Постанова

від 24.04.2013 по справі 2а-1670/6097/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6097/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Риль В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "КРМП" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2012 року Приватне акціонерне товариство "КРМП" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 138.1.1, п. 138.2 п.п. 138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року, на загальну суму 59 648,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Спецпромстандарт" повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012102301/1286 від 30.08.2012.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 138.1.1, п. 138.2 п.п. 138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем на перевірку не було ліцензію контрагента ПП "Фінтехснаб", яка засвідчує право здійснювати будівельно-монтажні роботи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "КРМП" (ідентифікаційний код 13962545) 29.05.1995 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Позивача взято на податковий облік в Кременчуцькій ОДПІ 02.06.1995 за №1802.

На підставі направлень від 07.07.2012 №3048/003048, №3049/003049, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу Кременчуцької ОДПІ від 07.07.2012 №1462, в період з 09.07.2012 по 13.07.2012 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "КРМП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по день закриття, у зв'язку із надходженням відомостей Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про зняття з обліку у зв'язку з ліквідацією.

За результатами перевірки податковим органом 20.07.2012 складено акт №2392/22-209/13962545, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 138.1.1, п. 138.2 п.п. 138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2011 рік в сумі 1004469,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 59648,00 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 30.08.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0012122301/1286, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 59649,00 грн, в тому числі 59648,00 грн - основний платіж, 1,00 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки, правомірністю збільшення йому суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012122301/1286 від 30.08.2012.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Як слідує зі змісту акта перевірки №2392/22-209/13962545 від 20.07.2012, висновок про заниження ПАТ "КРМП" у ІІ кварталі 2011 році податку на прибуток в загальному розмірі 59648,00 грн в результаті придбання у ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Спецпромстандарт" товарів, робіт (послуг), податкова інспекція обґрунтовує наступним.

Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що операції між позивачем та ПП "Фінтехснаб" не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Крім того, на перевірку позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, дорожні листи, які підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до бази "Контрагенти" встановлено, що підприємство ПП "Фінтехснаб" за період січень, березень та листопад 2011 року формувало свій податковий кредит від контрагентів, які мають ознаки фіктивності, а саме - ПП "Екобудсервіс-Плюс", відносно якого до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, та ТОВ "Кремавтобуд", якому 27.12.2011 анульовано свідоцтва платника ПДВ. Крім того, у даних підприємств відсутні основні засоби, кількість працюючих складала 1 чол.

При дослідженні взаємовідносин між ПАТ "КРМП" та ТОВ "Спецпромстандарт" податковим органом було встановлено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням правил оформлення первинних документів на перевезення, а саме, в них відсутні печатка і підпис перевізників.

Також відповідно до даних бази "Контрагенти" встановлено, що підприємство ТОВ "Спецпромстандарт" за період січень-липень 2011 року формувало свій податковий кредит від ТОВ "Технорес" та ПП "Спецбуд-Інвест", відносно яких до ЄДР внесено записи про їх відсутність за місцезнаходженням.

Виходячи з викладеного, Кременчуцька ОДПІ зробила висновок про те, що договори між ПАТ "КРМП" та ПП "Фінтехснаб", ТОВ "Спецпромстандарт" укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, шляхом перерахування грошових коштів підприємствам, в рахунок сплати за товар, роботи/послуги, які фактично не має можливості підтвердити при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Правові відносини з приводу формування валових витрат з 2011 року унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад доходів та порядок їх визначення, так відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні норми містились і в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким було унормовано правовідносини з приводу формування валових витрат до 01 квітня 2011 року.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 10.03.2010 між позивачем та ПП "Фінтехснаб" було укладено договір № 15.

Згідно умов цього договору ПП "Фінтехснаб" (субпідрядник), згідно наявних у нього ліцензій, приймає на себе виконання робіт по завданню ПАТ "КРМП" (замовника): будівельно-монтажні роботи та поставку металопрокату. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та матеріали, оплатити їх субпідряднику згідно умов даного договору. Замовник має право безперешкодного доступу до робіт субпідрядника, для перевірки якості виконаних робіт. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, об'ємом і вартістю робіт, відповідністю виконаних робіт по кошторисам.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи надано бухгалтерські та податкові документи, а саме, видаткову накладну, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, банківські виписки, прибуткову накладну, витяг з журналу видачі довіреностей, договори підряду з генпідрядниками ТОВ "Феррострой" та ТОВ Агрофірмою "Добробут", акт виконаних робіт згідно договору підряду з ТОВ "Феррострой", довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та відомості використаних ресурсів затрат підрядчика згідно договору підряду з ТОВ Агрофірмою "Добробут".

Крім того, 11 січня 2011 року між та ТОВ "Спецпромстандарт" було укладено договір купівлі-продажу № 12, за умов якого ТОВ "Спецпромстандарт" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ПАТ "КРМП" (покупця), а покупець зобов'язується прийняти металеві вироби та оплатити їх на умовах даного договору.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, картки по рахунку, акт здачі-прийняття робіт, сертифікати якості та технічні паспорти на товар, банківські виписки та платіжні доручення.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається узамовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.121995).

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

В ході перевірки встановлена та підтверджена судовим розглядом відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, які б підтверджували реальність транспортування придбаних позивачем у ПП "Фінтехснаб" металовиробів.

