупець зобов'язується прийняти документацію на майно, згідно з актом приймання-передачі документації. Однак місцевим та апеляційним судами при вивчені обставин та винесені судових актів у справі №15/400д вищезазначені обставини не досліджувались, що не може свідчити про правильне застосування норм матеріального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не надана оцінка, з врахуванням приписів Положення про довіреності, затвердженого наказом Мінстату України від 21.06.1996р. №192, довіреності серії ЯЗЮ №275694 від 07.02.2003р. (т.3 а.с.71), виданої ТОВ "Багіра" Богатчуку С.А. на отримання від ТОВ "Нестор-М" цінностей за спірним договором –однієї нежитлової адміністративної будівлі.

Крім того, судом апеляційної інстанції не досліджено та не надана правова оцінка виконанню ТОВ "Багіра" п.3.5, 4.1 та 4.2 оскаржуваного договору щодо сплати вартості майна у відповідності з умовами даного договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Нестор-М" до 01.04.2003р., а також факту передачі ТОВ "Багіра" ТОВ "Нестор-М" 30.04.2003р. простих векселів (т.3 а.с.72-73), здійснення за ними оплати у відповідності з договірними умовами.

За таких обставин, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що за спірним договором №07.02/1 від 07.02.2003р. право власності на адміністративну будівлю Товариству з обмеженою відповідальністю "Багіра" не переходило.

Суд апеляційної інстанції передчасно визнав умову спірного договору щодо відсутності на майно прав третіх осіб такою, що не відповідає дійсності у зв'язку з знаходженням частини адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, в орендному користуванні інших осіб, зокрема, ЗФ "Укрінбанк", ПП "Агомеда-Плюс", ТОВ "Евіта-Сервіс" тощо, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи документів, обґрунтовуючих зазначене, що не може свідчити про правильність застосування судом норм матеріального права.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірний договір був укладений без наміру створити юридичні наслідки у зв'язку з фактичним неприйняттям ТОВ "Нестор-М" у власність адміністративної будівлі, а відповідно останній не набув у встановленому законом порядку права володіння, користування та розпорядження адміністративною будівлею, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, не відповідає підставам визнання судом апеляційної інстанції зазначеного договору недійсним по ст.48 ЦК УРСР внаслідок невідповідності вимогам Закону України "Про власність", а тому є передчасним.

Окрім того, в постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що спірний договір купівлі-продажу укладено під час дії арешту згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2002р. по цивільній справі №2-3678/2002, та заборони на відчуження щодо спірного нерухомого майна згідно витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.04.2006р. №7246598, наданих Запорізькою філією інформаційного центру Міністерства юстиції України, оскільки станом на 07.02.2003р. нерухоме майно знаходилось в податковій заставі, що підтверджується записом №1 в названому витягу, зареєстрованому 20.04.1999р. під №35-293 заставодержателем в особі ДПІ у Орджонікідзевському районні м. Запоріжжя, тоді як даний витяг №7246598 є витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а не нерухомого майна, як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, що не було оцінено з правової точки зору зазначеним судом.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішували питання щодо визнання недійсним оскаржуваного договору, посилаючись на норми, запроваджені статтею 48 ЦК УРСР, без з'ясування фактичного виконання сторонами зобов'язань за спірним договором, непроаналізувавши з достатньою повнотою законодавство, яке необхідно застосовувати до спірних правовідносин, що не може свідчити про правильність застосування судами норм матеріального права.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді суду слід всебічно і повно з'ясувати і перевірити наведені в цій постанові всі фактичні обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм і доводам сторін належну об'єктивну правову оцінку, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст.1119 п.3, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестор-М" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2005р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2006р. у справі №15/400д скасувати.

3.          Справу №15/400д направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суддів.

Головуючий суддя                                                           Т. Козир

Суддя                                                                                  О. Кот

Суддя                                                                                  С. Владимиренко