Постанова

від 25.04.2013 по справі 826/3029/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2013 року 13:00 № 826/3029/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сідєльніков А.В. (довіреність від 07.03.2013 р.)

від відповідача - Коваленко А.О. (довіреність від 07.11.2012 р. № 5197/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Нафтогазгеологія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 № 0001592220, від 22.02.2013 № 0001672220 та № 0001662220,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Нафтогазгеологія» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 21.02.2013 № 0001592220, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 128 306 грн. за основним платежем та на 64 153 грн. за штрафними санкціями,

- від 22.02.2013 № 0001672220, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 179 542 грн. (декларація від 08.11.2012 р. № 9069849412),

- від 22.02.2013 р. № 0001662220, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 246 278 грн. (декларація від 18.10.2012 р. № 9064015713).

Позивач зазначає, що підставою для висновків ДПІ, покладених в основу оскаржуваних рішень, є обставини, викладені у службовій записці ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, яка була складена та направлена у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 70-00539.

Позивач зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються по суті на тому, що директор ТОВ «Гранд-Універсал» (підприємство - контрагент позивача) ОСОБА_3 надав покази, що підприємство зареєстровано без мети здійснення підприємницької діяльності та відносно того, що він не підписував договори та первинні документи.

У той же час, як зазначає позивач, зв'язок між понесеними витратами на придбання послуг від контрагента та господарською діяльністю позивача підтверджується відповідними документами - договорами, податковими накладними, актами прийому-передачі робіт.

Позивач також зазначає, що ДПІ не доведено факту неодержання послуг (робіт) від ТОВ «Гранд-Універсал».

Виходячи з наведеного, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач з підстав, викладених в Акті перевірки, проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши адміністративний позов, подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Юг-Нафтогазгеологія» (код з ЄДР 34476090; адреса: 02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. М. Раскової, 23, офіс 729) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Гранд-Універсал» (код з ЄДР 34762591; адреса: 69013, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Горького 1, офіс 511).

Відносно контрагента позивача під час розгляду справи встановлено, що 29.08.2011 р. до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

За результатами перевірки складено акт від 25.01.2013 р. № 303/22-222-34476090 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивач, у період який перевірявся, був платником ПДВ.

З Акту перевірки вбачається, що позивач має ліцензію від 23.04.2007 р., видану Державною геологічною службою. Одним з основних видів діяльності позивача є діяльність у сфері геології та геологорозвідування (код 74.20.2. - проведення геологорозвідувальних робіт).

Згідно з висновками Акту перевірки позивачем порушено п/п. 7.2.3., 7.4.1., 7.4.5., 7.5.1. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2012 р. в сумі 246 278 грн. (р. 28 декларації).

Окрім того, перевіркою встановлено порушення п. 5.1., п/п. 5.2.1., 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2010 рік у сумі 128 306 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 р. у сумі 718 170 грн., за 2-4 кв. 2011 року в сумі 718 170 грн., за 3 кв. 2012 р. в сумі 179 542 грн.

В контексті наведеного, перевіркою встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1 231 395 грн. за 3 кв. 2010 р. на суму 901 629 грн. та за 4 кв. 2010 р. на 329 767 грн.

Зокрема, зазначається, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Гранд-Універсал» (виконавець) укладено договір № 08/07-10 від 08.07.2010 р. з розробки математичної моделі структурної будови ділянки надр , про що складені акти виконаних робіт: № 407 від 30.07.2010 р. на суму 372 727 грн. з ПДВ («послуги»); № 451 від 31.08.2010 р. на суму 385 875 грн. з ПДВ («послуги»); № 466 від 30.09.2010 р. на суму 323353 грн. з ПДВ («послуги»); № 479 від 29.10.10 р. на суму 395720 грн. з ПДВ («послуги»).

В Акті перевірки зазначається, що у провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 70-00539, порушена за ст.27,ч. 3, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, в ході розслідування якої встановлено, що одним із вигодонабувачів незаконної схеми ухилення від сплати податків є ТОВ «Юг-Нафтогазгеологія», а ТОВ «Гранд Універсал» створено без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг.

