Постанова

від 25.04.2013 по справі 5009/988/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2013 р. справа №5009/988/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О., Азарова З.П., Будко Н.В. За участю представників: від заявника:не з'явився від боржника:не з'явився від кредиторане з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ДПС на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 року у справі№ 5009/988/12 (суддя Дьоміна А.В.) за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-М", м. Дніпропетровськ до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-М", м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно - дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/3515/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначений - ініціюючий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика-М", м. Дніпропетровськ.

Ухвалою від 24.10.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги ініціюючого кредитора у сумі 14 322,50 грн., та вимоги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська у розмірі 81 899,73 грн.

Вимоги ініціюючого кредитора залишилися не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства - банкрута. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка є кредитором у справі, подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 року у справі №5009/988/12, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції справа розглянута без всебічної повної оцінки всіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства. А саме, вказує на те, що інтереси держави в даній справі полягають у виконані законодавчо покладених на органи податкової служби обов"язки щодо проведення перевірки та вжиття заходів по унеможливленню застосування суб"єктами господарювання схем ухилення від оподаткування, а також мінімізації податкових зобов"язань.

Ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органоми покладених на них законодавством обов"язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог. Тобто орган державної податкової служби має, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, права на апеляційне оскарження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. по справі № 5009/988/12 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.03.2012р. залишено без змін, скаргу без задоволення.

02.12.12р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби була подана касаційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.12р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.12р.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2013р. по справі №5009/988/12 касаційна скарга Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської обл. ДПС задоволена частково. Справу №5009/988/12 направлено до Донецького апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

При скасуванні постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. Вищий господарський суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції при попередньому розгляді справи не встановлено чи було перевірено судом першої інстанції обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя при введенні ліквідаційної процедури, а за відсутності такої перевірки, чи надано таким обставинам відповідної оцінки.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом на новий розгляд.

Представники апелянта, кредитора та боржника у судове засідання не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 24.10.12р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідування ПП "Тепло майстер" та досліджуючи правомірність здійснення ліквідаційної процедури, апеляційний суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 року за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Галактика-М" на підставі ст. ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Товарно-дистриб'юційна компанія".

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.03.2012 року ТОВ "Товарно-дистриб'юційна компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТОВ "Галактика-М".

11.05.2012 року ліквідатором направлено до суду першої інстанції звіт про проведену роботу в ліквідаційній процедурі, ліквідаційний баланс ТОВ "Товарно-дистриб'юційна компанія", реєстр вимог кредиторів.

За період ліквідаційної процедури з метою виявлення кредиторів та майна банкрута ліквідатором були направлені запити до реєстраційних органів по виявленню майна підприємства-банкрута.

За результатами здійснення ліквідаційної процедури встановлено: відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія", згідно довідки інспекції Держтехнагляду; згідно довідки Запорізького міського бюро технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія", м. Запоріжжя - не зареєстровано; із довідки Комунального підприємства Дніпропетровського міського бюро технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія", м. Запоріжжя - не зареєстровано; відповідно до довідки Держкомзему у м. Запоріжжя відомості про наявність у власності чи користуванні земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія", м. Запоріжжя -відсутні; відповідно довідки ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія", м. Запоріжжя не зареєстровано; відповідно довідки ВРЕР УДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Солонянського району № 1 підпорядкований ГУМВС України в Дніпропетровській області транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія", м. Запоріжжя не зареєстровано.

Згідно витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис відсутній.

Згідно витягу з єдиного реєстру заборон відчуження обтяжень рухомого майна запис відсутній.

У матеріалах справи також наявні довідки про закриття всіх розрахункових рахунків боржника, як були вказані в довідці Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія" та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором вжито усіх передбачених законом заходів щодо виявлення можливих майнових активів банкрута та належним чином проведено ліквідаційну процедуру. Незадоволені кредиторські вимоги за недостатністю майна, вважаються погашеними, відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія" була порушена в порядку ст. 52 Закону про банкрутство .

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

За приписами ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята).

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону про банкрутство предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що докази відсутності боржника за місцем його знаходження та безспірності вимог ініціюючого кредитора повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону про банкрутство.

Чинне законодавство передбачає певний порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 названого Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пп. 5.5 п. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 97 від 20.10.2005 року), статус відомостей про юридичну особу може набувати значення:

- у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу;

- у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу;

- виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, визнаючи боржника банкрутом, у постанові від 26.03.2012 року господарський суд Запорізької області виходив з того, що відсутність здійснення боржником підприємницької діяльності підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 23.03.2012 року №13400642, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб'юційна компанія" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, що не є тотожним запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Отже, наявність у Єдиному державному реєстрі запису про те, що юридична особа перебуває у стані припинення не може вважатись доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

В матеріалах справи відсутній витяг з единого державного реєстру, який містить відмітку про відсутність за місцезнаходженням боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя станом на момент порушення справи про банкрутство, а саме станом на 15.03.12р.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що, судом першої інстанції не були перевірені обставини обґрунтованості порушення справи про банкрутство при здійсненні ліквідаційної процедури, а за відсутності такої перевірки, судом першої інстанції не надано таким обставинам відповідну оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, приймаючи ухвалу у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя, суд першої інстанції належно не встановив та перевірив дотримання ліквідатором боржника всіх вимог Закону при здійсненні ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя .

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши належним чином всі обставини справи, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували відсутність за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є такими, що не відповідають нормам законодавства про банкрутство.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької обл. від 20.02.2012р. по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 року у справі №5009/988/12 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 року у справі №5009/988/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5009/988/12про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя - скасувати.

Провадження у справі №5009/988/12 про банкрутство припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарно-дистриб"юційна компанія", м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 36640065) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

Н. В Будко