Постанова

від 18.04.2013 по справі 2-а-4218/10/2270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4218/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Маковського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Тісса" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення №026 від 18.02.2010 року , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Тісса" звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькый області, в якому з урахуванням позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №026 від 18.02.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2012 року у вказаній справі замінено первинного відповідача - Державну інспекцію з контролю за цінами в Хмельницькій області на належного відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, ТОВ "Торговий дом "Тісса" створене шляхом реорганізації акціонерного товариства відкритого типу "Тісса" і є повним правонаступником усіх його майнових і немайнових прав та обов'язків і як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 20.05.2002 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 21320691), що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА №328768.

Видами діяльності за КВЕД є: здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0); надання інших комерційних послуг (74.87.0); надання інших індивідуальних послуг (93.05.0).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», в період з 26.01.2010 року по 16.02.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області була проведена планова перевірка ТОВ "Торговий дом "Тісса" на предмет дотримання вимог чинного законодавства при наданні послуг та оренди торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за період з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року, за результатами якої було складено акт б/н від 16.02.2010 року.

Згідно акту, відповідачем встановлено загальну суму необґрунтовано отриманої виручки внаслідок порушення порядку формування орендної плати за вказаний вище період в розмірі 108705,25 грн.

Пунктом 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктом господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органом державного контролю за цінами.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області направлено позивачу припис від 17.02.2010 року №0516 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №026 від 18.02.2010 року встановлено, що ТОВ "Торговий дом "Тісса" було порушено вимоги п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків"; п.5 розділу ІІ Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затверджений наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 року №638/109 та вирішено вилучити в дохід державного бюджету 108705,25 грн. та стягнути штраф в сумі 217410,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи та зважаючи на те, що правомірність свого рішення відповідачем не доведено з одночасним повним та належним доведенням позивачем протиправності даного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись із огляду на наступне.

Мета утворення Державної інспекції з контролю за цінами, її пов новаження та форми діяльності визначені Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, яке затверджено постановою Кабіне ту Міністрів України 13 грудня 2000 року № 1819.

Пунктом 4 цього Положення передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань вживає відповідно до законодавства заходів за порушення підприємствами, установами та організаціями порядку формування, встановлення і за стосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів держав ного контролю за цінами.

Порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами визначений Ін струкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства економі ки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінан сів України від 3 грудня 2001 року № 298/519.

Пунктом 3 цієї Інструкції встановлено:

Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум еконо мічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

В актах перевірок, зокрема зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господа рювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з по силанням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Акти перевірок підписуються посадовими особами органів держав ного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керів ник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівни кові перевіреного суб'єкта.

У разі відмови посадових осіб суб'єктів господарювання, що переві ряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб'єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з пові домленням про вручення.

Рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штраф них) санкцій може прийматися Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі також на підставі матеріалів перевірок, здійснених іншими контрольними органами.

Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох при мірниках, які підписуються начальником відповідної державної ін спекції з контролю за цінами або його заступниками.

Рішення про вилучення сум економічних санкцій може не прийма тися у тому випадку, якщо зазначені суми були внесені порушником самостійно.

Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику.

Одночасно керів ництву суб'єкта господарювання - порушника направляються при писи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.

Другий примірник рішення залишається у справі органу держав ного контролю за цінами, який прийняв це рішення, для обліку та контролю за його виконанням.

Рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування сум економічних санкцій за належністю.

У разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнен ня суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Ін спекція на виконання покладених на неї завдань мала право ухва лювати рішення про застосування відповідно до законодавства адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку фор мування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що оскільки оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень прийняте на підставі вимог Постанови № 278, яку визнано незаконною та скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі №2а-4429/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення ця постанова була діючою, а тому вирішуючи дану справу, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) такого акту із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно могли мати місце в майбутньому.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення №026 від 18.02.2010 року, суд апеляційної інстанції вважає, що останнє прийняте обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для справи, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги адміністративного позову задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також частково погоджується з доводами апелянта щодо неналежного відповідача по зазначеній справі, і вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції може скасувати постанову та прийняти нову постанову, а не направляти справу на розгляд до суду першої інстанції, як про це просив апелянт.

За таких обставин, враховуючи, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не повною мірою з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року, - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Тісса" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення №026 від 18.02.2010 року відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Сушко О.О.

З оригіналом згідно:

секретар