Постанова

від 25.04.2013 по справі 5006/4/163пн/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 5006/4/163пн/2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Волковицької Н.О., Ходаківської І.П., розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівський завод "Реахім" (далі - Завод) на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.13 у справі№ 5006/4/163пн/2012 господарського судуДонецької області за позовомкомунального підприємства "Сервіс" (далі - Підприємство), публічного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (далі - Товариство), доЗаводу, прозобов'язання привести мережу централізованого опалення приміщення, вбудованого у житловий будинок № 80 по вул. Пушкінська, м. Горлівка до попереднього стану, а саме: відновити централізоване опалення шляхом приєднання нагрівальних приладів опалення до внутрішньої системи опалення житлового будинку.

В засіданні взяли участь представники :

- позивачів:Підприємства : не з'явились; Товариства : Гладких І.Ф. (за дов. № 06/11229 від 05.10.11); - відповідача:не з'явились. Ухвалою від 01.04.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б., Яценко О.В. касаційна скарга Заводу прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.04.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 25.04.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 25.04.13 представники Підприємства та Заводу не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 25.04.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Товариства.

У зв'язку з завантаженістю судді Данилової Т.Б. та судді Яценко О.В. розпорядженням від 23.04.13 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді - Волковицька Н.О., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини присутнього представника повідомлено на початку судового засідання 25.04.13.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.04.13 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 18.12.12 господарського суду Донецької області (суддя - Гринько С.Ю.) позовні вимоги Підприємства та Товариства задоволено.

Завод зобов'язано привести мережу централізованого опалення приміщення, вбудованого у житловий будинок № 80 по вул. Пушкінська (м.Горлівка) до попереднього стану, а саме відновити централізоване опалення шляхом приєднання нагрівальних приладів опалення до внутрішньої системи опалення житлового будинку.

Постановою від 05.02.13 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Радіонової О.О., суддів - Зубченко І.В., Марченко О.А) апеляційну скаргу Заводу залишено без задоволення, а рішення від 18.12.12 господарського суду Донецької області - без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані, зокрема, тим, що Завод в порушення вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630, не отримавши проектної документації на відключення та не надавши дозвільної документації самовільно відключився від мереж централізованого опалення.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Завод звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 18.12.12 господарського суду Донецької області та постанову від 05.02.13 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права.

У своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Заводу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, суддю-доповідача по справі, пояснення представника Товариства, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 05.10.01 між Заводом (Споживач) та Товариством (Постачальник) укладено договір № 1810 (далі - Договір постачання) на постачання теплової енергії (вбудовані нежитлові приміщення).

Відповідно до п 1.1 Договору постачання та протоколу до нього Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, з тепловим навантаженням на опалення 0,012 Гкал/год в приміщення (нежитлове) за адресою: вул.Пушкінська,80, загальною площею 163,0 м 2 , а Споживач зобов'язується сплачувати за отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) у строки, передбачені цим Договором.

Вказаний Договір постачання укладено з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей, підписаним та скріпленим печатками сторін.

При цьому, встановлено, що строк дії Договору постачання сторонами визначено як з 01.10.01 по 01.10.03 (п. 9.1). Разом з тим, у п. 9.3 Договору постачання сторони погодили, що після закінчення строку дії цього Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, такий Договір вважається продовжений на невизначений строк.

Також, встановлено, що 19.10.01 між Власником житлового фонду - міською радою м.Горлівка, та Підприємством укладено договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій (далі - Договір утримання).

Згідно з п. 1.1 Договору утримання, його предметом є передача замовником виконавцю функцій з утримання житлових будинків і прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами власниками житлових приміщень, експлуатація та підтримання комплексу ремонтно-будівельної бази.

В п. 1.2 Договору утримання визначено мету цього договору -забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання, згідно з додатком 1, 2 до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 5.1, 5.2, Договору утримання встановлено, що він укладається на 1 рік, набуває чинності з дня його підписання та за угодою сторін може бути продовжений. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, то він продовжується на наступний термін.

До даного Договору утримання доданий Перелік житлових будинків Підприємства до складу якого входить спірний будинок № 80 по вул.Пушкінській.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до свідоцтва від 19.04.01 на право власності на вбудоване приміщення вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 235 від 18.04.01, вбудоване приміщення площею 163,0 м 2 , яке розташоване у м.Горлівка, по вул.Пушкінській, 80 належить на праві колективної власності Заводу.

При цьому, судами встановлено, що згідно довідки Підприємства від 18.10.12 № вих-413 система опалення нежитлового приміщення (яке належить Заводу), вбудованого до житлового багатоповерхового, багатоквартирного будинку № 80 по вул.Пушкінській, є єдиною з системою опалення зазначеного житлового будинку.

Звертаючись з позовом у даній справі Підприємство вказало, що Заводом здійснено самовільне відключення нежитлового приміщення, вбудованого до житлового будинку № 80 по вул.Пушкінській, від системи централізованого теплопостачання шляхом демонтажу радіаторів опалення.

В підтвердження даного факту Підприємство та Товариство посилаються на акт від 12.12.11, який складений їхніми представниками, та яким зафіксовано, що у вбудованому приміщенні, належному Заводу, самовільно здійснено відключення опалювальних приборів від внутрішньої системи опалення житлового будинку № 80 по вул. Пушкінській.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо зобов'язання Заводу привести систему централізованого опалення у нежитловому приміщенні, вбудованому у житловий будинок, у попередній стан.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що вирішуючи спір попередні судові інстанції дійшли до висновку про те, що спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (від 16.01.03), Господарським кодексом України (від 16.01.03), Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.05 № 2633-ІV, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.05 № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.12.05 за № 1478/11758.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду спору не було надано належної правової оцінки доводам Заводу про те, що правовідносини між сторонами Договору постачання зупинились у 2001 році, Товариство не виконувало умови такого Договору та теплову енергію не поставляло, листів з вимогами або рахунками на адресу Заводу не виставляло, у зв'язку з чим Завод у 2002 році здійснив відключення нагрівальних приладів від внутрішньої системи опалення, при цьому на момент такого відключення законодавчо визначених обмежень щодо його здійснення, встановлено не було.

Не надавши юридичної оцінки визначеним обставинам, які є суттєвими для вирішення спору по суті, та не з'ясувавши питання чинності Договору постачання, місцевий та апеляційний суди застосували до спірних правовідносин законодавство, яке набрало чинності значно пізніше після укладення такого Договору.

Однак, надання судами зворотної дії у часі законам та іншим нормативним актам є необґрунтованим, оскільки Рішенням від 09.02.99 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівський завод "Реахім" задовольнити частково.

Рішення від 18.12.12 господарського суду Донецької області та постанову від 05.02.13 Донецького апеляційного господарського суду у справі

№ 5006/4/163пн/2012 господарського суду Донецької області скасувати а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков судді: Н.Волковицька І.Ходаківська