Постанова

від 26.04.2013 по справі б24/331-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року Справа № Б24/331-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року у справі господарського суду№ Б24/331-10 Дніпропетровської області за заявоюТОВ "Антарес К" до ТОВ "Дельмар" про визнання банкрутом за відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі про банкрутство,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2010 року порушено провадження у справі №Б24/331-10 про банкрутство ТОВ "Дельмар" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Антарес К" (далі - ініціюючого кредитора) за процедурою, регламентованою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону) , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2010 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на один рік - до 29.11.2011 року, ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та після її завершення у строк до 29.11.2011 року подати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута (а.с. 60).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Дельмар", визнано погашеними грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 29 250 грн., припинено повноваження ліквідатора, провадження у справі №Б24/331-10 припинено (а.с. 88 - 89).

19.12.2012 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області, ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська (далі - скаржником) подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 року у справі № Б24/331-10 та її скасування (а.с. 102 - 103).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2012 року (суддя Чередко А.Є.) у прийнятті заяви ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 року у справі №Б24/331-10 за нововиявленими обставинами відмовлено з підстав ненабуття податковою інспекцією статусу кредитора боржника, що позбавляє її права на звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень у справі про банкрутство ТОВ "Дельмар" за нововиявленими обставинами (а.с. 104).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 27.12.2012 року, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2012 року у справі №Б24/331-10 повернено заявникові без розгляду з підстав її подання з пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження, без клопотання про відновлення цього строку (а.с. 109) .

21.02.2013 року , як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області, скаржник повторно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 27.12.2012 року у справі №Б24/331-10 з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 113 - 114).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Науменка І.М., суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.) у задоволенні клопотання ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про відновлення пропущеного строку на оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2012 року відмовлено, апеляційну скаргу за вих. №7243/10/10-012 від 18.02.2013 року на 9 арк., у тому числі поштовий конверт, повернено скаржнику без розгляду (а.с. 116).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 04.03.2013 року та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 67 Конституції України, статей 41, 78 Податкового кодексу України, статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду від 04.03.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання , без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2013 року скаржника було зобов'язано надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги з додатками на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2012 року у справі №Б24/331-10, однак, до початку судового засідання скаржником не було виконано вимоги зазначеної ухвали про надання витребуваних документів.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про можливість розгляду по суті касаційної скарги ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська на ухвалу апеляційного суду від 04.03.2013 року з огляду на наявність в матеріалах справи копії витребуваної апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження, як додатка до неї, що дозволяє суду касаційної інстанції перевірити дотримання скаржником вимог процесуального законодавства (порядку та строків подання апеляційної скарги) при зверненні до апеляційного суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала суду першої інстанції винесена 27.12.2012 року, тому останнім днем строку на її апеляційне оскарження, виходячи з приписів частини 1 статті 93 та частини 3 статті 51 ГПК України (з врахуванням святкових та неробочих днів), є 02.01.2013 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 27.12.2012 року скаржник звернувся 25.01.2013 року шляхом направлення поштового відправлення на адресу господарського суду Дніпропетровської області, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому, скаржник не клопотав про його відновлення, що стало підставою для повернення апеляційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України. Зазначена ухвала в касаційному порядку не оскаржувалась.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, що було додане до апеляційної скарги, поданої вдруге, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для його відновлення з огляду на ненадання суду будь-яких доказів в обґрунтування наявності поважних підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 27.12.2012 року.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, вважає, що вони зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням статей 93, 97 ГПК України з наведенням мотивів неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження, а також підстав, з яких подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 111 5 , 111 7 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року у справі №Б24/331-10 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко