Рішення

від 26.04.2013 по справі 916/377/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2013 р.Справа № 916/377/13-г За позовом: Прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави; в особі, якою є Одеська міська рада; в особі якою є Інспекція державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області;

До відповідача: Приватного підприємства "Євротакс";

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції;

про знесення об'єктів самочинного будівництва та скасування реєстрації права власності

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.А. (за службовим посвідченням).

Від позивача (ОМР ): не з'явився.

Від позивача (Інспекція ДАБК в Одеській області): не з'явився.

Від відповідача: Кубліцький І.В. (за довіреністю).

Від третьої особи: Оперчук І.М. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ : 11.02.2013р. прокурор Малиновського району м. Одеси, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Одеська міська рада в особі якою є Інспекція державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Євротакс" (далі - Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про знесення об'єктів самочинного будівництва та скасування реєстрації права власності.

Прокурор та позивачі на позовних вимогах наполягають.

Відповідач у судових засіданнях позов не визнав, посилаючись на усні пояснення по справі, та письмові заперечення.

Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції позовні вимоги підтримала.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 26.04.2013 року Ухвалою суду від 08.04.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Виробничо-складське приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі первісно входило до цілісного майнового комплексу заводу прецизіонних верстатів "Мікрон" та було власністю ВАТ Одеський завод прецизіонних верстатів "Мікрон".

31.09.2000р., відповідно до рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 28.04.2000р. за №971-ХХIII, ВАТ Одеський завод прецизіонних верстатів "Мікрон" був наданий державний акт I-ОД №004205 на право постійного користування землею 15,7791 га для експлуатації та обслуговування заводу прецизійних верстатів, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 37.

Згідно рішення загальних зборів ВАТ Одеський завод прецизіонних верстатів "Мікрон" №5 від 07.09.2001р. ВАТ Одеський завод прецизіонних верстатів "Мікрон" було перейменовано в ВАТ "Мікрон", а в подальшому реорганізовано в ТОВ "Холдингова компанія Мікрон".

В подальшому Виробничо-складське приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі неодноразово відчужувалось.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна №1342 від 19.02.2007р., укладеного між ТОВ "Глобус" та ПП "Євротакс", останнє придбало у власність нерухоме майно - виробничо-складське приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі, яким володіє на праві власності.

В зв'язку із зазначеним, 30.03.2007р. ТОВ "ХК Мікрон" передало за актом ПП "Євротакс" земельну ділянку загальною площею 2516 кв. м. для обслуговування виробничо-складського приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі. З моменту передачі зазначеної земельної ділянки ПП "Євротакс" сплачує податок на землю відповідно до нормативної грошової оцінки, виданої Управлінням Держкомзему в м. Одеса.

В період з 2007р. по серпень 2008р. на переданій ТОВ "ХК Мікрон" для обслуговування виробничо-складського приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі земельній ділянці, загальною площею 2516 кв. м, ПП "Євротакс" було здійснено самочинне будівництво адміністративної будівлі та диспетчерської споруди.

Позаплановою перевіркою, проведеною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі за текстом - Інспекція ДАБК) 15.11.2012р. було встановлено, що ПП "Євротакс" здійснило самовільне будівництво адміністративної будівлі літ. "Б", площею 119 кв. м та диспетчерської споруди літ. "В" площею 28,9 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 37 "Е".

За результатом перевірки складені протоколи про адміністративне правопорушення від 19.11.2012р. відносно ПП "Євротакс" та в.о. директора ПП "Євротакс" за порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме виконання будівельних робіт без права на їх виконання з будівництва адміністративної будівлі літ. "Б" та диспетчерської літ. "В". Постановою №168 від 20.11.2012р., якими на в.о. директора ПП "Євротакс" Бардієвського О.М. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Постановою №3247 від 20.11.2012р. на ПП "Євротакс" накладений штраф у сумі 11020 гривень.

