Рішення

від 26.04.2013 по справі 911/624/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа № 911/624/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» про стягнення 309 788, 48 грн. та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» про визнання недійсним договору та стягнення 90 211, 52 грн.

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А»: Шульга А.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек»: Бородавченко І.Б.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал»: Шульга А.В.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» 309 788, 48 грн. за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів за поставлений товар за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р., вимоги за яким щодо сплати суми основного боргу у розмірі 400 000, 00 грн. перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2013 р.

15.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» надійшло клопотання б/н від 15.03.2013 р. (вх. № 4589 від 15.03.2013 р.), у якому останнє просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що його представник знаходиться на засіданні у іншому суді. До зазначеного клопотання долучено витребуванні судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 11.04.2013 р. у зв'язку з заявленими сторонами клопотаннями про відкладення розгляду справи та неналежним виконанням ними вимог суду.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» надійшло клопотання б/н від 09.04.2013 р. (вх. № 9227 від 09.04.2013 р.) про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

11.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 10.04.2013 р. (вх. № 9376 від 11.04.2013 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» про визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» та стягнення 90 211, 52 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» про визнання недійсним договору та стягнення 90 211, 52 грн. до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 911/624/13-г.

11.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» надійшов відзив на первісний позов б/н від 11.04.2013 р. (вх. № 9375 від 11.04.2013 р.), у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» надійшло клопотання б/н від 11.04.2013 р. (вх. № 9379 від 11.04.2013 р.) про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

У судовому засіданні 11.04.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18.04.2013 р.

12.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» надійшов супровідний лист б/н від 12.04.2013 р. (вх. № 9500 від 12.04.2013 р.), до якого долучено документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2013 р., за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А», продовжено строк розгляду спору у справі № 911/624/13-г на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 26.04.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» і неналежним виконанням сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 24.04.2013 р. (вх. № 10457 від 24.04.2013 р.), у якому вони повністю заперечують проти задоволення зустрічних позовних вимог.

25.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 10551 від 25.04.2013 р.), до якого додано документи для залучення до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» повністю підтримав первісні позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позові та заперечив проти задоволення зустрічних вимог з підстав викладених у відзиві.

Присутній в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» заперечив проти задоволення первісних позовних вимог з підстав викладених у відзиві, повністю підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в зустрічному позові.

У судовому засіданні 26.04.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

22.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» (відповідач 2 за зустрічним позовом - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» (відповідач за первісним позовом - покупець) було укладено договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов'язався передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна, строк, інші особливі умови поставок окремих партій товару визначаються сторонами в процесі діяльності і відображаються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору і визначаються на основі заявок покупця в усній або письмовій формі, підтверджених постачальником.

Згідно з п. 1.3 договору ціна конкретної партії товару, що є предметом даного договору, погоджується сторонами на кожну партію окремо та визначається сторонами у накладних.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що погоджені ціни, асортимент та кількість товару відображаються в накладних, які одночасно є і доказом факту відвантаження товару.

Відповідно до п. 3.2 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи, що стосуються товару: видаткову накладну; податкову накладну.

Згідно з п. 4.1 договору товар вважається таким, що переданий постачальником і таким, що прийнятий покупцем за кількістю, якістю і за номенклатурою відповідно накладним.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника за згодою сторін, але не пізніше закінчення строку дії цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року (22.08.2012 р.).

Згідно з п. 10.2 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором.

21.08.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» направило на адресу відповідача за первісним позовом лист вих. № 20 від 20.08.2012 р. про припинення договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. на підставі п. 10.2 даного договору, починаючи з 23.08.2012 р., у зв'язку із закінченням строку дії договору, визначеного у п. 10.1 договору. Також, у зазначеному листі Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» вимагало терміново сплатити заборгованість за договором поставки № 1 від 21.08.2011 р. у розмірі 2 401 061, 99 грн. В підтвердження направлення зазначеного листа до суду надано фіскальний чек № 2895 від 21.08.2012 р., список згрупованих поштових відправлень від 21.08.2012 р., опис вкладення від 21.08.2012 р. та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу за первісним позовом 23.08.2012 р. і 29.08.2012 р., копії зазначених документів долучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» повторно було направлено відповідачу за первісним позовом лист вих. № 25 від 29.08.2012 р. про припинення договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. згідно з п. 10.2 договору у зв'язку із закінченням терміну дії, визначеного п. 10.1 даного договору. Одночасно, у зазначеному листі нагадується про існуючу заборгованість за поставку товару по договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. у розмірі 2 401 061, 99 грн., яку вимагається терміново сплатити. На підтвердження направлення зазначеного листа до суду надано опис вкладення від 30.08.2012 р., копія якого долучена до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянутий.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» за період з вересня 2011 року по грудень 2012 року поставило відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 7 094 795, 37 грн., а останній вказаний товар отримав, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та рахунками. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Відповідач за первісним позовом, в свою чергу, за вищезазначений поставлений товар розрахувалося частково, а саме у розмірі 3 048 995, 26 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» своїми заявами б/н від 21.12.2012 р., № 02/0113 від 21.01.2013 р., № 03/0113 від 21.01.2013 р., № 01/0113 від 21.01.2013 р., № 04/0113 від 21.01.2013 р. повідомило відповідача за первісним позовом про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. на загальну суму 1 764 294, 92 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» за поставлений товар складає 2 281 505, 19 грн.

