Постанова

від 23.04.2013 по справі 810/983/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року 810/983/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Сонець С.В.,

представника відповідача: Гайдая В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «БВМ» доВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «БВМ» (далі -ПП «БВМ» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -Васильківська ОДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 09 січня 2013 року №0000022203 та №0000012203.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо поставки товарів між ним та приватним підприємством «КлерШато Фіорд», товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК Техномашпостач», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вайліс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектро-75» (далі - ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Промелектро-75», відповідно) мали реальний характер.

У зв'язку з цим, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі помилкових висновків про порушення ПП «БВМ» вимог податкового законодавствапри формуванні показників податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Промелектро-75», а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідач також зазначив про те, що контрагенти позивача відсутні за адресою реєстрації та у них відсутні матеріальні і технічні можливості здійснювати господарські операції.

Крім цього, відповідач зазначив, що позивачем не надано як до перевірки так і після її проведення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача із ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Промелектро-75».

А відтак, висновки, здійснені за результатами перевірки є вірними, а податкові повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ПП «БВМ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.04.2013 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП«БВМ»як юридична особа зареєстроване 10.03.1999 Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, місцезнаходження: 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Калініна, будинок 24-В, ідентифікаційний код юридичної особи 30209708.Як платник податку на додану вартість позивач зареєстрований з 18.03.1999.

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, ремонт обладнання зв'язку, ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування, оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього.

Як вбачається з матеріалів справи,у період з 13.12.2012 по 19.12.2012 на підставі наказуВасильківської ОДПІ від 13.12.2012 №318 посадовою особою податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «БВМ», код за ЄДРПОУ 30209708, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з підприємствами: ПП «КлерШато Фіорд» (код ЄДРПОУ 32395460) за період з 01.06.2010 по 31.08.2010; ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (код ЄДРПОУ 36803875) за період з 01.04.2011 по 30.06.2011; ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186) за період з 01.10.2010 по 31.03.2011; ТОВ «Промелектро- 75» (код ЄДРПОУ 36098229) за період з 01.07.2011 по 30.11.2011.

За результатами перевірки складений акт від 21.12.2012 № 1677/22-04/30209708 (надалі - Акт перевірки) (том І а.с.34-64), який містить висновки про порушення позивачем:

- підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40741,00 грн.;

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.7 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 49147,00 грн.

Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ПП «БВМ» показників податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК «Техномашпостач»,ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро- 75» у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту виконання господарських зобов'язань.

Як вбачається із Акта перевірки, при проведенні перевірки посадовими особами податкового органу використані наявні у податкового органу: декларації з податку на додану вартість позивача за червень - серпень, жовтень - грудень місяці 2010 року, січень - листопад місяці 2011 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту до них (додаток 5 до декларації з податку на додану вартість); декларації з податку на прибуток підприємств позивача за півріччя 2010 року, за три квартали 2010 року, за 2010 рік, за перший квартал 2011 року, за півріччя 2011 року, за три квартали 2011 року та за 2011 рік; постанова про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 10.04.2012;акти Яготинської МДПІ Київської області ДПС від 28.09.2012 №45/2200/32395460 та від 20.01.2012 №5/2300/36098229; акт перевірки Вишгородської ДПІ Київської області ДПС від 13.02.2012 №282/23-1/36445186; акт перевірки Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 11.07.2011 №487/7/23-1/36803875.

На підставі Акта перевірки Васильківською ОДПІ прийняті: податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09.01.2013 №0000022203,згідно з яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40741,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 8211,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000012203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 54632,00 грн., у тому числі за основним платежем - 49147,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5485,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 є Податковий кодекс України. До 01.01.2011 оподаткування прибутку підприємств та справляння податку на додану вартість встановлювалися Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», з урахуванням положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації (пункти 44.3, 44.5 статті 44 Податкового кодексу України).

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У силу вимог підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язанийподавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України зобов'язує платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору є законність прийнятих Васильківською ОДПІ податкових повідомлень-рішень.

Тому, суд враховує докази та обставини, які були або мали бути взяті до уваги відповідачем у день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням покладених на податковий орган обов'язків.

Як встановлено судом,з метою проведення перевірки ПП «БВМ» відповідачем направлено на адресу позивача 06.11.2012 письмовий запит за №43/7/10/22-407 про надання пояснень та їх документального підтвердження, стосовно правильності нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинах із ПП «КлерШато Фіорд» у період з01.06.2010 по 31.07.2010, ТОВ «ТПК Техномашпостач» у період 01.04.2011 по 30.06.2011, ТОВ «Компанія «Вайліс» у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 та ТОВ «Промелектро-75» у період з 01.07.2011 по 30.11.2011 (том ІІ а.с.3).

Зокрема, було запропоновано надати договори купівлі-продажу та інші договори, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, документи, що підтверджують транспортування продукції, документи що підтверджують надання послуг, розрахункові документи, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період, акти виконаних робіт.

Крім цього, позивачеві було запропоновано, у разі якщо ПП «БВМ» не є кінцевим споживачем товарів, придбаних у ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Промелектро-75», надати завірені копії первинних документів (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові документи), які б підтверджували подальшу реалізацію придбаних товарів іншим особам.

Також у вказаному запиті зазначено, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження є підставою для здійснення податковим органом позапланової виїзної документальної перевірки.

Даний запит отримано позивачем 08.11.2012, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (том ІІ а.с.2).

У відповідь на запит податкового органу позивач листом від 16.11.2012 №11/16-2 відмовив у наданні пояснень та документального підтвердження господарських операцій, у зв'язку із не зазначенням відповідачем підстав для витребування даної інформації (том ІІ а.с.4,5).

В силу положень пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту запиту податкового органу, при його складанні відповідач посилався на положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України(за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства).

Тобто, даний запит містить відомості щодо підстав його складання, перелік інформації, яка запитується, він складений у письмовій формі, відповідним чином підписаний та завірений печаткою податкового органу, як то передбачено положеннями пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України.

Оскільки жодних доказів щодо вилучення чи втрати, знищення або зіпсуття документів, які витребовувались податковим органом, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позивач без достатніх на те підстав відмовив відповідачеві у наданні документів щодо фінансово-господарських відносин із ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Промелектро-75», які в силу положень Податкового кодексу України повинні були зберігатись ПП «БВМ» не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

11 грудня 2012 року відповідно до наказу Васильківської ОДПІ було призначено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «БВМ» (том ІІ а.с.9) та виписане відповідне направлення на перевірку від 11.12.2012 №591/21-04 (том ІІ а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2012 працівниками податкового органу було здійснено виїзд за податковою адресою ПП «БВМ» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Калініна, 24-в).

У зв'язку з відсутністю, на день виїзду, ПП «БВМ» за податковою адресою, працівниками податкового органу був складений відповідний акт від 11.12.2012 №157/22-04/30209708 (том ІІ а.с.12).

13 грудня 2012 року наказом Васильківської ОДПІ від 13.12.2012 №318 призначено позапланову невиїзну перевірку ПП «БВМ», за результатами якої складено акт перевірки.

13 грудня 2012 року відповідачем було направлено позивачеві повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби на 21.12.2012 о 15 год. 00 хв. для підписання Акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення (том ІІ а.с.16), яке отримане позивачем 18.12.2012, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (том ІІ а.с.17).

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивачем направлялись відповідачеві заперечення від 28.12.2012 №12/28-1 (том І а.с.17).

У запереченнях позивач вказав, що твердження відповідача, які викладенні в Акті перевірки про відсутність на момент проведення перевірки документів, які б свідчили б про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладенні в Акті перевірки факти) за період, що перевірявся були відсутні, не відповідає дійсності.

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Однак, як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін, жодних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, які спростовували б висновки податкового органу або підтверджували показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, позивачем до заперечень не додано.

Слід зазначити, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України).

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Аналогічна норма права також існувала до 01.01.2011 відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо складу втрат та їх визнання, то витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України). Аналогічна норма права також існувала і в положеннях Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки на запит податкового орану ПП «БВМ» без поважних причин не надано жодних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку за фінансово-господарськими операціями із ПП «КлерШато Фіорд», ТОВ «ТПК Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Промелектро-75», позивач не скористався правом надання таких документів і до заперечень, з урахуванням вимог пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що позивач на момент перевірки не підтвердив заявлених у податковій звітності показників.

Отже, на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідачем правомірно зроблено висновок про порушення позивачем приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, оскільки дані операції не були належним чином підтверджені під час перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що вимагалися.

Надання позивачем первинних документів за господарськими операціями вже після проведення перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки (у судовому засіданні) не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування податкового кредиту та витрат у відповідний податковий період. Надані позивачем первинні документине можуть свідчити про неповноту дослідження обставин відповідачем та помилковість висновків, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципу законності, що закріплений у статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятих рішень.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат сторонами суду не заявлено, у зв'язку з чим підстави для присудження їх на користь сторін відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 квітня 2013 р.