За результатами перевірки Інспекцією ДАБК в Одеській області ПП "Євротакс" також виданий припис №110 щодо усунення виявлених порушень містобудування.

На виконання наведеного припису ПП "Євротакс" було забезпечено проведення технічного обстеження будівельних конструкції та інженерних мереж самовільно збудованих адміністративної будівлі літ. "Б", площею 119 кв. м та диспетчерської споруди літ. "В" площею 28,9 кв. м ліцензованою організацією. За результатами проведення технічного обстеження встановлено, що названі будівлі відповідають чинним будівельним нормам та можуть експлуатуватись, про що складений відповідний звіт №249, наданий до Інспекції ДАБК.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є зобов'язання відповідача знести самовільно збудовані об'єкти нерухомості, адміністративну будівлю літ. "Б", площею 119 кв. м та диспетчерську споруду літ. "В" площею 28,9 кв. м по вул. Промисловій, 37 "Е" в м. Одесі.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу, а у разі пред'явлення позову прокурором - прокурору.

Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси у позовній заяві, як на підставу зобов'язання відповідача знести самовільно збудовані споруди, посилається на порушення відповідачем прав та законних інтересів Одеської міської ради як особи, уповноваженої на розпорядження земельною ділянкою на якій здійснено будівництво самовільних об'єктів, а також недотримання відповідачем будівельних норм та правил, що виразилось у здійсненні будівельних робіт з будівництва спірного об'єкту, без затвердженої та погодженої проектної документації та інших визначених законом документів, дозволу на проведення будівельних робіт Інспекції ДАБК в Одеській області.

Виходячи з предмету та підстав позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.

У розумінні діючого законодавства земельними відносинами визнаються суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. При цьому, суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

31.09.2000р., відповідно до рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 28.04.2000р. за №971-ХХIII, ВАТ Одеський завод прецизіонних верстатів "Мікрон" був наданий державний акт I-ОД №004205 на право постійного користування землею 15,7791 га для експлуатації та обслуговування заводу прецизійних верстатів, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 37.

Встановлена обставина є підставою для висновку, що Одеська міська рада, розпорядившись земельною ділянкою на користь ТОВ "Холдінгова компанія Мікрон", фактично уступила останньому право володіння і користування земельною ділянкою на праві постійного користування, яке захищається у тому числі і від власника відповідно до ст. 396 ЦК України.

Землекористувач за державним актом I-ОД №004205 31.09.2000р. не заперечує проти використання відповідачем частини земельної ділянки 15,7791 га для експлуатації належної відповідачу будівлі, будівництва та експлуатації адміністративної будівлі літ. "Б", площею 119 кв. м та диспетчерської споруди літ. "В" площею 28,9 кв. м по вул. Промисловій, 37 "Е" в м. Одесі. Зазначене підтверджується актом від 30.03.2007р., яким ТОВ "ХК Мікрон" передало за ПП "Євротакс" земельну ділянку загальною площею 2516 кв. м. для обслуговування виробничо-складського приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

В п. 2.10. Постанови №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин" в чинній редакції Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у вирішенні спорів щодо переходу права власності або права користування земельними ділянками внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку, будівлі, споруди, здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331, 376 ЦК, статей 116, 123, 124, 126 ЗК України.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

У п.3.4. наведеної Постанови Пленум Вищого господарського суду України зазначив, що за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Таким чином, придбавши у власність нерухоме майно - виробничо-складське приміщення під №37 "Е" по вул. Промисловій в м. Одесі, що належало ТОВ "ХК Мікрон" та розташовано на земельній ділянці, наданій в постійне користування для експлуатації та обслуговування на підставі державного акту, у тому числі зазначеного виробничо-складського приміщення, до ПП "Євротакс" перейшло право користування відповідною земельною ділянкою та її використання ПП "Євротакс" не є самовільним зайняттям.