22.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» (позивач за первісним позовом) укладено договір АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» передало позивачу за первісним позовом право вимоги, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Алютал» за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р., укладеним між ним та відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до п. 1.1 договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги право вимоги виникло у зв'язку з невиконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. по оплаті поставленого товару.

Згідно з п. 1.2 договору за цим договором позивач за первісним позовом одержує право вимагати від відповідача за первісним позовом належного виконання всіх зобов'язань за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р., зокрема, сплати суми основного боргу по ньому у розмірі 400 000, 00 грн., а також сплати усіх інших пов'язаних із договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. платежів (пені, штрафи, неустойки, штрафні санкції тощо).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» гарантує, що зобов'язання відповідача за первісним позовом за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. є дійсним, а його умови не передбачають заборони на заміну кредитора у зобов'язанні без згоди на те відповідача за первісним позовом.

Відповідно до п. 2.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» зобов'язується передати позивачу за первісним позовом всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. у термін до 22.01.2013 р.

Згідно з п. 2.2 договору право вимоги за даним договором передається безоплатно.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що позивач за первісним позовом зобов'язаний сповістити відповідача за первісним позовом про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 25.01.2013 р. шляхом поштового надсилання цінним листом із описом вкладення з повідомленням про вручення відповідачу за первісним позовом копії цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

23.01.2013 р. позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом лист-повідомлення № 05/0113 від 22.01.2013 р. про те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» укладено договір АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» відступило на користь позивача за первісним позовом право вимоги до відповідача за первісним позовом за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. на загальну суму 400 000, 00 грн. До зазначеного листа-повідомлення додано копію договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. В підтвердження направлення зазначеної кореспонденції позивачем за первісним позовом надано до суду опис вкладення у цінний лист від 23.01.2013 р. та фіскальний чек № 3749 від 23.01.2013 р. , копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Крім того, 23.01.2013 р. позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу за первісним позовом заяву про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р. та лист-вимогу № 02/0213 від 23.01.2013 р. В підтвердження направлення даних документів позивачем за первісним позовом надано до суду опис вкладення від 23.01.2013 р. та фіскальні чеки № 3748 від 23.01.2013 р., № 3750 від 23.01.2013 р., копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Заявою про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р. позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог:

1) вимоги відповідача за первісним позовом до позивача за первісним позовом за поставлену продукцію відповідно до накладної № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211, 52 грн.;

2) вимоги позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. на загальну суму 90 211, 52 грн.

Даною заявою позивач за первісним позовом також повідомив відповідача за первісним позовом про те, що вона є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, а тому зобов'язання за зарахованими вимогами є припиненими на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України.

Листом-вимогою № 02/0213 від 23.01.2013 р. позивач за первісним позовом вимагав від відповідача за первісним позовом, з урахуванням заяви про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р., негайно сплатити заборгованість за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. у розмірі 309 788, 48 грн.

Проте, в порушення своїх зобов'язань, відповідач за первісним позовом заборгованість у розмірі 309 788, 48 грн. за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. не сплатив, що і стало підставою для звернення останнього до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача за первісним позовом підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, відповідач за первісним позовом посилається на те, що згідно з п. 6.2 договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. строк виконання зобов'язання за цим договором не настав у зв'язку з тим, що сторони договору у відповідності до п. 10.2 договору поставки шляхом здійснення наступних поставок товару здійснили дії, які свідчать про продовження дії цього договору на тих самих умовах і той самий термін, тобто до 22.08.2013 р., а тому право вимоги за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. у ТОВ «Алютал» не виникло і передача ТОВ «Алютал» права вимоги позивачу за первісним позовом згідно договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. не ґрунтується на законі. Так, на підтвердження здійснення наступних поставок товару за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. відповідач за первісним позовом посилається на видаткові накладні № 2249 від 13.09.2012 р., № 2364 від 04.10.2012 р., № 2606 від 14.11.2012 р., № 2608 від 14.11.2012 р., № 2719 від 05.12.2012 р., № 2720 від 05.12.2012 р.

Суд дослідивши договір поставки № 1 від 22.08.2011 р. вбачає, що пунктом 6.2 передбачено, що оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника за згодою сторін, але не пізніше закінчення строку дії цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року (22.08.2012 р.).

Згідно з п. 10.2 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором.

Як вже зазначалося вище, ТОВ «Алютал» 21.08.2012 р. направило на адресу відповідача за первісним позовом лист вих. № 20 від 20.08.2012 р. про припинення договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. на підставі п. 10.2 даного договору, починаючи з 23.08.2012 р., у зв'язку із закінченням строку дії договору, визначеного у п. 10.1 договору.

30.08.2012 р. ТОВ «Алютал» повторно направило на адресу відповідача за первісним позовом лист вих. № 25 від 29.08.2012 р. про припинення договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. згідно з п. 10.2 договору у зв'язку із закінченням терміну дії, визначеного п. 10.1 даного договору.

Таким чином, суд вважає, що договір поставки № 1 від 22.08.2011 р. припинив свою дію 22.08.2012 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено за наявності заяви однієї із сторін - ТОВ «Алютал» про припинення його дії.

Посилання відповідача на видаткові накладні № 2249 від 13.09.2012 р., № 2364 від 04.10.2012 р., № 2606 від 14.11.2012 р., № 2608 від 14.11.2012 р., № 2719 від 05.12.2012 р., № 2720 від 05.12.2012 р. як на доказ здійснення наступних поставок товару за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. та продовження у зв'язку з цим дії цього договору не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки лише видаткова накладна № 2249 від 13.09.2012 р. містить посилання на договір поставки № 1 від 22.08.2011 р. та, окрім того, на замовлення покупця № 8139 від 10.09.2012 р.,в той же час, в інших вищезазначених накладних посилань на даний договір не мітиться, містяться лише посилання на замовлення покупця. Рахунки на оплату зазначених накладних виставлялися як рахунки на оплату по замовленням покупця та з наявних у матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що відповідачем за зустрічним позовом у призначені платежу зазначена підстава оплати - сплата товару згідно рахунку №…, дата.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що усі накладні, за якими здійснювалася поставка товару в межах дії договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. містять посилання на зазначений договір, оплата за даними накладними, незважаючи на те, що до кожної із них також виставлявся рахунок, здійснювалася відповідачем за первісним позовом з призначенням платежу, підстава оплати - сплата за товар згідно договору поставки № 1 від 22.08.2011 р.

Крім того, вбачається, що поставка товару за видатковими накладними № 2249 від 13.09.2012 р., № 2364 від 04.10.2012 р., № 2606 від 14.11.2012 р., № 2608 від 14.11.2012 р., № 2719 від 05.12.2012 р., № 2720 від 05.12.2012 р. здійснювалася на умовах передоплати (наприклад видаткова накладна № 2249 від 13.09.2012 р., рахунок на оплату по замовлення № 8139 від 10.09.2012 р., сплачено 12.09.2012 р. з призначенням платежу - згідно рахунку № 8139 від 10.09.2012 р.) і вони є повністю сплаченими відповідачем за зустрічним позовом, в той час як поставка товару, що здійснювалася в межах дії договору поставки № 1 від 22.08.2011 р., здійснювалася на умовах оплати передбачених п. 6.2 даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України (лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що у листах вих. № 20 від 20.08.2012 р., вих. № 25 від 29.08.2012 р. про припинення договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. згідно з п. 10.2 договору у зв'язку із закінченням терміну дії, визначеного п. 10.1 даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» вимагало терміново сплати відповідачем за первісним позовом існуючу заборгованість за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. у розмірі 2 401 061, 99 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що строк оплати поставленого за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. на момент укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. настав, а тому вимоги позивача за первісним позовом є правомірними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач за первісним позовом належними та допустимими доказами заявлених до нього вимог не спростував.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 309 788, 48 грн. за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Предметом зустрічного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» (позивач за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» (відповідач 1 за зустрічним позовом) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» (відповідач 2 за зустрічним позовом) та стягнення 90 211, 52 грн. заборгованості з відповідача 1 за зустрічним позовом за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач зазначає, що у відповідача 2 за зустрічним позовом не виникло право вимоги до позивача за зустрічним позовом за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р., а тому відступлення відповідачем 2 за зустрічним позовом права вимоги відповідачу 1 за зустрічним позовом згідно договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. не ґрунтується на законі, заява відповідача 1 за зустрічним позовом про зарахування зустрічних однорідних вимог є нікчемною і не створює ніяких правових наслідків, оскільки має на меті припинення дійсної вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача 1 за зустрічним позовом за поставлений товар згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211, 52 грн. Як на юридичні підстави зустрічного позову, позивач посилається на ст.ст. 712, 692, 601, 203, 215, 526, 530, 514 Цивільного кодексу України та на ст. 203 Господарського кодексу України.

У матеріалах справи містяться листи № 08/04 від 05.04.2013 р., № 2/04 від 08.04.2013 р., № 07/04 від 08.04.2013 р., якими позивач за первісним позовом висловлював свої заперечення на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача 1 за зустрічним позовом, заперечення на лист-вимогу відповідача 1 за зустрічним позовом та заперечення на лист-повідомлення про відступлення права вимоги відповідачем 2 за зустрічним позовом відповідачу 1 за зустрічним позовом. Зазначені заперечення обґрунтовані тими ж підставами, що зустрічний позов та, вбачається, що вони були висловленні позивачем за зустрічним позовом вже під час розгляду даної справи в суді. Копії вищезазначених листів та видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р. долучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті, договору купівлі-продажу, згідно якого оформлялася видаткова накладна № 3786 від 20.07.2012 р., на вимогу суду позивачем за зустрічним позовом надано не було.

Відповідачі за зустрічним позовом, в свою чергу, заперечують проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на наступне: строк дії договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. закінчився 22.08.2012 р. на підставі п.п. 10.1, 10.2 договору та письмових заяв відповідача 2 за зустрічним позовом (лист вих. № 20 від 20.08.2012 р. та лист вих. № 25 від 29.08.2012 р.); за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. після припинення його дії жодних поставок не відбувалося, а ті поставки, що були здійсненні протягом вересня-грудня 2012 року є такими, що здійсненні на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у спрощений спосіб; факт того, що строк виконання зобов'язання по оплаті товару за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. настав встановлений ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 р. у справі № 5-11-36/16874/2012, яка міститься у матеріалах справи; зобов'язання з оплати товару за видатковою накладною № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211, 52 грн. були припиненні на підставі заяви відповідача 1 за зустрічним позовом про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р. на загальну суму 90 211, 52 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що зустрічний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, судом вже було встановлено те, що строк оплати поставленого за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. товару на момент укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. настав, відтак право вимоги за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. до позивача за зустрічним позовом є дійсним.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що предметом договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. було право вимоги за дійсним зобов'язанням, що виникло з договору поставки № 1 від 22.08.2011 р., позивач за зустрічним позовом був повідомлений про укладення договору про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. не передбачено згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, в результаті укладення оспорюваного договору у його сторін виникли цивільні права та обов'язки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал».

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 1 за зустрічним позовом судом 90 211, 52 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем 1 за зустрічним позовом існували договірні відносини, відповідно до яких позивач за зустрічним позовом поставив відповідачу 1 за зустрічним позовом товар за видатковою накладною № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211, 52 грн.

Відповідно до заяви про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р. відповідач 1 за зустрічним позовом повідомив позивача за зустрічним позовом про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог:

1) вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача 1 за зустрічним позовом за поставлену продукцію відповідно до накладної № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211, 52 грн.;

2) вимоги відповідача 1 за зустрічним позовом до позивача за зустрічним позовом за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. на загальну суму 90 211, 52 грн.

Даною заявою відповідач 1 за зустрічним позовом також повідомив позивача за зустрічним позовом про те, що вона є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, а тому зобов'язання за зарахованими вимогами є припиненими на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (Лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

Оскільки зарахування згідно із заявою про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р. відбулося за дійсними зустрічними однорідними вимогами, строк виконання яких настав, суд вважає, що зобов'язання сторін з приводу заборгованості за видатковою накладною № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211, 52 грн. є припиненими.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» та стягнення 90 211, 52 грн. заборгованості з відповідача 1 за зустрічним позовом за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р. є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду даної справи, за первісним позовом покладаються судом на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги за первісним позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Чкалова, будинок 3, ідентифікаційний код - 33728895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А» (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13, ідентифікаційний код - 30674381) 309 788 (триста дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 48 коп. за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. та 6 195 (шість тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 77 коп. судового збору.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 29.04.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак