Ухвала
від 11.04.2013 по справі 2а-15337/12/2670
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15337/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну перевірку ТОВ «Поліграфімпорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Полірід».

За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено Акт №1333/22-621-31987931 від 14.06.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліграфімпорт» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Торговий Дім «Полірід» за лютий-травень 2011 року.

Актом встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 056 452,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року - на 111 311,00 грн., за березень 2011 року - на 436 786,00 грн., за квітень2011 року - 277 470,00 грн., за травень 2011 року - 194 885,00 грн.

На підставі вказаного Акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення рішення №0000252260 від 02 липня 2012 року, яким встановлено порушення п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 7 п. 10 Податкового кодексу України, та порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Поліграф імпорт», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 020 453,00 грн., у тому числі за основним платежем на - 1 020 452,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення-рішенням позивачем було подано скаргу до ДПС у м. Києві та ДПС України, за результатом розгляду скарги було прийнято рішення ДПС у м. Києві від 28.09.2012 р.№6172/10/12-114 та рішенням ДПС України від 26.10.2012 р. №13947/6/10-2115, якими податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності визначення позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Поліграфімпорт» з ТОВ «Торговий Дім «Полірід».

01 червня 2012 р. між ТОВ «Поліграф імпорт» (замовник) та ТОВ «Торговий Дім «Полірід» (постачальник) укладено договір поставки, відповідно до якого постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність замовника поліграфічні матеріали, частини до поліграфічного обладнання, обладнання та інші замовлені замовником товари, а замовник зобов'язується оплачувати та приймати замовлений товар.

Згідно з видатковими накладними, що датовані лютим - травнем 2011 року, ТОВ «Торговий Дім «Полірід» поставило позивачу поліграфічні матеріали та обладнання (добавки ACEDIN, порошки POWDER, лаки WESSCO, Evolution пластини, антифриз тощо) на загальну суму 6 122 711,00 грн.

ТОВ «Торговий Дім «Полірід» виписало ТОВ «Поліграф імпорт» податкові накладні, датовані лютим - травнем 2011 року, на загальну суму 6 122 711,00 грн., в тому числі вказавши податок на додану вартість - 1 020 452,00 грн.

В оплату за надані інформаційно-консультаційні послуги ТОВ «Поліграф імпорт» перерахувало на рахунок ТОВ «Торговий Дім «Полірід» грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Судом встановлено, що ТОВ «Поліграф імпорт» здійснює діяльність з оптової торгівлі іншими машинами й устаткуванням, ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, неспеціалізованою оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, інформація про що занесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання ним його у власній господарській діяльності, зокрема, придбані у ТОВ «Торговий Дім «Полірід» поліграфічні товари у подальшому реалізовано позивачем третім особам - ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», ТОВ «Корпус», ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ», ПП «Істро», ТОВ «Баркон - Плюс», ТОВ з ІІ «Типографія «Україна», ТОВ «Триада-Прінт», ПП «Ательє Поліграфічний комплекс», ПАТ "БЛІЦ-ІНФОРМ», ТОВ «ВКФ «Колорит» та іншим.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем доведено факт здійснення господарської операції з його контрагентом та настання правових наслідків для сторін цієї операції.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо її змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

А отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності факту заниження позивачем податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апелянта про нікчемність договорів позивача з контрагентами є безпідставними та неприпустимими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином та в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок, а тому судова колегія не бере до уваги вказані посилання та спростовує їх наведеним.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.04.2013
Оприлюднено30.04.2013
Номер документу31013738
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-15337/12/2670

Ухвала від 22.09.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 21.09.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 18.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Постанова від 08.09.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мєзєнцев Є.І.

Ухвала від 23.06.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мєзєнцев Є.І.

Постанова від 19.05.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Данилишин В.М.

Ухвала від 14.04.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Данилишин В.М.

Ухвала від 31.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 10.06.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 11.04.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шурко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні