Рішення

від 23.04.2013 по справі 910/3416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3416/13 23.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сесвандерхаве-Україна»

до Публічного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ «РАЙЗ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Антипенко М.М. (представник за довіреністю);

Зохименко Г.Р. (представник за довіреністю);

від відповідача: Олійник М.М. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 23 квітня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

21 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сесвандерхаве-Україна» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 21.02.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ «РАЙЗ» (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу № 30-01/12 від 30 січня 2012 року в сумі 16 128 079,81 грн. з них основного боргу - 15 282 965,29 грн., 3% річних - 101 462,52 грн. та штрафна санкція /п.п. 3.5., 8.3. договору купівлі-продажу № 30-01/12 від 30 січня 2012 року/ - 743 652,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 30-01/12 від 30 січня 2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, заперечує проти суми нарахованої позивачем штрафної санкції та 3% річних, а тому, просить суд частково відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 21.03.2013 року.

11 березня та 23 квітня 2013 року через канцелярію до суду від позивача та відповідача відповідно надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/3416/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача, було відкладено до 23.04.2013р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 30-01/12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця насіння цукрових буряків /по тексту - товар/, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 14 873 040,00 грн., що становить 1 430 100,00 євро, при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в сумі 1 430 100,00 євро, що станом на 21.02.2013р. становить - 15 282 965,29 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями щодо стягнення 3% річних в сумі 72 123,96 грн. та штрафних санкцій в розмірі 743 652,00 грн. відповідач не погоджується, вважає суму штрафних санкцій необґрунтованою та у своєму відзиві зауважив на тому, що на відміну від господарської штрафної відповідальності, яка може стягуватися тільки у грошовій формі, цивільна штрафна відповідальність може бути реалізована і шляхом стягнення з винної сторони майна. Окрім того, відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 30 січня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 30-01/12 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця насіння цукрових буряків, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що право власності на поставлений товар, а також ризик випадкового пошкодження чи загибелі товару переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в березні 2012 року позивач передав товар на загальну суму 14 873 040,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 29, 31, 32, 50 та 54 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних, довіреностями на отримання товару та складеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків (копії документів в справі).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата товару за Договором здійснюється Покупцем в наступному порядку та строки:

- 100% від загальної вартості товару в строк до 01.12.2012p. шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.02.2013р. та 21.03.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів оплати товару по Договору, станом на квітень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 1 430 100,00 євро, що станом на 21.02.2013р. становить - 15 282 965,29 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та умов Договору.

З пункту 3.5. Договору випливає, що у разі недотримання графіку платежів (п. 3.2.) Продавець індексуватиме суму заборгованості Покупця за Договором в розмірі 2,5% в квартал від залишку заборгованості до повного погашення заборгованості за Договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється до повних розрахунків між сторонами (п. 8.3. Договору).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 743 652,00 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по Договору щодо оплати товару.

Щодо викладених відповідачем у відзиві обставин щодо того, що господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання то суд зазначає, що положеннями статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідачем, в аспекті ст. 233 Господарського кодексу України, не наведено достатніх обставин щодо винятковості випадку у виконанні зобов'язання боржником за Договором, а відтак, клопотання відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 101 462,52 грн. 3% річних за прострочення виконання Покупцем грошового зобов'язання перед Продавцем щодо оплати поставленого товару.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ «РАЙЗ» (ідентифікаційний код: 13980201, адреса: 03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, індивідуальний податковий 139802026502, свідоцтво платника ПДВ 37032445, р/р 26001500016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сесвандерхаве-Україна» (ідентифікаційний код: 33950751, адреса: 07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Гоголів, вул. Артема, буд. 48-А, індивідуальний податковий 339507510067, р/р: 26007003079700 в ІНГ Банк Україна, м. Київ, МФО 300539), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 15 282 965,29 грн. (п'ятнадцять мільйонів двісті вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 29 копійок), 3% річних - 101 462,52 грн. (сто одна тисяча чотириста шістдесят дві гривні 52 копійки), штрафної санкції - 743 652,00 грн. (сімсот сорок три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні) та судові витрати - 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.04.2013р.

Суддя О.В. Котков