Здійснене ПП "Євротакс" на зазначеній земельній ділянці самочинне будівництво адміністративної будівлі та диспетчерської споруди не змінило цільового призначення земельної ділянки та не призвело до збільшення площі земельної ділянки, що необхідна для експлуатації зазначених приміщень.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, у Одеської міської ради, як у власника земельної ділянки, відсутнє право вимоги до відповідача про знесення об'єкту самочинного будівництва на підставі частини 4 статті 376 ЗК України за відсутності факту порушення права розпоряджатися (це право реалізоване) та прав володіти і користуватися земельною ділянкою (які уступлені постійному користувачеві). У Інспекції ДАБК в Одеській області не вбачається такого права вимоги в силу змісту наведеної норми, яка унормовує захист права власника (користувача) земельної ділянки.

Крім того, Згідно із пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, вирішення питання щодо необхідності знесення спірного об'єкта нерухомого майна, збудованого на земельній ділянці по вул. Промислова, 37 "Е" у м. Одесі, є виключною компетенцією Одеської міської ради, яке не може бути делеговане іншим органам державної влади та повинно прийматися виключно на пленарному засіданні ради.

Матеріали справи не містять, а позивачами не надано суду жодного доказу винесення на розгляд сесії питання щодо знесення спірного об'єкту нерухомості та прийняття відповідного рішення з цього питання.

Зазначене свідчить про відсутність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За твердженнями сторін по справі самочинне будівництво було здійснено ПП "Євротакс" до набуття чинності законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набув чинності 12.03.2011р. Відповідно на правовідносини сторін по справі поширюється дія Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про планування і забудову територій", забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Зазначена норма кореспондується із положеннями статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" в редакції чинній на момент будівництва.

У розумінні статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій", дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

В силу статті 25 Закону України "Про основи містобудування" в редакції чинній на моменту будівництва, ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій» здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Наведе свідчить про те, що здійснення будівництва спірного об'єкту нерухомості без погодженої проектної документації та без отримання у встановленому законодавством порядку дозволу на виконання будівельних робіт, є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу.

Здебільшого, суд звертає увагу на положення частини 1 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Частиною 7 названої статті передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Таким чином, обставинами, з якими законодавець пов'язує можливість знесення самочинного будівництва, є факт існування у відповідача проекту зведеної будівлі, наявність відхилення від цього проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотного порушення будівельних норм і правил.

Окрім того, правовий аналіз наведеної норми свідчить, що лише орган державної влади або орган місцевого самоврядування, у разі виявлення підстав, передбачених у частинах 1, 7 ст.376 ЦК України, може звернутися до суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову і лише у разі, коли проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Між тим, жодних доказів істотного порушення відповідачем будівельних норм і правил, звернення до суду відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування з позовом про зобов'язання відповідача провести перебудову спірного об'єкту суду не надано, як само й не надано доказів того, що здійснення такої перебудови неможливо, або що відповідач відмовляється здійснити таку перебудову.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги що знесення спірних об'єктів задоволенню не підлягають.

Відносно позовних вимог щодо скасування реєстрації права власності ПП "Євротакс" на будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 37 "Е" слід зазначити наступне.

Відповідач по справі ПП "Євротакс" не є тією особою яка може вчиняти дії щодо внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності та інших речових прав проводиться за містом розташування не рухомого майна в межах території, на який діє відповідний орган державної реєстрації прав. Зазначених органом на даний час є реєстраційні служби головних управлінь юстиції.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України №401/2011 від 06.04.2011р. Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Відповідно до п.п. 1, 3 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011р. реалізація повноважень Укрдержреєстру на містах здійснюється через територіальні управління юстиції.

Відповідно до Положення про реєстраційну службу Головного управління юстиції в Одеській області, затвердженого 15.11.2011р. №1229-о/д, реєстраційна служба Головного управління юстиції в Одеській області є структурним підрозділом Головного управління юстиції в Одеській області, але не є юридичною особою.

За таких обставин вимога про скасування реєстрації права власності заявлена до ПП "Євротакс" є необгрунтованою та такою , що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.