Згідно з наявними відомостями про контрагента: «припинено, але не знято з обліку»; свідоцтво платника ПДВ, яке видано 19.04.2010 р., анульоване 24.03.2011 р.

Допитаний в якості свідка (протокол від 07.08.2012 р.) в рамках кримінальної справи № 70-00539 ОСОБА_3 (зареєстрований засновником, директором та головним бухгалтером ) , пояснив, що зареєстрував ТОВ «Гранд-Універсал» на своє ім'я за винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, статутний фонд не формував, печатки не замовляв та не отримував, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, а саме договори, податкові накладні, акти він не складав та не підписував , податкову звітність не складав та не уповноважував на проведення таких днів інших осіб.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що мін має середню спеціальну освіту, працює охоронцем .

Виходячи з наведеного ДПІ по суті приходить до висновку про відсутність у контрагента можливостей для виконання спірних операцій, про юридичну дефектність первинних документів та про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача, що у свою чергу, зумовило висновок про відсутність у позивача на формування спірних сум податкових вигод.

Відносно формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, в Акті перевірки зазначено про видачу позивачу за вищезгаданим договором податкових накладних: № 624 від 13.07.2010 р. на суму 9500 грн.; № 628 від 14.07.2010 р. на суму 363 227 грн. з ПДВ; № 767 від 16.08.2010 р. на суму 385875 грн. з ПДВ, № 766 від 16.08.2010 р. на суму 323 353 грн. з ПДВ, № 908 від 29.10.2010 р. на суму 395 720 грн. з ПДВ, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2010 р. у сумі 62 121 грн., за серпень 2010 р. у сумі 118 204 грн., за жовтень 2010 року у сумі 65 953 грн.

Виходячи з тих же підстав, що і відносно валових витрат, ДПІ прийшла до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ внаслідок, як зазначено вище, нездійснення спірних операцій та юридичної дефектності у зв'язку цим первинних документів.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та відносно обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом, під час розгляду справи також встановлено наступне.

Зокрема, загальна вартість робіт складає 1 477 673,66 грн. з ПДВ.

Для цілей виконання робіт передбачено надання виконавцю вихідних даних (п.3.2.) та складання акту прийняття вихідних матеріалів виконавцем (п. 3.3.).

Календарним планом передбачено наступні етапи виконання робіт: формування робочих моделей ; кореляційний аналіз зміни частотно-часових характеристик даних польотів над ділянкою (район структури Субботіна); кореляційний аналіз зміни частотно-часових характеристик даних польотів над ділянкою (район структури Абіха), кореляційний аналіз зміни частотно-часових характеристик даних польотів над ділянкою (район структури Керченська).

В Технічному завданні зазначається, що підставами для проведення робіт є: пооб'єктний план геологорозвідувальних робіт на 2010 рік, затверджений НАК «Нафтогаз України» та договір між позивачем та НАК «Нафтогаз України» на виконання робіт по об'єкту «Пошукові аерогеофізичні роботи на півдні України на Прикерченській ділянці методом «Багатопозиційного аналізу радіохвильового фону Землі».

У технічному завданні (п.2.3.) констатується, що роботи є тривалими та трудомісткими .

Приймання етапів робіт, як зазначається у технічному завданні, здійснюється приймальною комісією , складеною із фахівців позивача.

З наведених вище документів не вбачається можливість виконання робіт іншою особою, ніж ТОВ «Гранд-Універсал» та доказів залучення для цілей виконання зазначеного договору іншою особою позивачем під час розгляду справи не надано.

В актах приймання-передачі виконаних робіт, реквізити яких наведено вище, зазначається, що замовник прийняв результати робіт, які надруковані та на електронних носіях у вигляді звіту про виконані роботи, який містить сформовані робочі моделі: двомірні моделі, побудовані для всіх профілів.

Позивачем під час розгляду справи надано документи із назвою «Звіт про виконану роботу з розробки математичної моделі структурної будови ділянки» (Проект «Пошукові аерогеофізичні роботи…..»).

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат регулювалися у період оформлення та відображення в обліку спірних операцій Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток).

Так, відповідно до п. 5.1. Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 Закону про прибуток встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п/п. 11.2.1. Закону про прибуток датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з абз. 4 п/п. 5.3.9 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Щодо формуванням податкового кредиту з ПДВ, слід зазначити, що правовідносини що цього регулювалися наступними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ).

Так, відповідно до п. 1.4. Закону про ПДВ поставка послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п/п. 3.1.1 Закону про ПДВ України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або (1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або (2) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проаналізувавши наведені вище положення податкового законодавства у взаємозв'язку з положеннями ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання робіт/послуг з метою їх використання у господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку , про недоведеність виконання спірних операцій саме контрагентом позивача та, відповідно, до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, при тому, що до основних видів діяльності позивача належить проведення геологорозвідувальних робіт, договором з контрагентом передбачалось здійснення робіт, а саме здійснення кореляційного аналізу змін частотно-часових характеристик даних польотів над ділянкою, що, відповідно, вимагає наявності у контрагента фахівців відповідної кваліфікації та необхідного обладнання.

В даному випадку, як зазначено вище, номінальний директор контрагента, який має середню технічну освіту та працював охоронцем, - одночасно рахувався і засновником, і директором, і бухгалтером підприємства та надав пояснення, що сам не здійснював від імені товариства діяльності та не уповноважував інших осіб на здійснення дій від імені зазначеного товариства, з чого по суті вбачається те, що директор не приймав участі в організації та виконанні спірних операцій, а штатна чисельність працівників по підприємству обмежувалась цією особою.

Відносно ж з'ясування питання щодо наявності інших осіб, які б виконували спірні операції, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента інших фахівців відповідної кваліфікації (у сфері геології, математики, ІТ-технологій), необхідних для виконання робіт.

Під час розгляду справи також не надано доказів уповноваження ОСОБА_3 інших осіб на вчинення дій від імені контрагента та таких відомостей не вбачається з даних, наявних в ЄДР.

Слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента в обумовлений період виконання спірних операцій відповідних програмних комплексів та програмного забезпечення, про використання яких йдеться у звітах.

Під час розгляду справи представник позивача не зміг навести переліку осіб, які з боку контрагента приймали участь виконанні операцій, відомостей щодо їх кваліфікації, освіти, як і переліку обладнання, яке використовувалось для цілей виконання спірних операцій.

У той же час, обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угоди та звичайною діловою практикою.

Під час розгляду справи також не надано доказів (актів) передачі контрагенту вихідних даних , необхідних для виконання спірних операцій, хоча складання цих документів передбачено договором.

Під час розгляду справи також не надано відомостей та їх документального підтвердження щодо виконання замовлених у контрагента робіт іншими особами, ніж третя особа.

Слід додати, що під час розгляду справи не надано і доказів створення та участі приймальної комісії із числа фахівців позивача у прийнятті робіт, як-то передбачено п. 8.1.-8.2. Технічного завдання.

При цьому, під час розгляду справи не надано і доказів оплати за договором, докази відносно чого та інші документи за спірними операціями витребовувались ще на стадії залишення позову без руху та у зв'язку з відкриттям провадження у справі.

В даному випадку, як приходить до висновку суд виходячи з вищенаведеного, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкових вигод.

Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведене та не доводять зворотного. Зокрема, надані позивачем матеріали щодо надання послуг/виконання робіт на користь НАК «Нафтогаз України», не є підтвердженням виконання цих робіт (їх частини) саме контрагентом. Наведені матеріали не містять жодної згадки про контрагента позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Нафтогазгеологія» (код з ЄДР 34476090; адреса: 02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. М. Раскової, 23, офіс 729) відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2013 р.