Постанова

від 26.04.2013 по справі 5011-14/16589-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа№ 5011-14/16589-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Онищенко Ю.Ф.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Розуменко Ю.О. - адвокат, ордер № КВ35955 від 25.03.2013р. ;

від відповідача-1: Пушкарьова К.В. - дов. б/н від 15.04.2013р.;

від відповідача-2: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Скелябудінвест»,

на рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року,

у справі № 5011-14/16589-2012 (суддя Мельник С.М.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс», м. Київ,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Скелябудінвест», м. Дніпропетровськ,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецбуд», м. Київ,

про стягнення 55 813,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Електросервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Будівельна компанія «Скелябудінвест» та ТОВ «Енергоспецбуд» про стягнення 55 813,76 грн. (а.с. 5-8).

Рішенням господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року по справі № 5011-14/16589-2012 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 133-136).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року по справі № 5011-14/16589-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не взято до уваги, що позивач, в порушення умов договору, не виконав роботи в установлений в договорі строк, а також не оформлено належним чином завершення робіт.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Скелябудінвест» по справі № 5011-14/16589-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 04 квітня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-14/16589-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2013 року, скаржнику відновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався та змінювався склад колегії суддів, яка розглядала дану справу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 26 квітня 2013 року, визначено колегію для розгляду справи № 910/785/13 у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г. судді: Жук Г.А., Суховий В.Г., яка прийняла справу до свого провадження.

В судовому засіданні 26 квітня 2013 року представник відповідача-1 надав суду пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року по справі № 5011-14/16589-2012залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

З урахуванням вимог статей 102 Господарського процесуального кодексу України і тієї обставини, що неявка представника відповідача-2 не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-2.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

20 липня 2010 року між ТОВ «Електросервіс» (підрядник) та ТОВ «Будівельна компанія «Скелябудінвест» (замовник) було укладено договір № 20-07/10 (далі за тексом - договір), (а.с. 17-18).

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт з прокладання електричних мереж 10 кВ, встановлення КТГ1Н-10/0,4 кВ, в т. ч. виконання обліку електроенергії (АСКОЕ) згідно ТУ № 43045 від 03.11.2008 р., проекту АТЗТ «ДЕКС» (137-ПР-ЕП; 137-ПР-ЕП2; 137-ПР-ЕМ) «Зовнішнє електропостачання торговельно-промислового комплексу на території Щасливської сільської ради».

Ціна договору за виконання підрядником електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт складає 150 835 грн. 20 коп. (п. 2.1. договору).

Відповідно п. 3.2 договору, поточні розрахунки за фактично виконані роботи проводяться щомісячно на протязі 10 (десяти) робочих днів після підписання актів приймання виконаних робіт, оформлених відповідними представниками Замовника та Підрядника.

Позивачем виконано передбачені договором роботи на загальну суму 150 828,40 грн., що підтверджується:

- Довідкою про вартість виконаних електромонтажних робіт за вересень 2010 року та Актом № 1 приймання виконаних електромонтажних робіт за вересень 2010 року на суму 100 00 грн., (а.с. 23-27);

- Довідкою про вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт березень 2011 року та Актом приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт за березень 2011 року на суму 7 558,80 грн., (а.с. 28-32).

- Довідкою про вартість виконаних електромонтажних робіт за березень 2011 року та Актом приймання виконаних електромонтажних робіт за березень 2011 року на суму 43 269,60 грн., (а.с. 33-38).

Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

Проте відповідач, всупереч умов договору, виконав свої зобов'язання щодо сплати за виконанні роботи частково, сплативши тільки 100 000 грн., у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 50 828,40 грн. (150 828,40 грн. - 100 000 грн.).

За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.»

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ТОВ «Електросервіс» виконало роботи відповідно до умов договору, що підтверджено актами виконання робіт.

Проте, відповідачем покладені на нього зобов'язання в частині оплати за виконанні роботи не виконано в повному обсязі. Доказів сплати заявленої позивачем заборгованості відповідач суду не надав.

20 липня 2010 року між ТОВ «Енергоспецбуд» (поручитель) та ТОВ «Електросервіс» (кредитор) було укладено договір поруки №20/08, за яким Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання ТОВ «Будівельна компанія «Скелябудінвест», надалі - боржник, зобов'язань по сплаті виконаних кредитором робіт за основним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків (а.с. 21-22).

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір № 20-07/10 від 20 липня 2010 року, укладений між кредитором та боржником (п. 2.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1, 2 ст. 554 цього ж Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ «Електросервіс» про солідарне стягнення заборгованості за виконані роботи, а відтак про необхідність їх задоволення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 7.1 договору підряду, сторони погодили, що за кожен день затримки платежу замовник сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 5% від суми не сплаченого платежу.

Провівши повторний математичний розрахунок за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума штрафу, яка підлягає до стягнення становить 2 541,42 грн. та 3% річних - 2 443,94 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що позивачем не виконано роботи в установлений договором строк.

Проте, вказані доводи скаржника є безпідставними та не обгрунтованими, оскільки, сторони не визначили в договорі, що порушення строків виконання договору може бути підставою для відмови у сплаті за виконанні роботи. Також, колегія суддів зазначає, що замовник не був позбавлений права пред'явити до підрядника претензію за порушення строків виконання договору до підписання актів приймання виконаних робіт.

Щодо посилань апелянта, що акт виконаних робіт від 28 березня 2011 року не є актом завершення робіт, а закінчення робіт вважається закінченими тільки тоді, коли будуть вирішені майнові питання з АК «Київенерго», колегія суддів зазначає, що сторони в договорі не ставлять в залежність оплату за виконані роботи від підписання акту завершення всього об'єму робіт. Натомість в п. 3.2 договору сторонами погоджено, що поточні розрахунки за фактично виконані роботи проводяться щомісячно на протязі 10 робочих днів після підписання актів приймання виконаних робіт, оформлених відповідними представниками замовника і підрядника.

Як вже зазначалось, такі акти підписані представниками замовника і підрядника та скріплені печатками.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн. Колегія суддів зазначає:

В п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 зазначено, що відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвокатів здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В абзаці 2 п. 6.5 цієї ж постанови зазначено, вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду документи, які підтверджують оплату послуг адвоката, проте колегія суддів беручи до уваги ціну позову, погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 5000 грн. є завищеною, а розумною сумою вважає у розмірі 3 000,00 грн.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року, по справі № 5011-14/16589-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Будівельна компанія «Скелябудінвест» на рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Скелябудінвест» на рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року по справі № 5011-14/16589-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06 лютого 2013 року по справі № 5011-14/16589-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-14/16589-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Жук Г.А.

Суховий В.Г.