Крім того, суд, дослідивши товарно-транспортні накладні, надані ПАТ "КРМП" на підтвердження транспортування придбаних у ТОВ "Спецпромстандарт" товарів (костюмів робочих, костюмів зварювальника, чобіт, рукавиць брезентових та робочих, кутів, листів, швелерів, арматури, кругів, свай, перемичок, тощо), дійшов до висновку, що вони не можуть слугувати належним доказом реальності транспортування на адресу позивача вказаних товарів, оскільки складені з порушенням правил оформлення документів на перевезення, а саме, у даних товарно-транспортних накладних відсутні печатки, посади, прізвища, підписи уповноважених осіб автопідприємств - перевізників.

Судом критично оцінюються твердження позивача щодо використання придбаних у ПП "Фінтехснаб" будівельних робіт з метою виконання своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "Феррострой" за договором підряду № 10 від 05.04.2011 та перед ТОВ Агрофірмою "Добробут" за договором підряду №3/0211/1 від 03.02.2011, з огляду на таке.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04.12.2009 №554, затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття вказаного наказу.

Крім того, згідно розділом 5 договору підряду № 10 від 05.04.2011, укладеного між позивачем та ТОВ "Феррострой", сдача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами згідно актів виконаних робіт за формою КБ-2В складених в письмовому вигляді за допомогою програмного комплексу АВК-3 або "Будівельні технології "Смета". Строк здачі актів виконаних робіт згідно графіку не пізніше 25 числа поточного місяця. Розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється на протязі 15 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі пред'явлених рахунків.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано доказів які б дозволили встановити відповідність обсягу та виду робіт, виконаних підрядником ПАТ "КРМП", роботам, що виконані субпідрядником ПП "Фінтехснаб" згідно актів № 8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, № 5 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року.

Суд також зауважує, що відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання , зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, додані позивачем до матеріалів справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних будівельних робіт, як ті, що складені між ПП "Фінтехснаб" та ПАТ "КРМП", так й ті, що складені між ПАТ "КРМП" та ТОВ Агрофірмою "Добробут" не містять дати їх складання.

Окрім цього, суд звертає увагу на положення статті 875 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації , а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію , якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 4.1 договору №15 від 10.03.2010, укладеного між ПАТ "КРМП" та ПП "Фінтехснаб", встановлено, що замовник до підписання договору передає субпідряднику один комплект проекту та кошторису на окремі види робіт. Проектно-кошторисна документація (повністю або частково) не може бути відтворена будь-яким способом, передана третім особам, а також використана будь-яким іншим способом без попередньої згоди замовника.

Разом з тим, ні в ході проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи позивачем не було надано проектно-кошторисної документації, наявність якої передбачена як законом, так і умовами договору №15 від 10.03.2010.

Судом встановлено, що предметом договору купівлі-продажу № 12 від 11.01.2011 являються лише металеві вироби.

Проте, перевіркою встановлено віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на придбання не тільки металевих виробів, а й інших товарів - рукавиць, робочих костюмів, костюмів зварювальника, чобіт, поставка яких не передбачена умовами договору купівлі-продажу. Докази укладення між позивачем та ТОВ "Спецпромстандарт" додаткових угод до договору купівлі-продажу №12 від 11.01.2011 щодо зміни його предмету в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вже зазначалося вище, згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій повинні мати такі обов'язкові реквізити як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Всупереч вказаної вимоги щодо оформлення первинних документів частина видаткових накладних ТОВ "Спецпромстандарт" містить лише підпис особи, що отримувала товарно-матеріальні цінності від продавця, без зазначення її прізвища, займаної посади, що позбавляє можливості ідентифікувати уповноважену особу покупця (позивача у справі), що отримувала товар.

Посилання представника позивача на те, що придбані ПАТ "КРМП" у ТОВ "Спецпромстандарт" товарно-матеріальні цінності використані останнім при виконанні будівельних робіт для ТОВ Агрофірми "Добробут", що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та відомостями використаних ресурсів затрат підрядника, судом відхиляються, оскільки зміст вказаних документів не дає можливості встановити те, що саме придбані у ТОВ "Спецпромстандарт" товари у відповідній кількості були у подальшому використані позивачем при виконанні будівельних робіт на об'єктах ТОВ Агрофірми "Добробут". При цьому, позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження руху вказаного товару зі складу ПАТ "КРМП" на будівельні об'єкти ТОВ Агрофірми "Добробут".

Що стосується придбаних ПАТ "КРМП" у ТОВ "Спецпромстандарт" робочих костюмів, чобіт та рукавиць, суд зазначає наступне, а ні на вимогу суду, а ні з власної ініціативи позивачем не було надано доказів руху даних товарів по складу, їх передачі працівникам, доказів списання позивачем вказаних товарів чи доказів наявності залишків даних товарів на складі ПАТ "КРМП".

З приводу придбання ПАТ "КРМП" в травні 2011 року у ТОВ "Спецпромстандарт" робіт по організації транспортних перевезень товару, суд відмічає, що окрім податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем не було надано інших документів на підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції, зокрема, не було надано ні договору (№1/1 від 01.01.2011), в рамках якого відбувалося надання транспортних послуг та на який маються посилання в акті та податковій накладній, ні товарно-транспортних накладних, згідно яких здійснювалось транспортування товару. Представник позивача не зміг пояснити суду з якою метою у травні 2011 року ПАТ "КРМП" придбавалися вказані роботи, який саме товар транспортувався та кому він належав.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними віднесення позивачем до складу валових витрат витрат по придбанню товарів та послуг у ТОВ "Спецпромстандарт" та ПП "Фінтехснаб", оскільки вони не підтвердженні належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0012122301/1286 від 30.08.2012 прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ПАТ "КРМП" про визнання його нечинним та скасування задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко